Троїцька церква (СЄ)1812 – 1816 рр.
Храм споруджено коштом князя Гаврила Святополк-Четвертинського, представника давнього українського шляхетського роду, який виводить свій початок аж від Рюриковичів. За стилістикою церква однозначно барокова, але це вже здеградоване бароко… Нічого дивного: в часі її будівництва і сама Річ Посполита, розділена між трьома імперіями, і перефарбовані в тріколор українські магнати вже не могли дійово опиратися культурній деградації… Хоча, справедливості ради, слід зазначити, що не всі Святополк-Четвертинські перейшли на бік окупантів…
За розмірами церква явно претендує на звання собору, але при цьому неспівмірна і спрощена: має завелику главу і невибагливі форми. Втім, під нинішнім євроремонтом досить важко зауважити первісні архітектурні чесноти. Інтер’єр також ріже очі аляповатими розписами із заяскравими кольорами…
Проте спинімо критику, нехай і об’єктивну: храм зберігся, і служби в ньому ніколи не припинялися. Мабуть, до цього прислужилася й щира молитва ясновельможного пана ктитора. Тож як не згадати його слова, виписані на відновленому надгробку тут-таки на церковному обійсті: «Не згадуй про свої добрі справи, щоб пам’ятав про них Бог та люди, що будуть приходити до цього храму».