Покровська церква (К, СЄ)1731 рік
Церква у Тайкурах — дуже оригінальна як на загал УЦА. Хоча в ній панують волинська монументальність і приземкуватість, але проглядається і щось лівобережне, виявлене в хрещатому плані і «незалежних» одне від одного верхах. Хто ж в цьому винен — зодчі чи фундатор такої архітектурної несподіванки?
Про майстрів не знаємо, а про ктитора дещо відомо. Спорудили церкву коштом місцевого пана Яна Павла Пепловського. Очевидно, усі добродії Пепловські мали широке серце і ще ширший гаманець — бо у 1710 році фундували у селі ще й величний римо-католицький костел св. Лаврентія, що нині стоїть у руїні. А ще вони мали неабиякий художній смак. Місце, де зведено Покровську церкву — над усі похвали. Вона возноситься над мальовничою долиною, за якою простеляються романтичні далі. Є поблизу церкви й додатковий «бонус». За кущами бузку і сусідньою садибою заховався давній цвинтар із кількома врослими в землю надгробними хрестами. І хоча на Волині ними нікого не здивуєш, тайкурівські хрести схоже, походять ледь не із ХVІ століття!
В інтер’єрі церкви зберігся гарний іконостас 1882 року (який ми, на жаль, бачили тільки у замкову шпарину), а також дещо давніше — зокрема, ікона «Христос Пантократор» (вірогідно, із апостольського ряду іконостасу-попередника). Дасть Бог, колись оцінимо начиння храму особисто.
Тож ніде правди діти: Тайкури варті навіть окремої поїздки.
Усі фото
