Михайлівська церква1820 р.
Село разом із сусіднім Липовим Скитком у ХVІІІ ст. належало Михайлівському Золотоверхому монастиреві — звідси, очевидно, і присвята кожухівської церкви. Її вік засвідчує поважний краєзнавець Лаврентій Похилевич у своїх славетних «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії».
У 1914 році храм капітально відремонтували, наділивши принагідно недоречним, але модним на той час пізньоєпархіальними декором.
На жаль, ремонт поч. ХХІ ст. також не пішов на користь зовнішньому виглядові пам’ятки. Блискучі куполи, європокрівля, євровікна і євродвері завдали відчутного удару вразливим естетам на штиб автора тексту. Ще більшої травми нервовим природолюбам завдала вирубка на церковному обійсті старих лип, берестів і каштанів… На щастя, ми устигли відзняти церкву до цього акту гербофобії…
Натомість усередині церкви втішиться будь-який мистецтвознавець і естет. Тут зберігся старий іконостас у стилі рококо (ймовірно, із церкви-попередниці) та кілька дивовижних барокових ікон із намісних рядів невідомих іконостасів.
Тож не будемо сильно смутитися і дякуймо Богові за все!