Троїцька церква1768 рік (добудована – перша пол. ХІХ ст., частково розібрана – 1930-ті рр.)
В тому, що нинішня Троїцька церква у Левченках належить (-ала?) до кращих зразків УЦА, ми допевнилися із епохальної праці Стефана Таранушенка «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України» (http://savchook.com/books/taranushenko-dereviana-monumentalna-arhitektura/).
Знак питання і минулий час висловлюють нашу тугу по навіки втраченій красі храму, розібраного комуністичними вандалами до третини. Легко уявити, як вівісектори українства обрізали церкву по живому — якимись жахливо-безжальними ножицями, під які потрапив і прекрасний іконостас, і стрімкі верхи із давніми хрестами, і, що найгірше, вільний дух побожного народу…
Та не все було втрачено. Як сказав поет, «храм і сплюндрований — все ж храм…». До того ж збереглися старі світлини. Цікаво, чи радує нинішніх парафіян і гостей села той самий прекрасний одвірок бабинця, зазнятий безстрашним Таранушенком незадовго до згаданої вівісекції? Чи мо’ його заховали під дошками або пластиком разом із щиро-українським ктиторським написом — аби не муляли очей словеса славних прадідів?..
..Що ж, якщо колись нарешті потрапимо усередину — дізнаємося. А поки помолімося знадвору і за Левченки, і за обікрадену зросійщену Полтавщину, і за народ, який знову має стати Божим, якщо хоче не животіти, а жити…