Воздвиженська церква (київська група)1787 рік
Церква напрочуд гармонійних і плавних обрисів, чому немало сприяє елегантний залом центральної бані. Зодчі святині мали смак в усьому: надбанні хрести так само виконані з рідкісною елегантністю та тонкістю.
Вишукана краса панує і всередині храму. Тут зберігся бароковий, перехідний до рококо іконостас дивовижної пластики. У не менш дивовижний спосіб він пройшов крізь численні війни та богоборчі руїни, а от за часів незалежної України зазнав неповторних втрат: якісь нечестивці викрали усі чотири намісні ікони. Але й те, що лишилося, — особливо Царські врата і Нерукотворний Образ — на ввесь голос свідчить про геніальних поліських сницарів та іконописців.
Цікавою особливістю церкви є домоткане полотно, яким древні майстри обклеїли її дубові стіни та склепіння. Можливо, храм хотіли розписати. Але, скоріше за все, в такий спосіб намагалися побороти зимову стужу і осінню вогкість. Очевидно, і грубезну дубову підлогу в церкві влаштували з тою ж метою. І це почасти допомогло: взимку температура в церкві не падає нижче мінус десяти.
Служити в такому храмі — велика честь і великий подвиг, особливо з огляду на те, що нині в селі зосталося усього 60 мешканців. Це під силу тільки справжньому безсрібнику і смиренному слузі Божому. Таким і є настоятель храму, місцевий уродженець отець Георгій, безкінечно залюблений у свою церкву, що колись стояла у самому центрі села, а тепер через знелюднення опинилася на околиці, над тихою і прекрасною долиною маленької річки.
Лише в такій тиші можна повністю розчути своє живе серце. Лише в такій красі можна до кінця збагнути марноту марнот так званого «прогресу». Але як примусити себе і поза цією землею обітованою не зважати на принади світу? Як уберегтися від змія споживацтва і скорботної нечуливості? У Кам’яному Броді, біля незабутньої Хрестовоздвиженської церкви відповідь знаходиться швидко.
Захисти нас, Господи, силою чесного і животворчого Хреста і ним охорони нас від усякого зла…