Цвинтарна каплиця (архаїчна група)ХVІІІ ст.
Назва каплиці лишилася невідомою — мальовниче село на березі Ужа виявилося «закритою зоною». Принаймні, деякі місцеві мешканки були переконані, що для відвідин зарослого сільського цвинтаря і зовнішнього огляду каплиці потрібний письмовий дозвіл як не ООН, то хоча б сільради. І це в умовах жорсткого цейтноту після десятка кілометрів побитої грунтівки! Звісно, ми не пристали на таку дивовижну пропозицію. До того ж і ключа в жодної із присутніх в селі трьох жіночок не виявилося.
Але ж яке то було місце… Блакитні стіни каплиці проглядали крізь травневий розмай, старі дерев’яні хрести лежали на землі, уквітчані густющим барвінком, солов’ї надривно тьохкали у прибережних хащах…
Традиційно-дводільна пам’ятка, очевидно, не зазнала перебудов. Трохи здивували дуже різні вікна — класично-ромбовидні у притворі і еклектичні у самій каплиці, а також неабияка висота споруди. Звісно, огляд інтер’єра пролив би світло на багато питань… Що ж, — будемо писати в ЮНЕСКО з проханням заспокоїти на наш рахунок завзятих шпигуноманок і таки дозволити нам потрапити усередину.
Усі фото
