Церква св. мц. Параскеви (П’ятниці) (архаїчна група)ХVІІІ ст. (добудована 1884 р.)
Скромна поліська церква потрапила у Бережне у 1884 році. Її купили у котромусь сусідньому селі і поставили на місці щойно згорілого храму. Тоді ж святиню капітально добудували, доповнивши дзвіницею і двома бічними приділами з гарними баньками. З огляду на те, що над бабинцем і вівтарем верхів немає, свідомість мимоволі намагається «розвернути» храм на 90 градусів.
Інших відомостей про церкву не збереглося навіть в усному переданні. Натомість в архівах зазначено точно, що від 1508 року і протягом чотирьох століть село належало шляхетському родові Олеш, який за чотири століття пройшов еволюцію від православ’я до унії і далі до римокатолицтва. Найвідоміший представник роду — автор «Трьох товстунів» і «Заздрості» Юрій Карлович Олеша. Сам «геній метафор» (як називають письменника літературознавці) ніколи не бував на історичній батьківщині, бо народився вже після того, як його зубожілі батьки продали свій маєток під Бережним і переїхали на південь, у Єлисаветград. Але, гадаємо, генетична пам’ять час від часу таки підкидала йому метафори й епітети від рідної землі. Варто зайти на обійстя П’ятницької церкви напровесні, щоб упевнитися, звідки узялося оце дивовижне, тритовстунівське: «трава була такою зеленою, що в роті ставало солодко»…
Правильний був девіз у цих шляхетних Олеш: «Всі ми не помремо».