Церква Різдва Пресвятої Богородиці1760 рік
Деякі дослідники вбачають у хатніх храмах Пінського Полісся, до якого належить Зарічнянський район, такі собі «готизми». Зазвичай під цим словом мають на увазі наявність первісної дзвіниці над бабинцем. Що ж, ми не маємо нічого проти включення «готизмів» у питому українську архітектуру.
Церква у Муравині (раніше це було окреме село, тепер — передмістя Зарічного) — класика жанру. Тому вона проста, як народна пісня, і така же мила. Її не псують навіть псевдоросійські наличники, отримані у 1877 році; навпаки, — вони додають шарму. Між іншим, в біографії нашої героїні є іще одна «пляма»: виявляється, спорудили церкву римо-католики — ченці-домініканці! Втім, наявність у зовнішній конструкції храму так званих «лисиць» — парних стовпів для підсилення стін — свідчить про непогану обізнаність вчених монахів із народною архітектурою Полісся.
От і виходить, що не лише московитська культура має здатність поглинати чужорідні елементи і робити їх своїми. Українська теж не російським ликом шита.
Усі фото
