Соборне послання святого апостола Іуди
Глава 1
Іуда, раб Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, що освячені Богом Отцем i збережені Ісусом Христом: 2 милість вам, i мир, i любов нехай примножаться.
3 Улюблені! Маючи старання писати вам про загальне спасіння, я визнав за потрібне написати вам‚ благаючи боротися за віру, раз передану святим. 4 Бо укралися деякі люди, що здавна призначені на цей осуд, нечестиві, якi благодать Бога нашого обертають на привід до розпусти i відкидають єдиного Владику Бога i Господа нашого Ісуса Христа.
5 Я хочу нагадати вам, котрі вже знають про це, що Господь, визволивши народ із землі Єгипетської, потім вигубив тих, що не вірували, 6 i ангелів, якi не зберегли своєї гідности, але залишили своє житло, Він зберігає у вічних кайданах, під темрявою на суд великого дня. 7 Як Содом i Гоморра та навколишні міста, якi подібно до них блудодiяли i ходили за іншою плоттю, зазнавши кари вогню вічного, поставлені як приклад, — 8 так само буде i з цими мрійниками, що оскверняють плоть, зневажають начальство i лихословлять високі властi. 9 Михаїл же архангел, коли говорив із дияволом, сперечаючись про Мойсеєве тіло, не наважився винести зневажливого суду, але сказав: «Нехай заборонить тобі Господь». 10 А ці лихословлять те, чого не знають; а що‚ як безсловесні тварини, із природи знають, тим розтлівають себе. 11 Горе їм, бо йдуть дорогою Каїна i спокушаються мздою, як Валаам, i в упертості гинуть, як Корей. 12 Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови; бенкетуючи з вами, без страху відгодовують себе. Це безводні хмари, що носить вітер; осiннi дерева безплідні, двічі померлi, викорінені; 13 люті морські хвилі, що піняться соромом своїм; зірки блукаючі, яким зберігається морок темряви навіки. 14 Про них пророкував i Єнох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось іде Господь із тисячами святих ангелів Своїх — 15 учинити суд над усіма i викрити між ними нечестивих у всіх ділах, якi чинило їхнє безчестя, i в усіх жорстоких словах, що говорили на Нього нечестиві грішники». 16 Це ті, що ремствують, нічим не задоволені i чинять за своїми похотями нечестиво i беззаконно, уста ж їхні гордовито промовляють; вони улещують особи задля користи. 17 Але ви, улюблені, пам’ятайте проречене апостолами Господа нашого Ісуса Христа. 18 Вони говорили вам, що в останній час з’являться ганьбителі, що діють за своїми нечестивими похотями. 19 Це люди, котрі відділяють себе від єдности віри, душевні‚ що не мають духа. 20 А ви, улюблені, навчаючись найсвятішої віри вашої, молячись Духом Святим, 21 бережіть себе в любовi Божій, чекаючи милости від Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. 22 I до одних будьте милостиві, з розсудом, 23 а інших страхом спасайте, вихоплюючи з вогню; викривайте ж зі страхом, ненавидячи навіть одяг, що осквернений плоттю.
24 Тому ж, Хто може зберегти вас без гріха і без скверни i поставити перед славою Своєю непорочними в радості, 25 Єдиному Премудрому Богові, Спасителю нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава i велич, сила i влада перед усіма віками, і нині‚ i на всі віки. Амінь.
Глава 1. [1] Лк. 6, 16. Ін. 14, 22; 17, 11. [3] Флп 1, 27. [4] Мк. 16, 16. Ін. 3, 18. [5] Вих. 12, 37; 14, 13. Чис. 14, 29. [6] Іов. 4, 18. Ін. 8, 44. 2 Пет. 2, 4. [7] Бут. 19, 24. Лк. 17, 29. 2 Пет. 2, 6. [9] Втор. 34, 6. Зах. 3, 2. [10] 2 Пет. 2, 12. [11] Бут. 4, 8. Чис. 22, 16–19; 16, 31. 2 Пет. 2, 15. [12] Притч. 25, 14. 2 Пет. 2, 17. [14] Дан. 7, 10. Мф. 25, 31. Одкр. 1, 7. [15] Мф. 12, 36. [16] Пс. 16, 10. 1 Тим. 6, 5. [18] 2 Пет. 3, 3. 1 Тим. 4, 1. [19] 1 Кор. 2, 14. Євр. 10, 25. [20] Кол. 2, 7. [23] Ам. 4, 11. Еф. 4, 22.
