Акафіст святим мученицям Вірі, Надії і Любові та матері їхній Софії
Кондак 1
Вам, обраним служителям Господа Вседержителя, Вірі, Надії, Любові та мудрій матері Софії, похвальні пісні у зворушенні приносимо. Ви ж, маючи сміливість перед Христом Богом, моліться за нас, щоб визволитися нам від гріхів і скорбот і щоб ми подячно взивали до вас:
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Ікос 1
Ангели на Небесах радувалися, бачачи добродійне ваше життя, яке ви проводили в читанні Божественних Писань, у трудах, у пості, у молитві та милостині, у базнастанному навчанні вашої матері, щоб ви були образом трьох богословських чеснот, іменами яких вас названо. Ми ж, дивуючись такій мудрості вашої матері та вашій розсудливості, благоговійно промовляємо до вас:
Радуйтеся, однодушні сестри, трьом чеснотам однойменні; радуйтеся, у покорі богомудрій матері вашій ви на сходи довершеності піднялися.
Радуйтеся, ви, як райські три гілки, у зловірному Римі виросли; радуйся, Софіє, яка дочок своїх іменами чеснот назвала і ділом виконувати їх навчила.
Радуйся, Віро, ти допомагаєш нам бачити вірою невидиме як видиме; радуйся, в нетління одягнення.
Радуйся, Надіє, ти надією полегшуєш наші страждання на землі страждань і на Небеса нам указуєш; радуйся, ти Царство Небесне успадкувала.
Радуйся, Любове, ти божественною любов’ю блаженство безсмертного життя нам відкриваєш; радуйся, благодаттю Святого Духа осяяна.
Радуйся, Софіє, мудросте, ти премудро дочок своїх виховала; радуйся, у чеснотах віри, надії та любові ти нас утверджуєш.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 2
Побачила мудра Софія слуг, які прийшли кликати її з дочками до царя Адріана, і, дізнавшись причину свого покликання, стала з дітьми своїми на молитву, благаючи Бога про допомогу; по молитві ж, узявшись за руки, як вінок сплетений, разом пішли, співаючи Христу Богу: алилуя.
Ікос 2
Розум нехиткий мали ви, святі, бо коли ввели вас у царські палати, стали ви перед царем Адріаном з обличчями світлими, очима веселими і серцем мужнім. А цар, бачачи чесні ваші лиця незастрашеними і мудрість Софії пізнавши, відклав суд свій на інший час і відіслав вас до заможної жінки, в якої ви пробули три дні; мати ваша премудра божественними словами вас повчала день і ніч. Тому, ублажаючи вас, взиваємо так:
Радуйтеся, три непорочні агниці Христові, бо ви з’єднали в собі вінець чеснот; радуйтеся, три доброчесні сестри, що віру тверду, надію певну та любов нелицемірну до Господа Бога виявили.
Радуйтеся, бо ви не пощадили краси та молодості своєї не пощадили краси та молодості своєї заради Найпрекраснішого з усіх синів людських; радуйся, Софіє, дітей твоїх улюблених на подвиг мучеництва ти наставляла.
Радуйся, Віро, стражданням за Христа ти віру твою сповідала; радуйся, сестер твоїх міцною вірою ти підносила.
Радуйся, Надіє, тверду надію ти на Христа покладала; радуйся, твоїх сестер неослабною надією ти зміцнювала.
Радуйся, Любове, стражданнями за Христа ти любов свою в дії виявила; радуйся, сестер своїх ти вогнем любові огороджувала.
Радуйся, Софіє, бо ти напоумлювала улюблених дітей твоїх нехтувати славою та багатством і всіма насолодами світу цього тлінного; радуйся, добрих дочок своїх ти старанно вчила стояти до крові за Господа і померти за Нього.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 3
Силою божественною осяяні були мучениці, які чесноти імен своїх явили ділом у мученицькому подвигу, співаючи Богу: алилуя.
Ікос 3
Святі мучениці, маючи в собі стовп віри, крила надії та вогонь любові, з насолодою слухаючи слова матері своєї, одна одну в довготерпінні утверджували і радісно йшли, бажаючи почесного мучеництва за Христа. Тому, поклоняючись Богові нашому, такими словами вшановуємо вас:
Радуйтеся, що зовсім не тужили, позбавляючись тимчасового цього життя заради життя вічного; радуйтеся, що ради слави Христової ви плоть свою на муки віддали.
Радуйтеся, що три дорогоцінні посудини віри, надії та любові ви Богові в дар принесли; радуйся, Софіє, бо з великої любові до дітей своїх ти всім серцем бажала, щоб Царство Боже успадкували вони.
Радуйся, Віро, ти ду́ші наші вірою осяюєш; радуйся, ти до тихого пристановища нас приводиш.
Радуйся, Надіє, ти серця́ наші солодкістю надії відживляєш; радуйся, бо ти з безодні відчаю нас витягаєш.
Радуйся, Любове, ти страждання і скорботи наші на радість перетворюєш; радуйся, що закам’янілі серця наші зворушуєш.
Радуйся, Софіє, ти мудрістю нас на добро наставляєш; радуйся, затьмарені очі душ наших ти просвічуєш.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 4
Буря лютості мучителя напала на тебе, свята Віро, але не захитала тебе; бо хто може віру нездоланну зрушити, міцнішу за адамант; ти бо навчила вірних співати з тобою Богові: алилуя.
Ікос 4
Мудра мати, чуючи дочок своїх, які перед царем безбоязно сповідали Христа і промовляли, що Його одного бажають, щоб страждати і терпіти гіркі муки заради найсолодшого Ісуса Христа, дуже раділа і благала Бога, щоб Він укріпив їх у стражданнях, що мають відбутися. Таке благозволення хвалячи, до першої дочки мудрої матері так взиваємо:
Радуйся, немилосердне побиття заради найсолодшого Ісуса ти прийняла; радуйся, відрізані груди твої, як два грона чистоти, ти в жертву Господеві принесла.
Радуйся, бо із рани твоєї замість крові витекло молоко; радуйся, бо тебе на розпечене залізо було покладено.
Радуйся, бо коли тебе вкинули у киплячий котел, ти ніскільки не обпалилася і не була пошкоджена; радуйся, бо ти страждання наші Небесною похвало утихомирюєш.
Радуйся, бо ти вогонь мук наших у хворобах погашаєш; радуйся, бо ти знаменням віри посеред напастей нас назнаменуєш.
Радуйся, бо ти щитом віри у боротьбі з ворогом покриваєш; радуйся, бо ти чесну главу твою за Главу Церкви Христа Бога під меч радісно схилила.
Радуйся, бо обагренням крові твоєї, як багряницею, ти була одягнена і явилася перед очима безсмертного Жениха твого; радуйся, бо ти прийшла до бажаного кінця і улюбленого Спаса і Господа побачила.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 5
Богоданим зіркам уподібнилися ви, Віро, Надіє і Любове, бо ви всім серцем приліпилися до єдиного вічного життя і краси невимовної — Ісуса Христа, швидко йшли, щоб померти за Нього і насолоджуватися божественним Його баченням, співаючи Йому: алилуя.
Ікос 5
Доброподібні сестри, бачачи радісні страждання за Христа святої Віри, і самі бажали душі свої за Нього покласти; цар же святу Надію почав випробовувати і, побачивши її однодушною з сестрою, на муки віддав її, однак не мав успіху. Ми ж Надію святу за таке її мислення ублажаємо, оспівуємо і прославляємо:
Радуйся, бо тебе було жорстоко бито, але пресвітлу надію на Господа ти не втратила; радуйся, бо ти муки твої не ремствуючи у мовчанні перетерпіла.
Радуйся, бо і нас у стражданнях Бога хвалити ти навчаєш; радуйся, бо залізними кігтями була ти стругана.
Радуйся, бо ти нас, сущих у скорботах, промінням надії осяюєш; радуйся, бо дивна духмяність від ран твоїх виходила.
Радуйся, бо ти непохитне уповання на Господа Ісуса незмінно зберігала; радуйся, безнадійність і безсилля в серцях наших ти знищуєш.
Радуйся, бо ти усічення мечем за Христа радісно прийняла; радуйся, ясна зоре, нам, печалями земними пригніченим, ти мир вічний розкриваєш.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 6
Проповідникам і апостолам богоносним були подібні ви, богомудрі сестри, бо вашими чеснотами ви проповідували всім віру, надію і любов до Господа, Владики всіх, Йому співаючи: алилуя.
Ікос 6
Засяяла ти, як сонце, Любове свята, бо хто може стояти так за улюбленого Господа свого, як Любов, бо написано: кріпка як смерть любов, великі води не можуть погасити любов, і ріки не потоплять її. Молимося нині, свята Любове, що гориш серафимським полум’ям любові до Господа, онови закам’янілі і висохлі серця наші, запали в нас, ослаблих у любові, світло любові, щоб, полюбивши Господа і всіх наших ближніх, тебе як нашу молитвеницю величали так:
Радуйся, Любове, бо твою любов до Христа не погасили великі води принад світу; радуйся, бо ти відкинула всі лестощі і дари царські і поклала душу твою за Господа.
Радуйся, бо твоєї любові не потопили ріки бід і страждань; радуйся, бо за Господа тебе було витягнуто на колесі, палками бито, свердлами проколено і у вогняну піч вкинуто.
Радуйся, бо ти в лютих муках твоїх була укріплена силою Божою; радуйся, бо ти кров’ю твоєю, пролитою заради любові до безсмертного Жениха твого Христа, пробуджуєш любов у наших холодних серцях.
Радуйся, бо ти ясно показала, що заради любові всі страждання радісно перетерплюються; радуйся, бо ти показала нам, що любов божественна приводить до життя вічного.
Радуйся, бо ти своїм прикладом запевняєш, що божественна любов є одкровенням безсмертя; радуйся, бо ніякі страждання не могли розлучити Любові від любові Христової.
Радуйся, бо ти в муках як апостол віщала, що не розлучать тебе від любові Божої ні скорбота, ні утиски, ні гоніння, ні голод, ні нагота, ні біди, ні меч; радуйся, бо тебе заради любові до Христа було усічено мечем.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 7
Бажаючи якнайшвидше з тілом розлучитися і з Христом бути, святі діви, коли йшли на усічення мечем, одна одну і матір свою Софію обнімаючи, цілували, навчаючи нас дружньої любові, щоб усі разом співали Богу: алилуя.
Ікос 7
Нове чудо показав Господь, коли послав поміч Свою юним дівам, які так страждали за сповідання Його імені, бо, укріплені вірою, надією і любов’ю, були піднесені, мужньо закінчивши свої подвиги. Ми ж вас, що в однодумності і однодушності до кінця життя перебували, благаємо, щоб ви послали однодумність у звершенні добрих діл і нам, хто величає вас:
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, що єдиною дорогою страждань до врат Небесних ішли; радуйтеся, бо ви у гласі радування ввійшли в чертог улюбленого Жениха вашого.
Радуйтеся, бо Ісус Христос просвітив, як зірки на Небесах, рани на тілах ваших; радуйся, Софіє, що мужньо на муки дітей своїх дивилася.
Радуйтеся, бо Небесною красою, якої око не бачило, прикрасив Господь красу вашу, муками затьмарену; радуйтеся, бо ви прийняли вінці винагороди.
Радуйтеся, як три зірки, Сонцем правди осяяні; радуйся, Софіє, бо ти знайшла велику втіху у мужньому сповіданні твоїми дочками імені Христового.
Радуйтеся, морок сумніву нашого ви розвіюєте; радуйтеся, що укріпляєте нас, пригнічених душевними і тілесними стражданнями.
Радуйтеся, красою любові серця наші ви прикрашаєте; радуйся, Софіє, бо ти кріпкість і утіха тим, хто знемагає в бідах і скорботах.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 8
Дивно і незрозуміло нам, у мирських насолодах занурених, як свята Софія, бачачи люті і гіркі муки і смерть своїх улюблених дітей, ніскільки не тужила, але дуже зраділа духом, співаючи Богові: алилуя.
Ікос 8
Уся була на Небесах мудра Софія, коли дочок своїх солодкими словами і мудрими напоумленнями на страждання підбадьорювала. Хоч за природою людською до сліз вдавалася, але зразу ж любов’ю до Христа скорбота перемінилася на радість, бо сердечну печаль і болість материнську за дітей перемогла в ній любов Божа. Великою любов’ю люблячи своїх дочок, більше за все вона бажала їм Царства Небесного. Заради цього, дивуючись мудрості і великій любові твоїй до дітей і прославляючи тебе, взиваємо:
Радуйся, Софіє, бо зраділа душа твоя за блаженну кончину дочок твоїх, які сміливо сповідали святе ім’я Господа; радуйся, бо Ти в страдницькому увінчанні дітей твоїх шану і славу прийняла.
Радуйся, бо ти сподобилася мученицької участі і співперебування з дочками у Небесній славі Христа Бога; радуйся, ти зі сльозами радості поховала чесні тіла дочок твоїх.
Радуйся, ти три дні біля гробу їх просиділа і сном смерті у Господі спочила; радуйся, бо ти хоч і не плоттю, а серцем за Христа постраждала.
Радуйся, бо ти трьома доброчесними дочками, їхньою вірою, надією і любов’ю любов до Бога явила і в дар Пресвятій Тройці принесла; радуйся, бо ти спаслася заради чадородія.
Радуйся, дивна мати, благої пам’яті достойна; радуйся, бо ти молилася, щоб твої дочки кров свою за Христа пролили.
Радуйся, бо ти умудряєш нас, щоб ми зберігали незмінно чесноти віри, надії і любові; радуйся, бо ти Животворчій Тройці за нас молишся.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 9
Усі ангели дивувалися стражданням вашим, святі мучениці, і перемогу вашу над дияволом торжествували, душі ж ваші на Небеса супроводжували, співаючи Христу Богу: алилуя.
Ікос 9
Красномовці багатослівні всі страждання ваші за Христа не можуть висловити і, дивуючись таким подвигам, у молодому віці піднятим, замовкають. Ми ж, у чесній кончині вашій Бога прославляючи, величаємо вас так:
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, що співаєте хвалу Богові, Який зійшов на Небеса Небес; радуйтеся, щите віри, броне надії і світильнику любові.
Радуйтеся, бо ви насолоджуєтесь баченням пресвітлого лиця Божого; радуйся, Софіє, що настановлюєш побожних матерів на мудре виховання дітей своїх.
Радуйтеся, бо ви повчаєте нас, щоб ми шукали Господа, і живою буде душа наша; радуйтеся, бо ви є теплі молитвениці за тих, хто звертається до вас із вірою, надією і любов’ю.
Радуйтеся, бо ви напоумлюєте нас, що всі насолоди і краса світу цього щезають як дим і як порох вітром розвіюються і в землю повертаються; радуйся, Софіє, бо ти всім серцем Бога полюбила.
Радуйтеся, бо ви як три струмочки до єдиного Джерела життя притекли; радуйтеся, бо ви як три запашні квітки на єдиній благоплідній гілці виросли.
Радуйтеся, бо ви, як три дзеркала, безмежну красу Божу в собі відбивали; радуйся, Софіє, як олива, три гілки, обтяжені дозрілими плодами дарів Божих, виростила.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 10
Святі мучениці, спасти бажаючи душі свої, заради любові Христової пестування цареве і багатства світу цього тлінного ви знехтували і радісно прийняли мученицьку кончину за Христа, співаючи Йому: алилуя.
Ікос 10
Стінами віри, надії та любові являються святі мучениці всім, хто вдається до них з теплою і щирою молитвою і так у печалях і напастях до них взиває:
Радуйтеся, ран гріховних добрі цілительки; радуйтеся, у темряві печалі нашої світлом надії ви нас осяюєте.
Радуйтеся, посеред напастей і скорбот давній спокій ви нам посилаєте; радуйся, Софіє, бо ти являєш мудре піклування за нас, що в злостражданнях перебуваємо.
Радуйся, Віро, хрест спасіння перед нами ти воздвигаєш; радуйся, немочі наші молитвами твоїми ти зціляєш.
Радуйся, Надіє, що якір визволення нам подаєш; радуйся, зневіру в серцях наших благісно проганяєш.
Радуйся, Любове, ти твоїм перед Господом заступництвом у лихих напастях від несподіваної смерті нас оберігаєш; радуйся, знемагаючі сили наші на бадьорість відновлюєш.
Радуйся, Софіє, щира за нас до Бога молитвенице; радуйся, в добрих ділах наших мудра наставнице.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 11
Спів цей похвальний, хоч би і численний приносили б вам, святі мучениці, був би недостатній для прославлення чеснот і подвигів ваших; однак, підносячи до Бога похвалу за все, що Він у святих Своїх нам являє, Йому співаємо: алилуя.
Ікос 11
Світильникам, що горять світлом Небесним перед Господом, подібні ви, Віро, Надіє і Любове, разом з матір’ю вашою Софією, до вас же припадаючи, благаємо: просвітіть нас, затьмарених печалями, що з глибини сердець взивають:
Радуйтеся, бо ви ризи свої убілили на землі в крові агнчій; радуйтеся, життя вічного нам клопітниці.
Радуйтеся, бо ви є утвердження і охорона душ, що шукають спокою у милосерді Божому; радуйся, Софіє, що від суєти світу нас огороджуєш.
Радуйся, Віро, коштовна кадильнице, що фіміам хвали до Бога приносить; радуйся, бо ти вірою грішних просвіщаєш.
Радуйся, Надіє, бо ти наша утіха і пристановище в скорботах; радуйся, бо ти променесяйна вісниця визволення в наших печалях.
Радуйся, Любове, бо ти вселяєш у наші серця незлобливість і лагідність; радуйся, таємнича зірко, що від утисків земних нас до неба підносиш.
Радуйся, Софіє, мудра і всечесна дітоводителько; радуйся, бо ти влаштовуєш богомудре життя тим, хто молиться до тебе.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 12
Благодать Божу прийняти сподобившись, святі мучениці, моліть за нас пречистого Владику Христа, щоб Він був милостивим до нас, грішних, що з вірою, надією і любов’ю Йому єдиному, Господу і Спасу нашому, смиренно співаємо: алилуя.
Ікос 12
Оспівуємо ваші кріпкі подвиги, пройняті вірою, надією і любов’ю, шануємо ваші великі страждання, хвалимо ваше дивне терпіння, ублажаємо кончину за Христа, вами радісно сприйняту, величаємо незбориму мужність вашу, святі мучениці Віро, Надіє і Любове і мудра мати Софіє, і, прославляючи вас, взиваємо так:
Радуйтеся, бо ви, як три стріли блискавки, від сходу до заходу чеснотами своїми засяяли; радуйтеся, фіали віри, надії і любові, животворним питвом душі наші напоюєте.
Радуйтеся, три світлосяйні путі, що до престолу слави Господньої нас ведуть; радуйся, Софіє, ради дітей твоїх собором святих прославлена.
Радуйся, Віро, цвіт віри біліший за сніг; радуйся, насолодо страждаючих.
Радуйся, Надіє, пригнічених сердець піднесення; радуйся, як потік цільбоносний, що спрагу скорботних душ угамовує.
Радуйся, Любове, вінок із мира, радості і благості сплетений; радуйся, розумна зірнице вічності.
Радуйся, Софіє, жезле сили, що лагідно і мудро дітей напоумлює; радуйся, пресвітлий променю богопізнання, що душам нашим засяяв.
Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 13
О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє та Любове і мудра мати Софіє, нині прийнявши це мале моління, позбавте нас вашими молитвами від усяких бід, хвороб і скорбот, щоб, сподобившись у Царстві Небесному бачити безсмертного Господа Ісуса, з вами разом оспівати Його: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва до святих мучениць Віри, Надії і Любові та матері їхньої Софії
О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє та Любове і мужніх дочок мудра мати Софіє, до вас нині звертаємося зі щирою молитвою; бо хто може заступатися за нас перед Господом, якщо не віра, надія та любов, ці три наріжні чесноти, образ яких ви на собі показали! Ублагайте Господа, щоб Він покрив нас Своєю невимовною благодаттю у скорботах і напастях, спас і зберіг як Благий і Чоловіколюбець. Його славу, як незаходиме сонце, нині бачачи, допомагайте й нам у наших смиренних молитвах, щоб простив Господь Бог наші гріхи та беззаконня і щоб помилував нас грішних і недостойних заради Своїх щедрот. Моліть же за нас, святі мучениці, Господа нашого Ісуса Христа, Якому славу возсилаємо, з безначальним Його Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.
Акафіст преподобному Феодосію Печерському | Зміст | Акафіст святим мученикам Гурію, Самону і Авіву
Святі мучениці Віра, Надія, Любов та мудра мати ваша Софія, моліть Бога за мене та моїх рідних і за весь народ український!