«Наша Парафія»

Кондак 1

Обраний Царем сил Господом Ісусом і від юності покликаний до чернецтва, спільного в Русі житія начальнику і великий чудотворцю, преподобний отче Феодосію, ублагай Господа Бога визволити нас від усяких бід і гріховних пристрастей, що взиваємо до тебе:

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Ікос 1

Ангелом земним і людиною небесною був ти, преподобний отче Феодосію, і як зірка рання засяяв ти на небосхилі нашої Церкви, прога­няючи всяку темряву гріховну світлосяйним твоїм житієм і вченням і приводячи до світла Христового багатьох людей. Тому прийми від нас благохваління таке:

Радуйся, міста Василієва святе породження; радуйся, міста Курська добре виховання.

Радуйся, бо ти з малих літ Христа дуже полю­бив; радуйся, бо Його ради залізні пута на тілі твоєму в юності носив ти.

Радуйся, бо ти старанно відвідував храм Гос­подній; радуйся, бо ти служив Церкві Божій від трудів твоїх праведних.

Радуйся, ти був сиротою без батька плотського і зарахований у синівство Отця Небесного; ра­дуйся, бо ти перетерпів багато скорбот і побит­тя від матері заради любові до Бога.

Радуйся, бо ти був добровільним мучеником; ра­дуйся, бо за ніщо вважав світлість сану тимчасового.

Радуйся, руками своїми ти просфори для вів­таря Господнього готував; радуйся, ти душу свою як хліб чистий Пресвятій Тройці приніс.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 2

Мати твоя, отче Феодосію, бачачи, що ти нехту­єш усім земним і з юності думаєш про небесне, гнівалася на тебе дуже і намагалася тебе відвер­нути від служіння Господеві: і благанням, і по­грозами, і ранами, однак не мала успіху, бо укріп­ляв тебе Господь, ради Якого ти радісно терпів від твоєї матері і побиття, і ганьбу і Якому і вдень, і вночі співав ангельську пісню: алилуя.

Ікос 2

Добре розуміючи, що, живучи в суєті світу, неможливо знайти спасіння, ти, отче Феодо­сію, зажадав побувати у граді Єрусалимі, щоб поклонитися там гробу Господньому і духовни­ми подвигами досягнути Єрусалима Небесно­го; однак, маючи заборону від матері, ти змушений був повернутися в місто своєї вітчизни. Згадуючи таку твою ревність за спасіння душі, взиваємо до тебе:

Радуйся, бо ти полюбив Господа більше за ту, що народила тебе; радуйся, бо ти залишив­ся неуловленим матерньою любов’ю.

Радуйся, бо ти відмовився служити світові; радуйся, одному Господеві служити ти жадав.

Радуйся, ризи убогі носив ти; радуйся, у ви­піканні просфор ти ревно трудився.

Радуйся, ти у храм Божий на молитву ста­ранно приходив; радуйся, безперестанну молит­ву ти полюбив.

Радуйся, не люблячи світу, ти у світі жив; радуйся, як ангел Божий у домі матері твоєї ти перебував.

Радуйся, до Господа очі серця твого ти підно­сив; радуйся, ти щиро просив Бога визволити тебе із гріховного полону.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 3

Сила Божа укріпила тебе, отче Феодосію, на подвиг духовний, і з Божою допомогою ти тає­мно вийшов із дому матері твоєї і прийшов до доброго пастиря — преподобного Антонія, який перебував у місті Києві в печері, благаючи його приєднати тебе до свого словесного стада. Він же, передбачивши твою душевну доброту, при­йняв тебе з любов’ю і повелів преподобному Никону одягнути тебе у святий ангельський образ, щоб ти з ними співав Богу: алилуя.

Ікос 3

Маючи велику любов до Христа, преподоб­ний отче, ти любов’ю у Христі приліпився до преподобного Антонія і, дивлячись на його святе і богоугодне житіє в печері, намагався у всьо­му йому уподібнюватися і всі слова його скла­дав у серці своєму. Заради цього ублажаємо тебе похвалами такими:

Радуйся, місто вітчизни твоєї і дім матері твоєї ти залишив Христа ради; радуйся, у путь душоспасительну радісно вирушив.

Радуйся, в місті Києві ти пасовище духовне знайшов; радуйся, в печері преподобного Ан­тонія пристановище спасіння ти отримав.

Радуйся, в ангельський чин руками препо­добного Никона ти був одягнений; радуйся, разом з постриженням волосся голови твоєї все плотське мудрування ти повністю від­клав.

Радуйся, в ризу смирення ти був одягнений; радуйся, в сандалії послуху ти був узутий.

Радуйся, куколь незлобливості ти на себе по­клав; радуйся, параман Божого захисту ти при­йняв.

Радуйся, меч духовний у руках твоїх ти за­вжди мав; радуйся, іменем Ісуса ворогів неви­димих ти відганяв.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 4

Бурі житейської уникнувши, ти, преподобний отче, подвизався у благому печерному затишку, преподобним Антонієм настановлюваний на всяку чесноту, плачем же матері твоєї ти не був умолений повернутися у світ, але молитвою твоєю до Господа ти і матір свою привів до чер­нецтва, взиваючи до Бога, Який пом’якшив серце її: алилуя.

Ікос 4

Слухаючи душоспасительні повчання препо­добного Антонія, ти, отче Феодосію, з благого­вінням сприймав його слова і самим ділом ви­конував його слова, які привели тебе до спасін­ня і благоугодження, і став ти добрим учеником доброго вчителя, воістину достойний тако­го ублажання:

Радуйся, бо ти мав успіх у смиренні; радуйся, в молитві вдень і вночі ти перебував.

Радуйся, дзеркало послуху; радуйся, праце­любності правило.

Радуйся, духовними подвигами ти підкорив плоть духовну; радуйся, ти ночі без сну проводив.

Радуйся, руками своїми ти вовну пряв; ра­дуйся, устами своїми ти псалми співав.

Радуйся, в церкву Божу ти раніше за всіх при­ходив; радуйся, нерухомо і з благою зворуше­ністю ти в ній стояв.

Радуйся, тягарі братії твоєї ти з любов’ю носив; радуйся, труди рукоділля ти за них виконував.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 5

Боготічно йшов ти від сили до сили, препо­добний отче, і як достойний сосуд Божої благо­даті ти посвячений на пресвітера і поставлений був на ігумена печерної братії, її обранням і благословенням преподобного Антонія, з ним же разом ти ревно подвизався у спасінні душ людських, і нині солодко співаєш у небесних оселях Триіпостасному Богу: алилуя.

Ікос 5

Бачимо тебе, преподобний отче Феодосію, що ти ревно трудився у будівництві обителі Печерської і статут спільного житія в ній богомудро утвердив, який став потім для всіх оби­телей руських взірцем спільного житія; тому вірні називають тебе руським кіновіархом, взи­ваючи до тебе:

Радуйся, преподобний отче, сповнений висо­кою богомудрістю; радуйся, богоносний, при­крашений дарами Святого Духа.

Радуйся, слова царя Псалмоспівця про спільне житіє братії ти полюбив; радуйся, спільножительний статут в обителі Печерській ти заснував.

Радуйся, перший засновнику руських кіновій; радуйся, великий ревнителю чернечого спільного житія.

Радуйся, ти поставив законом для братії мати все спільне; радуйся, правила спільного житія сам у всьому вірно виконував.

Радуйся, бо ти воду носив і дрова рубав у твоєму ігуменстві; радуйся, працелюбністю твоєю ти повчав усю братію.

Радуйся, ти убогих годував і подорожнім да­вав притулок і спокій; радуйся, приймальницю для подорожніх і лікарню в обителі твоїй ти влаштував.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 6

Проповідником благовіщеним був ти, отче Феодосію, не тільки ченцям, але й людям мирсь­ким, князям і боярам, і всіх повчав без лінив­ства християнських чеснот: братолюбія, лагід­ності, стриманості, чистоти. Благаємо тебе, пре­подобний отче, заступництвом твоїм небесним виблагай і нам ці боголюб’язні чесноти, щоб нам не поневолитися гріховними пристрастя­ми, але щоб благочесно ми співали Богу Спасителю нашому: алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти як зірка богосвітла в землі Руській, преподобний отче, і багатьох людей привів ти в огорожу небесну святим твоїм вченням; бо ти не тільки вчив, але й звершував усяку чесноту, незгрішимо виконуючи заповіді Христа Бога. Тому тебе, як того, що творив і навчав, вели­чаємо так:

Радуйся, світлістю життя твого ти сяяв світові; радуйся, вченням твоїм ти настановив багатьох людей на спасіння.

Радуйся, пастирю добрий, чужий лицемірства; радуйся, наставнику богомудрий, переповнений любов’ю до всіх ближніх.

Радуйся, сильним світу правду Божу безбо­язно ти сповіщав; радуйся, князям і вельмо­жам ти був радником благочестя.

Радуйся, невірних юдеїв ти умовляв вірува­ти у Христа; радуйся, велику милостиню ти подавав убогій братії.

Радуйся, з тими, хто плаче, ти плакав; ра­дуйся, скорботних ти втішав.

Радуйся, вдів і сиріт заступнику; радуйся, покривджених і гнаних захиснику.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 7

Господь, бажаючи явити людям, що Печерська обитель, тобою керована, преподобний отче Феодосію, охороняється Його Божественною благодаттю, засяяв над нею вночі предивне світло; злодіям же, що хотіли обікрасти церк­ву, дивно показав її піднесеною від землі в по­вітря, і спів ангельський було чутно в ній; щоб усі знали, яким великим є угодник Божий і як багато може зробити молитва твоя до Господа, Якому ти співав: алилуя.

Ікос 7

Нового тебе Феодосія кіновіарха явив Гос­подь у країні Руській, преподобний отче, і то­бою прославив лавру Печерську, матір обите­лей руських, в якій з давніх часів процвітало чернече подвижництво, і багато преподобних Богові благовгодили, серед яких і ти, як пов­ний місяць, немеркнучи сяєш світилом чеснот і чудес твоїх і всіх спонукаєш взивати до тебе:

Радуйся, ангелоправний муже; радуйся, див­ний у Господі подвижнику.

Радуйся, великий чудотворцю; радуйся, благоміцний молитвенику.

Радуйся, ти золото таємниче від ангелів отри­мав; радуйся, за те золото борошно для голод­ної братії ти купив.

Радуйся, нестачу вина і єлею в обителі твоїй чудесно поновив; радуйся, пусту житницю по­вною борошном показав.

Радуйся, порожню посудину ти виявив по­вною меду; радуйся, чудеса преславні в житті твоєму ти звершував.

Радуйся, ти Бога прославив подвигами твої­ми; радуйся, Богом прославлений ти благодат­ними дарами.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 8

Авраамове приймання подорожніх полюбив ти, отче Феодосію, тим, хто сидів у в’язницях, ти з любов’ю носив хліб, пам’ятаючи слова Христа, що в особі подорожніх і ув’язнених Сам Христос благодіяння приймає. Навчи і нас, угод­нику Божий, тобі в цьому уподібнюватися і милостинею Богові догоджати, щоб ми могли благоприємно співати Богові: алилуя.

Ікос 8

Усього себе на служіння ближнім ти віддав, отче наш Феодосію, і добре пас доручене тобі Богом словесне стадо; немічних укріпляв, упалих піднімав, тих, що добре стояли, охороняв і завжди перебував на сторожі молитовній, щоб не вкрав невидимий ворог жодну з твоїх овець. За це тебе величаємо і взиваємо:

Радуйся, ти велику владу над духами нечис­тими від Господа одержав; радуйся, житло, збен­тежене диявольськими привидіннями, молит­вою ти очистив.

Радуйся, багатьох біснуватих від мук дия­вольських ти визволив; радуйся, всі привидіння і спокуси сатанинські ти переміг.

Радуйся, учеників твоїх від тенет невидимого ворога молитвою твоєю ти зберігав; радуйся, будучи спокушеним багато в чому, тим, що спо­кушалися, ти допомагав.

Радуйся, людино Божа, ти міста і села напов­нив славою твоїх подвигів; радуйся, безкорисливості любителю, ти ніколи не думав про потреби дня.

Радуйся, вірою міцною ти на Бога уповав; ра­дуйся, по вірі твоїй все потрібне від Бога ти щедро одержував.

Радуйся, подяку Богові за всі Його дари зав­жди возносив; радуйся, від слабкодухого рем­ства братію твою оберігав.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 9

Усім, хто потребував помочі твоєї, ти старанно благодіяв, преподобний отче, і дуже був милосерд­ним до бідних і убогих, бо ти воістину був оком сліпих, ногою кульгавих, рукою безпомічних, і ніхто не відходив від тебе невтішеним. Зглянься і на нас, угоднику Божий, благосердям твоїм і по­дай нам зцілення від гріховних ран молитвами твоїми, щоб ми подячно співали Богові: алилуя.

Ікос 9

Красномовці марнослівні, які говорили, що духовне подвижництво, це є безумство, посоро­милися твоїм житієм, богомудрий Феодосію; ось бо ми бачимо тебе у плоті, що жив ніби на не­бесах, і ангельську вдачу на землі придбав; тому, дивуючись твоїй ангелоподібній святості, ублажаємо тебе такими благохваліннями:

Радуйся, зірко ранішня, що темряву нечестя в країні Руській розігнала; радуйся, забрало міцне від ворогів видимих і невидимих.

Радуйся, стовпе утвердження святої право­славної віри; радуйся, велична окрасо Христо­вої Церкви.

Радуйся, вітчизни твоєї земної покровителю небесний; радуйся, указателю путі спасительної необманливий.

Радуйся, воєводо прекрасний полку духовного воїнства; радуйся, воїне мужній, що переміг полки демонів.

Радуйся, бо ти удостоївся спілкування з ангела­ми; радуйся, бо ти Христу щиро благодогоджав.

Радуйся, Христовому милосердю ти уподібнив­ся; радуйся, дарів духовних добрий подателю.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 10

Спасительне пристановище і храм Господа Слави, Велику небесам подібну церкву Печерську ти заснував після багатьох знамень і чудес, преподобний отче Феодосію, і сам своїми рука­ми допомагав будівничим її, завжди молячись Господу і Пресвятій Богородиці, щоб була ця церква прекрасною оселею благості Божої і щоб почув у ній Господь молитви людей своїх, що з вірою взивають до Нього: алилуя.

Ікос 10

Царя Небесного Христа ти був вірним рабом, богоносний Феодосію, і перед Царицею Небес­ною у дивному видінні у Влахернській церкві ти таємниче стояв разом з преподобним Антонієм, коли Вона будівничих у Київ посилала будувати Велику Печерську церкву і божествен­ну ікону Свого Успіння їм передала на повсяк­часне благословення твоїй обителі, в якій ти шануєшся похвалами такими:

Радуйся, будівничий Великої Печерської цер­кви; радуйся, що заснував її на місці, освяче­ному багатьма чудесами.

Радуйся, ти основи її молитовними сльозами зросив; радуйся, руками своїми ти наріжний камінь її поклав.

Радуйся, прекрасний слуго Божої Матері; ра­дуйся, дивну ікону її Успіння ти радісно при­йняв.

Радуйся, що ікону благодатну з великою ша­ною в обителі твоїй ти поставив; радуйся, мо­литви щирі ти перед нею приносив.

Радуйся, благоволінням Богоматері осінений; радуйся, одкровень божественних від Неї удос­тоєний.

Радуйся, бо тебе обрав Син її Христос Бог; радуйся, таїннику Пресвятої Тройці.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 11

Спів невимовний приносив ти у трьох Лицях Єдиному Богу, преподобний отче Феодосію, і до кінця життя твого ти не переставав молитовно прославляти Господа; і так у молитві щирій ти віддав душу твою в руки Його, яку святі ангели вознесли в небесні оселі, де ти оселився з угод­никами Божими і радісно оспівуєш Творця ан­гелів і людей: алилуя.

Ікос 11

Світлом небесним засяяло лице твоє, отче преподобний, коли ти спочив сном смертним, і зі сльозами великими твоя братія і духовні діти проводжали тебе до гробу, плачучи і ридаючи, розлучаючись із тобою. Ми ж як надгробну пісню приносимо тобі таке благохваління:

Радуйся, бо ти праведно і боговгодно завер­шив земне житіє; радуйся, бо ти одержав вінець нетлінний від руки Христової.

Радуйся, бо твоя пам’ять з похвалами святою Церквою шанується; радуйся, бо твоє успіння вірними світло торжествується.

Радуйся, ти смерть скуштував, але тління не пізнав; радуйся, світлістю лиця твого ти ви­явив твою небесну славу.

Радуйся, в печері з великими сльозами бра­тією твоєю похований; радуйся, після вісімна­дцяти років нетлінним там же був знайдений.

Радуйся, у Велику Печерську церкву зі сла­вою був перенесений; радуйся, в перенесенні мощей твоїх світлом небесним дивно був осяяний.

Радуйся, три дуги світлосяйні, простягнені від печери до Великої Печерської церкви, ти пока­зав; радуйся, духмяність дивну від мощей твоїх ти виточував.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 12

Благодаті Божої причетною явилася священ­на рака мощей твоїх, преподобний отче наш Феодосію, бо вона виточує зцілення хворим і всякі хвороби людей лікує, які з вірою і любо­в’ю до неї приходять, молитовно закликаючи твоє святе ім’я. Тому поклоняємося місцю тво­го післясмертного упокоєння, цілуємо на ньо­му величне зображення твого лиця і з похва­лами взиваємо до Бога, дивного у святих Своїх: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи подвиги і чудеса твої, преподоб­ний отче Феодосію, молимося щиро: молися з нами і за нас до всемилостивого і чоловіколюбного Бога, щоб не ослабла у нас віра святоотцівська, в якій виріс ти духовно, але щоб і ми уподібнилися тобі у правій вірі і добрих ділах, і так зможемо неосудно взивати до тебе:

Радуйся, предивна окрасо святої Великої не­бесам подібної Печерської церкви; радуйся, храм Богоматері ти прикрасив преславними твоїми чудесами.

Радуйся, гріб твій святий золотом і сріблом чудотворно ти прикрасив; радуйся, багато зцілень від нього ти виточив.

Радуйся, хворих цілителю; радуйся, скорбот­них утішителю.

Радуйся, бідуючим на поміч швидкий; радуй­ся, всім, хто шанує тебе, заступництво твоє да­руєш.

Радуйся, в час смертний усім нам благона­дійний помічнику; радуйся, від насильства дия­вольського всемогутній наш захиснику.

Радуйся, лаври Києво-Печерської міцна огороже; радуйся, після Бога і Богородиці неосоромлене наше уповання.

Радуйся, Феодосію, чернечого статуту в Русі засновнику.

Кондак 13

О великий чудотворцю і скорий у бідах по­мічнику, преподобний отче наш Феодосію! По­чуй милостиво це мале наше моління, що на похвалу тобі з вірою і любов’ю приноситься, і помолися до Господа Бога, щоб Він позбавив нас усяких бід, і зла, і вічних мук і сподобив разом з тобою у Церкві Небесній співати Йому: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до преподобного Феодосія Печерського

О священна главо, ангеле земний і людино небесна, преподобний і богоносний отче наш Феодосію, прекрасний слуга Пресвятої Богоро­диці, що в ім’я її святе предивну обитель на горах Печерських влаштував і в ній безліччю чудес засяяв! Благаємо тебе з великою щирі­стю, молися за нас Господу Богу і виблагай у Нього великі і багаті милості: віру праву, надію на спасіння несумнівну, любов до всіх нелице­мірну, благочестя непохитне, душ і тіл здоро­в’я, достаток земних потреб, і щоб не обертали на зло добро, що дарується нам від щедроподательної правиці Його, але у славу імені Його святого і для нашого спасіння. Збережи, преподобний чудотворцю, вітчизну твою земну, Україну, всі міста і села її, і лавру твою неушкодженими від усякого зла; і всіх людей, які при­ходять на поклоніння до чесного твого гробу і перебувають у святій твоїй обителі, осіни не­бесним твоїм благоволінням і милостиво по­збав від усякого зла. Найбільше ж у час кончи­ни нашої покажи нам багатосильне твоє покровительство, щоб ми позбавилися, твоїми молитвами до Господа, влади лютого мироправителя і сподобилися успадкувати Царство Небесне. Яви нам, отче, твоє благосердя і не залиш нас сиротами і безпомічними; щоб ми завжди славословили дивного у святих Своїх Бога, Отця, і Сина, і Святого Духа, і твоє святе заступництво навіки-віків. Амінь.

Акафіст преподобному Антонію Печерському | Зміст | Акафіст святим мученицям Вірі, Надії і Любові та матері їхній Софії

Опубліковано: 12.12.2013.