Служба загальна святителю одному
Вечірня
На Господи, взиваю… стихири, глас 6.
Ти, богоносцю, явився весь освячений через святе Боже обрання й освячення Духом Святим; і радісно завжди входячи у святеє святих, Богоначально світлістю осяяний, причащаючись благодаті святих таїн, як істинний святитель преславний сміливо молись за душі наші.
Славне було життя твоє: чеснотами світлими ти вірних просвітив і темряву омани розігнав, воістину бо явився ти як сонце світлосяйне, святителю преславний (ім’я). І нині ти оселився там, де сяє світло невечірнє, і сином дня вічного став ти з благодаті Святого Духа; тим-то, чесно святкуючи Божественну й світлоносну пам’ять твою, приснопам’ятний, з любов’ю прославляємо тебе.
Розум твій, богомудрий, спрямований до Бога, вірою оздоблений, світлим став у смертному і тлінному тілі; помишляючи бо про нетління, придбав ти чистоту безтілесних і, далекий від пристрастей, чеснотами себе ти прикрашав, святителю премудрий (ім’я), світильнику славний і молитвенику за тих, що з любов’ю шанують пам’ять твою.
Слава: і нині.
Богородичний: Радуйся, звершення закону; радуйся, храм Святої Тройці, невісто неневісна; радуйся, Божественне вмістилище всіх Царя; радуйся, вогонь духовний, що як у кліщах носила на руках Твоїх вугілля; новий раю; сад замкнений; трапеза Божественна преславна; голубиця чиста; престіл Всевишнього; ложе Божественне мислене, бо Тебе, Діво, Дух Святий осінив.
Хрестобогородичний: Агниця чиста й непорочна Владичиця, коли побачила на хресті піднесеним Свого Агнця, як Матір викликувала і, дивуючись, взивала: Сину, насолодо Моя, що це за незвичайне явище нове й преславне: як невдячні люди віддають Тебе на судилище Пилата і засуджують на смерть Життя всіх; але славлю Твоє, Слово, невимовне приниження.
Слава,.. глас 8.
Чеснотами твоїми, преподобний отче, ти просвітив серця вірних. Хто бо, почувши про твоє безмірне смирення, не дивувався терпінню твоєму, любові до вбогих, утішенню скорботних? Всіх ти, святителю (ім’я), побожно навчав. І нині, увінчаний нев’янучим вінком, молися за душі наші.
І нині…
Богородичний воскресний, глас 8: Покров Твій, Богородице Діво, є зцілення духовне: бо, до нього звертаючись, від душевних недугів визволяємось.
Хрестобогородичний. Подібний: О предивне чудо…
Не можу стерпіти, Сину, побачивши заснулим на древі Тебе, що бадьорість усім подаєш, щоб тим, які сном загибельним заснули через стародавній від плоду злочин, подати Божественну й спасительну бадьорість — Діва, плачучи взивала; Її ж величаємо.
Якщо святкується з полієлеєм, співаємо богородичний воскресний: Царю Небесний,.. глас 8.
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три
Пророцтва Єремії читання (Єрем. 23, 1-8)
Горе пастирям, які занапащають і розганяють овець отари Моєї, — говорить Господь.
Тому-то так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ мій: ви розігнали Моїх овець, і розполохали їх, і не доглядали за ними. Ось, Я покараю вас за злі вчинки ваші, — говорить Господь.
І зберу останок отари Моєї з усіх земель, куди виганяв їх, та поверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись і розмножуватись.
І поставлю над ними пастирів, що їх пастимуть, і вже не будуть боятися і лякатися, і жодна з них не загубиться, — говорить Господь.
Ось, настане час, — говорить Господь, — і вирощу Давидові праведний пагін, що владарюватиме, як
цар, і буде мудрим, і чинитиме суд і справедливість на землі.
За днів його спасеться Іуда, й житиме безпечно Ізраїль, і ось ім’я його, яким його зватимуть: Бог — оправдання наше.
І ось, настають дні, — говорить Господь, — коли вже не будуть говорити: жив Господь, що вивів синів Ізраїлевих із Єгипту, а говоритимуть:
жив Господь, що вивів рід дому Ізраїлевого з північної землі й з усіх земель, куди Я вигнав їх, і будуть жити на своїй землі.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 3, 17-21)
Сину людський! Я поставив тебе сторожем дому Ізраїлевого, і ти будеш слухати слово із уст Моїх, і будеш врозумляти їх від Мене.
Коли Я скажу безбожникові: ти смертю помреш, а ти не станеш врозумляти його й говорити, остерігаючи безбожника від злої дороги його, щоб він жив, то беззаконник той умре в своїх гріхах, Я ж стягну кров його з рук твоїх.
Якщо ж ти остерігав безбожника, а він не навернувся від безбожности своєї й не покинув злої дороги своєї, то він помре в беззаконні своєму, а ти врятував душу твою.
І якщо праведник відступить від праведности своєї і вчинить беззаконня, коли Я кладу перед ним перешкоду, і він помре, — то, якщо ти не остерігав його, він умре за свій гріх, і йому не згадаються праведні діла його, які він вчинив, — від тебе ж Я стягну кров його.
Якщо ж ти остерігатимеш праведника, щоб праведник не згрішив, і він не згрішить, то й він житиме
— за те, що дав себе врозумити, і ти спасеш душу твою.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 34, 1-16)
Було до мене слово Господнє:
Сину людський! Пророкуй про пастирів Ізраїлевих, пророкуй і скажи пастирям: так говорить Господь Бог: горе пастирям Ізраїлевим, що пасуть самих себе! Чи не овець повинні пасти пастирі?
Ви їли молоко й зодягалися у вовну, заколювали овець вгодованих, отару ж не пасли.
Слабких овець ви не підкріплювали і недужих не лікували, поранених не перев’язували й сполоханих не повертали, і загублених не шукали, а правили ними жорстокістю й силою.
І розпорошилися Мої вівці без пастиря, і стали поживою всякому польовому звіру, та й порозбігалися.
По всіх горах і по всіх високих узгір’ях блукають Мої вівці; розсипалась отара Моя по всій країні, ніхто не питає про них, ніхто не шукає їх.
Тому вислухайте, пастирі, слово Господнє:
Живу Я! — говорить Господь Бог; за те, що вівці Мої залишені були на здобич, і без пастиря опинилися вівці Мої на поживу всякому дикому звіру, а Мої пастирі не шукали овець Моїх, бо пастирі пасли самих себе, а овець Моїх не пасли, —
за те, пастирі, слухайте слово Господнє!
Так говорить Господь Бог: ось, Я постану проти пастирів, і вимагатиму овець Моїх з їхніх рук, і не дам
їм уже пасти овець, і не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; Я вирву овець Моїх із рота у них, щоб не були вони вже їм їжею.
Бо так говорить Господь Бог: Я Сам розшукаю овець Моїх і буду їх доглядати.
Як пастир перевіряє свою отару, коли знаходиться серед зібраних овець, так і Я перевірю овець Моїх і поверну їх назад з усіх місць, куди вони розбіглися в темряві у хмарний день.
І виведу їх із народів, і позбираю їх з країн, і приведу в землю їхню, і буду пасти їх по горах ізраїльських, поблизу потоків і по всіх населених місцях усієї землі.
Буду пасти їх на гарних пасовищах, а двори їхні будуть на високих горах ізраїльських; там вони будуть відпочивати у добрих загонах і будуть пастися на трав’яному пасовищі — на горах ізраїльських.
Я буду пасти овець Моїх і Сам поведу їх на місце спочинку, — говорить Господь Бог.
Те, що заблукало, Я знайду, яке відлучилося, заверну, поранене перев’яжу, хворе підкріплю, а надто жирне й буйне страчу; буду їх пасти по правді.
На стиховні стихири, глас 8
Святителю (ім’я), розумового світла зоре, світильнику Церкви, красо святителів, чернечого подвижницького життя ревне правило, а нам заступнику, явився ти, визволяючи від ворога-гнобителя душі наші.
Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Святителю (ім’я), ти велику владу від Бога прийняв, багато лукавих бісів молитвою своєю відігнав і їхнє озлоблення — від усіх, хто з вірою до тебе звертається.
Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені?
Як нам достойно прославити святителя великого (ім’я), розум чесний, Богосяйне світло, що нас просвічує і розум Божественний подає, сповісника таїн глибоких? Одностайно всі виголосимо: радуйся, отче отців (ім’я).
Слава,.. глас 8.
Ти єси пастир добрий і учитель лагідний, святителю (ім’я). Тебе завжди прославляючи, взиваємо: тобою Бог прикрасив Церкву Свою, і тіло твоє, на багато літ сховане в землі, нетлінним явив людям Своїм. Тому не переставай молитися за тих, що прославляють тебе і шанують пам’ять твою, проси прощення гріхів наших і спасіння душам нашим.
І нині…
Богородичний воскресний: Неневісна Діво, що Бога невимовно зачала плоттю, Мати Бога вишнього, Твоїх рабів благання прийми, всенепорочна, подаючи всім очищення гріхів; нині наші моління приймаючи, молися, щоб спастися всім нам.
Якщо ж не святкується, промовляй богородичний цей:
Владичице, прийми молитву рабів Твоїх і визволи нас від усякої біди і печалі.
Хрестобогородичний: Побачивши Тебе розіп’ятим на хресті, Ісусе, що Ти добровільно страждаєш, Діва і Мати Твоя, Владико, взивала: горе Мені, Сину — насолода Моя, як Ти неправедні терпиш рани; Лікарю, що зціляв людську неміч і від тління всіх визволив Твоїм милосердям.
Тропар за уставом, а якщо ні, цей тропар, глас 4.
Правилом віри й образом лагідности, стриманости вчителем явив тебе стаду твоєму Той, Хто є Істиною всіх речей. Ради цього придбав ти смиренням — високе, убогістю — багатство. Отче святителю (ім’я), моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
Слава: і нині.
Богородичний.
Рання
На Бог Господь,.. глас 4, тропар той самий.
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 1.
Слугою бувши Христа, Владики всього, навчив ти людей віри й просвітив Божественним хрещенням, навчивши розуміти Його, святителю, тому проповідником істини всі ми тебе називаємо, святителем й угодником Христовим.
Слава: і нині.
Богородичний: Неневісна Пречиста Богородице Діво, єдина заступниця вірних і покров; визволи від бід, і скорбот, і лихої недолі усіх, що на Тебе, Богоотроковице, надію покладають, і душі наші спаси Божественними Твоїми молитвами.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.
З молодости, взявши хрест свій, побожно пішов ти за Христом, стриманням угамувавши тілесні почуття; тому, сівши на святительському престолі, звеличив ти Господа й Пречисту Матір Його і після кончини твоєї прославив тебе, угодниче Христів.
Слава: і нині.
Богородичний: Діво всенепорочна, що превічного Бога породила, разом зі святителем (ім’я) молись, щоб Він подав відпущення гріхів і виправлення життя раніше кончини нам, що з вірою і любов’ю прославляємо Тебе за правом, єдина всехвальна.
Після Хваліте ім’я Господнє…
Величаємо тебе, святителю отче (ім’я), і шануємо святу пам’ять твою, ти бо молиш за нас Христа Бога нашого.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа.
Стих: Світло засяяло праведнику, і на праведних серцем — веселість.
Слава: і нині. Алилуя (тричі).
Після полієлея сідальний, глас 8.
Подолавши пристрасті тілесні, ти був святителем богоугодним і паству свою преславно направляв, преподобний; хрещенням ти її просвітив і навчив прославляти єдиного Бога в трьох Особах. Тим-то й після кончини своєї ти подаєш зцілення тим, що прибігають по допомогу до святої Церкви Божої і до тебе, святителю (ім’я); моли ж Христа Бога, щоб подав прощення гріхів нам, що з любов’ю шануємо святу пам’ять твою.
Слава: і нині.
Богородичний: Оспіваємо небесні двері і ковчег, всесвяту гору, світлу хмару, неопалиму купину, словесний рай, визволення Єви, всієї вселенної великий скарб, бо в ньому відбулося спасіння світу і очищення стародавніх гріхів; тому взиваємо до Неї: молися до Христа Бога, щоб Він дарував прощення гріхів тим, що побожно поклоняються пресвятому Різдву Твоєму.
Прокимен, глас 1. Уста мої промовлятимуть премудрість, і повчання серця мого — розум.
Стих: Слухайте це, всі народи, почуйте всі, хто живе по вселенній.
Євангеліє від Іоана, зач. 36.
Після 50-го псалма стихира, глас 6.
Насліднику Божий, спільнику Христів, служителю Господній, святителю (ім’я), яке ім’я твоє, таке й життя твоє, розум бо твій сяє разом із сивиною: світле лице твоє свідчить про доброту душі твоєї, а слово мовчазне — про лагідність. Славне життя твоє й упокоєння твоє зі святими; молися за душі наші.
Канон, глас 6
Пісня 1
Ірмос: Як по суші, перейшов Ізраїль по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється; пісню перемоги Богові співаймо, взиваючи.
Святителю, отче (ім’я), моли Бога за нас.
Коли стоїш ти перед Богом, святителю, як служитель Божий з Небесними Силами, молися за нас, щоб сподобитися нам вічних благ твоїми молитвами.
Ти був обраний Господом служити святому благовістю, блаженний (ім’я); премудрими повчаннями ти, отче, виростив людей у благочесті.
Розумом Божим збагативши себе, ти слово життя від серця свого виточив і напоїв душі тих, що у пристрастях засохли, премудрий святителю Божий (ім’я) богоблаженний.
Богородичний: Святі пророки здалеку бачили Тебе, що мала стати істинною Матір’ю Божою, Пречиста, вищою за все творіння й чеснішою від херувимів.
Пісня 3
Ірмос: Нема Святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Блаже, і утвердив нас на камені сповідання Твого.
Проливаючи Божественну насолоду з уст твоїх, отче, ти змив краплі гіркого безбожжя й напоїв безбожних людей питтям Божественного розуміння, блаженний.
З волі Божої бувши наперед обраним, святителем став ти й жертву безкровну приносив Богові, що заради нас Сам Себе приніс у жертву, святителю отче (ім’я).
Гріб, де лежить тіло твоє чесне, пахощі виточує для вірних, як рай Божий, святителю преславний і всечеснйй (ім’я).
Богородичний: Зрозуміти невимовну глибину таємниці Різдва Твого, Пречиста, розум людський не має змоги; Бог бо, з великої милости Своєї, смирив Себе, втілившись в утробі Твоїй, всього мене оновив.
Сідальний, глас 4.
Православної віри навчаючи Церкву Христову і відганяючи гіркість єресей, височин небесних сподобився ти, блаженний (ім’я).
Слава: і нині.
Богородичний: Слово Отче — Христа Бога нашого, що від Тебе втілився, — пізнали ми, Богородице Діво, єдина чиста, єдина благословенна; тому безперестанно Тебе оспівуючи величаємо.
Хрестобогородичний: На древі побачивши піднесеним Сина Свого, Пречиста, терзаючись материнським серцем, жалісно взивала: горе Мені! Як зайшло Ти, світло Моє безлітнє?
Пісня 4
Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи.
Святим Духом сповнений, отче святий (ім’я), ти лукавих духів од людей відігнав, навчанням же Твоїм духовним вірними їх вчинив.
Ти благословляв Єдиницю нестворену, на три Особи розділену, нерозсічену і незмішану, просвічуючи благочестивих священним богослів’ям твоїм.
Умертвивши раніш тілесні пристрасті отриманням та подвигами, став ти святителем Божественним і заступником всеосвяченим перед Тройцею Пресвятою.
Богородичний: Клятва праматері знищена Тобою, Божа Мати, Ти бо, Пречиста, породила нам Джерело життя вічного.
Пісня 5
Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Блаже, просвіти, молюся, душі тих, що зрання линуть до Тебе, пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів взиває.
Діло Боже справляючи побожно і помислом чистим до найчистішого доторкаючись, коли Богу служив ти, (ім’я), показав себе непорочним, як Божий святитель.
Ті, що ідолам догоджали, стали угодниками Божими через твоє навчання; визволяючи їх від недостойного служіння, ти став достойним угодником Богу Вседержителю.
Благодаттю покликаний, ти зруйнував безбожжя ідольське, посилаючи словесний твій дощ, преподобний, заледенілі серця вчинив плодоносними Божою благодаттю.
Богородичний: Після Різдва Твого дивного Ти залишилася Дівою, як і раніше; Той бо, що з Тебе народився, Сам Бог, що все творить з волі Своєї, безмужня Маріє Богоневісто.
Пісня 6
Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи із тління життя моє, Многомилостивий.
Язик твій, Духом натхнений, отче святий, премудро, як перо скорописця, написав на побожних серцях слово благодатне за Божим повелінням.
Струменем навчання твого перекривши каламутну течію безбожности, явився ти, як тиха річка, і напоїв побожністю вірних, святителю славний (ім’я).
Божественного навчаєшся, коли ти думкою входиш у святеє святих, щоб вірних духовно просвіщати зорею Святої Тройці, священний отче, найдостойніший (ім’я).
Богородичний: Слово в утробі Твоїй, Діво всенепорочна, оселилося від Духа Святого і стало звершеною людиною, відновивши природу людську, як було угодно Богу, як Сам Він один відає.
Кондак, глас 2.
Громе Божественний, сурмо духовна, віри насадителю і єресей нищителю, Тройці угоднику, великий святителю (ім’я), завжди з ангелами стоячи, моли безперестанно за всіх нас.
Ікос: Через лінивство я, окаянний, впав і насмерть заснув, але як пастир добрий підніми мене, отче, і приспи пристрасті мої, що тяжко мучать мене: щоб, піднявшись, я прославляв твоє світлоносне торжество, яке Владика вселенної достойно прославив, як вірного раба і як учителя премудрого, як друга і тайновидця і як охоронителя своїх передань, які добре ти зберіг, освячення нескверне, (ім’я) премудрий, завжди безперестанно молись за всіх нас.
Пісня 7
Ірмос: Росоносною піч учинив ангел преподобним юнакам, халдеїв же опаляючи, веління Боже мучителя нахилило взивати: благословен єси, Боже отців наших.
Просвітлений духовною благодаттю, якої причащався за Божественним повелінням, ти був світлосяйною зіркою, мудро просвітлюючи тих, що співають: благословенний Бог отців наших.
Бувши храмом святим, освітленим чеснотами, ти мав у собі оселю Тройці несотворенної і співав Їй: благословенний Бог отців наших.
Скинувши дрімоту з очей своїх і завжди пильнуючи правду Божественну, сподобився ти слави Божої від ангела світла, що показав тебе стовпом і підпорою вірним, святителю істинний.
Богородичний: Той, що перебуває в лоні Отця, необмежений, в утробі Твоїй, Пречиста, оселився, як обмежений, одягнувшись у Твою природу задля спасіння Адама.
Пісня 8
Ірмос: З полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї; Тебе прославляємо по всі віки.
Гордого змія ти своїм смиренням, святителю, подолав, бувши піднесений до Бога чистотою Твоєї душі. Тим-то ми шануємо тебе, прославляючи Христа по всі віки.
Слово втілене благовістив ти і людей від омани загибельної спас, відганяючи спокусу ідольську, святителю (ім’я) премудрий і богоносний.
Житіє твоє було подібним до житія Владики твого, і слова були відповідними житію; сповнений сивиною духовною, ти весь прикрашений сяйвом доброчинства і одягнений у світло чеснот.
Богородичний: Визволившись від осудження Євиного Різдвом Твоїм, Діво преблагословенна, ми голосом Гавриїловим виголошуємо Тобі: радуйся, причино спасіння нашого.
Пісня 9
Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього не сміють чини ангельські дивитись: через Тебе, Всечиста, Слово стало тілом і явилося людям; величаючи Його з Небесними Силами, Тебе ублажаємо.
На землі лагідних оселився ти, святителю, бувши лагідним і незлобним, з’єднався з воїнством небесним, увесь одягнений і прикрашений чеснотами своїми.
Ти бачиш, святителю, славу Божу і сяйво ангелів, патріархів і мучеників, і красу апостолів; виблагай з ними у Господа Чоловіколюбця прощення гріхів і виправлення життя нам, що шануємо пам’ять твою, преподобний.
Явно прикрасив ти раніш славою першопрестольне місто, в якому жив як ангел і святительством його прикрасив, благодаттю Святого Духа освятив, виховавши людей богомудрими.
Богородичний: Як небесна крапля, в утробу Твою, Діво, дощ зійшов і висушив потоки гріха; як дощ нетління, всім людям спасіння дарувала Ти, обрадувана Богом.
Світильний: Нині славно прикрашається світлосяйне свято твоє, святителю (ім’я), ти бо предстоїш перед лицем Божим, пом’яни нас, що прославляємо пам’ять твою.
Слава: і нині.
Богородичний: Після Бога на Тебе, Пречиста, уповання покладаємо, ті, що розпинаються з Христом, Який через Тебе прийшов; Твоїми ж до Нього молитвами збережи нас неушкодженими до кінця.
На Хваліте… стихири, глас 8
Святителю отче (ім’я), ти зійшов на висоту розуміння Божественного і, до Бога наблизившись і сподобившись дару синівства від Нього, зціляєш недуги незцілимі і відганяєш духів нечистих. Тим-то з радістю серця ми святкуємо пам’ять твою, прославляючи Христа, що звеличив угодника Свого.
Отче дивний (ім’я), світлозарним розумом сяючи, ти пристрасті умертвив житейського бурхливого моря і, літаючи на чистих крилах безпристрасносте, досяг того місця, де доброта невимовна і неосяжна; молися завжди за нас, що прославляємо тебе.
Отче отців (ім’я), ти правило священства, образ ціломудрости, чернецтва кріпость, Церкви утвердження, світильник любови, престіл почуттів, джерело чудес, язик вогненатхненний; уста солодкомовні, сосуд Божественного Духа і мислений рай, богоблаженний.
Слава,.. глас 6.
Преподобний і преблаженний святителю, отче (ім’я), пастирю добрий, ученик Начальника пастирів, Христа, що поклав Свою душу за овець, ти і нині, всехвальний (ім’я) святителю, ублагай молитвами Твоїми Господа, щоб подав нам велику милість.
І нині… Богородичний: Богом ми визнаємо Того, що з Тебе народився, Богородице Діво, молися Йому за спасіння душ наших.
Хрестовоскресний: Стоячи перед хрестом, Діво Мати, побачила Ти Сина Свого, що з волі Своєї страждав; Його ж благай за спасіння душ наших.
Літургія
Прокимен той самий, що й на Ранній.
Апостол: До Євреїв послання святого апостола Павла читання, зач. 318 (Євр. 7, 26-28; 8, 1-2).
Браття, таким і повинен бути у нас Первосвященик: святий, незлобивий, непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес, Який не має потреби щоденно, як ті первосвященики, приносити жертву спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого. Бо закон настановляє первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятвене, після закону, поставило Сина, навіки довершеного.
Головне ж у тому, про що говоримо, є таке: ми маємо такого Первосвященика, Який сів праворуч престолу величі на небесах і є Священнослужителем святилища та скинії правдивої, яку збудував Господь, а не чоловік.
Алилуя, глас 2. Уста праведного повчаться премудрости, і язик його промовлятиме правду.
Стих: Закон Бога його в серці його, і не запнуться стопи його.
Євангеліє від Іоана, зач. 36 (Ін. 10, 9-16).
Причасний: В пам’ять вічну буде праведник. Лихої слави він не убоїться.
