Служба загальна преподобному одному
Вечірня
На Господи, взиваю… стихири, глас 8.
Преподобний і чесний світильник Божественний і світлоносний ніколи не ховається під спудом житейської товщі, а на верхівці високих чудес ставить його Чоловіколюбець. Його молитвами даруй, Христе, людям Твоїм велику милість.
Поклавши руку на рало, всечесний отче, ти творив діло Боже завжди уважно й не оглядався назад, а прямував до Царства Христового, до Бога, що втілився ради спасіння душ наших.
Як у човні тілесному, ти плив тихим віянням лагідного духа і легко переплив житейське море, премудрий; продавши своє майно для придбання коштовного бісеру, ти знайшов його в собі і зберіг, ставши блаженним його Божественними чеснотами.
Слава: і нині.
Богородичний: Мої помисли нечисті й уста улесливі, діла ж мої всі осквернені; і що зроблю, як зустріну Суддю? Владичице Діво, благай Сина Твого і Творця і Господа, щоб Він прийняв дух мій у покаянні як єдиний милосердний.
Хрестобогородичний: Агнця непорочного, Агниця, побачивши розіп’ятим на древі добровільно, ридаючи, взивала: горе Мені, улюблений Сину, чим Тобі відплатило невдячне зібрання єврейське, бажаючи вчинити Мене бездітною без Тебе, улюблений.
Слава,.. глас 6.
Те, що було образом Божим, зберіг ти неушкодженим, через піст поставивши розум владикою над загибельними пристрастями; і, наскільки можливо було, досяг того, що є подобою Божою. Мужньо бо вгамувавши природу, подбав, щоб гірше подолати кращим, і тіло підкорив духу. Тому й став ти наставником ченців, осельником пустелі, учителем доброго життя, славнозвісним правилом чеснот. І нині на небесах, отче наш (ім’я), уже не як у дзеркалі, а безпосередньо ясно бачиш святу Тройцю й молишся за тих, що з вірою й любов’ю шанують тебе.
І нині…
Богородичний: Богородице, Ти єси виноградна лоза істинна, що зростила нам плід життя. Благаємо Тебе: молися, Владичице, з апостолами й з усіма святими, щоб були помилувані душі наші.
Хрестобогородичний: Побачивши Тебе розіп’ятим, Христе, Та, що народила Тебе, взивала: що за дивне бачу таїнство, Сину Мій, як Ти вмираєш на древі плоттю розіп’ятий, Життєдавче.
Якщо свято з полієлеєм, промовляй богородичний воскресний: Хто Тебе не ублажить…
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три.
Премудрости Соломона читання (3, 1-9)
Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх.
В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю,
і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі.
Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя.
Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його.
Він випробував їх як золото в горнилі і прийняв їх як жертву довершену.
В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу.
Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки.
Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.
Премудрости Соломона читання (5, 15 – 6, 3).
Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього.
Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом.
Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам;
зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних.
Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх;
повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних.
Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі.
Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами.
Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.
Премудрости Соломона читання (4, 7 – 5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється;
мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости.
Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його.
Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий.
Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки;
душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими його і Провидіння про обраних Його.
Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного;
бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку;
вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними;
і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине;
усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх.
Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його;
вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі:
«Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування.
Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною!
Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими?
Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На стиховні стихири, глас 1
Свято твоє ясніше від сонця освітлює вірних, що звертаються до тебе з вірою, і пахощами безсмертя втішає, й душам зцілення подає, преподобний отче (ім’я), молитвенику за душі наші.
Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його. Почуттєві пристрасті тілесні ти переміг утриманням, чудотворче (ім’я), і подібним до безплотних показав себе на землі, всі тілесні бажання підкоривши духу; тому нині в небесних оселях перебуваєш; молися за душі наші.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа…
Блаженний (ім’я), ти поклав за основу свою чесноти, скинув з себе застарілу людину з її пристрастями і воістину зодягнувся у Христа; тому і переміг ти, преподобний, многі ворожі напасті, ставши наставником ченців, моли, щоб спастися душам нашим.
І нині…
Богородичний воскресний: Неневісна Діво…
Якщо не свято, промовляй цей Богородичний:
Чиста Діво, врата Слова, Бога нашого Мати, моли, щоб спастися душам нашим.
Хрестобогородичний: Не можу стерпіти, Сину, побачивши заснулим на древі Тебе, що бадьорість усім подаєш, щоб тим, які сном загибельним заснули через стародавній від плоду злочин, подати Божественну й спасительну бадьорість — Діва, плачучи взивала; Її ж величаємо.
Слава,.. глас 8.
Тебе як наставника множества ченців шануємо, отче наш (ім’я), бо ми навчилися твоєю стежкою ходити прямо; блаженний ти, що, послуживши Христу, ворожу силу посоромив, співбесіднику ангелів, преподобних і праведних спільнику; молися з ними Господу, щоб Він помилував душі наші.
Тропар, глас 8.
У тобі, отче, вповні спаслася душа, створена за образом Божим; взявши бо хрест, пішов ти за Христом і ділом навчав не про тіло дбати, бо воно тимчасове, а про душу — єство безсмертне, тому, преподобний отче (ім’я), разом з ангелами й радіє дух твій.
Слава: і нині.
Богородичний або хрестобогородичний.
Рання
На Бог Господь… тропар той самий, глас 8.
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 4.
За покликом Господа твого пішов ти, зрікшись світу і всього, що у світі приваблює, преподобний отче (ім’я), перетерпів ти щиро тяготи пустелі й полки демонів мужньо відігнав. Тому ми завжди з вірою пам’ять твою піснями прославляємо.
Слава: і нині.
Богородичний: Ти, Пречиста, оновила Божественним Різдвом Твоїм єство земнородних омертвлене, що через пристрасті зотліло, і воскресила всіх від смерти для життя вічного; тому Тебе достойно всі ублажаємо, Діво преславна, як Ти прорікла.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 5.
Подвижника Господнього піснями вшануймо, він бо всі хитрощі пристрастей стриманням і терпінням умертвив, і ворога лютого з усією гординею його посоромив, і нині молиться Господу, щоб помилувані були душі наші.
Слава: і нині.
Богородичний: Дивне чудо зачаття і невимовний образ Різдва Твого, Приснодіво Пречиста, страшить мій розум і дивує помисли; слава Твоя, Богородице, всюду поширилася на спасіння душ наших.
Полієлей і величання.
Величаємо тебе, преподобний отче (ім’я), і шануємо святу пам’ять твою, наставнику ченців і співбесіднику ангелів.
Стих: Господь охороняє душі преподобних Своїх.
Стих: Звеличаться преподобні у славі і зрадіють в оселях своїх.
Слава: і нині.
Після полієлея сідальний, глас 1.
Подолав ти спокуси пристрастей, вгамувавши тіло, преподобний отче, і життя вічного після смерти сподобився; тому нині Церква Христова святкує преславну пам’ять твою, преподобних прикрасо.
Слава: і нині.
Богородичний: Настав на путь покаяння нас, що завжди схиляємося до злих діл і прогнівляємо милосердного Господа, неневісна благословенна Маріє, пристановище безнадійних людей і Божественна оселя.
Ступеневі, 1-й антифон, глас 4.
Прокимен: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені?
Все, що дише…
Євангеліє від Матфея, зач. 42 (Мф. 11, 20-30).
Після 50 псалма стихира, глас 6.
По всій землі розійшлася слава про подвиги твої, отче преподобний; тому й сподобився ти на небі нагороди за них; ти бо розігнав полки демонів і досяг слави ангелів, бо їх життя чисте полюбив; маючи сміливість перед Христом Богом, виблагай мир душам нашим.
Канон, глас 8
Пісня 1
Ірмос: Воду пройшовши наче сушу і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: Визволителю й Богу нашому співаймо.
Добрими чеснотами прикрашений, з молодости Христа полюбив ти, умертвивши пристрасті стриманням і до життя вічного перейшовши, отче преподобний.
Бувши виконавцем настанов і законів Божих, ти, отче премудрий, сподобився дарів і чудес Божественних і всіх осяваєш щедро промінням слави твоєї.
Силою Христа зміцнений, ти переміг владу й силу ворожу і прийняв похвалу та почесті перемоги, преподобний, сяючи чудесами.
Ти мав совість добру й око сердечне, звернене до Бога; тому Він зважив на молитву твою, премудрий, і з преподобними тебе з’єднав.
Богородичний: Пристрасті тіла мого й негідні міркування розуму мого вгамуй, благаю Тебе, Діво Пречиста, і врятуй мене, заблудлого.
Пісня 3
Ірмос: Ти утвердження тих, що до Тебе звертаються, Господи, Ти єси світло затьмарених, і оспівує Тебе дух мій.
Всією істотою своєю полюбивши Вседержителя, отче преподобний, усіх напастей диявольських уник ти, премудрий.
Прикрашений високим смиренням, подолав ти ворожі гордощі дивними подвигами твоїми.
Маючи плоть, отче премудрий, ти принизив горду шию лукавого смиренням слів твоїх.
Маючи співдіяльну тобі Божу силу, премудрий, ти твориш чудеса і зціляєш недуги.
Богородичний: В утробу Твою, Всенепорочна, вселився Господь заради спасіння тих, що з вірою прославляють Тебе.
Сідальний, глас 1.
Грішні тілесні пристрасті вгамував ти і гірше подолав кращим, отче (ім’я) преславний, знищив ти диявольські спокуси постом і засяяв у світі, як промінь сонця, сяйвом чеснот твоїх, тому ми тебе й прославляємо.
Слава: і нині.
Богородичний: Стіна непереможна нам, християнам, Ти єси, Богородице Діво, до Тебе звертаючись, неушкодженими перебуваємо і, знову впадаючи у гріхи, маємо Тебе молитовницею; тому, дякуючи, взиваємо до Тебе: радуйся, благодатна, Господь з Тобою.
Хрестобогородичний: Діво пренепорочна, Мати Христа Бога, мечем було пронизано Твою пресвяту душу, коли Ти бачила, як розпинали Сина й Бога Твого з Його волі; Його ж, благословенна, моли безперестанно, щоб Він дарував нам прощення гріхів.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
Вчинивши душу храмом Духа Святого, став ти, отче преславний, спадкоємцем Царства Небесного.
Ти завжди зціляєш вельми болючі страждання тих, що благають тебе, бо ти одержав благодать від Господа творити чудеса.
Дивними квітами зацвів ти, отче, в домі Божому, чеснотами прикрашений і пахощами духовними наповнений.
Богородичний: Ниво духовна, Приснодіво, Ти, як із борозни колос, виростила Бога всіх, що все створіння годує.
Пісня 5
Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи, спаси нас; Ти бо єси Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо.
Розумом чистим, отче преславний, бачиш ти невимовну красу Христа, Бога нашого.
Як Ілля на колісниці, зійшов ти, отче, чеснотами твоїми на небо на крилах Духа.
Зміцнивши тіло своє стриманням і чистотою, в небесні оселі до широт Божих сягнув ти.
Богородичний: Зціли затьмарення недужого розуму мого, Владичице Всенепорочна, що породила Лікаря, Христа Бога нашого.
Пісня 6
Ірмос: Молитву проллю я до Господа і Йому звіщу печалі мої, злом бо сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилось; і молюсь, як Іона: від тління, Боже, мене визволи.
Змія лукавого подолано святими молитвами твоїми, і від напастей його спаслися ті, що допомоги в тебе просили, бо Ти, угодник Божий славний, відомий усім вірним.
Оновив ти ралом добрим душу свою, отче святий, премудро вкинувши в неї доброплідне насіння чеснот, і зібрав багате колосся різноманітних зцілень.
Кріпкістю Духа, ти, отче, знищив владу й силу ворожу і, як нагороду за перемогу, одержав похвалу, преподобний, сяйво чудесне від Бога.
Богородичний: Господь, що благозволив бути з Тобою, Пречиста Діво, всіх нас визволив від влади лукавого заступництвом Твоїм; тому Тебе нині достойно з роду в рід ублажаємо.
Кондак, глас 2
Чистотою душевною і Божественною озброївшись, безперестанні молитви, наче копіє, міцно в руці тримаючи, переміг єси сили бісівські, отче наш (ім’я), моли безперестанно за всіх нас.
Ікос: Полюбив ти, преподобний, Христові Божественні заповіді і зненавидів світу цього насолоди, прийшовши щиро до Господа, і був ти світильником, що просвітлює краї сяянням духовним; тому, припадаючи, благаю тебе: просвіти мої очі душевні — оспівати твої подвиги посту, і моління, і сліз, болістей і тіла утрудження заради блаженного вічного життя, ним же нині насолоджуєшся. Молись безперестанно за всіх нас.
Пісня 7
Ірмос: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Показавши подвиг посту, отче, ти розумом своїм твердим і смиренням Божественним посоромив гордий розум, співаючи: благословенний Бог отців наших.
Як рослина прекрасна, отче, проріс ти в Божому домі, прикрашений чеснотами й дивними плодами, і, наче пахощами, наповнив його.
Просвітивши своє серце, ти був начальником священного собору отців, наставляючи і навчаючи, і всіх привів до виконання волі Божої, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Богородичний: Породивши превічне Слово, Нове Немовля, Ти, Діво, нас, що застарілись у гріхах, оновила і навчила співати: отців наших Боже, благословен єси.
Пісня 8
Ірмос: Богомудрі юнаки в печі вогняне полум’я погасили, співаючи: благословіть, усі діла Господні, Господа.
Спадкоємче Божественних осель, ти, отче, як ангел, жив на землі; тому й радується з ангелами дух твій.
Не оглядаючись назад, ішов ти, премудрий і дивний отче, Божественною стежкою, що приводить до неба, а від тієї, що лукаво приводить до загибелі, ухилився.
Благодаттю, що оселилась в душі твоїй, отче, ти відганяв нечистих духів, що знаходились в людях, які жили у злі.
Богородичний: Ти, Богородице, є невичерпна вода, яку споживаючи, ми сповнюємося благодаттю і душу й тіло освячуємо.
Пісня 9
Ірмос: Затремтіли всі Сили від невимовного Божого сходження, коли Вишній зійшов добровільно аж до плоті, від дівочого лона ставши людиною: тому Пресвяту Богородицю ми, вірні, величаємо.
Зцілення подає щедро чесна твоя рака Божественним Духом, і пристрасті довголітні зцілює тих, що приходять до тебе, отче, і проганяє лютих злих духів, і надихає вірних прославляти світлі твої подвиги.
Як сонце велике, засяяв ти нам славними подвигами твоїми і освітив усі краї землі, а після смерти від світу цього перейшов до вічного світу; тому взиваємо до тебе: просвіти наші душі, отче преподобний (ім’я).
Тіло твоє, блаженний, що було зв’язане терпінням, як оковами, доторканням зціляє незцілимі пристрасті; Бог і Спас щедро прославив тебе, отче премудрий і дивний (ім’я), бо ти добрими твоїми ділами прославився, преподобний.
Розцвів ти в долинах подвижницьких, прехвальний отче наш, як троянда пахуча, і, як лілея, наповнив сумління вірних пахощами чеснот і чудес; тому віджени від нас, отче, темряву пристрастей наших.
Богородичний: Просвіти, Діво Пречиста, серце моє, гріхами й турботами житейськими затьмарене, не покинь мене на радість ворогам, щоб я славив і з любов’ю оспівував Тебе, всехвальна.
Світильний: Розцвів ти, як фінік, за словом Давида, отче, й був оселею Духа Пресвятого, і прославився на весь світ; молися за нас, що з вірою шануємо пречесну пам’ять твою, преподобний (ім’я).
Богородичний: Тебе піснями невмовкними ублажаємо, Діво, бо Ти породила єдиного з Тройці, Богородице, і носила на руках Божественне Слово, що не перемінилось і не змінилось.
На Хваліте… стихири, глас 6
Богоносний отче (ім’я), ти всі тілесні потреби духу підкорив; утвердивши себе подвигом посту, як золото, вогнем очищений, засяяв ти й оселею Пресвятого Духа був; зібрав ченців багато і навчанням своїм, як по сходинках, на небо, на висоту чеснот вів їх. Пом’яни ж і нас, що шануємо святу пам’ять твою, й молися за спасіння душ наших.
Засяяла нині пресвітла і всесвяткова пам’ять твоя, преславний (ім’я), що скликає численні посників зібрання і преподобних собори; ангели і люди воістину прославляють у Тройці поклоняємого Христа Бога нашого; тому, приходячи до священної раки мощей твоїх, дари зцілень ми щиро приймаємо і Христа, що тебе увінчав, прославляємо як Спаса душ наших.
Богоносний преблаженний отче (ім’я), ти, як сказав пророк, сльозами землю намочив і не давав ні сну очам твоїм, ні повікам твоїм дрімання; устремління серця до Христа виявляючи, Його ж ти полюбив; тому ти був образом для ченців і всі види чеснот виконав; тому тебе ублажаємо, величаючи Того, Хто тебе прославив.
Слава,.. глас 2.
Преподобний отче, змалку навчившись жити побожно, ти був органом Святого Духа і, від Нього одержавши силу творити чудеса, навчав людей нехтувати земну втіху, а нині, осяяний світлом Божественним, просвіти й наші душі, (ім’я), отче наш.
І нині…
Богородичний: Все уповання на Тебе покладаю, Мати Божа, збережи мене під покровом Твоїм.
Хрестобогородичний: Приниження перетерпіла Ти многі, побачивши на хрест піднесеного Творця всього, Пречиста, і, стогнучи, промовляла: пресвятий Господи, Сину Мій і Боже Мій, як, бажаючи благодіяти Твоєму творінню, Владико, терпиш плоттю безчестя; слава великому Твоєму милосердю і приниженню, Чоловіколюбче.
Велике славослів’я, єктенії і відпуст.
Літургія
Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Апостол: До Галатів послання святого апостола Павла читання, зач. 213 (5, 22-26; 6, 1-2).
Браття, плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість. На таких нема закону. Але ті, що Христові є, плоть свою розіп’яли з пристрастями і похотями. Якщо ми живемо духом, та за духом повинні й діяти. Не будьмо марнославні, один одного дратувати, один одному заздрити.
Браття! Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений.
Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа.
Євангеліє від Матфея, зач. зач. 21 (7, 12-21).
Причасннй: В пам’ять вічну буде праведник. Лихої слави він не убоїться.
