Служба загальна мучениці одній
Вечірня
На Господи, взиваю… стихири, глас 4.
Чистотою життя й кров’ю мук прикрасивши душу твою, мученице славна (ім’я), з’єдналася ти з Творцем, що зберіг тебе нетлінною навіки. Тому й радуєшся ти з воїнствами архангелів і ангелів, апостолів, пророків та мучеників, всехвальна.
І колесували тебе, і звірами затравлювали, і водою й вогнем залякували, а ти, загартувавши Духом Божественним душу свою, подолала мужньо начальника темряви струмками мученицької крови своєї, і, коли відійшла до небесних осель, як дар Господу твоєму, свята мученице, страждання свої принесла.
Кров’ю Жениха Христа освятившись, всехвальна, своєю кров’ю ти прикрасила тілесну одежу; тому, двічі просвітившись, прехвальна (ім’я), сподобилася світлих осель Його. Благай Його, щоб Він визволив від тління і бід тих, що з вірою святкують всечесну пам’ять твою.
Слава: і нині.
Богородичний: Підносячи до Господа молитву неусипну і благання постійне, Пречиста, умертви напасті й хвилі приборкай окаянної моєї душі, і скорботне серце утіш, Діво, молю Тебе, й облагодій розум мій, щоб я достойно прославляв Тебе.
Хрестобогородичний: Побачивши на древі Тебе, Агнця і Пастиря, Агниця, що Тебе народила, ридала і як Мати до Тебе взивала: Сину Мій улюблений, як Тебе, довготерпеливий, розіп’яли на хресному древі; як Твої руки і ноги прицвяхували беззаконні, Слово, і кров Твою пролили, Владико.
Якщо є самогласний, Слава,.. глас 6.
Праворуч Спаса стала діва і страстотерпиця, мучениця (ім’я), одягнена чеснотами, непереможна, прикрашена єлеєм чистоти і мученицькою кров’ю, і, тримаючи світильник, з радістю виголосила до Нього: почувши пахощі мира Твого, Христе Боже, прибігла я, бо уразилася любов’ю до Тебе, не віддаляй мене, Жениху небесний. Молитвами мучениці, Спасе всемогутній, пошли нам милість Твою.
І нині…
Богородичний: Ніхто з тих, хто приходить до Тебе, не відходить від Тебе посоромленим, Пречиста Богородице Діво; але просить благодаті і приймає дар заради благого прохання.
Хрестобогородичний: Пречиста, коли побачила Тебе розіп’ятим на хресті, як Мати ридала і взивала: Сину Мій і Боже Мій, як Ти терпиш смерть безчесну?
Якщо свято з полієлеєм, промовляй:
І нині…
Богородичний воскресний, глас 6: Хто Тебе не ублажить, Пресвята Діво…
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три
Пророцтва Ісаї читання (43, 9-13)
Так говорить Господь: нехай зберуться усі народи і зійдуться племена. Хто між ними прорік це? Нехай сповістять, що було спочатку; нехай поставлять свідків від себе і виправдаються, щоб можна було почути і сказати: «правда»!
А Мої свідки, говорить Господь, ви і раб Мій, якого Я обрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: переді Мною не було Бога і після Мене не буде.
Я, Я Господь, і немає Спасителя крім Мене.
Я передрік, і спас, і сповістив; а іншого немає у вас, і ви — свідки Мої, говорить Господь, що Я Бог;
від початку днів Я Той самий, і ніхто не спасе від руки Моєї; Я створю, і хто відмінить це?
Так говорить Господь, Визволитель ваш, Святий Ізраїлів.
Премудрости Соломона читання (3, 1-9)
Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх.
В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю,
і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі.
Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя.
Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його.
Він випробував їх як золото в горнилі і прийняв їх як жертву довершену.
В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу.
Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки.
Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.
Премудрости Соломона читання (4, 7 – 5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється;
мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости.
Як той, що благовгодив Богу, він улюблений і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його.
Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий.
Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки;
душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими його і Провидіння про обраних Його.
Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного;
бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку;
вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними;
і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине;
усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх.
Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його;
вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі:
«Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування.
Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною!
Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими?
Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На стиховні стихири, глас 4
Мучительському зухвальству й нахабній лютості противилася розумом мужньо мучениця (ім’я) богомудра, помишляючи про майбутню втіху вічну, якої сподобилася, переселившись від землі в небесні оселі. Молися ж, свята мученице (ім’я), за спасіння душ наших.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Велич і красу Царства Жениха твого Христа сподобилась ти бачити, будучи прикрашена ранами страшних твоїх страждань; і, до джерела благодаті достойно наблизившись, ти прийняла плоди божественної радости і безсмертну славу, блаженна.
Стих: В церквах благословіте Бога, Господа від джерел Ізраїлевих.
Ні рабське ярмо, ні жіноча слабкість, ні голод, ні рани не зупинили тебе, бо ти уподібнилася за стійкістю мученикам, славна: мужньою душею муки перетерпіла; тому й оселилась у небесних оселях, прикрасившись вінцем благодаті, стоячи перед Творцем твоїм.
Слава,.. глас 5.
Красу дівства твого Цар слави, Христос, полюбив і як непорочну невісту з Собою обручив й у Свої небесні світлиці взяв, з волі бо Своєї надав тобі силу, непереможною ворогами і пристрастями показав тебе, що витерпіла тяжкі рани і муки люті й, подвійним вінком увінчавши тебе, біля Себе, як прикрашену славою царицю, поставив. Молися ж Йому, мученице (ім’я), щоб подав Він співцям твоїм спасіння, і життя, і велику милість.
І нині…
Богородичний: Ублажаємо Тебе, Богородице Діво, і прославляємо Тебе, вірні, достойно, граде непохитний, стіно непереможна, сильна заступнице і пристановище душ наших.
Хрестобогородичний: Побачивши на хресті піднесеним Агнця Свого, Діва Мати всеблаженна зі сльозами взивала: горе Мені, Сину Мій, як Ти умираєш, будучи Богом, за єством безсмертним.
Тропар, глас 4.
Агниця Твоя, Ісусе, (ім’я), взиває великим гласом: Тебе, Жениху мій, люблю і, Тебе шукаючи, страждаю, і співрозпинаюся, і співпогребаюся в хрещенні Твоїм, і страждаю Тебе ради, щоб царювати з Тобою, і вмираю за Тебе, щоб жити з Тобою; прийми ж мене, як жертву непорочну, що з любов’ю принесла себе в жертву Тобі. Її молитвами, як милостивий, спаси душі наші.
Слава: і нині.
Богородичний або хрестобогородичний.
Другий тропар, глас 4.
Мучениця Твоя, Господи, (ім’я) через страждання своє прийняла вінок нетління від Тебе, Бога нашого, бо, маючи кріпкість Твою, мучителів перемогла й навіть спокуси диявола зруйнувала. За молитвами її спаси, Боже, душі наші.
Рання
На Бог Господь… тропар той самий.
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 5.
Підкорившись побожно Вседержителю, беззаконному мучителеві ти не підкорилася, всечесна, а твердо перетерпіла ув’язнення й люті рани і до Бога переселилася; богомудра мученице (ім’я), молися за нас, що шануємо пам’ять твою (двічі).
Слава: і нині.
Богородичний: Тепла заступниця і непереможна, уповання відоме й неосоромлене, стіна, і покров, і пристановище тим, хто звертається до Тебе, Приснодіво Пречиста, Сина Твого і Бога благай разом з ангелами, щоб Він подав світові мир, і спасіння, і велику милість.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 1.
Вогонь мук погасила ти росою Духа, всечесна, і до світла Божественного відійшла, і після кончини блаженної проливаєш краплі зцілень, (ім’я), вгамовуючи вогонь пристрастей силою благодатною.
Слава: і нині.
Богородичний: Молитви Твоїх рабів прийми, Богородице, і визволи нас від усякої біди, бо Ти народила Христа Спаса, визволителя душ наших.
Полієлей і величання.
Після Хваліте ім’я Господнє…
Величаємо тебе, страстотерпице Христова (ім’я), і шануємо чесні страждання твої, їх же за Христа перетерпіла єси.
Псалом вибраний: Бог нам пристановище і сила, скора допомога в біді, що надходить на нас.
Стих: Пролили кров їх, як воду.
Стих: Розплавили мене, як розплавлюється срібло.
Слава: і нині.
Після полієлея сідальний, глас 4.
Вшануймо, вірні, мученицю (ім’я), що добровільно пішла за Христом і чеснотами прикрасила серце своє; вона бо посоромила зухвальство мучителя і, засяявши, як сонце, посеред беззаконників, після кончини стала для нас, земних, підпорою Божественною й силою.
Слава: і нині.
Богородичний: Від ангела Слово прийнявши в лоно Твоє і народивши втіленого Бога Еммануїла, Богородице, молись за душі наші.
Ступеневі, 1-й антифон, глас 4.
Прокимен, глас 4: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Стих: В церквах благословіте Бога, Господа від джерел Ізраїлевих.
Все, що дише…
Євангеліє від Матфея, зач. 62 (Мф. 15, 21-28).
Після 50-го псалма стихира, глас 6.
Праворуч Спаса стала діва і страстотерпиця, мучениця (ім’я), одягнена чеснотами, непереможна, прикрашена єлеєм чистоти і мученицькою кров’ю, і, тримаючи світильник, з радістю виголосила до Нього: почувши пахощі мира Твого, Христе Боже, прибігла я, бо уразилася любов’ю до Тебе, не віддаляй мене, Жениху небесний. Молитвами мучениці, Спасе всемогутній, пошли нам милість Твою.
Канон, глас 8
Пісня 1
Ірмос: Співаймо Господу, що через море Червоне народ свій провів, бо Він один славно прославився.
Збирає на вшанування піснеспівами воїнство небесне і собори вірних на землі всехвальна діва чудесами своїми.
За твої великі муки і чистоту серця твого, всехвальна, Владика всього сподобив тебе Царства Небесного.
На муки, і болі, і на рани різноманітні, не боячись їх, ти поспішала, бо мала Спасову благодать, що допомагала тобі.
Богородичний: Оспівуємо Тебе, Пречиста Богородице, бо Ти надприродно породила тілесно вічне Слово Боже.
Пісня 3
Ірмос: Ти Господи, утвердження тих, що притікають до Тебе, Господи, Ти єси світло темрявою повитих, і прославляє Тебе дух мій.
З’явилася ти на суд, маючи душу мужню, і ворога нікчемного перемогла, всехвальна мученице.
Ні якогось пороку, ні будь-якого недоліку не було в добрій душі твоїй, тому Христос прийняв тебе як невісту в небесні оселі.
Зціли, всехвальна мученице Христова (ім’я), струпи моєї душі й утихомир твоїми молитвами бурю життя мого.
Богородичний: Тебе, Пречиста, придбали всі ми, християни, як пристановище і стіну нашу, і Тебе, не вмовкаючи, прославляємо, Богородице.
Сідальний, глас 8.
Струменями крови Твоєї, мученице Христова, потопляєш ти завжди беззаконників, а хмарами благодаті поливаєш словесні ниви й вирощуєш колос віри, тому преславно і після смерти свідчиш ти про життя, всехвальна страстотерпице (ім’я); молися Христу Богу, щоб подав прощення гріхів нам, що з любов’ю шануємо святу пам’ять твою.
Слава: і нині.
Богородичний: Всі роди людські, ублажаємо Тебе, як Діву і єдину в жонах, що безсіменно породила Бога у плоті, — бо вогонь Божества оселився в Тобі, — і як немовля годувала Творця і Господа; тому ангельські сили і людський рід достойно славимо Твоє Різдво і одностайно взиваємо до Тебе: моли Христа Бога, щоб Він дарував відпущення гріхів тим, хто з вірою поклоняється пречистому Твоєму Різдву.
Хрестобогородичний: Агнця, і Пастиря, і Спасителя світу на хресті бачачи, Мати Твоя мовила, плачучи: світ радіє, приймаючи визволення, але моє серце горить, дивлячись на розп’яття Твоє, яке Ти за всіх терпиш, Сину й Боже Мій.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
Дзеркалом чистим Божественних помислів зробивши себе, як світильник золотосяйний серед страдниць засяяла ти, мученице славна.
Темному демонові жертви не принесла ти, непереможна мученице (ім’я), бажала бо краще за віру смерть живоносну прийняти.
Немовби безболісне тіло носила ти, непорочна, разом із страстотерпцями, до ран нечуттєвою була, розпалена Божественною любов’ю.
Богородичний: Очищення несвідомости нашої, як безгрішний, подай нам і заспокой світ Твій, Боже, молитвами Пречистої Матері Твоєї.
Пісня 5
Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи, спаси нас; Ти бо єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо.
Протилежність світла і світу пізнавши, ти спокусника демона не захотіла любити.
Сподівався ослабити підступами своїми ворог лукавий Божественну любов твою, мученице (ім’я), але посоромлений був.
Подай мені просвічення і мир, всехвальна, вгамувавши твоїми молитвами багатотурботне моє хвилювання.
Богородичний: Прославляємо Тебе, Діву після Різдва, Богородице, Ти бо тілом Бога Слово породила світові.
Пісня 6
Ірмос: Ризу подай мені світлу Ти, що в світло, наче в ризу, зодягаєшся, многомилостивий Христе Боже наш.
Маючи жіночу плоть, але носячи мужні помисли в душі, ти, славна, про звірів, сущих у воді, не турбувалася.
Перемогла ти гординю мучителів і вінця перемоги сподобилася, мученице непереможна.
Як добру і прекрасну, як чесну і сяйвом дівоцтва непорочного осяяну, Жених Господь до Себе привів тебе, преславна.
Богородичний: Єдина, що за словом породила Слово втілене, визволи з сітей ворожих душі наші, молимось.
Кондак, глас 2.
Свято твоєї пам’яті шануючи й утішення душевне маючи, ми, всі вірні, до тебе, діво мученице (ім’я) славна, голосно взиваємо: Христа Бога моли безперестанно за всіх нас.
Ікос: Зійшовшись, достойно прославмо (ім’я), яка через страждання стала невістою Христовою, щоб її молитвами позбавитися душетлінної загибелі, губительства, землетрусу і падежу, життя у смиренні провадити, сподобитися з усіма святими, що від віку Богу благовгодили, ходити у світлі і співати з ними; дарував Ти, Спасе, Твої милості всім людям, що з вірою прославляють її, тому взиваємо до неї: молися безперестанно за всіх нас.
Пісня 7
Ірмос: Отроки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Понад розуміння була мужність мучеників Божественних, Творець бо всього скоряє творіння перед тими, що у стражданнях взивають: отців наших Боже, благословен єси.
Облудні уста мучителів загородила ти і гординю беззаконників посоромила, преславна мученице, Духом Святим побожно виголошуючи: отців наших Боже, благословен єси.
Тройця юнаків благочестивих спалила колись тих, що розпалили піч, нині ж пречиста Тройця уловила богомудрих слуг, що співають: отців наших Боже, благословен єси.
Богородичний: Зволивши спасти нас, Господи, в утробу Діви вселився Ти і показав Її заступницею світу: отців наших Боже, благословен єси.
Пісня 8
Ірмос: Царя Небесного, що Його славлять воїнства ангельські, хваліте й превозносіте по всі віки.
Найблаженніша між жонами, маючи нагородою від Бога Вишнього благодать, ти і під час мук радувалася, прославляючи Христа повіки.
Полюбивши Христа Спасителя любов’ю духовною, ти за Нього віддала тіло на смерть і живеш повіки.
Жених (Христос), таємно прийшовши у піч до чистої невісти, з Отчого благовоління духовною росою спас її, що оспівувала Христа повіки.
Богородичний: Не зневаж, Діво Пречиста, тих, що Твоєї допомоги потребують і прославляють Тебе повіки.
Пісня 9
Ірмос: Тебе, неневісну Матір Бога вишнього, що незбагненно за словом породила істинного Бога, вищу від Небесних Сил, невмовкними піснями величаємо.
Мученицька кров твоя була знаменням дарованого тобі з неба життя вічного, мученице всехвальна, бо невичерпною скарбницею зцілень стала ти.
До тебе, богомудра, доторкнулася смерть через закон природи; але ти безболісно зодягнулась у живоносне тіло, яке стало всечесним одушевленим тілом твоїм, що перебуває нетлінним і свідчить про твої страждання.
Як промінь сонця, що освітлює все, як невісту Христову прекрасну, як горлицю чисту, як дерево оливкове, як кедр, як голубку вибрану, хвалимо всі тебе, (ім’я), Богом прославлена.
Богородичний: Невісто неневісна, сосуде пахощів, Тебе як істинну і непорочну Діву Матір, що прийняла в лоно Своє небесний дощ із Божественної світлої хмари, величаємо.
Світильний: Як невіста ти прикрасила себе славою, обручившись з Женихом Христом у лютих стражданнях; як обрана у світлицю небесну ввійшла ти, несучи світильник дівочий, і нині царюєш із Тим, що живе вічно, (ім’я) преславна.
Богородичний: Тебе заступницею маємо всі ми, грішні. О Пречиста Діво! Ти вчини милосердним до нас Сина Твого материнськими Твоїми молитвами.
На Хваліте… стихири самогласні, глас 3
Пам’ять мучениці святкуючи побожно, дивному у святих Своїх Богу подячні піснеспіви принесімо; Він бо невидиму силу супротивника природою жінки переміг, Свою Божественну силу в немочі мучениці славної показав і її молитвами спасає душі наші (двічі).
Ти, всехвальна мученице Христова (ім’я), наповнила чашу істиною — кров’ю твоєю мученицькою — і її завжди пропонуєш Церкві, яка словом мудрости скликає до себе дітей церковних, промовляючи: черпайте пиття, що свідчить про воскресіння, невірних проганяє і пристрасті очищає, душі благочестиві охороняє, що до Спаса взивають: Ти, що напоюєш нас потоком солодкости Духа, спаси душі наші.
Ті, що кров’ю Христовою запечатали душі в день спасіння, черпаймо з радістю духовною кров святу, яка витікає для нас із мученицького джерела, що є образом животворчих страждань Спасових і вічної слави. Тому до Нього взиваємо: Господи, Ти, що прославляєшся у святих Твоїх, молитвами славної Твоєї мучениці спаси душі наші.
Слава,.. глас 6.
Ідучи стежкою подвигу мученицького, ти уникла підступу мучителевого, (ім’я) всечесна; бо, як діва мудра, тримаючи свічку, в оселі Господні ввійшла ти як мучениця, сподобившись благодаті зціляти тілесні пристрасті; і нас, що шануємо пам’ять твою, спаси від недуг душевних молитвами твоїми до Бога.
І нині…
Богородичний: Богом визнаємо ми Того, що з Тебе воплотився, Богородице Діво, моли Його за спасіння душ наших.
Хрестобогородичний: Коли побачила Тебе Пречиста на хресті розіп’ятим, плакала і як Мати взивала: Сину Мій і Боже Мій, найсолодший Мій, як Ти терпиш страждання безчесні.
Якщо є Слава… на стиховні, промовляй з вечірні.
І нині…
Богородичний або хрестобогородичний.
Літургія
Прокимен, глас 4: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Стих: В церквах благословіте Бога, Господа від джерел Ізраїлевих.
Апостол: До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання, зач. 181 (2 Кор. 6, 1-10).
Браття, ми, як співпрацівники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно. Бо сказано: «У сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі». Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння. Ми нікому ні в чому не чинимо перешкоди, щоб служіння було бездоганним, але в усьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тіснотах, у ранах, у в’язницях, у вигнаннях, у трудах, у неспанні, в постах, у очищенні, у розумі, у довготерпінні, в доброті, в Дусі Святому, в нелицемірній любові, у слові істини, у силі Божій зі зброєю правди в правій і в лівій руці, у славі і безчесті, у ганьбі і похвалах: як обманщики, але ми правдиві; як незнані, але пізнані; як ті, що помирають, але ось ми живі; як карані, та не вбиті; як сумні, але завжди радіємо; як бідні, але багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
Алилуя, глас 4: Терплячи, потерпів перед Господом, і зважив на мене, і вислухав молитву мою.
Євангеліє від Марка, зач. 21 (Мк. 5, 24-43).
Стих: І вивів мене з безодні пристрастей і в’язкого болота.
Причасний: Радуйтеся, праведні, в Господі, праведним подобає похвала.
