Ніна Матвієнко, Захищаймось, захищаймо культуру
Ситуацію навколо хору «Хрещатик» не назвеш ординарною. Вона просто сенсаційна: художнього керівника знаменитого хору Ларису Володимирівну Бухонську звільнено, а хор розпущено — заради 0,12 сотих землі, на яких стоїть приміщення. Для перебудови цього приміщення вже знайдено інвестора. Вкладено стільки праці тією гідною подиву жінкою, яка живе за законом честі, не допускає фальшу ні поведінці, ні в мистецтві. Власне, тому її хор став вершинним явищем в духовному житті столиці.
Руйнує цей хор не якийсь «шкідник», а від імені держави взялося за розправу Управління культури Київської державної адміністрації…
Через порушення законів, переступаючи власну честь і гідність, зі сліпою певністю, що й суд буде на боці влади, а вам вже, мовляв, ніщо не допоможе — руїнники знищують хор «Хрещатик».
Такий самий наступ на культуру йде і на Андріївському узвозі і в інших районах, де своїми силами облаштували собі майстерні відомі художники, яких знає світ. У них забирають приміщення і викидають їх на вулицю.
Нині пішла в наступ жадібна людина влади, у якої нічого нема з душею. Вона геть забула, що людині треба зовсім мало землі. Але потрібне добре ім’я. Але вона думає, що через закриття архівів діти не знатимуть, ким були батьки.
Невідомо, які будуть наступні кроки чиновників, здатних на все.
Але культурна громадськість України повинна усвідомлювати, що українська культура під загрозою бездушних сил, які за кілька квадратних метрів землі готові зруйнувати славетний хор, і вирубувати дерева, і зім’яти всякого, хто стоїть на їх дорозі. Народ потребує захисту. Якщо влада хоче бути морально легітимною, вона повинна служити народові і його культурі.
