«Наша Парафія»

Головащенко Михайло Іванович (20.11.1923, с. Кримки, Донеччина — 12.12.2005, м. Київ). Заслужений діяч мистецтв України, редактор, музикознавець, критик, журналіст, видатний дослідник творчості яскравих представників української музичної культури, культурно-громадський діяч.

Серед музикознавців України, мабуть, немає жодного, хто міг би дорівнятися своїм доробком у питанні української вокалістики до того, що зробив Михайло Головащенко. Досить сказати, що він підготував і видав солідні книги про славетних українських співаків Олександра Мишугу, Соломію Крушельницьку, Модеста Менцинського, які були першими популяризаторами українських народних пісень в широкому світі, а також про Михайла Роменського, здійснив літературний запис своєрідного підручника для студентів музичних вузів «Практичні основи вокального мистецтва» народного артиста України, професора Михайла Микиші, до речі, учня і продовжувача вокальної школи згаданого вище Олександра Мишуги.

Його перу належить буклет «Український народний хор імені Г. Верьовки». Він підготував також двотомник «Феномен Олександра Кошиця», який має вийти в світ цього року у видавництві «Музична Україна». А, як відомо, Кошиць зі своїми Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором зробив для популяризації новонародженої держави Україна (УНР), її талановитого, працьовитого і співучого народу та прадавньої вокально-хорової культури, певно, більше, ніж усі посольства, консульства, дипломатичні представництва і місії разом узяті. І зробив це завдяки неперевершеному виконанню наших чарівних народних перлин, які буквально полонили народи Європи, Північної і Південної Америки.

Крім згаданих вище Мишуги, Крушельницької і Менцинського, Михайло Головащенко повернув Україні ще 45 імен прославлених українських співаків, таких як Мирослав Скала-Старицький, Євгенія Зарицька, Орест Руснак, Гліб Шандровський, Клим Чічка-Старицький, Євгенія Зарицька, Орест Руснак, Гліб Шандровський, Клим Чічка-Андрієнко, Ірина Маланюк, Лідія Липковська, Галина Андреадіс та ін., а також талановитих бандуристів-співаків Зіновія Штокалка та Василя Ємця, яких у часи тоталітарного режиму не можна було навіть згадувати. А саме вони несли по світу нашу чарівницю-пісню і робили славу Україні.

Слід сказати, що, як повідомив перший заступник голови комітету Держтелерадіо України Анатолій Мураховський, книжка Михайла Головащенка «Король тенорів Олександр Мишуга» включена до проекту Програми випуску соціально значущих видань 2004 року.

Тож недарма поет-академік Борис Олійник, виступаючи не так давно на ювілейному вечорі, присвяченому 80-річчю Михайла Головащенка, назвав його знаковою постаттю української культури.

Родом зі Східної України, М. Головащенко здобув музичну освіту в Івано-Франківському музичному училищі (клас сольного співу). Згодом навчався на факультеті журналістики Київського університету (закінчив в 1956 р.). Заслужений діяч мистецтв України (1994). У 1997 р. його було висунуто на здобуття Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Усе своє життя Михайло Головащенко присвятив популяризації імені Соломії Крушельницької. В його архіві зберігаються листи, спогади, рецензії, оригінальні фотографії, особисті речі співачки, платівки, на яких записані твори у виконанні Соломії Крушельницької, музикознавчі статті й розвідки про неї. Ці матеріали стали основою двохтомного видання «Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування / Упорядкування, вступна стаття, коментарі М. Головащенка, Київ, 1978–1979». Упродовж тридцяти років ця праця залишається основною джерельною базою для дослідників життя і творчості Соломії Крушельницької.

Михайло Іванович був одним з фундаторів та ініціаторів створення Музею Соломії Крушельницької. Ще у 1980-х рр. він передав частину свого архіву до Музею; більшість цих матеріалів представлені в постійній експозиції.

Всі ці роки Михайло Головащенко був для працівників Музею щирим порадником, професійним консультантом, ініціатором багатьох акцій, учасником музейних заходів.

Дослідник мав намір передати матеріали про Соломію Крушельницьку із свого архіву до львівського Музею співачки. На жаль, за життя йому не вдалося цього зробити. Заповіт Михайла Івановича виконав його син Тарас, який у грудні минулого року передав архів свого батька у фонди нашого Музею.

Михайло Головащенко пережив голод 1933 р., був учасником бойових дій під час Другої світової війни, де отримав поранення та контузії. У повоєнний час закінчив клас вокалу Станіславського (тепер — Івано-Франківського) музичного училища, факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Упродовж 49 років працював у редакції газети «Культура і життя» (Київ), у 1961–1963 рр. був науковим співробітником ІМФЕ АН УРСР (Київ). Писав сценарії документальних фільмів, брав участь у радіо- і телепередачах1.

Творчість М. Головащенка була присвячена переважно музичному мистецтву і видатним митцям України, зокрема, Соломії Крушельницькій, Модестові Менцинському, Олександрові Мишузі, Іванові Алчевському, Олександрові Кошицю, Петрові Чайковському, Тарасові Микиші та іншим. Про кількох із них видав окремі книги2. Удостоєний багатьох державних нагород, зокрема орденів Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни ІІ ступеня, почесного звання Заслужений діяч мистецтв України (1995); член Національної Спілки журналістів України (1960), лауреат премії О. Білецького у галузі літературно-художньої критики (1989).

1. Доскач С. Головащенко Михайло Іванович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 75–78; Михайло Іванович Головащенко (Некролог) // Культура і життя. — 2005. — 21 грудня; Гамкало І. Головащенко Михайло Іванович // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2006. — Т. 6: Го–Гю. — С. 55; Дзьобан О. Історія Нового Виткова. — Львів, 2006. – С. 283–286. [↩]
2. Олександр Мишуга. Спогади. Матеріали. Листування / Упоряд., підгот. текстів, вступна стаття та примітки М. Головащенка; передмова М. Рильського. — Київ: Музична Україна, 1971. — 779 с.; Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування: У 2 т. / Вступна стаття, упоряд. і примітки М. Головащенка. — Київ: Музична Україна, 1978–1979. — 843 с.; Михайло Роменський. Спогади. Матеріали / Авт.-упоряд. М. Головащенко. — Київ, 1982; Модест Менцинський. Спогади. Матеріали. Листування / Авт.-упоряд. М. Головащенко. — Київ: Рада, 1995. — 461 с.; Кошиць О. А. (1875–1945). З піснею через світ: (Подорож Української республіканської капели) / [Упоряд., літ. обробка, заг. ред.], передмова М. Головащенка. — Київ: Рада, 1998. — 326 с.; Олександр Мишуга — король тенорів / Автор-упоряд. М. Головащенко. — Київ: Музична Україна, 2004. — 610 с.; Головащенко М. І. Феномен Олександра Кошиця. — Київ: Музична Україна, 2007. — 576 с.; та ін. [↩]