Восьме оголошувальне повчання
До тих, що готуються в Єрусалимі до просвічення, сказане без приготування, на це слово: «Вседержителя». На слова з пророка Єремїі: «Бог великий і кріпкий, Бог великий у раді і сильний у ділах, Бог великий Вседержитель, і великоіменитий Господь» та ін. (Єр. 32: 19).
1. Вірою в єдиного Бога ми руйнуємо всяке заблудження багатобожників, маючи цю зброю проти язичників і проти всякого неприємного єретичного зусилля, а коли додаємо «в Єдиного Бога Отця», то цим озброюємося проти обрізаних, які відкидають Єдинородного Сина Божого. Вчора було сказано, що і раніше докладного дослідження про Господа нашого Ісуса Христа, у той самий час, коли вимовляємо «Отець», вже показуємо, що Він є Отець Сина, щоб, як уявляємо в розумі, що є Бог, точно так уявляли, що Він і Сина має. Тепер додає до цього те, що Він є і Вседержитель. А це ми говоримо, маючи на увазі як язичників і юдеїв, так і всіх взагалі єретиків.
2. Бо одні з язичників називали Бога душею світу, інші думали, що Його влада простягається тільки на одне небо, а на землю — зовсім ні, а деякі, разом з ними заблукавши, неправильно зрозумівши слова: «І до хмар істина Твоя» (Пс. 107: 3), осмілилися дію провидіння Божого обмежити хмарами і небом, а все, що знаходиться на землі, віддалити від Бога, забувши те, що говориться у псалмі: «Якщо зійду на небо, Ти там е, якщо зійду в пекло, і тут є» (Пс. 138: 8). Бо якщо немає нічого вище неба, а пекло під землею, то, звичайно, Той, Хто володіє пекельними місцями, тримає і землю.
3. Але єретики, як я сказав раніше, не визнають Єдиного Вседержителя Бога. Вседержителем є Той, Хто всім володіє, має над усіма владу; але ті, що говорять, що один є Господь душі, інший — тіла, то, звичайно, такого Господа називають недосконалим. Бо як Він буде досконалий, коли іншому надає що-небудь? Бо хто має владу над душею, а над тілом не має влади, то що Він за Вседержитель? І Той, Хто володіє тілами, а над духами не має влади, також що за Вседержитель? Але Господь викриває таких, кажучи всупереч їм: «Бійтеся того, хто може душу і тіло погубити в геєні» (Мф. 10: 28). Якби Отець Господа нашого Ісуса Христа не мав влади над обома, то яким би чином те й інше міг покарати? Або яким чином зможе Він, взявши непідвладне Йому тіло, вкинути його в геєну, «якщо перше не зв’яже сильного і зброю його забере» (Мф. 12: 20).
4. Божественне Писання і вчення істини визнають Єдиного Бога, Який хоча над усім володарює Своєю могутністю, але також багато що терпить зі Своєї волі. Він володарює і над ідолопоклонниками, але терпить їх через Свою незлобивість. Володарює і над єретиками, які відкидають Його, але терпить їх через Свою велику поблажливість, володарює і над дияволом, але і його терпить: терпить не через слабкість, нібито був переможений ним. Бо диявол є «початок творіння Господнього» (Іов. 40: 14), яке стало предметом ганьби, втім не для Самого Бога (оскільки це не достойно Його), але для ангелів, Які створені Ним. Бог попустив продовжити життя дияволу з двох причин, тобто щоб диявол, бувши переможеним, піддався більшому осоромленню, а люди отримали вінці. О, всемудре Боже Провидіння! Воно обертає злу волю на засіб до спасіння віруючих. Бо як братоненависний намір братів Йосифа Воно обернуло на засіб свого власного домобудівництва і, попустивши їм продати через ненависть брата, відкрило випадок для зведення на царство того, кого Воно саме хотіло, так само і дияволу попустило вести боротьбу проти людей, щоб ті, які переможуть, удостоїлися вінців, і щоб після здобуття перемоги він сам як переможений слабшими був підданий більшому осоромленню, а люди більше прославилися, бо перемогли того, хто був колись архангелом.
5. Тому ніщо не вилучено з влади Божої, як стверджує і Писання: «Бо все служить Тобі» (Пс. 118: 91). Але тільки Єдиний Його Син і тільки Єдиний Його Святий Дух поза цими усіма. Та й все, що служить, служить Господу через Єдиного Сина у Святому Дусі. Тому Бог володарює над всім, і Він же терпить убивць, розбійників і розпусників, призначивши через Своє довготерпіння певний час, в який кожному віддасть своє, щоб ті, які скористалися довготривалою відстрочкою, але мали нерозкаяне серце, тим важче понесли покарання. Хоча ті, що царюють на землі, є царями над людьми, проте ж не без влади, яка дана звище. Те саме, досвідом дізнавшись, і Навуходоносор сказав: «Ось влада Його, влада вічна, і Царство Його в роди і роди» (Дан. 4: 31).
6. Багатство, золото і срібло не належить дияволу, як думають деякі. Бо у вірного «весь світ багатство; у невірного — ні гроша» (Притч. 17: 6), але немає нічого, що було б більш заражене невірою, ніж диявол. Бог ясно говорить через пророка: «Моє срібло і Моє золото» (Агг. 2: 9), а диявол говорить: «Кому хочу, дам це» (Лк. 4: 6). Якщо тільки будеш добре користуватися сріблом, то воно не заслуговує осуду. А коли добру річ будеш вживати для зла, тоді, якщо не захочеш звинуватити твоє власне розпорядження нею, нечестиво перекладеш вину на її Творця. Навіть і праведним можна стати за допомогою майна. «Голодним був, і ви дали Мені їсти» (Мф. 25: 35). Без сумніву, це за допомогою майна. «Нагий був, і одягнули мене» (Мф. 25: 36). Звичайно, і це за допомогою майна. Чи хочеш знати, що майно може послужити вратами до Царства Небесного? «Продай, — сказано, — твоє добро, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небесах» (Мф. 19: 21).
7. Це сказано мною проти єретиків, які проклинають наживання майна і рабів. Тобі ж я не бажаю бути рабом багатства, не бажаю також, щоб ти на те, що даровано тобі Богом для користі, дивився як на щось вороже. Тому ніколи не говори, що багатство належить дияволу. Хоча диявол і сказав: «Все Тобі дам, бо мені віддане це» (Мф. 4: 9), але ці слова можна відкинути, бо неправдомовцю не потрібно вірити, оскільки, здається, він, будучи примушений владою Того, Хто знаходився з ним, сказав правду. Він не сказав: «Це все Тобі дам», бо воно моє, але, бо мені віддане це. Він не присвоїв собі право володарювання, але тільки визнав себе повіреним і розпорядником. Нехай у свій час досліджують тлумачі, чи збрехав він, чи сказав правду.
8. Тому один є Бог Отець Вседержитель, Якого єретики осмілилися зневажити. Бо осмілилися зневажити Господа Саваофа, Який сидить на херувимах (Пс. 79: 2). Осмілилися хулити Адонаї Господа. Осмілилися хулити Вседержителя Господа, Якого проповідували пророки. Але ти поклоняйся Єдиному Вседержителю Богу, «Отцю Господа нашого Ісуса Христа» (Рим. 15: 6), уникай заблудження багатобожників, тікай від всякої єресі і говори за прикладом Іова: «Владику Господа всіх покличу, Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри, яким немає рахунку. У них велич, слава і честь Вседержителя» (Іов. 5: 8-9; 37: 22). Нехай буде Йому слава на віки віків. Амінь.
