Третє оголошувальне повчання
До тих, що готуються в Єрусалимі до просвічення, сказане без приготування, про хрещення, на слова з Послання до римлян: «Хіба не розумієте, що ті, що у Христа Ісуса хрестилися, у смерть Його хрестилися; співпогребаємося Йому хрещенням…» та ін. (Рим. 6: 3-4).
1. Веселіться небеса та торжествуй земле за тих, хто бажає окропитися ісопом, очистити себе ісопом духовним і силою Того, Хто під час Свого страждання за допомогою ісопу і тростини був напоєний. Сили небесні нехай радіють, а душі, яким належить поєднатися з духовним Женихом, нехай готуються до цього. Бо глас вже волає в пустелі: «Готуйте путь Господню» (Іс. 40: 3). Не маловажлива ця справа; не звичайне і безрозсудне поєднання тіл, але обрання за вірою Духа, Який все випробовує. Мирські подружжя і шлюбні союзи не з належним відбуваються розбором, але де багатство чи краса, там швидко погоджується наречений. А тут не краса тілесна, але бездоганна совість душі, не варте осуду багатство, але багатство душевного благочестя поважається. Отже, діти виправдання, послухайте Іоана, який умовляє та говорить: «Приготуйте путь Господеві» (Ін. 1: 23), намагайтеся знищити всяку перешкоду і спокусу, щоб прямо йти вам до вічного життя. За допомогою нелицемірної віри приготуйте чисті сосуди душі для прийняття Святого Духа. Почніть покаянням омивати ваш одяг, щоб, коли будете покликані в шлюбний чертог, з’явитися вам чистими. Хоч Жених закликає всіх без винятку, тому що благодать щедра, і гучний голос провісників збирає всіх; втім Сам же Він розрізняє тих, що увійшли на таємничий шлюбний бенкет. Нехай не трапиться кому-небудь з тих, імена яких внесені в список, після того почути: «Друже! Як увійшов ти сюди, не маючи шлюбного одягу?» (Мф. 22: 12). Але нехай почує кожен з вас: «Гаразд, добрий і вірний рабе, в малому був ти вірний, над великим тебе поставлю: увійди в радість Господа твого» (Мф. 25: 21), бо до цього стояв ти за воротами. О, коли б кожен із вас міг сказати: «Введе мене цар у ложницю свою. Нехай радіє душа моя в Господі: бо одягнув мене в ризу спасіння, і одежею веселощів одягнув мене; як і на нареченого, поклав на мене вінець і, як невісту, прикрасив мене красою» (Пісн. 1: 3, Іс. 61: 10). Нехай з’явиться душа кожного з вас, «не маючи ні скверни або пороку, або чогось від такого» (Еф. 5: 27). Не говорю я, щоб це було раніше прийняття благодаті: бо для чого було б закликати вас до відпущення гріхів? Але щоб тоді, коли дарується благодать, згідна була з благодаттю совість, будучи знайденою бездоганною.
2. Воістину велике це діло, браття, і тому з роздумами приступіть до нього. Кожному з вас належить предстати Богу перед міріадами воїнства ангельського. Дух Святий буде запечатувати ваші душі. Ви будете обиратися у воїнство великого Царя. Отже, налаштуйте і приготуйте себе, вдягнувшись не в дорогоцінні одежі, але в благочестя душі, що відкривається в добрій совісті. Приступи до хрещення не так, як до простої води, але як до духовної благодаті, яка дарується з водою. Бо як те, що приноситься в жертву, просте за природою, оскверняється через закликання ідолів, так і, навпаки, проста вода, отримавши силу від закликання Святого Духа і Христа, й Отця, робиться святою. Оскільки людина складається з двох частин, з душі і тіла, то й очищення двояке: безтілесне для безтілесного, а тілесне для тіла. Вода очищає тіло, а Дух душу запечатує, щоб нам приступити до Бога з окропленим серцем та омитим чистою водою тілом. Отже, коли зійдеш ти у воду, то не просту воду уявляй собі, але від дії Святого Духа чекай спасіння. Бо без того й іншого неможливо тобі досягти досконалості. Не я говорю це, але Господь Ісус Христос, Який має владу в цьому ділі. Він говорить: «Якщо хто не народиться звище, — і додає слова: водою і Духом, не може увійти в Царство Боже» (Ін. 3: 3; 3: 5). Ні той, хто охрещується водою, але не удостоєний Духа, не має досконалої благодаті; ні той, хто хоча б добрий був ділами, але не отримав печаті від води, не ввійде в Царство Небесне. Слово сміливе, але не моє, оскільки так визначив Ісус. І ось доказ в Божественному Писанні. Корнилій був муж праведний, який удостоївся ангельського видіння, його молитви і милостині представляли на небі перед Богом прекрасний стовп. Прийшов Петро, і Дух вилився на віруючих, і почали говорити іншими мовами та пророкувати. Далі Писання говорить, що Петро після цієї духовної благодаті повелів їм хреститися в ім’я Ісуса Христа, щоб після відродження душі вірою за допомогою води і тіло прийняло благодать. Вода є щось особливе і найкраще з чотирьох видимих стихій світу. Небо — оселя ангелів, але небеса з води. Земля — помешкання людей, але земля із води. І раніше за шестиденне влаштування творінь Дух Божий носився над водою. Початок світу — вода, і початок Євангелія — Йордан. Звільнення Ізраїля від Фараона здійснилося через море, і звільнення світу від гріхів відбувається через обмивання водою за дією Слова Божого. Де Бог вступає в завіт з ким-небудь, там і вода. З Ноєм укладений був завіт після потопу; укладений завіт з Ізраїлем на Синайській горі, але і він укладений за допомогою води і червоної вовни, та ісопу. Ілля возноситься, але і тут не без води. Бо спочатку проходить через Йордан, а потім був забраний на небо. Первосвященик спочатку омивається, потім запалює куріння. Аарон спочатку омився, потім поставлений був первосвящеником. Бо як би він приступив до молитви за інших, якщо сам не був очищений водою? І знаменням хрещення була умивальниця, що знаходилася у скинії.
3. Хрещення — це кінець Старого Завіту і початок Нового. Бо почав його Іоан, «більшого за якого не було серед народжених жінками» (Мф. 11: 11). Він є кінцем пророків: «Всі пророки і закон до Іоана» (Мф. 11: 13), він же початок Євангельських подій. Бо «початок Євангелія Ісуса Христа» та ін. «Явився Іоан, який хрестив» (Мк. 1: 4) хрещенням. Ти скажеш, Ілля Фесвитянин взятий на небо, проте він не більший за Іоана. Перенесений на небо Єнох, але він не більший за Іоана. Мойсей був найвеличнішим законодавцем, і всі пророки були дивні, але вони не більші за Іоана. Я не наважуюся порівнювати пророків з пророками, але Сам Владика їхній і наш Господь Ісус промовив таке судження: «Не постав між народженими від жінок більший від Іоана»; між народженими не дівами, але жінками. Великий служитель порівнюється зі співслужителям, перевага ж і благодать Сина незрівнянні стосовно рабів. Чи бачиш ти, якого мужа обрав Бог попередником цієї благодаті? Бідного, пустелелюбного, однак не чоловіконенависника; він їв акриди та окрилену мав душу; споживав мед, і слова його були солодшими і кориснішими за мед; носив одяг з верблюжого волосу, і показував собою взірець подвижницького життя; ще будучи в утробі матері, він був освячений Святим Духом. Правда, також освячений був і Єремія, проте Єремія не прорік в ній. Один Іоан, будучи в утробі матері, «радісно заворушився» (Лк. 1: 4) і, не бачачи тілесними очима, пізнав Владику духом. Оскільки благодать хрещення була великим ділом, то і великим належало бути її першому провіснику.
4. Він хрестив в Йордані; виходив до нього весь Єрусалим, приймаючи початок хрещення, бо всі найкращі блага в Єрусалимі. Але знайте, єрусалимляни, яким чином ті, що приходили, приймали від нього хрещення: вони сповідували свої гріхи. Спочатку вони відкривали рани, потім він прикладав ліки, і тим, які вірували, дарував викуплення від вічного вогню. І якщо ти сам хочеш переконатися в тому, що хрещення Іоана є викуплення від вогню, що загрожує, то слухай, що говорить він: «Поріддя єхидни 1, хто навчив вас тікати від грядущого гніву?» (Мф. 3: 7). Отже, більше не будь змією, але як ти колись був її поріддям, тепер залиши, говорить він, образ попереднього гріховного життя. Кожна змія, вповзаючи у вузьке місце, залишає стару луску, і через стискання себе, скинувши старість, молодіє тілом. Так і ти, говорить він, увійди вузькими і тісними вратами; виснаживши себе постом, вижени те, що губить тебе. «Скинь стародавню людину з ділами її» (Кол. 3: 9) і скажи слова, що знаходяться в піснях: «Скинув ризу мою, як одягнувся в неї?» (Пісн. 5: 3). Але хіба немає у вас якого-небудь лицеміра, який догоджає людині, який лише показує вигляд благочестя, а не від віруючого серця, який лицемірить з Симоном волхвом, який прийшов не для того, щоб отримати благодать, але щоб випробувати те, що дарується? Нехай і такий почує слова Іоана: «Вже і сокира біля кореня дерева лежить: бо всяке дерево, що не приносить доброго плоду, посікається і кидається у вогонь» (Мф. 3: 10). Невблаганний Суддя — залиш лицемірство.
5. Що ж потрібно робити, і якими є плоди покаяння? «Хто має дві ризи, нехай дасть тому, хто не має» (Лк. 3: 11). Той, хто цьому навчав, вартий того, щоб Йому вірити. Оскільки Сам Він перший і виконував те, чого навчав. Він говорив без докорів, бо совість не дорікала йому і не зв’язувала язика. «І той, хто має їжу, нехай так само чинить». Ти бажаєш отримати благодать Святого Духа, а чуттєвої їжі не подаєш бідним? Ти шукаєш великого, а малого не вділяєш? І якщо б ти був митарем і, навіть, перелюбником, надійся на спасіння. «Митарі і перелюбники попереду вас йдуть у Царство Боже» (Мф. 21: 31). І Павло свідчить про це, кажучи: «Ні блудниці, ні ідолослужителі», ні ті, кого далі він перераховує, «Царства Божого не успадкують. І такими були деякі з вас; але обмилися, але освятилися» (1 Кор. 6: 9; 6: 11). Не сказав він: «Такими є дехто з вас», — але сказав: «Такими були деякі з вас». Гріх невідання прощається, а закореніле зло осуджується.
6. Хрещення прославлене для тебе Самим Єдинородним Сином Божим. Що ж мені ще говорити про людину? Величним є Іоан, але що він порівняно з Господом? Велегласний цей глас, але що він порівняно зі Словом? Дуже знаменитий провісник, але що він порівняно з Царем? Знаменитий той, хто хрестить водою, але що він порівняно з тим, хто охрещує Духом Святим і вогнем? Духом Святим і вогнем хрестив апостолів Спаситель, коли «раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони перебували. І з’явились їм розділені язики, мов вогненні, і спочили по одному на кожному з них. І сповнилися всі Духа Святого» (Діян 2: 2-4).
7. Хто не приймає хрещення, той не має спасіння, окрім тільки мучеників, які і без води отримують Царство Небесне. Бо Спаситель, викупляючи вселенну Хрестом і будучи проколеним в ребро, вивів з нього кров і воду, щоб одні в часи миру хрестилися водою, а інші під час гонінь хрестилися власного кров’ю. Та й мучеництво Спаситель назвав хрещенням, кажучи: «Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хрещенням, яким Я хрещусь, хреститися?» (Мк. 10: 38) І мученики усвідомлюють це, стаючи видовищем для світу і ангелів, і людей; і ти з часом пізнаєш, але зараз ще не час тобі чути це.
8. Ісус освятив хрещення, коли Сам хрестився. Якщо Син Божий хрестився, то яка благочестива людина може зневажати хрещення? Хрестився ж Він не для того, щоб отримати прощення гріхів (бо Він був безгрішний), але, будучи безгрішним, хрестився для того, щоб тим, які охрещуються, дарувати Божественну благодать і славу. Бо як за прикладом дітей, що мають плоть і кров, і Сам Він прийняв те ж саме, щоб ми з Ним стали учасниками втіленого Його явлення, і разом з цим стали учасниками Його Божественної благодаті, так і хрестився Ісус для того, щоб ми через це знову стали з Ним спільниками, могли отримати славу разом зі спасінням. За словами Іова, у водах був дракон, який міг поглинути Йордан. Отже, оскільки належало знищити голову дракона, Він, увійшовши у води, зв’язав сильного, щоб ми отримали від Нього владу наступати на змій та скорпіонів. Це був не малий звір, але звір страшний. Всі риболовні судна не могли підняти однієї шкіри його хвоста; йому передувала погибель, що поглинає тих, хто з ним зустрічався. Прийшло життя, щоб нарешті припинити дію смерті, щоб всі ми, будучи спасенними, могли сказати: «Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?» (1 Кор. 15: 35). Хрещенням притупляється жало смерті.
9. З гріхами сходиш у воду, але благодатне закликання, що запечатало твою душу, вже не попустить бути тобі поглинутим страшним драконом. Зійшовши мертвим через гріхи, виходиш оживленим через правду. Бо якщо ти став співобразний «подобою смерті» (Рим. 6: 5) Спасителя, то удостоїшся і воскресіння. Оскільки Ісус взяв на Себе гріхи вселенної, помер, щоб, умертвивши гріх, воскресити тебе правдою, то ти, зійшовши у воду і деяким чином поховавшись в ній, як Він у кам’яному гробі, устанеш знову, щоб «ходити в оновленому житті» (Рим. 6: 4). Потім, коли ти удостоїшся благодаті, Він подасть тобі міцність боротися з ворожими силами. Бо як Він сорок днів був спокушуваним після хрещення, не тому, що і раніше не міг перемогти цього ворога, але тому, що все хотів робити за порядком і поступово, так і ти, який перед хрещенням не наважувався боротися з ворогами, тепер прийняв благодать і підбадьорений зброєю правди, озброюйся і, якщо хочеш, проповідуй Євангеліє.
10. Ісус Христос є Син Божий. Але не раніше хрещення Він почав проповідувати Євангеліє. Якщо Сам Владика спостерігав за порядком часу, то хіба ми, раби, будемо приступати до чого-небудь без дотримання порядку? З того часу Ісус почав проповідувати, як Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді — у вигляді голуба, не для того, щоб Ісус в перший раз пізнав Його (бо Він знав Його і раніше тілесного зішестя), але для того, щоб Його побачив Іоан, який хрестив. «Бо я не знав Його, — говорить він, — але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той і є» (Ін. 1: 33). Якщо і ти маєш нелицемірне благочестя, то й на тебе сходить Святий Дух, голос Отця з небес взиває до тебе, не той: «Це є Син Мій» (Мф. 3: 17), але нині став сином Моїм, бо «бути» Сином — належить Йому, оскільки «споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог» (Ін. 1: 1). До Нього було сказано: «Є», — оскільки Він завжди є Сином Божим; до тебе ж: нині став, — тому що ти маєш синівство не за природою, а отримуєш його через усиновлення. Він вічно є Сином, а ти отримуєш цю благодать у міру вдосконалення себе.
11. Отже, приготуй душевний сосуд, щоб стати тобі сином Божим, наслідником Божим, співспадкоємцем Христа, якщо тільки справді готуєш себе до прийняття цього дару, якщо з вірою бажаєш стати вірним, якщо добровільно скидаєш з себе стару людину. Бо проститься все, що зроблено тобою, чи то блуд, чи перелюб, чи інший який вид нестриманості. Що є жахливішим, ніж розіп’ята Христа? Хрещення і від цього очищає. Бо тим, які, навертаючись до Господа, запитували і говорили: «Що нам робити, мужі-браття» (Діян. 2: 37), велика рана, уразив ти нас, Петре, нашим злодіянням, сказавши: «Начальника життя вбили» (Діян 3: 15), чим вилікувати таку рану? Як очистити таку скверну? Як спастися від такої згуби? «Покайтеся, — провіщає він, — і нехай охреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа, Господа нашого, на відпущення гріхів; і приймете дар Святого Духа» (Діян 2: 38).
12. Невимовне чоловіколюбство Боже! Люди не сподіваються отримати спасіння і удостоюються Святого Духа. Бачиш силу хрещення. Якщо хто з вас, за невіданням, відрікся від Христа перед людьми, якщо хто богохульними словами розіп’яв Його, якщо хто злими ділами піддав хулі вчення Його, то такий кайся і май надію, тому що та ж сама і нині у нас благодать. Дерзай, Єрусалиме, — «зніме з тебе Господь всі неправди твої, відмиє Господь скверну синів і дочок Своїх духом суду та духом вогню» (Іс. 4: 4), окропить «вас водою чистою, і очиститеся від усіх гріхів ваших» (Єз. 26: 25). Восторжествують ангели за вас і скажуть: «Хто я, яка піднімається від пустелі, убілена спираючись на свого брата?» (Пісн. 8: 5) Бо душа, що перед цим була рабою, нині має своїм братом Самого Владику, Який, приймаючи нелицемірне її волевиявлення, виголосить: «О, ти добра, щира моя, ти добра; зуби твої, як стада» (Пісн. 1: 14) «острижених» (Пісн. 4: 2) за щиросердним сповіданням твоїм, і після того: «Всі двоплідні» (Пісн. 4: 2) за двоякою благодаттю, що звершується, тобто водою і Духом, і яка звіщалася в Старому і Новому Завіті. Отже, завершивши поприще посту, утримуючи в пам’яті все сказане, приносячи плід добрих діл, в невинності поставши перед Духовним Женихом, нехай сподобиться отримати відпущення гріхів від Бога.
Йому слава з Сином і Святим Духом на віки. Амінь.
- Тобто змія (стсл.). [↩]
