Творіння святого Іоана Золотоустого. Том ІІ. Книга 2

БібліотекаСвятоотцівські твориСвятитель Іоан Золотоустий --- Повне зібрання творінь у 12 томах

Творіння святого Іоана Золотоустого. Том ІІ. Книга 2

Повне зібрання творінь святителя Іоана Золотоустого. — К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2009. — Том 2. Книга 2. — 528 с.

Видано з благословення
Святійшого Патріарха Київського
і всієї Руси-України
ФІЛАРЕТА

Переклад українською мовою
Кандидата богослів’я
Протоієрея Михайла Марусяка
Під редакцією
Патріарха Філарета (Денисенка)

Зміст

Бесіди про святого апостола Павла1

Бесіда перша. Духовна краса св. апостола Павла. Апостол надзвичайним чином поєднав у собі все величне і добре, що є не тільки між людьми, але й між ангелами. Він мав усі чесноти Авеля, Ноя, Авраама, Ісаака, Якова, Іова, Мойсея, Давида, Іллі, Іоана Хрестителя, а також ангелів

Похвальна бесіда про святого отця нашого Мелетія, архієпископа Антіохії Великої, і про ревність тих, що зібралися 2

Похвала святителю Мелетію, який заклав у серця антіохійців велику любов до себе, та антіохійцям, які зберігають цю любов. Обставини вигнання святого з Антіохії, що особливо підсилює любов до нього, її прояви під час його повернення. Подорож св. Мелетія до Константинополя, його кончина на II Вселенському соборі і перенесення його мощів до Антіохії. Угамування спадкоємцем скорботи за Святителем і зростання любові до нього. Св. Мелетій — заступник антіохійців перед Богом

Похвальна бесіда про святого мученика Лукіана 3

Нечисленність слухачів порівняно з попереднім святом; умовляння постійно відвідувати церкву і роз’яснення користі для душі від перебування в церкві. Муки св. Лукіана голодом, вагомість цього виду мук. Єдина відповідь мученика на суді: «Я — християнин». Значення цієї відповіді. Умовляння нехтувати розкішшю і сміло сповідувати Христа

Про священномученика Вавилу 4

Слово про блаженного Вавилу, проти Юліана і до язичників 5

Провіщення Господа про чудеса, які будуть звершуватися Його послідовниками. Приношення у жертву людей вказує на походження язичництва від демонів. Ув’язнення св. Бавили, його скорбота через загибель нечестивого царя. Смерть мученика і заповіт покласти в домовину кайдани як свідчення того, що ганьба ради Христа — це істинна слава. Можливість подвигів для мученика після смерті. Перенесення мощів до Дафни. Початок царювання Юліана, його язичницький спосіб життя. Приклади покарання Богом гонителів.
Спроба Юліана відновити Єрусалимський храм. Смерть Юліана

Похвальна бесіда про святих мучеників Ювентина і Максиміна 6

Спроби Юліана винищувати християнство, не піднімаючи відкритого гоніння, тільки укріплювали християн. Скорбота мучеників через стан християнства, їхнє ув’язнення. Безуспішні спроби спокусити їх нагородами відректися від Христа. Таємна страта мучеників уночі і поховання християнами. Заключна похвала мученикам

Похвальні бесіди про святу мученицю Пелагію Антіохійську 7

Бесіда перша. Мужність мучеників — наслідок пришестя Христа. Св. Пелагія, для збереження дівоцтва, добровільною смертю врятувалася від воїнів, котрі схопили її для припровадження на суд. Мужність мучениці, божественна допомога, посоромлення гонителів, слава мучениці після смерті. Наслідувати мученицю, яка заради Христа знехтувала життям. Необхідно утримувати братів від безладного марнування часу; повертаючись із храму, згадувати подвиги мучениці

Бесіда друга. Посоромлення диявола юнкою. Віра і мужність мучениці зруйнували підступність диявола. Умовляння стримуватися від пристрастей

Похвала священомученику Ігнатію Богоносцю 8

Мученицькі подвиги доступні для всіх — чоловіків і жінок. Святий Ігнатій — і єпископ, і апостол, і мученик. Ігнатій був поставлений єпископом самими апостолами і мав усі чесноти, яких вимагав від єпископа Павло. Він управляв великою Антіохійською Церквою у найважчі часи, під час гонінь ззовні і невпорядкованості всередині, був спадкоємцем апостола Петра. Диявол, щоб ослабити церкви, направляє гоніння проти предстоятелів і віддає їх смерті далеко від їхніх церков, щоб довгою дорогою їх обезсилити і церквам не дати гарного прикладу. Бог перетворив подорож Ігнатія до Рима у засіб повчання та утвердження в істині римлян та сусідніх церков. Мученицька смерть — очевидний доказ воскресіння Христового. Урочисте перенесення мощів Ігнатія до Антіохії. Умовляння приходити до гробниці мученика

Похвала святому отцеві нашому Євстафію, архієпископу Антіохії великої 9

Прославляти людей можна тільки після їхньої смерті. Мертві більш блаженні, ніж живі, особливо померлі за Христа. Св. Євстафій помер у Фракії, він мученик, хоч помер своєю смертю. Жертвопринесення Ісаака — прообраз безкровної християнської жертви. Діяльність св. Євстафія проти аріан і його вигнання. Бог допускає гоніння на Церкву, щоб показати силу істини і немічність єресей та язичництва

Слова похвальні про святого мученика Романа

Слово перше. Спілкування між мучениками та іншими членами Церкви єднає всіх у любові. Св. Роман поєднував любов з мучеництвом, він підбадьорює й укріплює християн під час гонінь. Диявол відтинає мученикові язик, але Бог і без язика подає дар слова. Це чудо — доказ можливості воскресіння тіла. Умовляння до ревності щодо спасіння

Слово друге. Гоніння на Церкву подібне до бурі. Мужність св. Романа: йому відрізали язик, а він продовжує говорити. Це чудо викриває Македонія. Зустріч св. Романом гонителя, його молитва до Господа і слова до мучителя із відсіченим язиком

Бесіди про святих Маккавеїв та їхню матір 10

Бесіда перша. Мощі святих лякають демонів. Благодать надає мученикам мужність. Сила душі матері Маккавеїв — приклад для наслідування християнським матерям. Стійкість цієї святої жінки позбавляє вибачення тих, у яких бракує мужності перед переслідуваннями

Бесіда друга. Ми не в змозі належним чином прославити мучеників, однак повинні намагатися. Похвала молодшому зі св. Мучеників Маккавеїв. Велич душі матері Маккавеїв. Умовляння християнам наслідувати її

Бесіда третя. Похвала старцеві Єлеазару, семи братам-мученикам та їхній матері. Протилежність між нечуваною жертвою цієї святої жінки і малодушністю деяких християн, які іноді жаліють пожертвувати бодай трохи срібла

Ще про Маккавеїв

Похвальна бесіда про святих мучениць-дівиць Верніку і Просдоку та їхню матір Домніну 11

Відвага мучениць — плід смерті Христової, яка ліквідувала страх смерті. Боялися смерті Авраам, Яків та Ілля, а нині нехтують нею жінки. Свв. мучениці під час гоніння покидають рідне місто, Бог охороняє їх у дорозі, їхнє життя в Едесі, посилення гоніння за провіщенням Христовим. Чоловік і батько є гонителем і схоплює їх. Вони кидаються в ріку, приймаючи правдиве хрещення. Значення такого подвигу для їхньої матері, яка боялася не катувань, а наруги

Слово про чотириденного Лазаря 12

Спаситель воскресив Лазаря перед Своїми стражданнями, щоб засвідчити нерозлучне єднання в Собі Божественної і людської природ. Воскресіння Лазаря — провіщення майбутнього воскресіння всіх людей. Похвала мученицям

Бесіда про мучеників, про упокорення і милостиню 13

Перевага церковних свят перед світськими видовищами. Душі святих — Божа колісниця і храм. Рівність між містом та селом щодо релігії. Достаток мучеників у селі доповнює нестачу вчителів. Тіла мучеників залишені Богом на землі, щоб люди, приходячи до них, отримували полегшення для душі у життєвих прикрощах. Хто негідно причащається, той розпинає Христа. Самоосуд і плач через гріхи спасають від майбутнього суду. Повчання церковне — світильник для душі. Вийшовши із церкви, треба виявляти повчання в житті, не захоплюючись багатством та розкішшю

Бесіда про те, що говорити до народу з догідливістю небезпечно як для тих, котрі говорять, так і для тих, котрі їх слухають. Викриття власних гріхів — корисне і є найбільшою справедливістю

Виправдання строгості проповідника у викритті тих, котрі негідно причащаються. Мета проповідника — не відлучати від чаші Господньої, а залучати до неї. Проповідник не повинен приховувати недоліків слухачів, інакше від проповіді не буде користі. Не потрібно забувати навіть про гріхи, які вже прощені, а постійно каятися в них з упокореним серцем

Бесіда про мучеників 14

Ушановувати пам’ять мучеників треба наслідуванням їх. Відвідувати гробниці мучеників і після богослужіння зберігати благоговіння до мучеників. П’яниця не успадковує царства Божого. Біля гробниць мучеників є духовна насолода і повчання мужності та боротьбі з пристрастями

Похвала святому мученикові Юліану 15

Слава мучеників на землі і на небі. Нагорода за земні подвиги відкладена Богом для того, щоб вона була вічною і її очікування полегшувало подвиги. Життя св. Юліана; останні муки і смерть. Тіла святих залишені на землі для повчання нам. Умовляння утриматися від участі у розгулах у Дафні

Похвала святому мученикові Варлааму 16

Справжня похвала мученикам — це їх наслідування. Наслідування мучеників без гоніння — це боротьба з вогнем пристрастей. Підступи диявола. Св. Варлаам під час тортур не опускає ладан на жертовник ідола. Умовляння завжди зберігати в пам’яті образ мучеників, як зброю в життєвій боротьбі із захопленнями, і так наслідувати мучеників

Похвала святій великомучениці Дросиді. Пам’ятати про смерть 17

Вид гробниць нагадує про ненадійність усього земного, необхідність готуватися до вічності. Спогад про мучеників упокорює високу думку про себе, охороняє і від розпачу. Смерть мучеників — доказ воскресіння Христова, викриття безсилля бісів, спонукання до чеснот. Протиставлення смерті мучениць падінню Єви. Обставини смерті св. Дросиди і її прославляння. Умовляння не піклуватися про місце свого поховання. Заповіт Йосифа про перенесення з Єгипту своїх останків. Умовляння не піклуватися про розкішне поховання

Похвала єгипетським мученикам 18

У безбожному Єгипті багато мучеників. Мощі святих краще за зброю оберігають місто від видимих ворогів. Мучителі і диявол через тортури примножували їхнє прославлення. Умовляння, — дивлячись на мучеників, не шукати в цьому житті насолод, але у трудах та скорботах шукати вічні блага

Бесіда про святого священномученика Фоку. Проти єретиків і на 141 псалом «Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Бога молюся»19

Перенесення мощів священномученика, заклик брати участь у святі. Боротьба з єретиками направлена не проти людей, а проти омани. Смиренність Христа перед рабом первосвященика. Викриття Єровоама — приклад Божого довготерпіння. Єретики перекручують Св. Писання собі на погибель, не завдаючи шкоди ані Богові, ані Писанню. Ім’я Господь не нижче імені Бог

Похвала всім святим, які в усьому світі постраждали 20

Мученики рівняються з ангелами. Мучеництво — і радість, і битва. Мучеництво — сходи до неба. Способи готування до мучеництва в мирний час. Подвиги чеснот полегшуються думкою про нагороду. Насолода від нічної молитви. Умовляння завжди пам’ятати про мучеників і цим прикрашати свою душу, як оселю Царя Небесного

Бесіда після землетрусу 21

Любов проповідника до своєї пастви. Благочестя жителів Антіохії. Плоди перенесення нещасть. Віруючі стали краще під впливом покаяння через землетрус. Припинення гніву Божого. Гріхи багатих викликали кару, чесноти убогих врятували місто

Бесіда про зраду Юди 22

ТВОРІННЯ, ЯКІ ВВАЖАЮТЬСЯ СУМНІВНИМИ23

Бесіда на честь св. Васса 24 Про жахи і на слова: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смирний серцем»
Слово про апостола Петра і пророка Іллю
Слово про блаженного Авраама
Похвала святій першомучениці рівноапостольній Феклі 25

Шість слів про долю і Провидіння

Слово перше
Слово друге
Слово третє
Слово четверте
Слово п’яте
Слово шосте

Про молитву

Слово перше
Слово друге

Творіння, які вважаються підробленими

Сім бесід про св. апостола Павла були виголошені в Антіохії. Час виголошення невідомий, однак вважають (за Тиллемоном), що це було 387 року. [↩]
Пам’ять св. Мелетія святкується 12 лютого (25 за н. ст. ), і цього дня 387 року, ймовірно, була виголошена ця бесіда. [↩]
Його пам’ять святкується 7 січня (20 за н. ст.). Цього ж дня 387 року була виголошена ця бесіда. [↩]
Пам’ять сщмч. Вавили святкувалася 24 січня, до цього часу можна віднести і виголошення цього слова. Рік виголошення, ймовірно, 397-й. Зараз пам’ять сщмч. Вавила, єп. Великої Антіохії, вшановується 4 вересня (17 за н. ст.) [↩]
Час написання слова (яке, очевидно, призначалося для читання, а не для виголошення) достеменно невідомий, вважають, що це був 382 рік. [↩]
Мученики Ювентин і Максимін (Максим) постраждали за Юліана Відступника. Похвальна бесіда була виголошена в Антіохії невдовзі після бесіди про св. Вавилу перед четвертою бесідою про Лазаря, у день пам’яті свв. мучеників, яка звершувалася наприкінці січня. Зараз їх пам’ять вшановується 5 (18) вересня. [↩]
Виголошена в Антіохії. Пам’ять св. мц. Пелагії, діви — 8 (21) жовтня. [↩]
Ігнатій Богоносець, архієпископ Антіохії Великої, був відведений у Рим, де перетерпів мученицьку смерть, після чого знову був перенесений до Антіохії. Це слово було виголошене в Антіохії після бесіди про св. Пелагію, ймовірно, в день пам’яті сщмч. Ігнатія, 20 грудня (2 січня за н. ст.). [↩]
Це слово було виголошене в Антіохії після бесіди про викриття ап. Петра ап. Павлом і перед похвалою св. мученикові Роману. Пам’ять свт. Євстафія вшановується 21 лютого (6 березня за н. ст.). [↩]
Три бесіди про свв. Маккавеїв були виголошені в Антіохії, однак невідомо, якого року. [↩]
Бесіда була виголошена менше як через двадцять днів після бесіди сказаної у Велику П’ятницю «Про цвинтар і про Хрест» у день пам’яті свв. мучениць, яка звершувалася, імовірно, у середині (15-го) квітня. Зараз їхня пам’ять вшановується 4 (17) жовтня. [↩]
Зважаючи на слова «святкується смерть жінок саме на його гробі», можна зробити висновок, що слово було виголошене у день пам’яті свв. мучениць Домніни, Верніки і Просдоки. Щодо достовірності цього слова виникали певні сумніви. [↩]
Бесіда була виголошена в місті після бесід про Маккавеїв, коли єпископ відбув на село для святкування дня мучеників. Своїм змістом бесіда викликала у декого невдоволення, і відповіддю була бесіда про те, що небезпечно говорити до народу з догідливістю, яка поміщена далі. [↩]
Виголошена в селі біля Антіохії з приводу того, що багато хто після богослужіння тут же віддавалися негідним розвагам. [↩]
Це слово було виголошене в Антіохії, де був храм на честь мч. Юліана, в якому спочивали і його мощі. Пам’ять св. мч. Юліана — 21 червня (4 липня за н. ст.). [↩]
Слово виголошене в Антіохії напередодні бесіди на слова «Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою» (1 Кор. 10, 1). Пам’ять мч. Варлаама, ймовірно, звершувалася 31 травня. Зараз його пам’ять звершується 19 листопада (2 грудня за н. ст.). [↩]
Слово було виголошене в селі біля Антіохії, куди зібрав народ єпископ Флавіан. Пам’ять св. Дросиди, ймовірно, звершувалася 14 грудня. Зараз її пам’ять звершується 22 березня (4 квітня за н. ст.). [↩]
Слово, ймовірно, було виголошене у Константинополі, оскільки перенесення мощів з Єгипту, що послужило причиною його проголошення, скоріше могло бути до Константинополя, а не до Антіохії. [↩]
Бесіда була виголошена в Константинополі. Зважаючи на слова Святителя, якими він засвідчує, що сам звик терпіти переслідування, вважають, він мав на увазі його переслідування між першим і другим вигнаннями, тобто наприкінці 403 або на початку 404 року. Перенесення мощів сщмч. Фоки святкується 22 липня (4 серпня за н. ст.). [↩]
Місце (Антіохія чи Константинополь) і час виголошення невідомі. [↩]
Бесіда виголошена, скоріш за все, в Антіохії, де за часів Святителя часто відбувалися землетруси. Коли стався землетрус, про який згадується в бесіді, Святитель лежав хворий, але, палаючи ревністю учителя, він устав і виголосив цю бесіду в одній із заміських церков. Рік виголошення невідомий. [↩]
Бесіда приписується св. Іоану Золотоустому. Виголошена в Дафні, передмісті Антіохії. Час виголошення невідомий. [↩]
Приналежність цих бесід св. Іоанові Золотоустому піддається сумніву насамперед через особливість стилю мови. [↩]
Пам’ять мч. Васса вшановується 20 січня (2 лютого за н. ст.). [↩]
Пам’ять прмц. рівноап. Фекли вшановується 24 вересня (7 жовтня за н. ст.). [↩]
Цей і наступні твори у виданні Міня віднесені до розряду Spuria, тобто безпідставно приписаних св. Іоану Золотоустому. [↩]
Цей і наступні твори у виданні Миня віднесені до розряду Spuria (суперечливі) і поміщені у І томі. [↩]