74. До Христа
74. До Христа
Який цей примус! Уступив я в життя? — прекрасно! Але що ж так кружляють мене сильні хвилі цього життя? Скажу слово: воно, можливо, зухвале, однак скажу його. Якби не Твій був я, Христе, мені стало б це образою. 5. Ми народжуємося на світ, стомлюємося, насичуємося, спимо, дбаємо, ходимо і буваємо хворі й здорові; є в нас і задоволення, і труди. Але порами року й сонцем насолоджується і все, що є на землі. А помирає і зшиває тілом і худоба, яка, щоправда, 10. знехтувана, але і не відповідальна. У чому ж моя перевага? Ні в чому, крім Бога; і якби не Твій був я, Христе, мені стало б це образою.
Залишити відгук »
