73. Пісня умилостильна
73. Пісня умилостильна
Останній подвиг життя близький; погане плавання закінчено; уже бачу й страту за ненависний гріх, бачу похмурий тартар, полум’я вогняне, глибоку ніч і ганьбу викритих діл, які тепер приховані. 5. Але змилосердься, Блаженний, і даруй мені хоча б вечір добрий, дивлячись милостиво на залишок мого життя! Багато страждав я, і думка обіймається страхом: чи не почали вже переслідувати мене страшні терези правосуддя Твого, Царю?
Нехай сам я понесу свій жереб, переселившись звідси 10. і охоче поступившись томлячим серце напастям; але вам, які будете жити після мене, даю заповідь: немає користі в теперішньому житті, бо життя це має кінець.