6. До нього ж
6. До нього ж
Дороги Сіона тужать, бажають народу — законопоклонника у дні святкові, тужу і я, не бачачи народу, який стікається до моїх промов, як зазвичай колись було. 5. Константинополь [збирався весь,] і з інших місць тут були, — ті, кому засяяла люба мені Тройця. А тепер я, немов рикаючий лев, віддаюся стогонам. Дітей моїх викрали інші, напавши раптово й звабивши правдоподібними словами. 10. Але якщо дійде мій плач до Тебе — Тройце, як раніше, і я знову заволаю до Тебе, то зроби так, щоб скоріше ці звірі втекли геть.
Залишити відгук »
