10. До константинопольських ієреїв і до самого Константинополя
10. До константинопольських ієреїв
і до самого Константинополя
Ієреї, котрі приносять безкровні жертви, і служителі великої Єдиниці в Тройці! Закони! Царі, котрі прикрашаються благочестям! Знаменитий град великого Константина, 5. молодший Рим, настільки вищий перед іншими містами, наскільки зоряне небо перед землею! Звертаюсь до вашого благочестя. Як вчинила зі мною заздрість? За що розлучила зі священними дітьми мене, який подвизався довгий час, опромінював їх небесним 10. ученням і з каменю виточував їм потік? Яке в цьому правосуддя? Мій був труд, я зазнав небезпеки, уперше закарбовуючи в місті благочестя; а тепер інший веселить серце своє моїми трудами, несподівано вступивши на чужий престол, 15. на який я був зведений Богом і добрими Божими служителями. Ось наслідок страшної недуги! Так вчинили Божі служителі, які, маючи один до одного достоплачевну ворожнечу, о Царю мій Христе! недружелюбні до мене; тому що я не зухвалий воїн, не тримався ні тієї, ні іншої сторони, 20. нічого не захотів поставити вище за Христа. У тому мій гріх, що я ні в чому не згрішив, на відміну від інших, і, як малий корабель, не вступаю в бій з кораблем важко навантаженим. За це ненавидять мене і люди легковажні, котрі неблагочесно відчиняли це святилище друзям — догідникам часу. 25. Але нехай покриється це глибоким забуттям! А я, віддаляючись звідси, буду втішатися спокоєм, настільки ж охоче залишаючи і царський двір, і місто, і священиків, наскільки колись бажав цього, коли Бог закликав мене і нічними видіннями, 30. і жахливими устрашіннями холодного моря. Тому радію, що уник заздрості, і після великої бурі прив’язую канат біля тихої пристані. Там чистими уявами розуму, що захоплюють серце, так само приноситиму в дар і безмовність, як і колись приносив слово. 35. Таке слово Григорія, якого виховала Каппадокія і який від цього відмовився для Христа!
