Перве соборне посланнє святого Апостола Петра
Текст Нового Завіту перекладу Пилипа Морачевського розпізнано за виданням «Новий Завіт Господа нашого Іисуса Христа українською мовою. — Херсон. Видання кооперативного товариства «Українська Книгарня», — 1919».
Електронна форма тексту поширюється на умовах ліцензії «Attribution-ShareAlike 3.0 Unported». Посилання на електронне джерело (цю сторінку) обов’язкове.
© Наша Парафія
Глава 1↑
Петр, Апостол Іисуса Христа, вибраним захожанам, розсіянним по Понту, Галатіі, Кападоккіі, Азіі і Виөинні,
2. По провидінню Бога Отця, через освяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє Кровію Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай намножиться.
3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Іисуса Христа, шо, по великій своій милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Іисуса Христа із мертвих,
4. До насліддя нетлінного і непорочного, що не зовьяне, сховане на небесах про вас,
5. Котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасеннє, готове явитись останнього часу.
6. Сим радуйтеся мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,
7. Щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Іисуса Христа,
8. Котрого не бачивши любите і на котрого нині не дивлячись, а віруючи радуєтесь радістю невимовною і преславною,
9. Приймаючи конець віри вашоі, спасеннє душам.
10. Про сеж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,
11. Дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед свідкуючи про Христові страсті і про славу, що після них.
12. Котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам, котрі благовіствували вам Духом Святим, посланим з неба, (і) на що бажають Ангели дивитись.
13. Тим то підперезавши поясниці думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приноситься вам в одкриттю Іисуса Христа.
14. Якож діти слухняні не водячи себе по давнім хотінням вашим, що в незнанню,
15. А, якож покликавший вас Святий, і ви самі святі у всьому життю будьте:
16. Тим що писано: «Будьте святі, бо Я свят» (Левит. 19, 2).
17. І коли Отцем зовете Того, що не вважаючи на лице судить кожного по ділу, то зо страхом провожайте час вашого домування.
18. Знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого від отців переданого,
19. Але дорогоцінною кровью Христа як непорочного і чистого агнця,
20. Призначеного перш настання світа, объявленого в останні часи задля вас,
21. Що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб віра ваша і надія була на Бога.
22. Души ваші очистивши, у послусі правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро.
23. Знов народжені не з тлінного сімя а з нетлінного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.
24. Тим то «всяке тіло як трава, і всяка слава чоловіча як цвіт на траві. Засохла трава і цвіт іі упав;
25. «Слово Господнє пробуває по вік». (Ісаіі 40, 6-8). Се слово благовіствововане між вами.
Глава 2↑
Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,
2. Якож новорожденні діти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли,
3. Коли покушали, що благий Господь
4. Приступаючи до Нього, каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного дорогого,
5. І самі яко живе каміннє будуйте дім духовний, священство святе, щоб приношено духовні жертви любо-приємні Богу через Іисуса Христа.
6. Тим то й стоіть в писанню: «Ось, кладу в Сионі угольний камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Нього не осоромиться». (Ісаіі 28, 16).
7. Оце ж вам дорогий віруючим; неслухняним же «камінь, що відкинули будівничі, сей стався у голову угла». (Псал. 117, 22), і «камінь спотикання і скеля поблазні»;
8. І спотикаються не слухаючи слова, на що вони й положені.
9. Ви ж рід вибраний, царсько священство, народ святий, люде на придбанне, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне Своє світло;
10. Ви колись не народ, а тепер народ Божий; не помилувані, а тепер помилувані. (Осіі 2, 23).
11. Любі, молю як чужосторонців і прохожих ухилятись від тілесного хотіння, котре воює проти душі;
12. І вести добре життя своє між невірними, щоб, у чому судять вас яко лиходіів, наглядаючи добрі діла (ваші) славили Бога в день одвідання.
13. Тим то коріться всякому чоловічому начальству ради Господа; чи то цареві, яко значному;
14. Чи-то начальникам, яко від Нього посланим на одмщеннє лиходіям, та на хвалу добротворцям.
15. Така бо воля Божа, щоб ви роблячи добро затикали уста невіжи безрозумних людей.
16. Яко-свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, і яко слуги Божі.
17. Усіх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честіть.
18. Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
19. Се бо угодно (перед Богом), коли хто ради совісти Божоі переносить смуток, страждаючи не по правді.
20. Яка бо похвала, коли согрішаючі і биті в лице терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
21. На се бо ви покликані, бо Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад; щоб ви йшли слідом за Його стопами;
22. Котрий не зробив гріха, ані не знайдено, підступу в устах Його; (Ісаіі 53, 9).
23. Котрий злословлений не злословив, і страждаючи не грозив, а передав судячому праведно;
24. Котрий гріхи наші Сам підніс на Тілі Своім на дерево, щоб ми для гріхів умерши, правдою жили; котрого «раною Його сцілились».
25. Були бо ви як вівці блукаючі; тільки ж вернулись нині до Пастиря і Владики душ ваших. (Ісаіі 4-6).
Глава 3↑
Також і жінки, корітесь своім чоловікам, щоб декотрі, хоч і не коряться слову, життєм жіночим без слова були зъєднані,
2. Дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).
3. Ваша окраса нехай не буде зовнішнє заплітаннє волосся і убираннє в золото, або зодяганнє в одежу;
4. А потайний серця чоловік, у нетлінню лагідного і тихого духа, що перед Богом многоцінне.
5. Так бо колись і святі жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своім чоловікам;
6. Як Сара слухала Авраама, паном його зовучи, котроі ви стали дітми, добре роблячи і не лякаючися ні якого страху.
7. Чоловіки, також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудині жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслідники благодати життя, щоб не зупинялись молитви ваші.
8. На конець же, будьте усі одноі думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;
9. Не віддаючи за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслідили.
10. «Хто бо хоче життє любити, і бачити дні добрі, нехай вдержить язик свій від злого, і уста своі, щоб не говорити зради;
11. Нехай ухиляється від злого, і робить добре; нехай шукає впокою і побивається за ним.
12. Бо очі Господні на праведних, і уші Його на молення іх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять».
13. І хто ж такий, що заподіявби вам лихо, коли будете наслідниками доброго?
14. Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні (єсте); страху ж іх не бійтесь, ані трівожтесь;
15. А Господа Бога святіть у серцях ваших. Бувайте завсіди готові дати одвіт всякому, що домагається від вас слова про вашу надію, з лагідностю і страхом;
16. Маючи совість добру, щоб, у чому судять вас яко лиходіів, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христі.
17. Бо коли вгодно волі Божій, лучче постраждати за добрі діла, ніж за злі.
18. Тому що і Христос, щоби привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, праведник за неправедних, що був умертвений по тілу, але ожив духом,
19. В котрому і тим духам, що в темниці прийшовши проповідував,
20. Колись-то неслухняним, як того часу дожидало (іх) довготерпіннє Боже, за днів Ноя як строівся ковчег, в котрий мало, то єсть вісім душ спаслося од води;
21. Чого образ хрещеннє, (не відложеннє тілесноі нечистоти, а совісти доброі обітниця перед Богом) що і нас тепер спасає через воскресеннє Іисуса Христа,
22. Котрий єсть по правиці в Бога, зійшовши на небо, Котрому покорились Ангели і власті і сили.
Глава 4↑
Тим же то, коли Христос страждав за нас тілом, то і ви тією самою думкою оружіться; хто бо страждав тілом, перестав грішити;
2. Щоб уже не по хотінню чоловічому, а по волі Божій, жити останній час у тілі.
3. Доволі бо з нас минувшого часу, життя, що чинили волю невірних, ходячи в роспусті, пристрастях, пьянстві, бенкетах, напитках і мерзських идолослуженнях.
4. Чим і дивуються, що ви не біжете разом з ними на розлив роспусти хулячи;
5. Котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.
6. На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тілом, і жили по Бозі духом.
7. Усьому ж конець наближився. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитв.
8. Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покриває множество гріхів.
9. Будьте гостинні один для одного без миркання.
10. Кожний, якож приняв дар, так нам нехай служить один одному, як добрі доморядники всякоі благодати Божоі.
11. Коли хто говорить, то як по силі, котру подає Бог; щоб у всьому прославлявся Бог через Іисуса Христа, Котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.
12. Любі, не чудуйтесь роспаленнєм, що буває у вас на спокусу, наче б вам що дивного довелося;
13. А радуйтесь, якож маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.
14. Коли докоряють вас за Імя Христове, блаженні; Дух бо слави і Бога почиває на вас; ними він хулиться, вами ж прославляється.
15. Тільки ж ніхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодій, або лиходій, або як бунтівник;
16. Коли ж яко Християнин, то нехай не соромиться, а прославляє Бога за сю участь.
17. Бо пора початись судові від дому Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не коряться благовістю Божому?
18. І коли «праведник тільки що спасеться, то безбожник і грішник де явиться?»
19. Тим то й страждаючі по волі Божій, як вірному Творцеві нехай передають души своі, роблячи добре.
Глава 5↑
Старших між вами молю, яко товариш – старший і свідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись,
2. Пасіте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволі; ані для поганоі користі, а з доброго серця;
3. Ані пануйте над народом, а взором будьте стада;
4. І як явиться пастирь-начальник, приймете невянучий слави вінець.
5. Саме так, молодші, коріться старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіться; бо «Бог гордим противиться, смирним же дає благодать».
6. Смиріться ж під сильну руку Божу, щоб підніс вас угору свого часу;
7. Всяку журбу вашу скинувши на Нього, бо Він старається про вас.
8. Тверезіться, пильнуйте, бо противник ваш диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти,
9. Проти Нього вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводяться і братівству вашому в світі.
10. Бог же всякоі благодати, покликавший нас до вічноі своєі слави в Христі Іисусі, коли трохи пострадаєте, він нехай звершить вас утвердить, укріпить і оснує.
11. Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.
12. Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і свідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоіте.
13. Вітає вас вибрана з вами (церков) в Вавилоні, і Марк, син мій.
14. Вітайте один одного у цілованню любови. Впокій вам усі, що в Христі Іисусі. Амінь.
