Перве соборне посланнє святого Апостола Іоана Богослова
Текст Нового Завіту перекладу Пилипа Морачевського розпізнано за виданням «Новий Завіт Господа нашого Іисуса Христа українською мовою. — Херсон. Видання кооперативного товариства «Українська Книгарня», — 1919».
Електронна форма тексту поширюється на умовах ліцензії «Attribution-ShareAlike 3.0 Unported». Посилання на електронне джерело (цю сторінку) обов’язкове.
© Наша Парафія
Глава 1↑
Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими, і на що дивилися, і чого руки наші дотикалися, про Слово життя;
2. (Бо життє явилось, і ми бачили, і свідкуємо, і звіщаєм вам життє вічне, що було в Отця, і явилось нам);
3. Що ми бачили і чули, звіщаєм вам, щоб і ви мали спільність з нами; а спільність наша з Отцем і Сином Його Іисусом Христом.
4. І се пишемо вам, щоб радість ваша була повна.
5. І се обітниця, котру ми чули від Нього, і звіщаємо вам, бо Бог світло, і ніякоі у Нього темряви.
6. Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, і в темряві ходимо, то не говоримо по правді і не творимо правди:
7. Коли ж у світлі ходимо, яко ж Він сам у світлі, то маємо спільність один з одним, і кров Іисуса Христа Сина Його очищає нас од всякого гріха.
8. Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо, і нема правди в нас.
9. Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякоі неправди.
10. Коли кажемо, що ми не згрішили то, і слова Його нема в нас.
Глава 2↑
Діточки моі, се пишу вам, щоб не грішили; і коли хто згрішить, заступника маємо перед Отцем, Іисуса Христа праведника.
2. І Він вблаганнє за гріхи наші; не за наші ж тільки, а також цілого світа.
3. А по тому знаємо, що ми пізнали Його, коли заповіді Його хоронимо.
4. Хто говорить: Я пізнав Його, і заповідей Його не хоронить, той ложник і в тому нема правди;
5. Хто ж хоронить слово Його, истино у тому любов Божа звершена. По тому знаємо, що ми в Ньому.
6. Хто говорить, що в Ньому пробуває, повинен, якож той ходив, і він так ходити.
7. Брати, не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара є слово, котре ви чули з почину.
8. Знов заповідь нову пишу вам, що єсть правдиве і в Йому і в вас; що темрява переходить, і світло правдиве вже світить.
9. Хто говорить, що він в світлі, і ненавидить брата свого, той в темряві аж досі.
10. Хто любить брата свого, в світлі пробуває, і поблазні у Йому нема:
11. Хто ж ненавидить брата свого, той в темряві, і в темряві ходить, і не знає де йде, бо темрява, осліпила очі його.
12. Пишу вам, діточки, що оставляються вам гріхи задля імени Його.
13. Пишу вам, батьки, що ви пізнали того, Котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, діти, що ви познали Отця.
14. Писав я вам, батьки, що ви пізнали Того, що від почину. Писав я вам, молодята, що ви сильні, і слово Боже у вас пробуває, і шо подужали лукавого.
15. Не любіте світа, ані того, що в світі. Коли хто любить світ, нема любови Отцовськоі у ньому;
16. Все бо, що в світі хотіннє тіла і хотіннє очей, і гордощі світові, не з Отця, а зо світа.
17. І світ перейде, і хотіннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.
18. Діти, остання година настала; і якож чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали; то й звідтіля знаємо, що остання година.
19. Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то зостались би з нами, тільки щоб явились, що не всі зміж нас.
20. І ви помазаннє маєте від святого, і знаєте все.
21. Не писав я вам, що не знаєте правди, а що знаєте іі, і що всяка брехня не від правди.
22. Хто ложник, як не той, хто відрікається, що Іисус не Христос? сей антихрист, хто відрікається Отця і Сина.
23. Всякий, хто відрікається Сина, той і Отця не має, а хто сповідує Сина, має i Отця.
24. Ви ж, що чули від почину, те нехай в вас пробуває, коли в вас пробуватиме, що ви від почину чули, то і ви будете пробувати у Сині і в Отці.
25. І се обітниця, котру сам обіцяв нам, життє вічне.
26. Се писав я вам про тих, що підманюють вас,
27. І. помазаннє, котре ви приняли від Нього, в вас пробуває, і не потрібуєте, щоб хто учив вас; а як те саме помазаннє, навчає вас про все, так, і правдиве, і не брехня; і якож навчало вас, пробувайте в ньому.
28. І тепер, діточки, пробувайте в Ньому; щоб, коли явиться, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приході.
29. Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родився.
Глава 3↑
Глядіть, яку любов дав нам Отець, щоб ми діти Божі звались. Тим то не знає нас світ, що не пізнав Його.
2. Любі, ми тепер діти Божі, і ще не явилось, що ми будемо, знаємо ж, що, коли явиться, подібні Йому, будемо, бо побачимо Його, якож єсть.
3. І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, якож Він чистий.
4. Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє і гріх єсть беззаконнє.
5. І знаєте, що Він явився, щоб гріхи наші взяти; і гріха нема у Ньому.
6. Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить, кожен, хто грішить, не бачив Його, ні пізнав Його.
7. Діточки, нехай ніхто вас не обманює; хто робить правду, праведний, якож Він праведний,
8. Хто робить гріх, той від диявола; бо від почину диявол грішить. На се явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола.
9. Кожен, хто родився з Бога, гріха не робить, бо насіннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він а Бога родився.
10. По сьому явні діти Божі, і діти диявольські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, і хто не любить брата свого.
11. Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,
12. Не якож Каін від лихого був, і забив брата свого; і за що забив його; тому, що діла його лихі були, а (діла) брата його праведні.
13. Не дивуйтесь брати моі, коли ненавидить вас світ.
14. Ми знаємо, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смерті.
15. Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не мав життя вічного, у ньому пробуваючого.
16. У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив, і ми повинні за братів души класти.
17. Хто ж має прожиток світа, і бачить брата свого, що в потребі, і зачинить серце своє перед ним, як любов Божа пробуває у ньому?
18. Діточки моі, не любім словом, ані язиком, а ділом і правдою.
19. І по сьому пізнаємо, що ми від правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
20. Бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог ніж серце наше, і знає все.
21. Любі, коли серце наше не винує нас, одвагу маємо перед Богом.
22. І, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.
23. І се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Іисуса Христа, і любили один одного, якож дав заповідь нам.
24. І, хто хоронить заповіді Його, у тому пробуває, і Він в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, по Духові, котрого дав нам.
Глава 4↑
Любі, не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у світ.
2. По сьому пізнавайте Духа Божого: всякий дух, котрий визнає Іисуса Христа, що прийшов у тілі, від Бога.
3. І всякий дух, котрий не визнає Іисуса Христа, що прийшов у тілі, не від Бога; і се він антихристів, про котрого чували, що прийде, і тепер вже єсть у світі.
4. Ви од Бога, діточки, і подужали іх; більший бо той, хто в вас, ніж той, хто в світі.
5. Вони від світа: тим то від світа говорять, і світ слухає іх.
6. Ми від Бога; хто знає Бога, слухає нас; хто не від Бога, не слухає нас; із сього пізнаємо духа правди, і духа мани.
7. Любі, любім один одного; бо любов від Бога, і кожен, хто любить, від Бога родився, і знає Бога;
8. Хто не любить, не пізнав Бога, бо Бог любов.
9. У сьому явилась любов Божа у нас, що Бог Сина Свого єдинородного у світ послав, щоб ми жили через Нього.
10. У сьому любов, не що ми любили Бога, а що Він любив нас, і послав Сина Свого, вблаганнє за гріхи наші.
11. Любі, коли так Бог полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.
12. Бога ніколи ніхто не бачив; коли любимо один одного, то Бог в нас пробуває, і любов Його звершена у нас.
13. По сьому пізнаємо, що в Ньому пробуваємо, і Він в нас, що від Духа Свого дав нам.
14. А ми бачили і свідкуємо, що Отець послав Сина, Спасителя світа.
15. Коли хто визнає, що Іисус Син Божий, то в ньому пробуває Бог, і він в Бозі.
16. Ми пізнали також, тай увірували у любов, котру має Бог до нас. Бог любов, і хто пробуває у любові, в Бозі пробуває, і Бог в ньому.
17. У сьому звершена любов між нами, щоб мати одвагу у день суду, бо який він, такі й ми у світі сьому.
18. Страху нема у любові, а звершена любов геть виганяє страха, бо страх має муку, хто ж лякається, той не звершений в любові.
19. Ми любимо Його, бо Він перший любив нас.
20. Коли хто каже: Я люблю Бога, і брата свого ненавидить, той ложник, бо хто не любить брата, котрого бачив, Бога, Котрого не бачив, як може любити?
21. І заповідь сю маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, любив і брата свого.
Глава 5↑
Кожен, хто вірує, що Іисус єсть Христос, той від Бога родився; і кожен, хто любить родившого, любить і рожденого від Нього.
2. По сьому пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо, і заповіді Його хоронимо.
3. Се бо любов Божа; щоб ми хоронили заповіді Його; і заповіді Його не тяжкі.
4. Все бо рождене від Бога світ побіждає; і ся побіда, побідивша світ, віра наша.
5. Хто се, що побіждає світ, як не хто вірує, що Іисус син Божий?
6. Се той, хто прийшов з водою і кровью; Іисус Христос, не з водою тільки, а з водою і кровью; і Дух се, що свідкує, що Дух правда.
7. Бо три іх, що свідкують на небі: Отець, Слово і Святий Дух і Сі три одно.
8. І три іх, що свідкують на землі: дух, вода і кров; і сі три одно.
9. Коли свідченнє людей приймаємо, то свідченнє Боже більше; бо се свідченнє Боже, котрим свідчив про Сина Свого.
10. Хто вірує в Сина Божого має свідченнє в собі; хто не вірує Богу, ложником зробив Його, бо не увірував у свідченнє, котрим свідкував Бог про Сина Свого.
11. І се свідченнє, що життє вічне, дав нам Бог і се життє у Силі Його.
12. Хто має Сина (Божого), має життє, хто не має Сина Божого, життя не має.
13. Се писав я вам, віруючим в імя Сипа Божого, щоб ви знали, що маєте житте вічне, і щоб вірували в імя Сина Божого.
14. І се одвага, котру маємо до Нього, що, коли чого просимо по волі Його, Він слухає нас;
15. І коли знаємо, що Він слухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що маєм прошення, про котрі просили у Нього.
16. Коли хто бачить брата свого, що грішить гріх не на смерть, нехай молиться, і дасть йому життє, тим, що грішать не на смерть. Єсть гріх на смерть; не за сей, кажу, щоб молився.
17. Всяка неправда гріх; єсть також гріх не на смерть.
18. Знаємо, що кожний, хто родився від Бога, не грішить; тільки рождений від Бога, хоронить себе, а лихий не дотикається його.
19. Знаємо, що ми від Бога, і увесь світ у лихому лежить.
20. Знаємо ж, що Син Божий прийшов, і дав нам розум, щоб пізнавали правдивого; і ми в правдивому, в Сині Його Іисусі Христі. Сей правдивий Бог, і життє вічне.
21. Діточки! хороніть себе від идолів. Амінь.
