Соборне послання апостола Якова
Глава 1 ↑
Якiв, раб Бога i Господа Iсуса Христа, дванадцятьом колiнам, що в розсiяннi, — радуйтеся.
2 З великою радiстю приймайте, браття мої, коли підпадаєте рiзним спокусам, 3 знаючи, що випробування вашої вiри дає терпiння; 4 терпiння ж повинно мати досконалу дiю, щоб ви були досконалi в усiй повнотi без усякого недолiку. 5 Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всiм просто й без докорiв, — i дасться йому. 6 Але нехай просить з вiрою, нiтрохи не сумнiваючись, бо той, хто сумнiвається, подiбний до морської хвилi, яку вiтер здiймає i розвiває. 7 Hехай не думає така людина одержати що-небудь вiд Господа. 8 Двоєдушна людина нестiйка на всiх шляхах своїх.
9 Hехай хвалиться брат смиренний своєю висотою, 10 а багатий — смиренням своїм, бо вiн перейде, як цвiт трав’яний. 11 Сходить сонце, настає спека, i спекою висушує траву; цвiт її опадає, зникає краса її вигляду, так в’яне i багатий на своїх шляхах.
12 Блаженна людина, яка переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона одержить вiнець життя, який обiцяв Господь тим, що люблять Його. 13 У спокусi нiхто не кажи: «Бог мене спокушає»; бо Бог не спокушається злом i Сам не спокушає нiкого, 14 але кожен спокушається, захоплюючись i зваблюючись власною похiттю; 15 похiть же, зачавши, породжує грiх, а вчинений грiх породжує смерть.
16 Hе обманюйтесь, браття мої улюбленi. 17 Всяке добре даяння i всякий досконалий дар сходять зверху, вiд Отця свiтiв, у Якого немає змiни i нi тiнi перемiни. 18 Захотiвши, Вiн породив нас словом iстини, щоб нам бути якимсь початком Його створiнь.
19 Отож, браття мої улюбленi, кожна людина нехай буде скорою на слухання, повiльною на слова, повiльною на гнiв, 20 бо гнiв людини не творить правди Божої. 21 Тому, вiдкинувши всяку нечистоту i залишок злоби, з лагiднiстю приймiть насаджене слово, яке може спасти вашi душi. 22 Будьте ж виконавцями слова, а не тiльки слухачами, якi самих себе обманюють. 23 Бо хто слухає слово i не виконує, той подiбний до людини, яка розглядає природнi риси свого обличчя у дзеркалi: 24 вона подивилась на себе, вiдiйшла i вiдразу ж забула, яка вона. 25 Але хто вникне в закон довершений, в закон свободи, i перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем дiла, блаженний буде у своїй дiяльностi. 26 Коли хто з вас гадає, що вiн побожний i не приборкує свого язика, але спокушає своє серце, то побожнiсть у того пуста. 27 Чиста i непорочна побожнiсть перед Богом i Отцем є в тому, щоб пiклуватися про сирiт i вдiв у їхнiх скорботах i берегти себе неоскверненим вiд свiту.
Глава 1. [2] Діян. 5, 41. 1 Кор. 10, 13. [3] 1 Пет. 1, 7. Рим 5, 3. [5] 3 Цар. 3, 12. Притч. 2, 6. Дан. 2, 21. [6] Мф. 7, 7. Мк. 11, 24. Лк. 11, 9. Ін. 14, 13; 16, 23. [10] Іов. 14, 2. Пс. 89, 6; 102, 15. Сир. 14, 18. Іс. 40, 6. 1 Пет. 1, 24. [12] Іов. 5, 17. Притч. 3, 11. 2 Тим 4, 8. Євр. 12, 5. [13] Лк. 11, 4. [15] Рим. 6, 21, 23. [17] Чис. 23, 19. Іс 6, 10. Мал. 3, 6. Ін. 3, 27. [18] Ін. 1, 13. 1 Пет. 1, 23. Євр. 12, 23. [19] Притч. 17, 27. Еккл. 5, 1; 7, 9. Сир. 5, 13. [21] Рим. 1, 16. Еф. 4, 22. [22] Мф. 7, 21. Лк. 11, 28. Рим. 2, 13. [25] Ін. 13, 17. 2 Кор. 3, 18. [26] Пс. 33, 14; 38, 2. 1 Пет. 3, 10. [27] Іс 1, 16-17. Як. 2, 17.
Глава 2 ↑
Браття мої, майте вiру в Iсуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особи. 2 Бо, якщо у зiбрання ваше ввiйде людина iз золотим перснем, у багатому одязі, увiйде ж i бiдний у драному одязі, 3 i ви, дивлячись на одягненого у багатий одяг, скажете йому: «Тобi добре сiсти тут», а бiдному скажете: «Ти стань там або сiдай тут, бiля моїх нiг»‚ — 4 то чи не подiлилися ви в собi i чи не стаєте суддями з недобрими думками? 5 Послухайте, браття мої улюбленi: хiба не бiдних обрав Бог бути багатими вiрою i спадкоємцями Царства, яке Вiн обiцяв тим, що люблять Його? 6 А ви зневажили бiдного. Хiба не багатi утискують вас i хiба не вони тягнуть вас на суди? 7 Хiба не вони зневажають те добре iм’я, яким ви називаєтесь? 8 Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: люби ближнього твого, як самого себе, — добре робите. 9 А коли робите, дивлячись на особу, то грiх чините, i перед законом виявляєтеся злочинцями. 10 Хто дотримується всього закону i зогрiшить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому. 11 Бо Той же, Хто сказав: «Hе перелюбствуй», сказав i: «Hе убий»; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом. 12 Так говорiть i так робiть, як такi‚ що мають бути судженi за законом свободи. 13 Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости; милiсть же пiдноситься над судом.
14 Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що вiн має вiру, а дiл не має? Чи може ця вiра спасти його? 15 Якщо брат або сестра нагi i не мають денного прожитку, 16 а хто-небудь з вас скаже їм: «Йдiть iз миром, грiйтесь i їжте,» — але не дасть їм потрiбного для тiла, яка користь? 17 Так само й вiра — коли не має дiл, сама по собi мертва. 18 Але скаже хто-небудь: «Ти маєш вiру, а я маю дiла; покажи менi вiру твою без дiл твоїх, а я покажу тобi вiру мою в дiлах моїх». 19 Ти вiруєш, що Бог єдиний: добре робиш; та й біси вiрують i тремтять. 20 Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що вiра без дiл мертва? 21 Хiба не дiлами виправдався Авраам, отець наш, поклавши на жертовник сина свого Iсаака? 22 Чи бачиш, що вiра сприяла дiлам його, i дiлами вiра досягла довершености? 23 I справдилося слово Писання: «Вiрував Авраам Боговi, i це було поставлено йому в праведнiсть, i його назвали другом Божим». 24 Чи бачите, що людина виправдовується дiлами, а не тiльки вiрою? 25 Так само i блудниця Раава хiба не дiлами виправдалася, прийнявши пiдглядачiв i вивiвши їх iншою дорогою? 26 Бо як тiло без духу мертве, так i вiра без дiл мертва.
Глава 2. [1] Лев. 19, 15. [5] Вих. 20, 6. Мф. 5, 3. [8] Лев. 19, 18. Мф. 5, 43. [9] Лев. 19, 15. [10] Мф. 5, 19. [11] Вих. 20, 13. Мф. 19, 18. [13] Притч. 21, 13. Мф. 6, 15. [14] Мф. 7, 26. [15] Лк. 3, 11. 1 Ін. 3, 17. [19] Мк. 1, 24; 12, 29. Діян. 19, 15. [21] Бут. 22, 9. Євр. 11, 17. [23] Бут. 15, 6. 2 Пар. 20, 7. Іс. 41, 8. Рим. 4, 3. Гал. 3, 6. [25] Нав. 2, 1. Євр. 11, 31.
Глава 3 ↑
Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми пiдпадемо пiд бiльший осуд, 2 бо всi ми багато грiшимо. Хто не грiшить словом, той досконала людина, яка може приборкати i все тiло. 3 Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, i керуємо всiм тiлом їхнiм. 4 Ось i кораблi, хоч якi вони великi i як не носяться сильними вiтрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич; 5 так само i язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює! 6 I язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так мiж нашими членами, що сквернить усе тiло i запалює круг життя, будучи сам запалюваний вiд геєни. 7 Бо всяке єство звiрiв i птахiв, плазунiв i морських тварин приборкується i приборкане людським єством, 8 а язика приборкати нiхто з людей не може: це — невтримне зло; вiн повний отрути смертоносної. 9 Hим благословляємо Бога i Отця, i ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою. 10 З тих самих уст виходить благословення i прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було. 11 Хiба з одного джерела тече солодка i гiрка вода? 12 Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також i з одного джерела не може виливатися солона i солодка вода.
13 Хто мудрий i розумний мiж вами? Доведи це на дiлi добрим поводженням з мудрою лагiднiстю. 14 Але якщо у вашому серцi ви маєте гiрку заздрiсть i сварливiсть, то не хвалiться i не говоріть неправди проти iстини. 15 Це не та мудрiсть, яка сходить зверху, але земна, душевна, бiсiвська, 16 бо де заздрiсть i сварливiсть, там безладдя i все лихе. 17 А мудрiсть, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потiм мирна, лагiдна, покiрлива, повна милосердя i плодiв благих, неупереджена i нелицемiрна. 18 Плiд же правди сiється у свiтi тими, якi зберігають мир.
Глава 3. [1] Мф. 23, 8. [2] 3 Цар. 8, 45. Сир. 14, 1; 19, 17. [6] Притч. 16, 27. Мф. 15, 18. [8] Пс. 139, 3. [9] Бут. 1, 27. [12] Лк. 6, 44. [13] Мф. 5, 16. 2 Тим. 2, 24. [16] 1 Кор. 3, 3. [17] Мф. 5, 78. 2 Кор. 6, 6. Гал. 5, 22. 1 Тим. 1, 5. [18] Іс. 32, 17.
Глава 4 ↑
Звiдкiль у вас ворожнеча i чвари? Чи не звiдси, вiд пристрастей ваших, що воюють у членах ваших? 2 Жадаєте i не маєте; вбиваєте i заздрите‚ i не можете досягти? Сваритесь i ворогуєте — i не маєте, бо не просите, 3 просите — i не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших. 4 Перелюбники i перелюбницi! Чи не знаєте, що дружба зi свiтом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом свiтовi, той стає ворогом Боговi. 5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: «Ревнощів жадає дух, який вселився в нас»? 6 Але тим бiльшу дає благодать; тому й сказано: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать».
7 Отже, покорiться Боговi; противтеся дияволовi, i вiн утече вiд вас. 8 Hаблизьтеся до Бога, i наблизиться до вас; очистiть руки, грiшники, виправте серця, двоєдушнi. 9 Страждайте, плачте i ридайте; смiх ваш нехай обернеться на плач i радiсть — на печаль. 10 Смирiться перед Господом, i пiднесе вас.
11 Hе злословте один на одного, браття: бо хто злословить на брата або судить брата свого, той злословить на закон i судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя. 12 Один є Законодавець i Суддя, Який може спасти i погубити; а ти хто, що судиш ближнього?
13 Тепер послухайте ви, що говорите: «Сьогоднi або завтра пiдемо до такого-то мiста, i проживемо там один рiк, i будемо торгувати й одержувати прибуток»; 14 ви, якi не знаєте, що станеться завтра; бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час, а потiм зникає. 15 Замiсть того, щоб вам говорити: «Коли угодно буде Господеві і будемо живі, то зробимо те або інше», — 16 ви ж нині хвалитесь у гордощах ваших; всяка така похвальба є зло. 17 Отже, хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх.
Глава 4. [1] Рим. 7, 23. Гал. 5, 17. [3] Притч. 1, 28. Іс. 1, 15. 1 Ін. 3, 22. [4] Ін. 15, 19. Рим. 8, 7. [5] Бут. 6, 5; 8, 21. Гал. 5, 17. [6] Притч. 3, 34. Лк. 14, 11. 1 Пет. 5, 5, [8] 2 Пар. 15, 2. Іс. 1, 15-16. [9] Мф. 5, 4. [10] 1 Пет. 5, 6. [11] Мф. 7, 1. [12] Рим. 14, 4. [13] Лк. 12, 18. [14] Іов. 7, 7. Притч. 27, 1. [15] Діян. 18, 21. 1 Кор. 4, 19; 16, 7. [17] Лк. 12, 47.
Глава 5 ↑
Послухайте ви, багатії; плачте і ридайте від лютих бід ваших, що наближаються до вас. 2 Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю. 3 Золото ваше і срібло поіржавіло, та іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви придбали собi скарб на останнi днi. 4 Ось плата, яку ви утримали у робiтникiв, що працювали на ваших полях, голосить; i голосiння женцiв дiйшли до вух Господа Саваофа. 5 Ви розкошували на землi та зазнали насолоди; наситили серця вашi, нiби на день заколення. 6 Ви засудили, убили Праведника; Вiн не противився вам.
7 Отже, браття, будьте довготерпеливi до пришестя Господа. Ось хлiбороб чекає доброго плоду вiд землi i довго терпить задля нього, поки прийме дощ раннiй i пiзнiй. 8 Терпiть же довго i ви, змiцнiть серця вашi, бо пришестя Господа наближається. 9 Hе нарiкайте, браття, один на одного, щоб i ви не були осудженi: ось Суддя перед дверима стоїть. 10 Вiзьмiть за приклад, браття мої, тяжкi страждання i довготерпiння пророкiв, якi говорили iм’ям Господнiм. 11 Ось ми ублажаємо тих, якi терпiли. Ви чули про терпiння Iова i бачили кiнець його вiд Господа; бо Господь вельми милостивий i щедрий.
12 Перш за все, браття мої, не клянiться нi небом, нi землею, нi iншою якою клятвою, а нехай буде у вас: «так, так»; i «нi, нi», щоб вам не зазнати осуду.
13 Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай спiває псалми. 14 Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвiтерiв Церкви i нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в iм’я Господнє. 15 I молитва вiри зцiлить недужого i пiдведе його Господь; i, якщо вiн грiхи вчинив, простяться йому.
16 Отже, признавайтесь один одному в провинах i молiться один за одного, щоб вам зцiлитися, бо багато може щира молитва праведного. 17 Iлля був чоловiк подiбний до нас, а помолився молитвою, щоб не було дощу, i не було дощу на землi три роки i шiсть мiсяцiв. 18 I знову помолився, i небо дало дощ, i земля зростила плiд свiй.
19 Браття! Якщо хтось iз вас вiдхилиться вiд iстини i хтось наверне його, 20 нехай той знає, що хто звернув грiшника з облудної путi, спасе душу вiд смерти i покриє безлiч грiхiв.
Глава 5. [1] Лк. 6, 24. 1 Тим. 6, 9, 17, 19. [3] Мф. 6, 19. [4] Втор. 24, 14. [5] Іов 21, 13. Лк. 6, 25. [8] Лк. 21, 9. Євр. 10, 36. [10] Мф. 5, 12. [11] Іов. 1, 21. [12] Мф. 5, 34, 37. [13] Еф. 5, 19; 6, 18. [14] Мк. 6, 13. [15] Мф. 9, 2. [16] Пс. 144, 19. [17] 3 Цар. 17, 1. Лк. 4, 25. [18] 3 Цар. 18, 42, 45. [19] Лев. 19, 17. Мф. 18, 15. Лк. 17, 3.
Гарний переклад на сучасну українську мову. Але місцями можна було б і більш краще перекласти, уникаючи старих слів. «Смерти» перекласти як «смерті», «мудрости» як «мудрості» та ін. Але всеж таки, гарний переклад. На відміну від інших, віддаю перевагу цьому. Рясних Господніх благословінь.
Дякуємо за позитивну оцінку нашої праці. Але стосовно «старих» слів Ви помиляєтеся. Таке написання слів у родовому відмінку якраз точно відповідає як фонетиці, так і неспотвореній русифікацією граматиці української мови.
«Ось плата, яку ви утримали у робiтникiв, що працювали на ваших полях, голосить» – для кращого розуміння краще було б вжити слово «затримали». Бо затримки зарплати, на жаль, поширене явище і тепер. Проте ніхто не каже «утримування зарплати». Дякую за ваш переклад.
Дякую за переклад. Але є помилки. Я їх майже всі виписав в щоденний. Є російські слова і букви. 0969041080. Телефонуйте кому цікаво
Як можна замовити Біблію?
Дивіться розділ «Контакти».
Слава Отцеві нашому небесному.
Щиро дякую за Слово, всім рекомендую саме цей переклад