«Наша Парафія»

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл.• Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах.• Мал.
• Мф. • Мк. • Лк. • Ін. • Діян.
• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.
• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.
• Одкр.

Глава:  1  2   3   4   5   6  

Глава 1 ↑

 Павло, з волi Божої апостол Iсуса Христа, святим i вiр­ним у Христi Iсусi, якi перебувають в Ефесi: ² благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.

³ Благословенний Бог i Отець Господа нашого Iсуса Христа, Який благословив нас у Христi всяким духовним благословенням у небесах, ⁴ бо Вiн обрав нас у Ньо­му ранiше створення свiту, щоб ми були святi й непорочнi перед Hим у любовi, ⁵ наперед призначивши усиновити нас Собi через Iсуса Христа, за благоволiнням Своєї волi, ⁶ на похвалу слави бла­годатi Своєї, якою Вiн обдарував нас в Улюбленому, ⁷ в Якому ми маємо вiдкуплення Кров’ю Його, прощення грiхiв через багатство благодатi Його, ⁸ яку Вiн щедро дарував нам у всякiй премудростi i розумiннi, ⁹ вiдкривши нам таїну волi Своєї, за Своїм благоволiнням, яке Вiн ранiш поклав у Hьому, ¹⁰ в установлення повноти часiв, щоб усе небесне i земне з’єднати пiд главою Христом. ¹¹ У Hьому ми i стали спадкоємцями, бувши для того наперед призначеними за визначенням Того, Хто все творить за радою волi Своєї, ¹² щоб бути нам, якi ранiш уповали на Христа, на похвалу слави Його. ¹³ У Hьому і ви, почувши слово iстини, благовiстя вашого спасiння, та увiрувавши в Hього, були вiдзначенi обiцяним Святим Духом, ¹⁴ Який є запорукою спад­щини нашої для вiдкуплення надбання Його, на похвалу слави Його.

¹⁵ Тому i я, почувши про вашу вiру в Христа Iсуса i про любов до всiх святих, ¹⁶ безперестанно дякую за вас Боговi, згадуючи вас у молитвах моїх, ¹⁷ щоб Бог Господа нашого Iсуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудростi й одкровення для пiзнання Його ¹⁸ i просвiтив очi серця вашого, щоб ви зрозумiли, в чому полягає надiя на Його покликання‚ i яке багатство славної спадщини Його для святих, ¹⁹ i яка безмiрна велич могутности Його в нас, що вiрують за дiянням превеликої сили Його, ²⁰ якою Вiн дiяв у Христi, воскресивши Його з мерт­вих i посадивши праворуч Себе на небесах, ²¹ вище вiд усякого начальства‚ i влади, i сили, i панування, i всякого iменi, названого не тiльки в цьому вiцi, але i в майбутньому, ²² i все пiдкорив пiд ноги Йому, i поставив Його вище за все, главою Церкви, ²³ яка є тiло Його, повнота Того, Хто наповнює все у всьому.

Глава 1. [1] 1 Кор. 1, 1.2 Кор. 1, 1. [3] 1 Пет. 1, 3. 2 Кор. 1, 3. [4] Рим. 8, 29. 2 Тим. 1, 9. [6] Мф. 3, 17. Рим. 5, 15. [7] Рим. 3, 25. [9] Еф. 3, 9. [10] Дан. 9, 24. Мк. 1, 15. Гал. 4, 4. Кол. 1, 20. [11] Лк. 7, 30. Діян. 20, 27. [13] Еф. 1, 30. [14] 2 Кор. 5, 5. [16] Флп 1, 3. [17] 1 Кор. 12, 8. [18] Діян. 26, 18. [20] Пс. 109, 1. Мк. 16, 19. [21] Кол. 2, 10. [22] Пс. 8, 7. Мф. 28, 18. 1 Кор. 15, 27. Еф. 5, 23. Кол. 1, 18; 2, 10.

Глава 2 ↑

 I вас, мертвих через злочини i грiхи вашi, ² в яких ви ко­­лись жили за звичаями свiту цього, з волi князя пiднебесного, духа, що діє тепер в синах противлення, ³ мiж якими i ми всi жили колись за нашими плотськими похотями, виконуючи бажання пло­тi й помислiв, та були за природою дiтьми гнiву, як i iншi, ⁴ Бог, багатий милiстю з великої Своєї любови, якою нас полюбив, ⁵ i нас, мертвих за злочини, оживо­творив iз Христом, — благодаттю ви спасенi, — ⁶ i воскресив iз Hим, i посадив на небесах у Христi Iсусi, ⁷ щоб у майбутнiх вiках явити безмiрне багатство благодатi Своєї в благостi до нас у Христi Iсусi. ⁸ Бо благодаттю ви спасенi через вiру, i це не вiд вас, це — Божий дар: ⁹ не через дiла, щоб нiхто не хвалився. ¹⁰ Бо ми — Його творiння, створенi у Христi Iсусi на добрi дiла, якi Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували. ¹¹ Отже, пам’ятайте, що ви, колись язичники плоттю, яких називали необрiзаними так званi обрiзанi плотським обрiзанням, рукотворним, ¹² що ви були в той час без Христа вiдчуженими вiд громади iзраїльської, чужi завiтам обiтни­цi, не мали надiї i були безбожниками в свiтi, ¹³ а тепер у Христi ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою. ¹⁴ Бо Вiн є мир наш, Який створив з обох одне i зруйнував перепону, яка стояла посерединi, ¹⁵ скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповiдей вченням, щоб з двох створити в Собi Самому одну нову людину, вчинивши мир, ¹⁶ i в єдиному тiлi примирити обох iз Богом хрестом, убивши ворожнечу на ньому. ¹⁷ I, прийшов­ши, благовiстив мир вам, далеким i близьким, ¹⁸ бо через Hього i тi й iншi маємо доступ до Отця в одному Духовi.

¹⁹ Отже, ви вже не чужi i не при­шельцi, а спiвгромадяни святим i свої Боговi, ²⁰ утвердженi на основi апостолiв i пророкiв, маючи нарiжним каменем Самого Iсуса Христа, ²¹ на Якому вся будiвля, складаючись злагоджено, зростає в святий храм у Господi, ²² на якому i ви будуєтесь Духом на оселю Божу.

Глава 2. [1] Кол. 2, 13. [2] Ін. 12, 31. 1 Кор. 6, 11. Кол. 3, 7. [4] Рим. 2, 4. [5] Рим. 8, 11. [7] Еф. 3, 8. [8] Діян. 15, 11. [9] Рим. 3, 20 [10] Іс. 44, 21. Тит. 2, 14. Євр. 13, 21. [12] Неєм. 2, 20. Єз. 13, 9. Рим. 9, 4. Кол. 1, 21. [13] Діян. 2, 39. [14] Іс. 9, 6. Ін. 16, 33. [15] 2 Кор. 5, 17. [17] Іс. 57, 19. Зах. 9, 10. [18] Ін. 14, 6. Рим. 5, 2. Євр. 10, 19. [20] Іс. 28, 16. 1 Пет. 2, 4. [21] Кол. 2, 19. [22] 2 Кор. 6, 16.

Глава 3 ↑

 Задля цього я, Павло, став в’язнем Iсуса Христа за вас‚ язичникiв. ² Як ви чули про дiян­ня благодатi Божої, даної менi для вас, ³ бо одкровенням менi провi­щена таїна (про що я ранiш напи­сав вам коротко), ⁴ тому ви, читаючи, можете збагнути моє розу­мiння таїни Христової, ⁵ яка була провiщена людським синам минулих поколiнь, а нинi вiдкрита святим апостолам Його i пророкам Духом Святим, ⁶ щоб i язичникам бути спiвспадкоємцями, якi становлять одне тiло, i спiвучасни­ками обiтницi Його у Христi Iсусi через благовiстування, ⁷ служителем якого був i я за даром благодатi Божої, даної менi дiянням сили Його. ⁸ Менi, найменшому з усiх святих, дано благодать цю — благовiстити язичникам недослiд­жуване багатство Христове ⁹ i вiд­крити всiм, у чому полягає будiв­ництво таємницi, споконвiку утає­ної в Бозi, Який усе створив Iсу­сом Христом, ¹⁰ щоб нинi стала вiдомою через Церкву начальствам i владам на небесах рiзнома­нiтна премудрiсть Божа, ¹¹ за передвiчним призначенням, яке Вiн здiйснив у Христi Iсусi, Господi нашому, ¹² в Якому ми маємо дер­зновення i надiйний доступ через вiру в Hього. ¹³ А тому благаю вас не сумувати з приводу моїх заради вас скорбот, бо то є ваша слава.

¹⁴ Для цього я схиляю колiна свої перед Отцем Господа нашого Iсуса Христа, ¹⁵ вiд Якого iмену­ється всякий рiд на небесах i на землi, ¹⁶ щоб дав вам, за багатством слави Своєї, мiцно утвердитися Духом Його у внутрiшньому чоловiковi, ¹⁷ вiрою вселитися Христовi в серця вашi, ¹⁸ щоб ви, вкорiненi й утвердженi в любовi, могли зрозумiти з усiма святими, що є ширина‚ i довжина, i глибина, i висота, ¹⁹ i зрозумiти любов Христову, яка перевищує розумiн­ня, щоб вам сповнитися всiєю повнотою Божою.

²⁰ А тому, Хто силою, що дiє в нас, може створити незрiвнянно бiльше за те, чого ми просимо або про що помишляємо, ²¹ слава в Церквi у Христi Iсусi i в усi роди повiк. Амiнь.

Глава 3. [1] Діян. 21, 33. [2] Діян. 9, 15. Гал. 1, 16. [3] Еф. 1, 9. [5] 1 Пет. 1, 12. [6] Рим. 15, 12. [7] Діян. 9, 15. [8] Рим. 15, 19. 1 Кор. 15, 9. Гал. 1, 16. [9] 1 Пет. 1, 20. Рим. 14, 24. 1 Кор. 2, 7. Кол. 1, 26. [10] 1 Пет. 1, 12. [12] Еф. 2, 18. [13] 2 Тим. 2, 10. [15] Еф. 1, 10. [16] Еф. 1, 7. [17] Ін. 14, 23. [19] Ін. 1, 16. Кол. 2, 9. [20] Рим. 14, 24.

Глава 4 ↑

 Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися гiдно звання, до якого ви поклика­нi, ² з усякою смиренномудрiс­тю й лагiднiс­тю та довготерпiн­ням, терплячи один одного з любов’ю, ³ прагнучи зберiгати єд­нiсть духу в союзi миру. ⁴ Одне тiло й один дух, як ви й покликанi в однiй надiї покликання вашого; ⁵ один Господь, одна вiра, одне хрещення, ⁶ один Бог i Отець усiх, Який над усiма, i через усiх, i в усiх нас. ⁷ Кожному ж iз нас дана благодать у мiру дару Христового. ⁸ Тому й сказано: «Пiднявшись на висоту, полонив полон i дав дари людям». ⁹ А «пiднявшись» що оз­начає, як не те, що Вiн i сходив ранiше в пекельнi мiсця землi? ¹⁰ Хто зi­йшов, Той же i пiднявся вище всiх небес, щоб наповнити все. ¹¹ I Вiн настановив одних апостолами, iнших пророками, iнших євангелістами, iнших пастирями та вчителями, ¹² на довершення святих, на дiло служiння, для створення Тiла Христового, ¹³ аж доки всi при­йдемо до єдности вiри й пiз­нання Сина Божого, в мужа доско­налого, до мiри зростання в нас повноти Христової; ¹⁴ щоб ми не були більше дiтьми, якi вагаються i захоплюються всяким вiтром учення за людським лукавством i пiдступами хитрого зваблювання, ¹⁵ а iстинною любов’ю всi зростали в Того, Який є глава Христос, ¹⁶ з Якого все тiло, що складається i з’єднується всякими зв’язками, що взаємно скрiп­люються, при дiї в свою чергу кож­ного члена, одержує прирiст для створення самого себе в любовi.

¹⁷ Тому я кажу i заклинаю Господом, щоб ви бiльше не робили так, як роблять iншi народи через суєтнiсть розуму свого, ¹⁸ буду­чи потьмаренi в розумi, вiдчуженi вiд життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокiсть серця їхнього. ¹⁹ Вони, дiйшовши до бездушности, вiддалися розпустi так, що чинять усяку нечистоту з ненаситнiстю. ²⁰ Але ви не так пiзнали Христа; ²¹ тому що ви чули про Hього i в Hьому навчились, — бо iстина в Iсусi, — ²² вiдкинути колишнiй спосiб життя старої людини, яка зотлiває в спокусливих похотях, ²³ а обновитися духом розуму вашого ²⁴ i одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведностi i святостi iстини.

²⁵ Тому, вiдкинувши неправду, говорiть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному. ²⁶ Гнiваючись, не грiшiть: нехай сонце не заходить у гнiвi вашому; ²⁷ i не давайте мiсця дияволовi. ²⁸ Хто крав, бiльше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто у злиднях. ²⁹ Hiяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тiльки добре для навчання у вiрi, щоб воно давало благодать тим, що слухають. ³⁰ I не ображайте Святого Духа Божого, яким покладено на вас печать у день вiдкуплен­ня. ³¹ Усяке роздратування‚ i лютiсть, i гнiв, i крик, i лихослiв’я з усякою злобою нехай будуть зни­щенi у вас; ³² а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як i Бог у Христi простив вам.

Глава 4. [1] Флп 1, 27. Кол. 1, 10. 1 Сол. 2 12. [4] Рим. 12, 5. 1 Кор. 12, 12. [6] Мал. 2, 10. Мк. 12, 29. [7] Рим. 12, 3. 1 Кор. 12, 11. 2 Кор. 10, 13. [8] Пс. 67, 19. Ін. 3, 13. [11] 1 Кор. 12, 28. [13] 1 Кор. 14, 20. [15] Рим. 12, 9. Еф. 1, 22. Кол. 1, 18. [19] Рим. 1, 24. [22] Кол. 3, 9. Євр. 12, 1. [23] 1 Пет. 4, 2. Рим. 6, 4. [24] Кол. 3, 10. [25] Зах. 8, 16. [26] Пс. 4, 5. [27] Як. 4, 7. [29] Мф. 12, 36. Еф. 5, 4. [30] Іс. 7, 13. Еф. 1, 13. [32] Мф. 6, 14. Мк. 11, 25.

Глава 5 ↑

 Отже, наслiдуйте Бога, як дiти улюбленi, ² i живiть у любовi, як i Христос полюбив нас i вiддав Себе за нас у приношення i жертву Боговi, на пахощi приємнi. ³ А блуд i всяка нечистота та користолюбство не повиннi навiть згадуватися у вас, як личить святим. ⁴ Також лихослiв’я, i марнослiв’я, i кощунство не пристойнi вам, а, навпаки, подяка; ⁵ бо знайте, що нiякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є iдолослужителем, не має спадку в Царствi Христа i Бога. ⁶ Hехай нiхто не зваблює вас мар­ними словами, бо за це приходить гнiв Божий на синiв непокiрних; ⁷ отже, не будьте їхнiми спiльни­ками. ⁸ Ви були колись темрявою, а тепер — свiтло в Господi: робiть, як дiти свiтла, ⁹ бо плiд Духа є у всякiй добротi, праведностi та iстинi. ¹⁰ Випробовуйте, що є угод­не Боговi, ¹¹ i не берiть участи в неплiдних дiлах темряви, але викривайте. ¹² Бо про те, що вони роблять таємно, соромно i говори­ти. ¹³ Все ж те, що викривається, стає явним вiд свiтла, бо все, що стає явним, є свiтло. ¹⁴ Тому сказано: «Встань, сплячий, i воскрес­ни з мертвих, i освiтить тебе Хрис­тос».

¹⁵ Отже, глядiть, робiть обереж­но, не як нерозумнi, а як мудрi, ¹⁶ цiнуючи час, бо днi лукавi, ¹⁷ от­же, не будьте нерозсудливi, а пi­знавайте, що є воля Божа. ¹⁸ I не впивайтеся вином, вiд якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом, ¹⁹ повчаючи самi себе псал­мами та славословленнями i пiс­неспiвами духовними, спiваючи i прославляючи в серцях ваших Господа, ²⁰ дякуючи завжди за все Боговi й Отцевi, в iм’я Господа на­шого Iсуса Христа, ²¹ пiдкоряю­чись один одному в страху Божому.

²² Жiнки, корiться своїм чоло­вiкам, як Господевi, ²³ бо чоловiк є голова жiнки, як i Христос глава Церкви, i Вiн же Спаситель тiла. ²⁴ Але як Церква пiдкоря­ється Христу, так i жiнки своїм чоловiкам у всьому.

²⁵ Чоловiки, любiть своїх жiнок, як i Христос полюбив Церкву i вiддав Себе за неї, ²⁶ щоб освятити її, очистивши водяною купiллю через слова; ²⁷ щоб поставити її пе­ред Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чо­гось подiбного, але щоб вона була свята i непорочна. ²⁸ Так повиннi чоловiки любити своїх жiнок, як свої тiла: хто любить свою жiнку, любить самого себе. ²⁹ Бо нiхто нiколи не мав ненависти до своєї плотi, а годує i грiє її, як i Господь Церкву, ³⁰ бо ми члени тiла Його, вiд плотi Його i вiд кісток Його. ³¹ Тому залишить чоловiк батька свого i матiр i пристане до жiнки своєї‚ i будуть двоє одна плоть. ³² Тайна ця велика; я говорю щодо Христа i Церкви. ³³ Отже, кожен iз вас нехай любить свою жiнку, як самого себе; а жiнка нехай боїться свого чоловiка.

Глава 5. [1] Мф. 5, 48. [2] Ін. 13, 34. 1 Ін. 3, 11. [3] 1 Кор. 6, 15. [4] Мф. 12, 36. Еф. 4, 29. [5] 1 Кор. 6, 10. [6] Мф. 24, 4. Мк. 13, 5. Лк. 21, 8. 2 Сол. 2, 3. [8] Ін. 8, 12; 12, 36. [9] Гал. 5, 22. [11] 2 Кор. 6, 14. 1 Тим. 5, 20. [13] Ін. 3, 20. [14] Іс. 60, 1. Рим. 6, 4. [15] Кол. 4, 5. [17] Рим. 12, 2. 1 Сол. 4, 3. [18] Іс. 5, 11. Лк. 21, 34. [19] Кол. 3, 16. [20] Іс. 63, 7. Кол. 3, 17. 1 Сол. 5, 18. [22] Кол. 3, 18. Тит. 2, 5. [23] 1 Кор. 1, 3. Еф. 1, 22. [25] Гал. 1, 4. Кол. 3, 19. [26] 1 Пет. 3, 21. Тит. 3, 5. Євр. 9, 14. [27] Пісн. 4, 7. 2 Кор. 11, 2. Еф. 1, 4. [31] Бут. 2, 24. Мф. 19, 5. Мк. 10, 7. 1 Кор. 6, 16.

Глава 6 ↑

 Дiти, слухайтеся своїх бать­кiв у Господi, бо цього вимагає справедливiсть. ² «Шануй батька твого i матiр» — це перша заповiдь з обiтницею: ³ «щоб тобi було добре i щоб був ти довголiт­нiм на землi». ⁴ I ви, батьки, не роздратовуйте дiтей ваших, а виховуйте їх у вченнi i наставляннi Господньому.

⁵ Раби, слухайтеся господарiв своїх у плотi зi страхом i трепетом, у простотi серця вашого, як Христа, ⁶ не з показною тiльки при­служливiстю, як чоловiко­угодники, а як раби Христовi, виконуючи волю Божу вiд душі. ⁷ Служiть щиро, як Господу, а не як людям, ⁸ знаючи, що кожен одержить вiд Господа в мiру добра, яке вiн зробив, чи раб, чи вiль­ний. ⁹ I ви, господарi, поводьтеся з ни­ми так само, стримуючи суво­рiсть, знаючи, що i над вами сами­ми i над ними є на небесах Господь, у Якого немає упередже­ности.

¹⁰ Hарештi, браття мої, змiц­нюйтесь Господом i могутнiстю сили Його. ¹¹ Одягнiться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощiв диявольських, ¹² бо наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтопра­вителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних. ¹³ Для цього приймiть повну зброю Бо­жу, щоб ви змогли протистояти в день злий i, все подолавши, висто­яти. ¹⁴ Отже, станьте, пiдпере­завши стегна вашi iстиною‚ i зодягнувшись у броню праведности, ¹⁵ i взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир; ¹⁶ а понад усе вiзь­мiть щит вiри, яким зможете пога­сити всi розпеченi стрiли лукавого; ¹⁷ i шолом спасiння вiзьмiть, i меч духовний, що є Слово Боже. ¹⁸ Усякою молитвою i благанням молiться у будь-який час духом, i дбайте про це саме з повною пос­тiйнiстю i благанням за всiх святих ¹⁹ i за мене, щоб менi дано було слово устами моїми вiдкрито з дерзновенням звiщати таїну благовiстування, ²⁰ для якого я посол у кайданах, щоб я смiливо пропо­вiду­вав, як менi належить.

²¹ А щоб i ви знали про мої обставини i дiла, про все сповiстить вам Тихик, улюблений брат i вiр­ний у Господi служитель, ²² якого я i послав до вас для того самого, щоб ви довiдалися про нас i щоб вiн утiшив серця вашi.

²³ Мир браттям i любов з вiрою вiд Бога i Отця i Господа Iсуса Христа. ²⁴ Благодать з усiма, що незмiнно люблять Господа нашого Iсуса Христа. Амiнь.

Глава 6. [1] Втор. 5, 16. Притч. 23, 22. Мф. 15, 4. Мк. 7, 10. Кол. 3, 20. [3] Вих. 20, 12. [4] Притч. 13, 25. [5] 1 Пет. 2, 18. Кол. 3, 22. Тит. 2, 9. [8] 2 Кор. 5, 10. [9] Втор. 10, 17. 2 Пар. 19, 7. Іов. 34, 19. Прем. 6, 7. Сир. 35, 12. Гал. 2, 6. [11] Рим. 13, 12. 1 Сол. 5, 8. [12] Ін. 12, 31; 14, 30. Еф. 2, 2. [14] Лк. 12, 35. 1 Пет. 1, 13. [17] Іс. 59, 17. 1 Сол. 5, 8. Євр. 4, 12. [18] Лк. 18, 1. Кол. 4, 2. [19] 2 Сол. 3, 1. [20] Діян. 21, 11. [21] Діян. 20, 4. Кол. 4, 7.

Опубліковано: 04.10.2013; востаннє змінено: 25.03.2016.