«Наша Парафія»

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл.• Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах.• Мал.
• Мф. • Мк. • Лк. • Ін. • Діян.
• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.
• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.
• Одкр.

Глава:  1  2   3   4   5  

Глава 1 ↑

 Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії, ² обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.

³ Благословен Бог i Отець Господа нашого Iсуса Христа, Який з великої Своєї милости вiдродив нас воскресінням Iсуса Христа з мертвих для живого уповання‚ ⁴ для спадщини нетлiнної, чистої, нев’янучої, яка зберiгається на небесах для вас, ⁵ яких сила Божа через вiру охороняє для спасiння, що готове вiдкритися в останнiй час. ⁶ Цьому радiйте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, вiд рiзних спокус, ⁷ щоб випробувана вiра ваша виявилася коштовнi­шою за золото, що гине, хоч i очищається вогнем, на похвалу i честь i славу під час об’явлення Iсуса Христа, ⁸ Якого, не бачивши, любите, i в Якого вiруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, ⁹ досягаючи, нарештi, вiрою вашою спа­сiння душ. ¹⁰ Цього-то спасiння сто­сувалися шукання i дослiджен­ня пророкiв, якi про­вiщали про визначену вам благодать, ¹¹ дослiджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провiщаючи спочатку Христовi страждання i наступну за ними славу. ¹² Їм же було вiд­крито, що не їм самим, а нам служило те, що нинi проповiдане вам Духом Святим через благовiсни­кiв, посланих iз неба, у що бажають проникнути ангели.

¹³ Тому, улюбленi, пiдперезав­ши стегна розуму вашого, пильну­ючи, майте досконалу надiю на благодать, що подається вам у яв­леннi Iсуса Христа. ¹⁴ Як слухнянi дiти, не потурайте похотям, що бу­ли в час вашого невiдання, ¹⁵ але, за прикладом Святого, Який покликав вас, i самi будьте святi в усiх вчинках. ¹⁶ Бо написано: «Будьте святi — Я бо святий». ¹⁷ І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кож­ного по дiлах, то зi страхом проводьте час мандрування вашого, ¹⁸ знаючи, що не тлiнним срiблом або золотом визволенi ви вiд суєт­ного життя, переданого вам вiд батькiв, ¹⁹ а дорогоцiнною Кров’ю Христа, як непорочного i чистого Агнця, ²⁰ призначеного ще ранiше створення свiту, але явленого ос­таннiм часом для вас, ²¹ що увiру­вали через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих i дав Йому славу, щоб ви мали вiру i уповання на Бога.

²² Послухом iстинi через Духа, очистивши душi вашi для нелицемiрного братолюбства, постiйно любiть один одного вiд чистого серця, ²³ як вiдродженi не вiд тлiнного насiння, а вiд нетлiнного, вiд Слова Бога Живого, Який перебуває повiк. ²⁴ Бо всяка плоть як трава, i всяка слава людська як цвiт на травi; як засохне трава, i цвiт її одпаде; ²⁵ Слово ж Гос­поднє перебуває повiк; а це є те Слово, яке проповiдане вам.

Глава 1. [1] 1 Пет. 2, 9. [2] Еф. 1, 4, 7. Євр. 12, 24. [3] Рим. 6, 4. Еф. 1, 3. [4] 2 Тим. 4, 8. [5] Ін. 10, 28. [6] Мф. 5, 12. 2 Кор. 4, 17. [7] Іов. 23, 10. Притч. 17, 3. Зах. 13, 9. [8] Ін. 20, 29. 1 Кор. 5, 7. [9] Рим. 6, 23. [10] Бут. 49, 10. Дан. 2, 44; 9, 24. Мф. 13, 17. 2 Пет. 1, 21. [11] Пс. 21, 7. Іс. 53, 3. [12] Еф. 3, 10. 1 Тим. 3, 16. [13] Лк. 12, 35. [14] Діян. 17, 30, [15] Лк. 1, 75. [16] Лев. 19, 2; 11, 44. [17] Втор. 10, 17. [19] 1 Ін. 1, 7. 1 Кор. 6, 20. Еф. 1, 7. Євр. 9, 14. Одкр. 1, 5. [22] 1 Пет. 2, 17. [23] Як. 1, 18. [25] Іс. 40, 6-8.

Глава 2 ↑

 Отже, вiдклавши всяку злобу, i всяке лукавство, i лице­мiрство, i заздрiсть, i всяке лихослiв’я, ² як новонародженi немовлята, полюбiть чисте словесне мо­локо, щоб вiд нього вирости вам на спасiння; ³ бо ви пiзнали, що благий Господь. ⁴ Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми вiдкинутого, а Богом обраного, коштовного, ⁵ i самi, мов живе камiння, будуйте з себе дiм духов­ний, святе священство, щоб приносити духовнi жертви, приємнi Боговi, через Iсуса Христа. ⁶ Бо сказано в Писаннi: «Ось Я кладу в Сионi камiнь нарiжний, обраний, дорогоцiнний; i вiруючий у Hього не осоромиться». ⁷ Отже, Вiн для вас, вiруючих, коштовнiсть, а для невiруючих камiнь, який вiдкинули будiвничi, але який став наріжним каменем, каменем спотикання i каменем спокуси, ⁸ об який вони спотикаються, не пiдкоряючись слову, на що вони й призначенi були. ⁹ А ви — рiд обраний, царствене священство, народ святий, люди вiдновлення, поставленi для того, щоб сповi­щати чесноти Того, Хто покликав вас iз темряви у чудове Своє свiт­ло; ¹⁰ колись не народ, а нинi народ Божий; колись непомилуванi, а нинi помилуванi. ¹¹ Улюбленi! Прошу вас, як пришельцiв i подо­рожніх, сторонитися тiлесних похотей, якi повстають проти душi, ¹² i провадити доброчесне життя ваше мiж язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинцiв, побачивши добрi дiла вашi, прославили Бога в день вiдвiдання. ¹³ Отже, будьте покiрнi всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховнiй владi, ¹⁴ чи правителям‚ як вiд Hього посланим для покарання злочинцiв i для похвали тим, хто робить добро, — ¹⁵ бо така є во­ля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозум­них людей, — ¹⁶ як вiль­нi, не як тi, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божi. ¹⁷ Усiх шануйте, братс­тво любiть, Бога бiйтеся, царя поважайте.

¹⁸ Слуги, корiться з усяким стра­хом господарям, не тiльки добрим i лагiдним, але й суворим, ¹⁹ бо те угодне Боговi, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо. ²⁰ Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро i страждаючи, ви терпите, це угодно Боговi. ²¹ Бо ви до цього покликанi: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. ²² Вiн не вчинив нiякого грiха, i не було лукавства в устах Його. ²³ Коли Його лихословили, Вiн не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Суддi Праведному. ²⁴ Вiн грiхи нашi Сам вознiс тiлом Своїм на дерево, щоб ми, звiльнившись вiд грiхiв, жили для правди: ранами Його ви зцілилися. ²⁵ Бо ви були, як вiвцi заблукалі, що не мають пастиря, але нинi повернулись до Пастиря i Охоронця душ ваших.

Глава 2. [1] Кол. 3, 8. Євр. 12, 1. [2] Мф. 18, 3. Мк. 10, 14. [3] Пс. 33, 9. [4] Мф. 16, 18; 21, 42. [5] Мал. 1, 11. Одкр. 1, 6. [6] Іс. 28, 16. Рим. 9, 33. [7] Пс. 117, 22. Іс. 8, 14. Мф. 21, 42. 1 Пет. 2, 17. [23] Як. 1, 18. [25] Іс. 40, 6-8. [9] Вих. 19, 6. Іс. 61, 6. Діян. 26, 18. [10] Ос. 2, 23; 1, 10. Рим. 9, 25. [11] Пс. 38, 13. Рим. 13, 13. Гал. 5, 16. [12] Мф. 5, 16. [13] Рим. 13, 1. Тит. 3, 1. [16] Гал. 5, 13. [17] 1 Пет. 1, 22. Рим. 12, 10. [19] Мф. 5, 10. [20] 1 Пет. 3, 14; 4, 14. [21] Мф. 16, 24. Флп 2, 5. [22] Іс. 53, 9. 1 Ін. 3, 5. [23] Іс. 50, 6; 53, 7. [24] Мф. 8, 17. Рим. 6, 2. [25] Іс. 53, 4-6. Єз. 34, 5, 23. Ін. 10, 11.

Глава 3 ↑

 Також i ви, жiнки, будьте покiрнi своїм чоловiкам, щоб деякі з них, якi хоч i не пiдкоря­ються слову, життям своїх жiнок без слова приєднувались, ² коли побачать ваше чисте, богобоязне життя. ³ Hехай буде прикрасою вашою не зовнiшнє — заплiтання волосся, золоте вбрання або наряднiсть в одязi, ⁴ а потаємна людина серця в нетлiннiй красi ла­гiдного i мовчазного духу, що дорогоцiнне перед Богом. ⁵ Так колись i святi жiнки, покладаючи надiю на Бога, прикрашали себе, пiдкоряючись своїм чоловiкам. ⁶ Так Сарра пiдкорялась Авраамовi, називаючи його господарем. Ви — дiти її, якщо робите добро i не лякаєтесь нiякого страху.

⁷ Також i ви, чоловiки, поводьтеся розсудливо з жiнками, як не­мічному сосуду, вiддаючи їм честь‚ як спiвспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам пере­шкод у молитвах.

⁸ I нарештi, будьте всi однодум­нi, милостивi, братолюбні, милосердні, дружелюбнi, смиренномуд­рi; ⁹ не платiть злом за зло або ли­хослiв’ям за лихослiв’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликанi, щоб успадкувати благословення. ¹⁰ Бо, хто хоче любити життя i бачити добрi днi, той нехай стримує язик свiй вiд зла i вуста свої вiд лукавих слiв; ¹¹ ухиляйся вiд зла i твори добро; шукай миру i прагни його, ¹² бо очi Господнi зверненi до праведних, i вуха Його — до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити iз землi. ¹³ I хто заподiє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго? ¹⁴ Але коли ви i страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бiйтеся i не тривожтеся.

¹⁵ Господа Бога святiть у серцях ваших; завжди будьте готовi всiм, хто домагається вiд вас звiту про ваше уповання, дати вiдповiдь iз лагiднiстю i благоговiнням. ¹⁶ Майте добру совiсть, щоб тим са­мим, за що лихословлять на вас, як злочинцiв, були осоромленi тi, якi ганьблять ваше добре життя в Христi. ¹⁷ Бо коли на те воля Бо­жа, то краще постраждати за доб­рi дiла, нiж за злi; ¹⁸ тому що i Хрис­тос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за грiхи на­шi, Праведник за неправедних, був­ши умертвлений тiлом, але ожив­ши Духом, ¹⁹ Яким Вiн i тим духам, що перебували у темницi, зi­йшовши, проповiдав, ²⁰ якi колись противилися Божому довготерпiн­ню, що очікувало їх за днiв Hоя, коли будувався ковчег, у якому не­багато, тобто вiсiм душ, спасло­ся вiд води. ²¹ Так i нас ни­нi‚ по­дiбно до цього образу, хрещення, не обмивання тiлесної нечистоти, а обіцяння Боговi доброї совiсти, спасає воскресінням Iсуса Христа, ²² Який, зiйшовши на не­бо, перебуває праворуч Бога i Яко­му скорились ангели, i влади, i сили.

Глава 3. [1] Еф. 5, 22. Кол. 3, 18. [3] 1 Тим. 2, 9. [4] Пс. 44, 14. Рим. 7, 22. 2 Кор. 4, 16. [6] Бут. 18, 12. [7] 1 Кор. 7, 3. Гал. 3, 28. [8] Рим. 15, 5. [9] Притч. 17, 13; 20, 22. Мф. 5, 39. Рим. 12, 14, 17. [10] Пс. 33, 13. [11] Іс. 1, 16. [14] Іс. 8, 12. Мф. 5, 10. [15] Кол. 4, 6. [16] 1 Пет. 2, 12. [17] 1 Пет. 4, 15. [18] Рим. 5, 6. Євр. 9, 28. [19] Кол. 2, 15. [20] Бут. 7, 7. Мф. 24, 37. Лк. 17, 26. [21] Рим 6, 4. Еф. 5, 26. [22] Мф. 28, 18. Еф. 1, 20.

Глава 4 ↑

 Отже, як Христос постраж­дав за нас тiлом, так i ви озб­ройтеся тiєю самою думкою; бо хто страждає тiлом, перестає грi­шити, ² щоб останнiй час життя в тiлi жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. ³ Бо досить, що ви в минулому життi виконували волю язичникiв, пере­буваючи в розпустi, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтвi, безчинному бенкетуван­нi, хабарництвi й богомерзенних ідолослужiннях; ⁴ тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ни­ми в цiй розпустi, i лихословлять на вас. ⁵ Вони дадуть вiдпо­вiдь Тому, Хто має судити живих i мертвих. ⁶ Бо на це i мертвим благовiстилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плот­тю, по-Божому жили духом. ⁷ А втiм, близький усьому кiнець.

Отже, будьте розсудливi i пиль­нуйте в молитвах. ⁸ Передусiм же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безлiч грiхiв. ⁹ Будьте гостиннi один до одного без нарiкань. ¹⁰ Служiть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрi домоправителi рiзноманітної благодатi Божої. ¹¹ Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силi, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Iсусом Хрис­том. Йому ж слава i влада на віки віків. Амiнь.

¹² Улюбленi! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, нiби пригоди для вас чужої, ¹³ оскiльки ви берете участь у стражданнях Хрис­тових, радійте, щоб i в з’явлення слави Його ви зрадiли i зве­селились. ¹⁴ Якщо лихословлять вас за iм’я Христове, то ви блаженнi, бо Дух слави i Дух Божий спочиває на вас. Тими Вiн ганьбиться, а вами прославляється. ¹⁵ Тiльки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодiй, чи злочинець, або як той, хто зазiхає на чуже; ¹⁶ а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. ¹⁷ Бо час розпочатися судовi з дому Божого; а якщо пер­ше почнеться з нас, то який кi­нець тих, хто противиться Євангелiю Бо­жому? ¹⁸ I якщо праведник ледве спасається, то нечестивий i грiш­ний де з’явиться? ¹⁹ То­му i тi, що страждають з волi Божої, нехай вiддадуть Йому, як вiр­ному Творцевi, душi свої, роблячи добро.

Глава 4. [1] 1 Пет. 2, 21. [2] 2 Кор. 5, 15. Гал. 2, 20. [3] Еф. 4, 17. [4] 1 Пет. 2, 12. [5] 2 Тим. 4, 1. [7] Лк. 21, 34. Як. 5, 8. [8] Притч. 10, 12. [9] Рим. 12, 13. Флп 2, 14. Євр. 13, 2. [10] Рим. 12, 6. [11] Мф. 5, 16. [12] 1 Пет. 1, 7. [13] 2 Кор. 4, 10. Флп 3, 10. [14] Мф. 5, 11. [15] 1 Пет. 2, 19; 3, 17. [17] Єр. 25, 29. Єз. 9, 6. Лк. 23, 31. [18] Притч. 11, 31.

Глава 5 ↑

 Пастирiв ваших благаю я, спiвпастир, i свiдок страждань Христових‚ i спiвучасник слави, що має вiдкритися: ² пасiть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче i Боговгодно не для ганебної користи, а щиро; ³ i не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадовi; ⁴ i коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вiнець слави. ⁵ Також i молодшi, будьте покiрнi пастирям; а всi, покоряючись один одному, одягнiться у смиренномудрiсть, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.

⁶ Отже, смирiться пiд мiцною ру­кою Божою, щоб пiднiс вас свого часу. ⁷ Усi турботи вашi покла­дiть на Hього, бо Вiн пiклується про вас. ⁸ Будьте тверезi, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол хо­дить, рикаючи, наче лев, i шукає, кого б пожерти. ⁹ Станьте проти нього мiцною вiрою, знаючи, що такi самi страждання трапляються i з вашими браттями у свiтi. ¹⁰ Бог же всякої благодатi, Який покликав нас до вiчної слави Своєї у Христi Iсусi, Сам при ко­роткочасному стражданнi вашо­му нехай удосконалить вас, нехай утвер­дить, нехай змiцнить i нехай зробить непохитними. ¹¹ Йому слава й держава на віки віків. Амiнь.

¹² Це коротко написав я вам че­рез Силуана, вiрного, як гадаю, ва­шого брата, щоб упевнити вас, утi­шаючи i засвiдчуючи, що це iстин­на благодать Божа, в якiй ви пере­буваєте.

¹³ Вiтає вас обрана, як i ви, церк­ва у Вавилонi i Марк, син мiй. ¹⁴ Вiтайте один одного цiлуванням любови. Мир вам усiм у Христi Iсусi. Амiнь.

Глава 5. [1] Діян. 1, 8. Рим. 8, 17. [2] Діян. 20, 28. [3] Мк. 10, 44. [4] 1 Пет. 2, 25. 1 Кор. 9, 25. [5] Як. 4, 6. Еф. 5, 21. Флп 2, 3. [6] Як. 4, 10. [7] Пс 54, 23. Прем. 12, 13. Мф. 6, 32. Лк. 12, 30. [8] Іов. 1, 7; 2, 2. Лк. 22, 31. [9] Діян. 14, 22. [10] 2 Кор. 4, 17. [14] Рим. 16, 16. 1 Кор. 16, 20. 2 Кор. 13, 12.

Опубліковано: 04.10.2013; востаннє змінено: 24.09.2016.