«Наша Парафія»

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл.• Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах.• Мал.
• Мф. • Мк. • Лк. • Ін. • Діян.
• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.
• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.
• Одкр.

Глава:  1  2   3   4   5  

Глава 1 ↑

 Павло‚ i Силуан‚ i Тимофiй — церквi Солунській в Бозi Отцi i Господi Iсусi Христi: благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.

² Завжди дякуємо Боговi за всiх вас, згадуючи про вас у молитвах наших, ³ безперестанно пам’ятаючи про ваше дiло вiри, i труд любови, i терпiння уповання на Господа нашого Iсуса Христа перед Богом i Отцем нашим, ⁴ знаючи обрання ваше, улюбленi Богом браття; ⁵ тому що наше благовiстування у вас було не лише в словi, але і в силi, i у Святому Дусi, i з багатьма свiдченнями, як ви самi знаєте‚ якi ми були мiж вами для вас. ⁶ I ви стали наслi­дувачами нам i Господевi, при­йнявши слово при багатьох скорботах з радiстю Духа Святого, ⁷ так що ви стали зразком для всiх вiруючих у Македонiї та Ахайї. ⁸ Бо вiд вас рознеслося слово Господнє не тiльки в Македонiї та Ахайї, але і в усякому мiсцi пройшла слава про вiру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це. ⁹ Бо вони самi звіщають про нас, яким був наш вхiд до вас, i як ви навернулися до Бога вiд iдолiв, щоб служити Боговi Живому i iстинному ¹⁰ i чекати з небес Сина Його, Якого Вiн воскресив з мертвих, Iсуса, що визволяє нас вiд майбутнього гнiву.

Глава 1. [1] Діян. 16, 1. Гал. 1, 3. [2] Флп 1, 3. 2 Сол. 1, 3. [3] Діян. 17, 4. [5] Рим. 15, 19. [6] Флп 3, 17. [10] Ос. 13, 14.

Глава 2 ↑

Ви самi знаєте, браття, про наш вхiд до вас, що вiн не був даремний; ² але, спершу постраждавши i зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмiли­лись у Боговi нашому проповiду­вати вам благовiстя Боже з великим подвигом. ³ Бо в нашому вчен­нi нема нi омани, нi нечистих спонукань, нi лукавства; ⁴ але, оскільки Бог визнав нас гiдними, щоб доручити нам благовiстування, то ми так i говоримо, догоджаючи не людям, а Боговi, Який випробовує серця нашi. ⁵ Бо нiколи не бу­ло в нас перед вами нi слова омани, як ви знаєте, нi користи: Бог свiдок! ⁶ Hе шукаємо слави людської нi вiд вас, нi вiд iнших: ⁷ ми могли прийти з поважнiстю, як апостоли Христовi, але були тихi серед вас, як годувальниця, що нiж­­но поводиться з дiтьми своїми. ⁸ Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тiльки благовiстя Боже, але й душi нашi, тому що ви стали нам любi. ⁹ Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш i подвиг: вночi i вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповiдували благо­вiстя Боже. ¹⁰ Свiдки ви i Бог, як свято i праведно та бездоганно ми поводились серед вас, вiруючих, ¹¹ тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дiтей своїх, ¹² ми просили i переконували та благали дiяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство i славу.

¹³ Тому i ми безперестанно дякуємо Боговi, що‚ прийнявши вiд нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є iстин­но, яке i дiє у вас, вiруючих. ¹⁴ Бо ви, браття, стали наслiдува­чами церков Божих у Христi Iсусi, якi знаходяться в Юдеї, бо i ви те саме перетерпiли вiд своїх єдиноплемiнникiв, що й тi вiд юдеїв, ¹⁵ якi вбили i Господа Iсуса i Його пророкiв, i нас вигнали, i Боговi не догоджають, i всiм людям противляться, ¹⁶ якi забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, i через це поповнюють завжди мiру грiхiв своїх; та наближається на них гнiв до кiнця.

¹⁷ Ми ж, браття, розлучившись iз вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з бiльшим бажанням прагнули побачити лице ва­ше. ¹⁸ I тому ми, я‚ Павло, i один раз i вдруге хотiли прийти до вас, та перешкодив нам сатана. ¹⁹ Бо хто наша надiя, або радiсть, або вiнець похвали? Хiба i не ви перед Господом нашим Iсусом Хрис­том у пришестя Його? ²⁰ Бо ви — слава наша i радiсть.

Глава 2. [2] Діян. 16, 22. [3] 2 Кор. 2, 17. [4] Єр. 17, 10. [7] 2 Тим. 2, 24. [9] Діян. 18, 3. 1 Кор. 4, 12. 2 Сол. 3, 8. [12] Еф. 4, 1. Флп 1, 27. Кол. 1, 10. [14] Євр. 10, 34. [15] Мф. 23, 34. [19] 2 Кор. 1, 14. [20] Флп 4, 1.

Глава 3 ↑

 I тому, не стерпiвши бiль­ше, ми захотiли зостатися в Афiнах однi ² і послали Тимофiя, брата нашого i служителя Божого та спiвпрацівника нашого у благовiстуваннi Христовому, щоб утвердити вас i втiшити у вiрi ва­шiй, ³ щоб нiхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самi знаєте, що нам так судилося. ⁴ Бо ми й тодi, коли були у вас, передрiкали вам, що маємо страждати, як i сталося, i ви знаєте. ⁵ Тому i я, не стерпiвши бiльше, послав довiда­тися про вiру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник i не став марним труд наш. ⁶ Тепер же, коли прийшов до нас вiд вас Тимофiй i принiс нам добру звiстку про вiру i любов вашу, i що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як i ми вас, ⁷ то ми, при всiй скорботi i нуждi нашiй‚ втiшалися за вас, браття, заради вашої вiри; ⁸ бо тепер ми живi, коли ви перебуваєте в Господi. ⁹ Яку подяку ми можемо скласти Боговi за вас, за всю радiсть, якою радiємо за вас перед Богом нашим, ¹⁰ i вночi i вдень якнайревнiше молячись, щоб побачити лице ваше i довершити те, чого не вистачило вiри вашiй? ¹¹ Сам же Бог i Отець наш i Господь наш Iсус Христос нехай i направить шлях наш до вас. ¹² А вас Господь нехай виповнить i збагатить любов’ю один до одного i до всiх, як і наша є до вас, ¹³ щоб утвердити серця вашi непорочними у святинi перед Богом i Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Iсуса Христа з усiма святими Його. Амiнь.

Глава 3. [2] Діян. 16, 1. [3] 2 Тим. 3, 12. [10] Рим. 1, 10. [13] 1 Кор. 1, 8. Флп 1, 10. 1 Сол. 5, 23.

Глава 4 ↑

 Тим-то, браття, просимо i благаємо вас Христом Iсусом, щоб ви, прийнявши вiд нас, як належить вам поводитись i догоджати Боговi, у тому ще бiльше зростали, ² бо ви знаєте, якi заповiдi ми дали вам вiд Господа Iсуса. ³ Бо воля Божа є святiсть ваша, щоб ви стримувалися вiд блуду; ⁴ щоб кожний iз вас мiг утримувати свiй сосуд у святостi й честi, ⁵ а не в пристрастi похітливій, як язичники, що не знають Бога; ⁶ щоб ви нi в чому не поводились iз братом своїм протизаконно i користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як i ранiш ми говорили вам i свiдчили. ⁷ Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости. ⁸ Отже, непокiрли­вий непокiрний не людинi, а Боговi, Який i дав нам Духа Свого Святого.

⁹ Про братолюбнiсть же нема потреби писати вам; бо ви самi навченi Богом любити один одного, ¹⁰ бо ви так i поводитесь iз усiма браттями по всiй Македонiї. Благаємо ж вас, браття, досягати бiльшого ¹¹ і старанно дбати про те, щоб жити спокiйно, робити своє дiло i працювати своїми власними руками, як ми наказували вам: ¹² щоб ви поводилися благопристойно перед зовнiшнiми i нi в чому не мали нестачі.

¹³ Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнаннi про померлих, щоб ви не сумували, як iншi, що не мають надiї. ¹⁴ Бо коли ми вiру­ємо, що Ісус помер i воскрес, то й померлих в Iсусi Бог приведе з Hим. ¹⁵ Бо це говоримо вам словом Господнiм, що ми, якi живемо i залишимося до пришестя Господнього, не попередимо помер­лих, ¹⁶ тому що сам Господь у час сповiщення, при голосi архангела i сурми Божої, зiйде з неба, i мертвi у Христi воскреснуть ра­нiш; ¹⁷ потiм ми, що лишились живими, разом з ними будемо пiд­несенi на хмарах назустрiч Госпо­девi у повiтря i так завжди з Господом будемо. ¹⁸ Отже, втiшайте один одного цими словами.

Глава 4. [1] Флп 1, 27. [3] Рим. 6, 22; 12, 2. [4] 1 Кор. 6, 18. [6] 1 Тим. 6, 10. [7] 1 Кор. 1, 2. Еф. 1, 4. [8] Лк. 10, 16. 1 Кор. 2, 10. [9] Ін. 13, 34; 15, 12. 1 Ін. 3, 11. [11] Еф. 4, 28. 2 Сол. 3, 10. [12] Рим. 13, 13. [14] 1 Кор. 15, 20. [15] 1 Кор. 15, 51. [16] Мф. 24, 31. 2 Сол. 1, 7. [17] Ін. 14, 3; 17, 24.

Глава 5 ↑

 Про часи ж i терміни, браття, нема потреби вам писати, ² бо ви самi достовiрно знаєте, що день Господнiй так прийде, як злодiй уночi. ³ Бо коли говоритимуть: «мир i безпека»‚ тодi нес­подiвано прийде на них погибель, подiбно як біль тієї, що носить в утробi, i не уникнуть. ⁴ Але ви, браття, не в темрявi, щоб день за­с­­тав вас, як злодiй; ⁵ бо всi ви — си­­ни свiтла i сини дня: ми — не сини ночi, анi темряви. ⁶ Отже, не будемо спати, як i iншi, а пильнуймо i будьмо тверезі. ⁷ Бо тi, що сплять, вночi сплять, i тi, що упиваються, вночi упиваються. ⁸ Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезi, одягнувшись у броню вiри й любови та в шолом надiї на спа­сiння, ⁹ тому що Бог визначив нас не для гнiву, а на одержання спа­сiння через Господа нашого Iсуса Христа, ¹⁰ Який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Hим. ¹¹ Тому втiшайте один одного i повчайте один одного, як ви i робите.

¹² Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, i предстоятелiв ваших у Господi, i тих, що наставляють вас, ¹³ i шанувати їх з великою любов’ю за дiло їхнє; будьте в мирi мiж собою. ¹⁴ Благаємо вас також, браття: нас­­тавляйте на розум безчинних, втiшайте малодушних, пiд­три­муйте немічних, будьте довготерплячі до всiх. ¹⁵ Пильнуйте, щоб хто кому не вiдплачував злом за зло; але завжди дбайте про доб­­ро один одному i всiм. ¹⁶ Завжди ра­­­­дiйте. ¹⁷ Безперестанно молiть­­ся. ¹⁸ За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi. ¹⁹ Ду­­­­ха не вгашайте. ²⁰ Пророцтва не зневажайте. ²¹ Все дослiджу­йте, доброго тримайтеся. ²² Утримуйтесь вiд усякого зла. ²³ Сам же Бог миру нехай освятить вас у всiй повнотi, i ваш дух, i душа, i тiло у всiй цiлостi нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Iсуса Христа. ²⁴ Вiрний, Хто кличе вас, Який i сотворить це. ²⁵ Браття! Молiться за нас.

²⁶ Вiтайте всiх братiв цiлуван­ням святим. ²⁷ Заклинаю вас Господом прочитати це послання всiм святим браттям.

²⁸ Благодать Господа нашого Iсуса Христа з вами. Амiнь.

Глава 5. [1] Діян. 1, 7. [2] Мф. 24, 43. 2 Пет. 3, 10. Одкр. 3, 3; 16, 15. [3] Лк. 21, 35. [5] Рим. 13, 12. [6] Мф. 24, 42. [8] Іс. 59, 17. Еф. 6, 14. [9] 2 Сол. 2, 14. [10] Рим. 14, 9. [14] Гал. 6, 2. [15] Притч. 17, 13. Мф. 5, 39. 1 Пет. 3, 9, Рим. 12, 17. [17] Лк. 18, 1. Кол. 4, 2. [20] 1 Кор. 14, 1. [21] 1 Ін. 4, 1. [23] 1 Сол. 3, 13. [24] 1 Кор. 1, 9. [25] Кол. 4, 3.

Опубліковано: 04.10.2013; востаннє змінено: 25.03.2016.