«Наша Парафія»

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл.• Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах.• Мал.
• Мф. • Мк. • Лк. • Ін. • Діян.
• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.
• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.
• Одкр.

Глава:  1  2   3   4   5   6   7   8   9   10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 

Глава 1 ↑

 Одкровення Ісуса Хрис­та, яке дав Йому Бог, щоб по­ка­за­­ти рабам Своїм, що повинно ста­ти­ся невдовзі. І Він показав, послав­ши його через ангела Свого рабові Своєму Іоану, ² який засвід­чив слово Боже і свідчення Ісуса Хрис­та і що він бачив. ³ Блажен, хто читає, і ті, що слухають слова про­роцтва цього і дотримуються на­пи­саного в ньому, бо час близь­кий.

⁴ Іоан семи церквам, що знаходяться в Асії: благодать вам і мир від Того, Хто є і був і гряде, та від семи духів, які знаходяться пе­ред престолом Його, ⁵ і від Ісуса Христа, Який є свідок вірний, пер­вісток з мертвих і владика царів земних. Йому, Який полюбив нас і омив нас від гріхів наших кров’ю Своєю ⁶ і зробив нас царями і священиками Богу й Отцю Своєму, слава і держава на віки віків, амінь. ⁷ Ось іде з хмарами, і поба­чить Його всяке око і ті, що проко­лоли Його; і зари­дають перед Ним усі племена земні. Так, амінь.

⁸ Я є Альфа й Омега, по­чаток і кінець, говорить Гос­подь, Який є і був і гряде, Вседержитель. ⁹ Я, Іоан, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, званому Патмос, за слово Боже і за свідчення Ісуса Христа. ¹⁰ Я був у дусі в день воскресний і чув позаду себе голос гучний, ніби трубний, який говорив: Я є Альфа й Омега, Перший і Останній; ¹¹ те, що бачиш, напиши у книгу і пошли Церквам, які знаходяться в Асії: до Ефеса, і до Смирни, і до Пергама, і до Фіатири; і до Сардиса, і до Філадельфії, і до Лаодикії. ¹² Я обернувся, щоб поба­чи­ти, чий голос, що говорив зі мною; і, обернувшись, поба­чив сім зо­лотих світильників ¹³ і, посеред семи світиль­ників, подібного до Сина Людського, одягненого в довгі ри­зи і підперезаного попід груди зо­лотим поясом: ¹⁴ голова Його і во­лосся білі, як біла вовна, як сніг; і очі Його, як полум’я вогняне; ¹⁵ і ноги Його подібні до бронзи, ніби в печі розжарені, і голос Його, як шум вод великих. ¹⁶ Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, що сяє в силі своїй. ¹⁷ І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мерт­вий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній, ¹⁸ і живий; і був мертвий, і ось, живий на віки віків, амінь; і маю ключі пекла і смерті. ¹⁹ Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що буде після цього. ²⁰ Таєм­ниця се­ми зірок, які ти бачив у правиці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зірок — це ангели семи Церков; а сім світиль­ників, які ти бачив, це сім Цер­ков.

* Апокаліпсис (грецьк.).

Глава 1. [3] Лк. 11, 28. [4] Вих. 3, 14. Одкр. 4, 5. [5] Пс. 88, 38. 1 Пет. 1, 19. 1 Ін. 1, 7. 1 Кор. 15, 20. Кол. 1, 18. Євр. 9, 14. [6] Вих. 19, 6. 1 Пет. 2, 9. [7] Іс. 3, 14. Зах. 12, 10. Мф. 24, 30. Іуд. 1, 14. [8] Іс. 41, 4. Одкр. 2, 8. [9] Рим. 8, 17. [10] Іс. 44, 6; 48, 12. [12] Вих. 25, 37. Зах. 4, 2. [13] Єз. 1, 26. Дан. 10, 5, 16. Мф. 28, 18. [14] Дан. 7, 9. [15] Єз. 43, 2. Дан. 10, 6.

Глава 2 ↑

  Ангелові Ефеської Церк­ви напиши: так говорить Той, Хто тримає сім зірок у правиці Своїй, Хто ходить посеред семи золотих світильників: ² знаю діла твої, і труд твій, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних, і випробував тих, які на­зи­вають себе апостолами, а во­ни не такі, й побачив, що вони неправдомовці; ³ ти багато зазнав і маєш терпіння, і в ім’я Моє тру­див­ся і не знемагав. ⁴ Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою. ⁵ Отже, згадай, звідки ти впав, і покайся, і твори попередні діла; а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світиль­ник твій з місця його, якщо не по­каєшся. ⁶ А втім, те в тобі добре, що ти ненавидиш діла николаї­тів, які і Я нена­виджу. ⁷ Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати від дерева життя, яке по­серед раю Божого.

⁸ І ангелу Смирнської Церкви напиши: так говорить Перший і Останній, Який був мертвий і ось, живий: ⁹ знаю твої діла, і скор­бо­ту, і вбогість (а втім, ти багатий), і лихослів’я від тих, які кажуть про себе, що во­ни юдеї, а вони не такі, але зборище сатанинське. ¹⁰ Не бійся нічого, що тобі треба буде витерпіти. Ось, диявол буде кидати вас у тем­ницю, щоб випробувати вас, і будете мати скорботу днів де­сять. Будь вірний до смер­ти, і дам тобі вінець жит­тя. ¹¹ Хто має вухо (чути), не­хай чує, що Дух говорить Церквам: той, хто перемагає, не зазнає шкоди від другої смерти.

¹² І ангелу Пергамської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч: ¹³ знаю твої діла, і що ти живеш там, де пре­стіл сата­ни, і що зберігаєш ім’я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий вірний свідок Мій Антипа. ¹⁴ Але маю трохи про­ти тебе, тому що є в тебе там ті, які дотримуються вчення Валаама, який навчив Валака спокусити синів Ізраїлевих, щоб вони їли ідоложертовне і перелюби чинили. ¹⁵ Так і в тебе є ті, які дотримуються вчення николаїтів, яке Я ненавиджу. ¹⁶ Покайся; а якщо не так, незабаром прийду до тебе і воюватиму з ними мечем уст Моїх. ¹⁷ Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати сокровенну манну, і дам йому білий камінь, і на камені написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто одержує.

¹⁸ І ангелу Фіатирської Церкви напиши: так говорить Син Божий, у Якого очі, наче полум’я вогняне, і ноги подібні до бронзи: ¹⁹ знаю твої діла, і любов, і служіння, і ві­ру, і терпіння твоє, і те, що останні діла твої більші, ніж перші. ²⁰ Та маю трохи проти те­бе, тому що ти попускаєш жінці Ієзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати і вводити в оману рабів Моїх, любодіяти і їсти ідоложертовне. ²¹ Я дав їй час покаятись у перелюбстві її, але вона не покаялась. ²² Ось, Я кидаю її на одр і тих, що любодіяли з нею, у велику скорботу, якщо не покають­ся у ділах своїх. ²³ І дітей її уражу смер­тю, і зрозуміють усі Церкви, що Я є Той, Хто випробо­вує серця й утроби; і воздам кожному з вас за ділами ва­шими. ²⁴ Вам же та іншим, що є у Фіатирі, які не дотриму­ються цього вчення і не знають так званих глибин сатанинських, кажу, що не на­кладу на вас іншого тягара; ²⁵ тільки те, що маєте, тримайте, доки прийду. ²⁶ Хто перемагає і дотримується діл Моїх до кінця, то­му дам владу над язич­никами, ²⁷ і буде пасти їх жезлом залізним; як посуд глиняний, вони будуть розтрощені, як і Я одержав владу від Отця Мого; ²⁸ і дам йому зірку ранкову. ²⁹ Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам.

Глава 2. [1] Одкр. 1, 16. [2] 1 Ін. 4, 1. 2 Кор. 11, 13. 2 Тим. 2, 19. [3] Гал. 6, 9. [5] Єз. 18, 24. Одкр. 3, 3. [7] Бут. 2, 9.[16] Іс. 49, 2. Мф. 28, 18. Еф. 6, 17. Одкр. 2, 16. [17] Дан. 8, 18. [18] Іов. 12, 14. Іс. 22, 22. Одкр. 3, 7. [20] Мал. 2, 7. 3 Езд. 7, 58. [8] Іс. 41, 4; 44, 6; 48, 12. [9] Лк. 6, 20. Як. 2, 5. Рим. 2, 29. [10] Мф. 10, 21. [11] Одкр. 21, 8. [12] Одкр. 1, 16; 19, 21. [14] Чис. 25.1; 31, 16. [16] Іс. 11, 4. 2 Сол. 2, 8. Одкр. 1, 16. [17] Іс. 65, 15. Ін. 6, 33. [18] Одкр. 1, 14– 15. [19] 2 Кор. 9, 12. [20] Вих. 34, 15. 1 Кор. 10, 19. [23] 1 Цар. 16, 7. Пс. 7, 10. Єр. 11, 20; 17, 10. [26] Дан. 7, 22. Ін. 6, 29. 1 Кор. 6, 3. [27] Пс. 2, 9. [28] 2 Пет. 1, 19. Одкр. 22, 16.

Глава 3 ↑

  І ангелу Сардійської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має сім духів Божих і сім зірок: знаю твої діла; ти носиш ім’я, ніби живий, але ти мертвий. ² Пильнуй і зміцнюй інше близьке до смерти, бо Я не бачу, щоб діла твої були довершені перед Богом Моїм. ³ Згадай, що ти прийняв і чув, і зберігай та покайся. Якщо ж не будеш пильнува­ти, то Я найду на тебе, як зло­дій, і ти не дізнаєшся, якої години найду на тебе. ⁴ А втім, у тебе в Сардах є кілька чоловік, які не осквернили одягу свого, і будуть ходити зі Мною у біло­му одязі, бо вони достойні. ⁵ Той, хто перемагає, одяг­неться у білий одяг; і не згладжу імені його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його. ⁶ Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церк­вам.

⁷ І ангелу Філадельфій­ської Цер­кви напиши: так го­ворить Свя­тий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Хто відчиняє — і ніхто не за­­чи­нить, зачиняє — і ніхто не відчи­нить: ⁸ знаю твої діла; ось Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не багато маєш сили, і збе­ріг слово Моє, і не зрікся імені Мого. ⁹ Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, з тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, але не такі, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і покло­няться перед ногами твоїми, і зрозуміють, що Я полюбив тебе. ¹⁰ І як ти зберіг слово тер­піння Мого, то і Я збережу те­бе від години спокуси, що гряде на весь світ, щоб ви­пробувати тих, хто живе на землі. ¹¹ Ось, гряду скоро; тримай, що маєш, щоб ніхто не перейняв вінця твого. ¹² Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде геть; і на­пишу на ньому ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що схо­дить з неба від Бога Мого, й ім’я Моє нове. ¹³ Хто має вухо, не­хай чує, що Дух говорить Церквам.

¹⁴ І ангелові Лаодикійської Цер­к­ви напиши: так говорить Амінь, свідок вір­ний і істинний, початок ство­ріння Божого: ¹⁵ знаю твої ді­ла; ти ні хо­лодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гаря­чий! ¹⁶ Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то вики­ну тебе з уст Моїх. ¹⁷ Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбо­гий, і сліпий, і голий. ¹⁸ Раджу тобі купити в Мене золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися, і білий одяг, щоб одягтися, і щоб не видно було сорому наготи твоєї, і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити. ¹⁹ Кого Я люб­лю, тих ви­к­риваю і караю. Отже, будь рев­ним і покайся. ²⁰ Ось, стою при две­рях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною. ²¹ Переможцеві дам сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його. ²² Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам.

Глава 3. [2] Єз. 33, 7. Мф. 24, 42. [3] 2 Пет. 3, 10. 1 Сол. 5, 2. Одкр. 16, 15. [4] Одкр. 6, 11; 7, 9; 19, 8. [5] Лк. 10, 20. Флп 4, 3. [7] Іов. 12, 14. Іс. 22, 22. Лк. 1, 32. Одкр. 1, 18. [8] 1 Кор. 16, 9. Кол. 4, 3. [9] Іс. 49, 23; 60, 14. 2, 10. [12] Євр. 12, 22. Одкр. 2, 17; 14, 1. [14] Кол. 1, 15. [17] Ос. 12, 8. 1 Кор. 4, 8. [18] Одкр. 7, 13; 16, 15; 19, 8. [19] Притч. [10] 2 Пет. 2, 9. 1 Кор. 10, 13. [11] Одкр. 3, 12. Євр. 12, 5. [20] Пісн. 5, 2. Ін. 14, 23. [21] Мф. 19, 28. Одкр. 1, 6; 2, 27.

Глава 4 ↑

  Після цього я глянув, і ось, двері відчинені на небі, і той самий голос, який я чув, ні­би звук труби, що говорив зі мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після цього. ² І в ту ж мить я був у ду­сі; і ось, престіл стояв на не­бі, і на престолі був Сидячий; ³ і Цей Сидячий на вигляд був подібний до каменя яспису і сардису; і райдуга навко­ло престолу, на вигляд подіб­на до смарагду. ⁴ І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я двад­цять чотири старці, які сиділи й одягнені були в білий одяг та мали на головах своїх золоті вінці. ⁵ І від престолу виходили блискавки, і громи, і голоси, і перед престолом горіли сім світильників вогняних, які є сім духів Божих; ⁶ і перед престолом море скляне, подіб­не до кристала, і посеред престолу і навколо престолу чотири тварини, сповнені очей спереду і ззаду. ⁷ І перша тварина була подібна до лева, і друга тва­рина подібна до тельця, і тре­тя тварина мала лице, як лю­дина, а четверта тварина по­дібна до орла, що летить. ⁸ І кожна з чотирьох тва­рин мала по шість крил навко­ло, а всередині вони були сповнені очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, взиваючи: свят, свят, свят Гос­подь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде. ⁹ І коли тварини воздають славу і честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі, Хто живе повік віку, ¹⁰ тоді двадцять чотири старці падають перед Тим, Хто сидить на престолі, і поклоняють­ся Тому, Хто живе у віки віків, і покладають вінці свої перед престолом, кажучи: ¹¹ достойний Ти, Господи, прийняти славу і честь і силу: бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створено.

Глава 4. [2] Іс. 6, 1. Єз. 1, 26. Дан. 7, 9. [4] Одкр. 1, 6; 2, 26; 3–4; 6, 11; 7, 13. [5] Зах. 4, 10. Одкр. 1, 4; 5, 6; 8, 5. [8] Іс. 6, 2–3. Одкр. 1, 8.

Глава 5 ↑

  І бачив я у правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і ззовні, запечатану сімома печатями. ² І ба­чив я ангела сильно­го, який виго­лошував гучним голосом: хто дос­тойний розкри­ти цю книгу і зняти печаті її? ³ І ніхто не міг, ні на не­бі, ні на землі, ні під землею, ані розкрити цю книгу, ані гля­нути в неї. ⁴ І я багато плакав від того, що нікого не знайшлося дос­тойного розкрити і читати цю кни­гу, і навіть глянути в неї. ⁵ І один із старців сказав мені: не плач; ось, лев від коліна Іуди, корінь Давидів, переміг, і може розкрити цю книгу і зняти сім печатей її. ⁶ І я поглянув, і ось, по­серед престолу і чотирьох тварин і посеред старців стояв Агнець, ніби заколений, що мав сім рогів і сім очей, які є сім духів Божих, по­сланих на всю землю. ⁷ І Він прийшов і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі. ⁸ І коли Він узяв книгу, тоді чотири твари­ни і двад­цять чотири старці упали пе­ред Агнцем, маючи кожен гуслі і золоті чаші, повні фіміаму, які є молитви святих. ⁹ І співа­ють нову пісню, кажучи: достойний Ти взяти книгу і зняти з неї печаті, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю відкупив нас Богові з усякого коліна і народу, і людей, і племені, ¹⁰ і зробив нас царями і священиками Богові нашо­му; і ми будемо царювати на землі. ¹¹ І я бачив, і чув голос ба­гатьох ангелів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було тьми тем і тисячі тисяч, ¹² які говорили гучним го­лосом: достойний Агнець заколе­ний прийняти силу і багат­ство, і премудрість, і міцність, і честь, і славу, і благосло­вення. ¹³ І всяке створіння, яке є на небі і на землі, і під зем­лею, і на морі, і все, що в них, чув я, го­во­рило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благосло­вення і честь, і слава і держа­ва на віки віків. ¹⁴ І чотири тварини гово­ри­ли: амінь. І двадцять чоти­ри стар­ці упали і поклонилися Тому, Хто живе у віки віків.

Глава 5. [1] Іс. 29, 11. [5] Бут. 49, 9. Іс. 11, 1, 10. Рим. 15, 12. [6] Іс. 53, 7. 1 Пет. 1, 19. [9] Діян. 20, 28. [10] Вих. 19, 6. 1 Пет. 2, 9. [11] Дан. 7, 10. Євр. 12, 22. [13] Флп 2, 10. Одкр. 7, 10.

Глава 6 ↑

  І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я по­чув одну з чотирьох тва­рин, яка говорила ніби гро­мовим голосом: іди і дивись. ² Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, який мав лук, і дано було йому вінець, і вийшов він як пере­можний, і щоб перемогти.

³ І коли Він зняв другу печать, я чув другу тварину, яка говорила: іди і дивись. ⁴ І вийшов другий кінь, рудий, і тому, хто сидить на ньому, дано взяти мир від землі, і щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч.

⁵ І коли Він зняв третю печать, я чув третю тварину, яка говорила: іди і дивись. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, який мав мірило у руці своїй. ⁶ І чув я го­лос посеред чотирьох тварин, який гово­рив: мірка пшениці за динарій*, і три мірки ячменю за динарій; єлею ж і вина не пошкоджуй.

⁷ І коли Він зняв четверту печать, я чув голос четвертої твари­ни, що говорив: іди і дивись. ⁸ І я глянув, і ось, кінь блідий, і на ньо­му вершник, якому ім’я «смерть»; і пекло слідом ішло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі — умертвлювати мечем і голодом, і моровицею, і звірами земними. ⁹ І коли Він зняв п’яту пе­чать, я побачив під жертовни­ком душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. ¹⁰ І вик­ликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Вла­дико Святий і Істинний, не су­диш і не мстишся тим, що жи­вуть на землі, за кров нашу? ¹¹ І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробіт­ники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, до­повнять число.

¹² І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров. ¹³ І зірки небесні попадали на землю, як смоковниця, струшувана сильним вітром, обсипає незрілі смокви свої. ¹⁴ І небо зник­ло, згорнув­шись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх. ¹⁵ І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущели­ни гір, ¹⁶ і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; ¹⁷ бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?

* Динарій — монета, відповідна ден­ній платі поденникові.

Глава 6. [2] Одкр. 19, 11. [5] Одкр. 5, 9. [8] Єз. 14, 21. [10] Лк. 18, 7. Одкр. 19, 2. [11] Одкр. 3, 5; 7, 9. [12] Мф. 24, 29. [14] Іс. 34, 4. Євр. 1, 11–12. [16] Іс. 2, 19. Ос. 10, 8. Лк. 23, 30. Одкр. 9, 6.

Глава 7 ↑

  І після цього бачив я чотирьох ангелів, які стоять на чотирьох кутах землі, тримаючи чотири вітри землі, щоб не дув вітер ні на землю, ні на море, ні на яке дерево. ² І бачив я іншого ангела, який сходив від сходу сонця, і мав печать Бога Живого. І викликнув він гучним голосом до чотирьох ангелів, яким дано шкодити землі і морю, кажучи: ³ не робіть шкоди ні зем­лі, ні мо­рю, ні деревам, доки не покладемо печаті на чолах рабів Бога на­шого. ⁴ І я чув кількість пропеча­та­них: пропечатаних було сто со­рок чотири тисячі від усіх колін синів Ізраїлевих. ^5 3 коліна Іудино­го пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Рувимового пропечатано дванадцять тисяч; з ко­лі­на Гадового пропечатано дванад­цять тисяч; ⁶ з коліна Асирового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Неффалимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Ма­на­сіїного пропечатано дванад­цять тисяч; ⁷ з коліна Симеоново­го пропечатано дванадцять ти­сяч; з коліна Левіїнового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Іссахарового пропечатано дванадцять тисяч; ⁸ з коліна Завулонового пропечатано дванадцять ти­сяч; з коліна Йосифового пропечатано два­надцять тисяч; з коліна Веніамінового пропечатано дванадцять тисяч. ⁹ Після цього глянув я, і ось, велика кількість людей, яких ніхто не міг перелічити, з усіх пле­мен і колін, і наро­дів і людей, стояли перед престолом і перед Агнцем у біло­му одязі і з пальмовими віттями в руках своїх. ¹⁰ І вик­ликували гучним голосом, кажучи: спасіння Бо­гові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві! ¹¹ І всі ангели стояли на­вколо престолу і стар­ців, і чотирьох тварин і впали пе­ред престолом на лиця свої, і поклонили­ся Богові, ¹² кажучи: амінь! благо­словення і слава, і премуд­рість, і подяка, і честь, і сила, і кріпкість Богові нашому на віки віків! Амінь. ¹³ І, почавши говорити, один із стар­ців запитав мене: хто ці, одягнені у білий одяг, і звідки прийшли? ¹⁴ Я сказав йому: ти знаєш, господарю. І він ска­зав мені: це ті, які прийшли від великої скорботи; вони омили одяг свій і вибілили одяг свій кров’ю Агнця. ¹⁵ За це вони перебува­ють нині перед пре­столом Бога і служать Йому день і ніч у храмі Його, і Той, Хто си­дить на престолі, буде жити в них. ¹⁶ Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: ¹⁷ бо Агнець, Який посеред престолу, бу­де пасти їх і во­ди­ти їх до живих джерел вод; і ви­тре Бог усяку сльозу з очей їхніх.

Глава 7. [3] Єз. 9, 4. Одкр. 14, 1. 14. [15] Іс. 4, 2. Одкр. 21, 3. [16] Пс. 120, 6, Іс 49, 10. [17] Пс. 22, 1; 35, 8–10. Іс. [9] Одкр. 3, 5; 6, 11. [10] Єр. 3, 23. Ос. 13, 4. Одкр. 19, 1. [14] Іс. 1, 18. Євр. 9,

Глава 8 ↑

  І коли Він зняв сьому пе­чать, настала безмовність на небі, десь на півгодини. ² І я бачив сім ангелів, які стояли перед Бо­гом, і дано їм сім труб. ³ І при­йшов інший ангел, і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильни­цю; і дано було йому ба­гато фіміаму, щоб він з молитва­ми всіх святих поклав його на золотий жертовник, що перед престолом. ⁴ І піднісся дим фіміаму з молитвами святих від руки ангела перед Богом. ⁵ І взяв ангел кадильни­цю, і наповнив її вогнем з жертовника, і поклав на зем­лю: і з’явилися голоси і громи, і блис­кавки, і землетрус.

⁶ І сім ангелів, які мали сім труб, приготувалися трубити.

⁷ Перший ангел затру­бив, і сталися град і вогонь, змішані з кров’ю, і впали на землю; і третя частина дерев згоріла, і вся трава зелена згоріла.

⁸ Другий ангел затрубив, і ніби велика гора, палаюча вогнем, упала в море; і третя частина мо­ря стала кров’ю, ⁹ і вмерла третя частина одушевлених створінь, що живуть у морі, і третя частина суден заги­нула.

¹⁰ Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, що палала подібно до світильни­ка, і впала на третю частину рік і на джерела вод. ¹¹ Ім’я цієї зірки «полин»; і третя частина вод стала, як полин, і багато з людей по­мер­ло від вод, тому що вони стали гіркі.

¹² Четвертий ангел затру­бив, і уражена була третя частина сонця і третя части­на місяця, і третя частина зі­рок, так що затьмарилася третя частина їх, і третя частина дня не була світла — так само, як і ночі. ¹³ І бачив я і чув одного ангела, який літав посеред неба і говорив гучним голосом: го­ре, горе, горе тим, що живуть на землі, від останніх трубних голосів трьох ангелів, які будуть трубити.

Глава 8. [2] Тов. 12, 15. Мф. 18, 10. [3] Одкр. 5, 8; 6, 9. [4] Пс. 140, 2. [5] Одкр. 11, 19; 16, 18. 25, 8. Одкр. 21, 4. 23, 30. [8] Іоїл. 1, 6. [9] Іоїл. 2, 5.

Глава 9 ↑

  П’ятий ангел затру­бив, і я побачив зірку, що впала з не­ба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні. ² Вона відкрила коло­дязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і затьмарилося сонце й повітря від диму з коло­дязя. ³ І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають зем­ні скорпіони. ⁴ І сказано було їй, щоб не робила шкоди траві земній й ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки одним людям, які не мають печаті Божої на чолах своїх. ⁵ І дано їй не вбивати їх, а тільки мучити п’ять міся­ців; і муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину. ⁶ У ті дні люди будуть шу­кати смер­ти, але не знайдуть її; захочуть умерти, але смерть утече від них. ⁷ За виглядом своїм са­рана була подібна до коней, приготованих на війну; і на головах у неї ніби вінці, схожі на золоті, обличчя ж її, як обличчя людські; ⁸ і волосся в неї — ніби волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів. ⁹ На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як стукіт від колісниць, коли безліч коней біжать на війну; ¹⁰ у неї були хвости, як у скорпіонів, і у хвостах її були жала; влада ж її була — шкодити людям п’ять місяців. ¹¹ Царем над собою вона мала ангела безодні; ім’я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон*.

¹² Одне горе пройшло; і ось, ідуть за ним ще два горя.

¹³ Шостий ангел затрубив, і я почув один голос від чо­тирьох рогів золотого жер­товника, який стояв перед Богом ¹⁴ і говорив шостому ан­гелу, що мав трубу: звіль­ни чотирьох ангелів, зв’я­заних біля великої річки Євфрата. ¹⁵ І звільнені були чотири ангели, приготовані на час і день, і місяць і рік для того, щоб умертвити третю частину людей. ¹⁶ Кількість кінного війська була дві тьми тем; і я чув кількість його. ¹⁷ Так бачив я у видінні коней і на них вершників, які мали на собі броні вогненні, гіацинтові й сірчані; голо­ви у коней, як голови у левів, і з рота їх виходив во­гонь, дим і сірка. ¹⁸ Від цих трьох покарань, від вогню, диму і сірки, що виходили з рота їх, померла третя частина людей; ¹⁹ бо сила коней була в роті їх і у хвостах їх; а хвости їх були по­дібні до змій і мали голови, і ними вони шкодили. ²⁰ Інші ж люди, які не вмер­ли від цих покарань, не розкаялись у ділах рук своїх так, щоб не поклонятися бісам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дере­в’яним ідолам, які не можуть ні бачити, ні чути, ні хо­дити. ²¹ І не розкаялися вони у вбивствах своїх, ні в ча­родійствах своїх, ні у роз­­пусті своїй, ні в крадіжках своїх.

* Губитель.

Глава 9. [4] Вих. 12, 23. Єз. 9, 4. Одкр. 7, 3. [6] Іов. 3, 21. Іс. 2, 19. Ос. 10, 8. Лк.

Глава 10 ↑

  І бачив я іншого анге­ла сильного, який сходив з не­ба, одягнений у хмару; над головою його була райду­га, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стов­пи вог­няні, ² у руці в нього була книжка розкрита. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю, ³ і викликнув гучним го­лосом, як рикає лев; і коли він викликнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми. ⁴ І коли сім громів прого­ворили голосами своїми, я хотів було писати; але почув голос з неба, що говорив ме­ні: приховай, що говорили сім гро­мів, і не пиши цього. ⁵ І ангел, що стоїть на морі і на землі, якого я ба­чив, підняв руку свою до неба ⁶ і клявся Тим, Хто живе у ві­ки віків, Який створив небо і все, що на ньому, землю і все, що на ній, і мо­ре і все, що у ньому, що часу вже не буде; ⁷ але в ті дні, коли про­­голосить сьомий ангел, коли він затрубить, звершиться тайна Божа, як Він благо­вістив рабам Своїм проро­кам. ⁸ І голос, який я чув з не­ба, знову став говорити зі мною і сказав: піди, візьми розкриту книжку з руки анге­ла, який стоїть на морі і на землі. ⁹ І я пішов до ангела і сказав йому: дай мені книж­ку. Він сказав мені: візьми і з’їж її; вона буде гірка у че­реві твоїм, але в устах твоїх бу­де солодка, як мед. ¹⁰ І взяв я книж­ку з руки ангела, і з’їв її; і вона в устах моїх була солодкою, як мед; коли ж з’їв її, то гірко стало у череві моєму. ¹¹ І сказав він ме­ні: тобі належить знову пророкувати про народи і племена, і людей і царів багатьох.

Глава 10. [1] Єз. 1, 27. Мф. 17, 2. Одкр. 1, 15. [4] Дан. 12, 4, 9. [5] Дан.12, 7. [6] Неєм. 9, 6. [7] Одкр. 11, 15. [9] Єз. 2, 8; 3, 1, 3.

Глава 11 ↑

  І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і виміряй храм Божий і жер­товник, і тих, що покло­ня­ються в ньому. ² А зовнішній двір храму виключи і не вимірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці. ³ І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророку­вати тисячу двісті шістдесят днів, одяг­нені у веретище. ⁴ Це два олив­кових дерева і два світильники, що стоять перед Богом землі. ⁵ І якщо хто захоче їх образити, то во­гонь вийде з уст їхніх і поже­ре ворогів їхніх; якщо хто захоче скривдити їх, тому на­лежить бути вбитому. ⁶ Вони мають владу за­чинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророку­вання їхнього; і мають вла­ду над водами, пе­ретворю­вати їх на кров, і вражати землю всякими недугами, коли тільки схо­чуть. ⁷ І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що ви­ходить з безодні, битиметься з ними, і пе­реможе їх, і вб’є їх, ⁸ і трупи їхні залишить на вулиці великого міс­та, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш був розі­п’ятий. ⁹ І багато з народів і ко­лін, і людей, і племен диви­тиму­ться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозво­лять покласти трупи їхні у гроби. ¹⁰ І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і весели­тися, і пошлють дари одне одному, тому що два ці пророки мучили тих, що живуть на землі. ¹¹ Але після трьох з полови­ною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, які дивилися на них. ¹² І почули вони з неба гучний голос, що гово­рив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивилися на них вороги їхні. ¹³ І в ту ж мить стався великий землетрус, і десята части­на міста впала, і заги­нуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і воз­да­ли славу Богові Небесному.

¹⁴ Друге горе минуло; ось, гряде скоро третє горе.

¹⁵ І сьомий ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: цар­ство світу стало царством Господа нашого і Хрис­та Його, і буде царювати повік. ¹⁶ І двадцять чотири стар­ці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали на лиця свої і поклонилися Бо­гові, ¹⁷ говорячи, дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседер­жите­лю, Який є, і був, і грядеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився. ¹⁸ І розлютилися язични­ки; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих і дати від­пла­ту рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю.

¹⁹ І розкрився храм Божий на небі, і з’явився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки і го­лоси, і громи, і землетрус, і великий град.

Глава 11. [1] Одкр. 21, 15. [2] Одкр. 13, 5. [4] Зах. 4, 3; 11, 14. [5] Іс. 11, 4. Єр. 5, 14. Ос. 6, 5. 2 Сол. 2, 8. [6] Вих. 7, 19. 3 Цар. 17, 1. [7] Одкр. 17, 8. [14] Одкр. 8, 13; 9, 12. [15] Одкр. 10, 7. [16] Одкр. 4, 4.

Глава 12 ↑

  І з’явилося на небі велике знамення: жона, опо­вита сонцем; під ногами її місяць і на голові її вінець з дванадцяти зірок. ² Вона мала в утробі і кричала від болю і мук народження. ³ І з’явилось інше зна­мення на небі: ось, дракон вели­чезний чер­воний з сімома го­ловами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців. ⁴ Хвіст його захопив з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жо­ною, яка мала родити, щоб, коли вона наро­дить, пожерти її немовля. ⁵ І народила вона немов­ля чоловічої статі, якому належить пас­ти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і пре­сто­лу Його. ⁶ А жона втекла в пусте­лю, де було приготоване їй місце від Бога, щоб там го­дували її тисячу двісті шіст­десят днів.

⁷ І відбулася на небі війна: Ми­хаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, ⁸ та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі. ⁹ І скинутий був вели­кий дракон, древній змій, зва­ний дияволом і сатаною, що спокушає всю вселенну, ски­нутий на землю, і ангели його скинуті з ним. ¹⁰ І почув я гучний голос на небі, який промовляв: нині настало спасіння, і сила, і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив на­клепи на них перед Богом на­шим день і ніч. ¹¹ Вони перемогли його кров’ю Агнця і словом свід­чення свого і не полюбили душі своєї* навіть до смерти. ¹² Отже, веселіться, небеса і ті, що живуть на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу.

¹³ Коли ж дракон побачив, що скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі. ¹⁴ І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на міс­це своє від лиця змія і там годувалася протягом ча­су, часів і півчасу. ¹⁵ І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці. ¹⁶ Але зем­ля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої, і поглинула річку, яку дракон пустив з пащі своєї. ¹⁷ І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з інши­ми з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа.

* Життя свого.

Глава 12. [3] Одкр. 13, 1; 17, 3; 20, 2. [5] Пс. 2, 9. 1 Кор. 15, 25. Одкр. 2, 27. [6] Одкр. 11, 3. [7] Дан. 10, 13; 12, 1. [9] Лк. 10, 18. [10] Зах. 3, 1. [11] Рим. 8, 37. 17, 8; 21, 27. [10] Бут. 9, 6. Іс. 33, 1. Мф. 26, 52. Одкр. 14, 12. [13] Втор. 13, 2. Мф. 24, 24. Одкр. 16, 14.

Глава 13 ↑

  І став я на піску мор­сько­му, і побачив звіра з сімо­ма головами і десятьма рога­ми, що виходив з моря: на рогах його бу­ло десять він­ців, а на головах його бого­хульні імена. ² Звір, якого я бачив, був подібний до барса; ноги в нього — як у ведмедя, а паща в нього — як паща у лева; і дав йому дракон силу свою і престіл свій, і велику владу. ³ І бачив я, що одна з го­лів його ніби була смертельно поранена; але ця смертельна ра­на зцілилась. І дивувалась уся земля, слідкуючи за зві­ром, і поклонилися драконові, що дав владу звірові, ⁴ і поклонилися звірові, кажучи: хто подібний до звіра цього? і хто може змагатися з ним? ⁵ І дані були йому вуста, що говорять гордо і богохульно, і надана йому влада діяти сорок два місяці. ⁶ І розкрив він уста свої для хули на Бога, щоб хули­ти ім’я Його й оселю Його, і тих, що живуть на небі. ⁷ І дано було йому вести війну зі святими і перемогти їх; і дана була йому влада над усяким коліном і наро­дом, і людьми, і племенем. ⁸ І поклоняться йому всі, що живуть на землі, імена яких не написані в книзі життя у Агнця, заколеного від створіння світу. ⁹ Хто має вухо, нехай чує. ¹⁰ Хто веде в полон, той сам піде у полон; хто мечем убиває, тому самому нале­жить бути вбитому мечем. Ось тут терпіння і віра святих.

¹¹ І побачив я іншого зві­ра, що виходив із землі; він мав два роги, подібні до ягня­чих, і говорив, як дракон. ¹² Він діє перед ним з усією владою першого звіра і примушує всю землю і тих, що живуть на ній, поклонятися першому звірові, у якого смертельна рана зцілилась; ¹³ і творить великі знамен­ня, так що й вогонь зводить з неба на землю перед людьми. ¹⁴ І чуде­сами, які дано бу­ло йому творити перед звіром, він спокушає, тих, що живуть на землі, кажучи тим, що живуть на землі, щоб вони зробили образ звіра, який має рану від меча і жи­вий. ¹⁵ І дано було йому вкласти дух в образ звіра, щоб образ звіра і говорив і діяв так, щоб убитий був кожен, хто не поклониться образу звіра. ¹⁶ І він зро­бить те, що всім, малим і великим, бага­тим і вбогим, вільним і ра­бам буде начертання на праву руку їх або на чоло їх, ¹⁷ і що ніко­му не можна бу­де ні купувати, ні продавати, крім того, хто має це начертання, або ім’я звіра, або число імені його. ¹⁸ Тут мудрість. Хто має розум, той нехай полічить число звіра, бо це число людське; число його шістсот шістдесят шість.

Глава 13. [1] Дан. 7, 7. Одкр. 12, 3; 17, 3. [5] Дан. 7, 8; 11, 36. [7] Дан. 7, 21. Одкр. 11, 7. [8] Дан. 12, 1. Флп 4, 3. Одкр. [12] Іс. 49, 13. [14] Дан. 7, 25; 12, 7.

Глава 14 ↑

 І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написа­не на чолах. ² І почув я голос з неба, наче шум багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і по­чув голос ніби гуслярів, які грають на гуслах своїх. ³ Вони співають ніби нову пісню перед престолом і пе­ред чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг на­вчитися цієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, відкуплених від землі. ⁴ Це ті, які не оскверни­лися з жінками, бо вони дівственики; це ті, які йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони відкуплені з людей, як первістки Богові і Агнцеві, ⁵ і в устах їхніх нема лу­кавства; вони непорочні перед престолом Божим.

⁶ І побачив я іншого ангела, що летів посеред неба, який мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі, усякому пле­мені, і коліну, і людям, й на­роду; ⁷ і говорив він гучним го­ло­сом: бійтеся Бога і воз­дайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і зем­лю, і море, і джерела вод. ⁸ І другий ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, упав Вавилон, місто велике, тому що він ша­леним вином розпусти своєї напо­їв усі на­роди. ⁹ І третій ангел ішов за ними слідом, кажучи гучним голосом: хто покло­няється звірові і образу його і приймає начертання на чоло своє або на руку свою, ¹⁰ той питиме вино гніву Бо­жого, вино нерозведене, приготов­лене в чаші гніву Його, і буде мучений у вогні і сірці перед святими анге­лами і перед Агнцем; ¹¹ і дим мучення їх здійма­тиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і обра­зу його, і ті, що при­ймають начертання імені його. ¹² Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса.

¹³ І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так, говорить Дух, вони заспо­кояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними.

¹⁴ І поглянув я, і ось світла хмара, і на хмарі сидить по­дібний до Сина Людського; на голові Його золотий вінець, і в руці Його гост­рий серп. ¹⁵ І вийшов інший ангел з храму і викликнув гучним голосом до Того, Хто сидить на хма­рі: пусти серп Твій і пожни, бо на­став час жати, тому що жниво на землі вже дозріло. ¹⁶ І кинув Той, Хто сидить на хмарі, серп свій на землю, і земля була пожата. ¹⁷ І ін­ший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі, також з гост­рим серпом. ¹⁸ І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим кри­ком викликнув до того, що має гострий серп, кажучи: пусти серп твій гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди. ¹⁹ І кинув ангел серп свій на землю, й обрізав виноград на землі, і кинув у велике точило гні­ву Божого. ²⁰ І потоптано ягоди у точилі за містом, і потекла кров з точила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шіст­сот стадій.

Глава 14. [1] Єз. 9, 4. Одкр. 7, 3. [2] Одкр. 5, 8; 19, 6. [4] 1 Кор. 6, 20. 2 Кор. 7, 1; 11, 2. [5] Соф. 3, 13. Еф. 5, 27. [7] Пс. 32, 6; 145, 6. Діян. 14, 15. [8] Іс. 21, [16] Одкр. 14, 11. [18] Одкр. 17, 9. 9. Єр. 51, 8–9. Єз. 16, 35. Одкр. 16, 19. [10] Пс. 74, 9. Іс. 66, 24. Єр. 25, 9. Одкр. 16, 19. [11] Чис. 34, 10. Мф. 25, 41. Ін. 5, 29. Одкр. 19, 3. [13] Прем. 4, 7. 1 Сол. 4, 14. [14] Дан. 7, 13. [15] Іоїл. 3, 13. Мф. 13, 39.

Глава 15 ↑

  І побачив я інше зна­мен­ня на небі, велике і дивне: сім ангелів, які ма­ли сім останніх покарань, якими закінчувався гнів Божий. ² І бачив я ніби скляне мо­ре, змішане з вогнем; і пере­можці звіра та образу його, начертання його і числа імені його, стоять на цьому скляно­му морі, тримаючи гусла Божі, ³ і співають пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: великі й дивні діла Твої, Господи Боже Вседер­жителю! Праведні та істинні путі Твої, Царю святих! ⁴ Хто не убоїться Тебе, Господи, і не прославить імені Твого? Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися суди Твої.

⁵ І після цього я глянув, і ось, розкрився храм скинії свідчення на небі. ⁶ І вийшли з храму сім ан­гелів, які мали сім пока­рань, одяг­нені в чисту і світ­лу лляну одежу і підперезані попід груди золотими поя­сами. ⁷ І одна з чотирьох тва­рин дала сімом ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога, Який живе у віки віків. ⁸ І напов­нився храм ди­мом від слави Божої і від си­ли Його, і ніхто не міг увійти до храму, доки не скінчилися сім покарань семи ангелів.

Глава 15. [2] Одкр. 4, 6. [3] Вих. 15, 1; 6, 13. Втор. 32, 4. Пс. 144, 17. Ос. 14, [18] Одкр. 8, 5. [19] Одкр. 19, 15. [20] Іс. 63, 3. 10. [4] Єр. 10, 7. [8] Іс. 6, 4.

Глава 16 ↑

  І почув я з храму гучний голос, що говорив до семи ан­гелів: ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю. ² Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробилися тяжкі й огидні гній­ні рани на людях, які мали начертання звіра і поклонялися образу його.

³ Другий ангел вилив ча­шу свою в море: і зробилася кров, ніби мер­ця, і все одушевлене померло в морі.

⁴ Третій ангел вилив ча­шу свою у річки і джерела вод: і зробилася кров. ⁵ І почув я ангела вод, який говорив: праведний Ти, Гос­поди, Який є і був, і святий, тому що так судив; ⁶ за те, що вони про­лили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достой­ні того. ⁷ І почув я іншого, який го­ворив від жертовника: так, Госпо­ди Боже Вседержите­лю, істинні і праведні суди Твої.

⁸ Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому па­лити людей вогнем. ⁹ І палила людей сильна спека, і вони хулили ім’я Бога, Який має владу над цими покараннями, і не напоумилися, щоб віддати Йому славу.

¹⁰ П’ятий ангел вилив чашу свою на престіл звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання, ¹¹ і хулили Бога небесно­го за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх.

¹² Шостий ангел вилив ча­шу свою у велику ріку Євфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного. ¹³ І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст зві­ра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб: ¹⁴ це — бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя. ¹⁵ Ось, іду, як злодій: бла­женний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому нагим і щоб не побачили сорому його. ¹⁶ І він зібрав їх на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон.

¹⁷ Сьомий ангел вилив ча­шу свою на повітря: і з храму небесного від престолу про­лунав гучний голос, який ска­зав: звершилось! ¹⁸ І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався ве­ликий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий! ¹⁹ І міс­то велике розпало­ся на три частини, і міста язичницькі впали, і Вавилон великий згаданий пе­ред Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його. ²⁰ І всякий острів зник, і гір не стало; ²¹ і град, завбільшки як та­лант, упав з неба на людей; і хулили люди Бога за покаран­ня градом, тому що пока­ран­ня від нього було дуже тяжке.

Глава 16. [2] Вих. 9, 9. Одкр. 13, 17. [5] Одкр. 4, 8. [6] Іс. 49, 26. Мф. 23, 34. [12] Єр. 50, 38. [13] Одкр. 12, 9; 19, 20; 20, 10. [14] Мф. 24, 24. [15] Мф. 24, 46. Лк. 12, 39. 2 Кор. 5, 3. 1 Сол. 5, 2. Одкр. 3, 3. [18] Одкр. 4, 5; 8, 5; 11, 13. [19] Єр. 25, 15. Одкр. 14, 8.

Глава 17 ↑

  І прийшов один з семи ангелів, які мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: підійди, я покажу тобі суд над вели­кою блудницею, яка сидить на водах многих; ² з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння впивалися ті, що живуть на землі. ³ І повів мене в дусі в пусте­лю; і я побачив жінку, яка сиділа на звірі багряному, сповненому імен богохульних, з сімома головами і десятьма рогами. ⁴ І жінка була одягнена в порфиру і багряницю, при­крашена золотом, кош­товни­ми каменями і перлами, і тримала золоту чашу в ру­ці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою блудодійства її; ⁵ і на чолі її написано ім’я: таїна, Вавилон великий, мати блудницям і мерзотам земним. ⁶ Я бачив, що жінка упоєна була кров’ю святих і кров’ю свідків Ісусових, і, бачачи її, дивувався здиву­ванням великим. ⁷ І сказав мені ангел: що ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її та має сім голів і десять рогів. ⁸ Звір, якого ти бачив, був, і нема його, і вийде з бе­зодні, і піде у по­гибель; і зди­вуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і з’явиться. ⁹ Тут розум, що має мудрість. Сім голів — це сім гір, на яких сидить жінка, ¹⁰ і сім царів, з яких п’ять упали, один є, а інший ще не прийшов, і коли прийде, не довго йому бути. ¹¹ І звір, який був і якого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде у погибель. ¹² І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, які ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину. ¹³ Вони мають одні думки і передадуть силу і владу свою звірові. ¹⁴ Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх; бо Він є Господь над вла­диками і Цар царів, і ті, які з Ним, є покликані й обрані і вірні. ¹⁵ І гово­рить мені: води, що ти бачив, де сидить блудниця, це люди й народи, і племена і коліна. ¹⁶ І де­сять рогів, які ти бачив на звірі, ці зненавидять блудницю, і розо­рять її, і роздягнуть, і плоть її з’їдять, і спалять її у вогні; ¹⁷ тому що Бог поклав їм на серце — виконати волю Його, виконати одну волю, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі. ¹⁸ Жінка ж, яку ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями.

Глава 17. [1] Наум. 3, 4. [2] Єр. 51, 7. Одкр. 14, 8; 18, 3. [3] 2 Сол. 2, 3–4, 7. Одкр. 13, 1. [5] Одкр. 16, 19; 18, 2. [8] Дан. 12, 1. Одкр. 11, 7; 13, 1; 20, 12. [15] Іс. 8, 7. [16] Одкр. 18, 8. [18] Одкр. 16, 19.

Глава 18 ↑

  Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його. ² І ви­гукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякому не­чистому й огидному птахові; бо лютим вином блудодіяння свого вона напо­їла всі на­роди, ³ і царі земні любо­діяли з нею, і купці земні розбага­тіли від великих розкошів її.

⁴ І почув я інший голос з неба, який говорив; вийди від неї, народе Мій, щоб не брати вам участі у гріхах її та не зазнати покарань її; ⁵ бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав не­правди її. ⁶ Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і удвічі відплатіть їй за ділами її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй удвічі. ⁷ Скільки славилася вона і розкошувала, стільки зав­дайте їй мук і скорбот. Бо вона говорить у серці своєму: сиджу царицею, я не вдова і не побачу скорботи! ⁸ За те в один день при­йдуть на неї страти, смерть і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що силь­ний Господь Бог, Який су­дить її. ⁹ І заплачуть і заридають за нею царі земні, які блудодіяли і розкошували з нею, коли побачать дим від по­жежі її, ¹⁰ стоячи віддалік від страху мук її та кажучи: го­ре, горе тобі, велике місто Вавилон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій. ¹¹ І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купує, ¹² товарів золотих і сріб­них, і каменів коштовних та перлів, і висону і порфири, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з дорогих де­рев, з міді і заліза, і мармуру, ¹³ кориці і фіміаму, і мира і ладану, і вина і єлею, і бо­рошна і пшениці, і худоби і овець, і коней і колісниць, і тіл і душ людських. ¹⁴ І плодів, угодних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите і блискуче відда­ли­лося від тебе; ти вже не зна­йдеш його. ¹⁵ Торговці всім цим, які збагатилися від неї, стануть вдалині від страху мук її, пла­чучи і ридаючи, ¹⁶ і кажучи: горе, горе тобі, велике місто, одягнене у висон і порфиру і багряни­цю, прикрашене золотом і ка­мінням кош­товним і перлами, ¹⁷ бо за одну годину за­гинуло таке багатство! І всі керманичі, і всі, хто пливе на кораблях, і всі корабельники, і всі, хто торгує на морі, стали від­даля, ¹⁸ і, бачачи дим від по­жежі її, закричали, кажучи: яке місто подібне до міста великого! ¹⁹ І по­сипали попелом го­лови свої, і кри­чали, плачу­чи і ридаючи: горе, го­ре тобі, місто велике, коштовнос­тя­ми якого збагатились усі, хто має кораблі на морі, бо опусті­ло за одну годину! ²⁰ Веселися з цього, небо, і святі апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним.

²¹ І один сильний ангел узяв ка­мінь, подібний до вели­кого жорна, і кинув у море, кажучи: з такою швидкістю повержений буде Вавилон, велике місто, і вже не буде його. ²² І голосу тих, що грають на гуслах, і співають, і грають на сопілках, і трублять у труби, в тобі вже не буде чутно; не буде вже в тобі ніякого митця, ніякого мистецтва, і шуму від жо­рен вже не бу­де чутно в тобі; ²³ і світло світильника вже не з’явиться в тобі; і голосів жениха і нареченої не буде вже чутно в тобі: бо купці твої були вельмо­жами землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи. ²⁴ І в ньому знайдена кров пророків і святих, і всіх убитих на землі.

Глава 18. [1] Єз. 43, 2. [2] Іс. 13, 19; Мф. 28, 18. 1 Тим. 6, 15, Одкр. 18, 8; 19, 16. [12] Дан. 7, 20. Одкр. 13, 1. [14] Дан. 7, 27. 21, 9. Єр. 50, 1; 51, 8. Вар. 4, 35. [3] Одкр. 17, 2. [4] Іс. 48, 20; 52, 11. Зах. 2, 7. [5] Єр. 51, 49. [7] Соф. 2, 15. [10] Єз. 27, 27, 30. Одкр. 14, 8. [17] Єр. 50, 23; 51, 13. [20] Іс. 44, 23; 49, 13. Єр. 51, 48. [21] Єр. 51, 63–64. [22] Єз. 26, 13. [23] Єр. 7, 34. Одкр. 17, 2. [24] Одкр. 17, 6.

Глава 19 ↑

  Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який гово­рив: алилуя! спасіння і слава, і честь і сила Господу на­шому! ² Бо істинні і праведні су­ди Його: тому що Він осудив ту велику любодійницю, яка розбестила землю любодійст­вом своїм, і відомстив за кров рабів Своїх від руки її. ³ І вдруге сказали: алилуя! І дим її здіймався на віки віків. ⁴ Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упа­ли і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, кажу­чи: амінь! алилуя! ⁵ І голос від престолу вийшов, говорячи: хваліть Бога нашого, всі раби Його і всі, що бояться Його, малі й великі. ⁶ І чув я ніби голос численного народу, ніби шум вод багатьох, ніби голос гро­мів сильних, що говорили: алилуя! бо воцарився Господь Бог Вседержитель. ⁷ Радіймо і звеселімось, і воздаймо Йому славу; бо на­став шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе. ⁸ І дано було їй одягну­тися у висон чистий і світ­лий, виссон же є праведність святих. ⁹ І сказав мені ангел: на­пи­ши: блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: ці є істинні слова Божі. ¹⁰ Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому; але він сказав мені: дивись, не роби цього; я співслужитель тобі і братам твоїм, які мають свідчення Ісусове; Богу по­клонись; бо свідчення Ісу­сове є дух пророцтва. ¹¹ І побачив я відкрите не­бо, і ось кінь білий, і Той, Хто сидить на ньому, називається Вір­ний і Істинний, Який праведно судить і воює. ¹² Очі в Нього, як полум’я вогненне, і на голові Його багато вінців. Він мав ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого. ¹³ Він був одягнений в оде­жу, обагрену кров’ю. Ім’я Йому: «Слово Боже». ¹⁴ І воїнства небесні їхали слідом за Ним на конях білих, одягнені у висон, білий і чистий. ¹⁵ З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним ура­жати народи. Він пасе їх жезлом залізним; Він топче точило вина лютости і гніву Бога Вседержителя. ¹⁶ На одязі і на стегні Його написано ім’я: Цар царів і Господь володарів. ¹⁷ І побачив я одного ангела, який стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім пта­хам, що літали в небі: летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу, ¹⁸ щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих.

¹⁹ І побачив я звіра і царів зем­них, і воїнства їх, зібра­них, щоб битися з Тим, Хто сидить на коні, і з воїнством Його. ²⁰ І схоплений був звір і з ним лжепророк, який тво­рив перед ним чудеса, якими він спокусив тих, що прийня­ли начертання звіра, і тих, які по­кло­няються його зображенню: обоє живими були кинуті в озеро вогнен­не, що горіло сіркою; ²¹ а інші убиті мечем Того, Хто сидить на ко­ні, який виходить з уст Його, і всі пта­хи наситились їхніми трупами.

Глава 19. [1] Втор. 32, 43. Одкр. 7, 10; 12, 10. [3] Іс. 34, 10. Одкр. 14, 11. [4] Одкр. 4, 4; 5, 14; 15, 3. [6] Єз. 1, 24; 43, 2. Одкр. 11, 15. [7] Пс. 44, 14. Притч. 9, 1. Мф. 22, 2. Лк. 14, 16. 2 Кор. 11, 2. Одкр. 21, 2. [8] Одкр. 3, 18. [11] Одкр. 6, 2. [12] Одкр. 1, І4; 2, 18. [13] Іс. 63, 2. Ін. 1, 1. [11] Одкр. 7, 9. [15] Пс. 2, 9. Іс. 11, 4; 63, 3. [16] Одкр. 17, 14; 19, 12. [17] Єр. 12, 9. Єз. 39, 17. [20] Одкр. 20, 10.

Глава 20 ↑

  І побачив я ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй. ² Він узяв дракона, змія древ­нього, який є диявол і сатана, і скував його на тисячу років, ³ і скинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, до­ки не скінчить­ся тисяча років; піс­ля ж цього він має бути звільненим на короткий час.

⁴ І побачив я престоли і тих, хто сидить на них, яким дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образу його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років. ⁵ Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це — перше воскресіння. ⁶ Блаженний і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ним смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа і будуть царю­вати з Ним тисячу років.

⁷ Коли ж скінчиться тисяча ро­ків, сатана буде звільнений з тем­ниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський. ⁸ І вийшли на широту землі, й оточили стан святих і місто улюблене. ⁹ І впав вогонь з неба від Бога і пожер їх; ¹⁰ а диявол, що спокушав їх, ввер­гнутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитися день і ніч на віки віків.

¹¹ І побачив я великий білий престіл і Того, хто сидить на ньому, від лиця Якого втікали небо і земля, і не зна­йшлось їм місця. ¹² І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкри­ті були, й інша книга розкри­та, яка є книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми. ¹³ Тоді віддало море мерт­вих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми. ¹⁴ І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга. ¹⁵ І хто не був записаний у книзі життя, той був кину­тий в озеро вогненне.

Глава 20. [1] Лк. 8, 31. Одкр. 1, 18. [2] Пет. 2, 4. Іуд. 1, 6. Одкр. 12, 9. [4] Дан. 7, 9, 22; 8, 17. Мф. 19, 28. 1 Кор. 6, 2. 2 Тим. 2, 12. Одкр. 6, 11. [6] Іс. 61, 6. Одкр. 1, 6; 21, 7. [7] Єз. 38, 2; 39, 1. Одкр. 16, 14. [9] Іс. 66, 24. Одкр. 14, 10. [10] Дан. 7, 11. Одкр. 19, 20. [11] 2 Пет. 3, 10. [12] Одкр. 2, 23; 3, 5; 13, 8; 21, 27. [14] 1 Кор. 15, 26. Одкр. 2, 11.

Глава 21 ↑

  І побачив я нове небо і но­ву землю, бо перше небо і перша земля минули, і моря вже нема. ² І я, Іоан, побачив свя­те місто Єрусалим, новий, що сходив від Бога з неба, приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого. ³ І почув я гучний голос з неба, який говорив: ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони бу­дуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. ⁴ І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло. ⁵ І ска­зав Той, Хто сидить на престолі: ось, творю все нове. І каже мені: напиши; бо слова ці істинні й вірні. ⁶ І сказав мені: зверши­лось! Я є Альфа й Омега, початок і кінець; спраглому дам задар­ма від джерела води жи­вої. ⁷ Переможець успадкує все, і буду йому Богом, і він буде Мені сином. ⁸ Боязких же і невірних, мер­зотних і убивць і любодіїв, і чаро­діїв та ідолослужителів, і всіх неправдомовців — доля в озері, що горить вогнем і сіркою. Це смерть друга.

⁹ І прийшов до мене один з семи ангелів, у яких було сім чаш, наповнених сімома останніми покараннями, і сказав мені: піди, я покажу тобі жону, наречену Агнця. ¹⁰ І возніс мене в дусі на велику й високу гору, і пока­зав мені велике місто, святий Єрусалим, який сходив з не­ба від Бога. ¹¹ Він має славу Божу. Світило його подібне до кош­товного каменя, ніби каме­ня яспису кристаловидного. ¹² Він має велику і високу стіну, має дванадцять брам і на них дванадцять ангелів; на брамах написані імена дванадцяти колін синів Ізраїлевих: ¹³ зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами, із заходу три брами. ¹⁴ Стіна міста має дванад­цять підвалин, і на них імена дванадцяти апостолів Агнця. ¹⁵ Той, що говорив зі мною, мав золоту тростину для вимірювання міста, і брам його, і стіни його. ¹⁶ Місто розташоване чо­тирикутником, і довжина його така сама, як і ширина. І вимі­ряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; дов­жина і ширина і висота його рівні. ¹⁷ І сті­ну його виміряв у сто сорок чотири лікті, мірою людською, яка міра й ангела. ¹⁸ Стіна його побудована з яспису, а місто було — чисте золото, подібне до чистого скла. ¹⁹ Підвалини стіни міста прикрашені всяким коштов­ним камінням: підвалина перша яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта сма­рагд, ²⁰ п’ята сардонікс, шоста сердолік, сьома хризоліт, восьма берил, дев’ята топаз, деся­та хризопраз, одинад­ця­та гіацинт, дванадцята аме­тист. ²¹ А два­над­цять брам — дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиця міста — чисте золото, як прозоре скло. ²² Храму ж я не бачив у ньому, бо Господь Бог Вседержитель — храм його, і Агнець. ²³ І місто не має потреби ні в сонці, ні у місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила його, і сві­тильник його — Агнець. ²⁴ Спасенні народи будуть ходити у світ­лі його, і царі земні принесуть до нього славу і честь свою. ²⁵ Брами його не будуть зачинятися вдень; а ночі там не бу­де. ²⁶ І принесуть до нього славу і честь народів. ²⁷ І не ввійде до нього ніщо нечис­те, і ніхто, підда­ний мерзоті і неправді, а тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя.

Глава 21. [1] Іс. 65, 17. 2 Пет. 3, 13. [2] Іс. 52, 1; 54, 5. 2 Кор. 11, 2. Гал. 4, 26. Євр. 12, 22. Одкр. 3, 12. [3] Лев. 26, 12. Єз. 43, 7. [4] Іс. 25, 8; 35, 10. Одкр. 7, 17. [5] Іс. 43, 19. 2 Кор. 5, 17. [6] Одкр. 1, 8, 10; 22, 13. [7] Євр. 8, 10. [8] 1 Кор. 6, 9. Гал. 5, 19–21. [9] Одкр. 15, 1; 19, 7. [12] Єз. 48, 31. [14] Мф. 16, 18. Гал. 2, 9. Еф. 2, 20. [15] Єз. 40, 3. [19] Вих. 28, 17. Іс. 54, 11. [23] Іс. 60, 19. Одкр. 22, 5. [24] Іс. 60, 3, 5. [25] Іс. 60, 11, 20. Одкр. 22, 5. [27] Іс. 35, 8. Одкр. 20, 12. Одкр. 4, 6. [2] Єз. 47, 12. Одкр. 2, 7. [4] Мф. 5, 8. 1 Ін. 3, 2. 1 Кор. 13, 12. [5] Іс. 60, 19. Одкр. 21, 23. [6] Одкр. 1, 1; 19, 9; 21, 5. [7] Одкр. 1, 3; 3, 11. [9] Одкр. 19, 10. [10] Одкр. 1, 3.

Глава 22 ↑

  І показав мені чисту ріку води життя, світлу, як кристал, що виходила від престолу Бога і Агнця. ² Серед вулиці його, і по той і по інший бік річки, — дерево життя, яке дванадцять разів приносить плоди, дає на кожен місяць плід свій; і листя дерева — для зцілення народів. ³ І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служи­ти Йому. ⁴ І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх. ⁵ І ночі не буде там, і не будуть ма­ти потреби ні у сві­тильнику, ні у світлі сонячно­му, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати на віки віків.

⁶ І сказав мені: ці слова вірні й істинні; і Господь, Бог святих пророків, послав анге­ла Свого показати рабам Своїм те, чому належить бу­ти невдовзі. ⁷ Ось, прийду скоро: блаженний, хто додержує слова пророцтва книги цієї.

⁸ Я, Іоан, бачив і чув це. Коли ж почув і побачив, упав до ніг ангела, який показу­вав мені це, щоб поклонити­ся йому; ⁹ але він сказав мені: ди­вись, не роби цього; бо я співслужитель тобі і братам твоїм пророкам і тим, хто до­держує слів книги цієї; Богу по­клонись. ¹⁰ І сказав мені: не запеча­туй слів пророцтва кни­ги цієї; бо час близько. ¹¹ Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий не­хай ще оскверняється; праведний же нехай ще тво­рить правду, і свя­тий нехай ще освячується. ¹² Ось, прийду скоро, відомщення Моє зі Мною, щоб воздати кожному за ділами його. ¹³ Я є Альфа й Омега, початок і кінець, Перший і Останній. ¹⁴ Блаженні ті, які до­тримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дере­во життя і ввійти в місто во­ротами. ¹⁵ А зовні — пси і чаро­дії, і любодії, і убивці, й ідолослужителі, і всякий, хто любить і чинить не­правду.

¹⁶ Я, Ісус, послав Ангела Мого засвідчити вам це у церквах. Я є корінь і нащадок Да­видів, зірка світла і ранкова.

¹⁷ І Дух і наречена гово­рять: прийди! І той, хто чув, нехай скаже: прийди! Хто спраглий, нехай приходить, і хто бажає, нехай бере воду життя задарма.

¹⁸ І я також свідчу всяко­му, хто чує слова пророцтва книги цієї: коли хто додасть щось до них, на того накладе Бог покарання, про які напи­сано в книзі цій; ¹⁹ і коли хто відійме щось від слів книги пророцтва цьо­го, в того відійме Бог участь у книзі життя й у святому місті, і в тому, що написано в книзі цій.

²⁰ Хто свідчить це, гово­рить: так, гряду скоро! Амінь. Так, гряди, Господи Ісусе!

²¹ Благодать Господа на­шого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.

Глава 22. [1] Єз. 47, 1. Зах. 14, 8. [11] Єз. 3, 27. Дан. 12, 10. 2 Тим. 3, 13. [12] Одкр. 20, 12. [13] Одкр. 1, 8. [14] Одкр. 2, 7. [15] Еф. 5, 5. Флп 3, 2. Одкр. 21, 8. [16] Чис. 24, 17. 2 Пет. 1, 19. Рим. 15, 12. Одкр. 2, 28. [17] Іс. 55, 1. Ін. 7, 37. Одкр. 21, 6. [18] Втор. 4, 2; 12, 32. Притч. 30, 6.

Опубліковано: 04.10.2013; востаннє змінено: 04.10.2015.