«Наша Парафія»

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл.• Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах.• Мал.
• Мф. • Мк. • Лк. • Ін. • Діян.
• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.
• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.
• Одкр.

Глава:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Глава 1↑

 У восьмому місяці, у другий рік Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка: ² прогнівався Гос­подь на батьків ваших великим гнівом, ³ і ти скажи їм: так говорить Господь Саваоф: наверніться до Мене, — говорить Господь Саваоф, — і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф. ⁴ Не будьте такими, як батьки ваші, до яких взивали раніше колишні пророки, говорячи: «так говорить Господь Саваоф: наверніться від злих шляхів ваших і від злих діл ваших»; але вони не слухалися і не дослухалися до Мене, — говорить Господь. ⁵ Батьки ваші — де вони? та й пророки, чи будуть вони вічно жити? ⁶ Але слова Мої і визначення Мої, які заповів Я рабам Моїм, пророкам, хіба не осягли батьків ваших? і вони наверталися і говорили: «як визначив Господь Саваоф вчинити з нами за нашими шляхами і за нашими ділами, так і вчинив з нами».

⁷ У двадцять четвертий день одинадцятого місяця, — це місяць Шеват, — у другий рік Дарія, було слово­ Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка: ⁸ бачив я вночі: ось, муж на рудому коні стоїть між миртами, які у заглиблен­ні, а позаду нього коні руді, рябі і бі­­лі, — ⁹ і сказав я: хто вони, господарю­ мій? І сказав мені ангел, який говорив зі мною: я покажу тобі, хто вони. ¹⁰ І відповів муж, який стояв між миртами, і сказав: це ті, яких Господь послав обійти землю. ¹¹ І вони від­­повіли ангелу Господньому, який стояв між миртами, і сказали: обійшли ми землю, і ось, уся земля на­селена і спокійна. ¹² І відповів ангел Господній і сказав: Господи Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами Іуди, на які Ти гніваєшся ось уже сімдесят років? ¹³ Тоді у відповідь ангелу, який говорив зі мною, прорік Господь слова благі, слова утішливі. ¹⁴ І сказав мені ангел, який говорив зі мною: виголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: возревнував Я за Єрусалим і за Сион ревністю великою; ¹⁵ і великим обуренням обурююся на народи, які живуть у спокої; бо, коли Я мало прогнівався, вони посилили зло. ¹⁶ Тому так говорить Господь: Я повертаюся до Єрусалима з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій, — говорить Господь Саваоф, — і землемірний шнур простягнеться по Єрусалима. ¹⁷ Ще проголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: знову переповняться міста Мої добром, і утішить Господь Сион, і знову обере Єрусалим. ¹⁸ І звів я очі мої і побачив: ось чотири роги. ¹⁹ І сказав я ангелу, який говорив зі мною: що це? І він відповів мені: це роги, які розкидали Іуду, Ізраїля і Єрусалим. ²⁰ Потім показав мені Господь чотирьох робітників. ²¹ І сказав я: що вони йдуть робити? Він сказав мені так: ці роги розкидали Іуду, так що ніхто не може підняти голови своєї; а ці прийшли настрашити їх, збити роги народів, які підняли ріг свій проти землі Іуди, щоб розсіяти її.

Глава 1. [1] Агг. 1, 1. 1 Езд. 4, 24; 5, 1. [3] Іс. 31, 6; 45, 22. Єр. 3, 12. Єз. 18, 30; 33, 11. Ос. 14, 2. Іоїл. 2, 12. Мал. 3, 7. [4] 2 Пар. 36, 16. Зах. 7, 11. [5] 1 Кор. 10, 5. [8] Одкр. 19, 11. Зах. 6, 2–3. [9] Зах. 4, 1. [12] Єр. 25, 11–12. [14] Зах. 8, 2. [16] Єр. 30, 10. Зах. 4, 9–10. [17] Зах. 2, 12.

Глава 2↑

 І знову я підняв очі мої і поба­чив: ось муж, у якого в руці зем­лемірний шнур. ² Я запитав: куди ти йдеш? і він сказав мені: вимірювати­ Єрусалим, щоб бачити, яка ширина його і яка довжина його. ³ І ось ан­гел, який говорив зі мною, виходить, а інший ангел іде назустріч йому, ⁴ і сказав він цьому: йди скоріше, скажи цьому юнаку: Єрусалим заселить околиці з причини безлічі людей і худоби у ньому. ⁵ І Я буду для нього, — говорить Господь, — вогнен­ною стіною навколо нього і прославлюся посеред нього. ⁶ Гей, гей! біжіть з північної країни, — говорить Господь: бо по чотирьох вітрах небес­них Я розсіяв вас, — говорить Гос­подь. ⁷ Спасайся, Сионе, що жи­­веш у дочки Вавилона. ⁸ Бо так говорить Господь Саваоф: для слави Він послав Мене до народів, які грабували­ вас, бо той, хто торкається вас, тор­кається зіниці ока Його. ⁹ І ось, Я під­німу руку Мою на них, і вони зробляться здобиччю рабів своїх, і тоді дізнаєтеся, що Господь Саваоф послав Мене. ¹⁰ Радій і веселися, дочко Сиону! Бо ось, Я прийду й оселюся серед тебе, — говорить Господь. ¹¹ І навернуться до Господа багато народів у той день, і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і узнаєш, що Господь Саваоф послав Мене до тебе. ¹² Тоді Господь візьме у володіння Іуду, Свій наділ на святій землі, і знову обере Єрусалим. ¹³ Нехай мовчить усяка плоть перед лицем Господа! Бо Він піднімається від святої оселі Своєї.

Глава 2. [1] Єз. 40, 3. Одкр. 21, 15. [4] Іс. 60, 11. Рим. 8, 31. Одкр. 21, 24. [6] Іс. 52, 11. Єр. 51, 45. Одкр. 18, 4. [8] Втор. 32, 10. Пс. 16, 8. [10] Іс. 12, 6. Єз. 37, 27–28. [11] Іс. 11, 10. Соф. 2, 11. [12] Зах. 1, 17; 3, 2. [13] Авв. 2, 20. Соф. 1, 7.

Глава 3↑

 І показав він мені Ісуса, вели­кого ієрея, який стоїть перед ангелом Господнім, і сатану, який стоїть праворуч нього, щоб протидіяти йому. ² І сказав Господь сатані: Господь нехай заборонить тобі, сатано, нехай заборонить тобі Господь, Який обрав Єрусалим! чи не головешка він, викинута з вогню? ³ Ісус же одяг­нений був у заплямований одяг і стояв перед ангелом, ⁴ який відповів і сказав тим, що стояли перед ним, так: зніміть з нього заплямова­ний одяг. А йому самому сказав: ди­вися, Я зняв з тебе провину твою й одягаю тебе в одяг урочистий. ⁵ І сказав: покладіть на голову його чистий кидар. І поклали чистий кидар на голову його й одягли його в одяг; ангел же Господній стояв. ⁶ І засвідчив ангел Господній і сказав Ісусові:­ ⁷ так говорить Господь Саваоф: якщо ти будеш ходити Моїми путями і якщо будеш на сторо́жі Моїй, то будеш судити дім Мій і наглядати за дворами Моїми. Я дам тобі ходити між цими, які стоять тут. ⁸ Вислухай же, Ісусе, ієрею великий, ти і співбрати твої, які сидять перед тобою, мужі поважні: ось, Я приводжу раба Мого, ПАРОСТОК. ⁹ Бо ось той камінь, що Я покладаю перед Ісусом; на цьому одному камені сім очей; ось, Я виріжу на ньому накрес­лення його, — говорить Господь Саваоф, — і згладжу гріх землі цієї в один день. ¹⁰ У той день, — говорить Господь Саваоф, — будете одне одного запрошувати під виноград і під смоковницю.

Глава 3. [1] 1 Езд. 2, 2. Агг. 1, 1. Одкр. 12, 10. [2] Зах. 1, 17; 2, 12. Іуд. 1, 9. [4] Іс. 27, 9. [7] Втор. 17, 12. 2 Пар. 19, 11. [8] Іс. 11, 1. Єр. 23, 5. Зах. 6, 12. Лк. 1, 76. [9] Мф. 21, 42. Одкр. 5, 6. Дан. 9, 24. [10] Мих. 4, 4.

Глава 4↑

 І повернувся той ангел, який говорив зі мною, і пробудив ме­не, як пробуджують людину від сну її. ² І сказав він мені: що ти бачиш? І відповів я: бачу, ось світильник весь із золота, і чашечка для єлею на­верху його, і сім лампад на ньому, і по сім трубочок у лампад, які навер­ху його; ³ і дві маслини на ньому, одна з правого боку чашечки, друга з лівого боку її. ⁴ І відповів я і сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій? ⁵ І ангел, який говорив зі мною, відповів і сказав мені: ти не знаєш, що це? І сказав я: не знаю, господарю мій. ⁶ Тоді відповів він і сказав мені так: це слово Господа до Зоровавеля, яке означає: не воїнством і не силою, але Духом Моїм, — говорить Господь Саваоф. ⁷ Хто ти, велика гора, перед Зорова­велем? ти — рівнина, і винесе він наріжний камінь при гучних вигуках: «благодать, благодать на ньому!» ⁸ І було до мене слово Господнє:­ ⁹ руки Зоровавеля поклали основу дому цьому; його руки і закінчать його, і дізнаєшся, що Господь Саваоф­ послав Мене до вас. ¹⁰ Бо хто може вважати день цей маловажливим, коли радісно дивляться на будівель­ний висок у руках Зоровавеля ті сім,– це очі Господа, які обіймають пог­лядом усю землю? ¹¹ Тоді відповів я і сказав йому: що означають ті дві маслини з правого боку світильника і з лівого боку його? ¹² Удруге став я говорити і сказав йому: що значать дві маслинові гілки, які через дві золоті трубочки виливають із себе золото? ¹³ І сказав він мені: ти не знаєш, що це? Я відповів: не знаю, господарю мій. ¹⁴ І сказав він: це два помазані єлеєм, які стоять перед Гос­подом усієї землі.

Глава 4. [1] Зах. 1, 9. [2] Вих. 25, 31. [3] Одкр. 11, 4. [6] Іс. 34, 16. Лк. 4, 18. Ін. 2, 15. [7] 1 Езд. 5, 2. Іс. 49, 11. Мк. 11, 9. [9] 1 Езд. 5, 2. Агг. 2, 19. [10] Зах. 1, 16. Одкр. 5, 6. 1 Езд. 5, 5. [11] Одкр. 11, 4. [14] Одкр. 11, 4. Зах. 6, 5. Дан. 7, 10.

Глава 5↑

 І знову звів я очі мої і побачив: ось летить сувій. ² І сказав він мені: що бачиш ти? Я відповів: бачу сувій, який летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його десять ліктів. ³ Він сказав мені: це прокляття, що виходить на лице всієї землі; бо всякий, хто краде, буде знищений, як написано на одному боці, і всякий, хто клянеться неправдиво, знищений буде, як написано на другому боці. ⁴ Я навів його, — говорить Господь Саваоф, — і воно ввійде у дім злодія й у дім того, хто клянеться Моїм ім’ям неправдиво, і перебуватиме у домі його, і знищить його, і дерева його, і камені його. ⁵ І вийшов ангел, який говорив зі мною, і сказав мені: зведи­ ще очі твої і подивися, що це виходить? ⁶ Коли ж я сказав: що це? Він відповів: це виходить ефа, і сказав: це образ їх по всій землі. ⁷ І ось, шматок свинцю піднявся, і там сиділа одна жінка посеред ефи. ⁸ І сказав він: ця жінка — саме нечестя, і кинув її всередину ефи, а на отвір її кинув свинцевий шматок. ⁹ І підвів я очі мої і побачив: ось, з’явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них як крила лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом. ¹⁰ І сказав я ангелу, який говорив зі мною: куди несуть вони цю ефу? ¹¹ Тоді сказав він мені: щоб спорудити для неї дім у землі Сеннаар, і коли буде все приготоване, то вона поставиться там на своїй основі.­

Глава 5. [6] Ам. 8, 5. Мих. 6, 11. [11] Бут. 10, 10.

Глава 6↑

 І знову звів я очі мої і бачу: ось, чотири колісниці виходять з ущелини між двома горами; і гори ті були гори мідні. ² У першій коліс­ниці коні руді, а в другій колісниці коні вороні; ³ у третій колісниці коні білі, а в четвертій колісниці коні рябі, сильні. ⁴ І, почавши розмову, я сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій? ⁵ І відповів ангел і сказав мені: це виходять чотири духи небесних, які стоять перед Господом усієї землі. ⁶ Вороні коні там виходять до країни північної і білі йдуть за ними, а рябі йдуть до країни полуденної. ⁷ І сильні вийшли і намагалися йти, щоб про­йти землю; і він сказав: ідіть, пройдіть землю, — і вони пройшли землю. ⁸ Тоді покликав він мене і сказав ме­ні так: дивися, ті, що вийшли у землю північну, заспокоїли дух Мій на землі північній. ⁹ І було слово Господ­нє до мене: ¹⁰ візьми у тих, що прийшли з полону, у Хелдая, у Товії­ та у Ієдая, і піди у той самий день, пі­­ди у дім Іосії, сина Софонієвого, куди вони прийшли з Вавилона, ¹¹ візьми у них срібло і золото і зроби вінці, і поклади на голову Ісуса, сина Іоседекового, ієрея великого, ¹² і скажи йому: так говорить Господь Саваоф: ось Муж, — ім’я Йому ПАРОС­ТОК, Він виросте зі Свого кореня і створить храм Господ­ній. ¹³ Він створить храм Господній і прийме славу, і возсяде, і буде володарювати на престолі Своєму; буде і священиком на престолі Своєму, і рада миру буде між тим і другим. ¹⁴ А вінці ті будуть Хелему і Товії, Ієдаю і Хену, синові Софонієвому, на пам’ять у хра­мі Господньому. ¹⁵ І здалеку прийдуть, і візьмуть участь у побудові храму Господнього, і ви дізнаєтеся, що Гос­подь Саваоф послав мене до вас, і це буде, якщо ви щиро будете слухатися голосу Господа Бога вашого.

Глава 6. [2] Зах. 1, 8. [5] Євр. 1, 7. Іов. 1, 6. Дан. 7, 10. [12] Єр. 23, 5. Зах. 3, 8. [13] Єр. 3, 17. Євр. 3, 1. Еф. 2, 14. [15] Іс. 49, 1; 57, 19. Еф. 2, 13.

Глава 7↑

 У четвертий рік царя Дарія було слово Господнє до Захарії, у четвертий день дев’ятого місяця, Хаслева, ² коли Вефиль послав Сарецера і Регем-Мелеха і супутників його помолитися перед лицем Господа ³ і запитати у священиків, які у домі Господа Саваофа, й у пророків, говорячи: «чи плакати мені у п’ятий місяць і поститися, як я робив це вже багато років?» ⁴ І було до мене слово Господа Саваофа: ⁵ скажи всьому народу землі цієї і священикам так: коли ви постились і плакали у п’ятому і сьомому місяці, притому вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? чи для Мене? ⁶ І коли ви їсте і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте? ⁷ Чи не ті самі слова проголошував Господь через попередніх пророків, коли ще Єрусалим був населений і спокійний, і міста навколо нього, південна країна і низина, були населені? ⁸ І було слово Господнє до Захарії: ⁹ так говорив тоді Господь Саваоф: чиніть суд справедливий і виявляйте милість і співстраждання кожен братові своєму; ¹⁰ вдови́ і сироти́, прибульця і бідного не пригноблюйте і зла одне проти одного не замишляйте у серці вашому. ¹¹ Але вони не хотіли слухати, відвернулися від Мене, і вуха свої обтяжили, щоб не чути. ¹² І серце своє окам’янили, щоб не чути закону і слів, які посилав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків; за те й прийшов на них великий гнів Гос­пода Саваофа. ¹³ І було: як Він взивав, а вони не слухали, так і вони взивали, а Я не слухав, — говорить Господь Саваоф. ¹⁴ І Я розвіяв їх серед усіх народів, яких вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні взад, ні вперед, і вони зробили жадану країну пустелею.

Глава 7. [3] 4 Цар. 25, 8. Зах. 8, 19. [5] Іс. 58, 5. Зах. 8, 19. [9] Зах. 8, 16. [10] Вих. 22, 22. Лев. 19, 33. Іс. 1, 23. Єр. 5, 28. Зах. 8, 19. [11] Іс. 42, 20. Зах. 1, 4. Євр. 3, 8. [12] Єр. 5, 3. Іс. 48, 8. [13] Притч. 1, 28. Іс. 1, 15. Єр. 11, 11. Єз. 8, 18.

Глава 8↑

 І було слово Господа Саваофа: ² так говорить Господь Саваоф: возревнував Я щодо Сиону ревністю великою, і з великим гнівом воз­ревнував Я щодо нього. ³ Так говорить Господь: повернуся Я до Сиону і буду жити у Єрусалимі, і буде називатися Єрусалим містом істини, і гора Господа Саваофа — горою святині. ⁴ Так говорить Господь Саваоф: знову старці і стариці будуть сидіти на вулицях у Єрусалимі, кожен з посохом у руці, від безлічі днів. ⁵ І вулиці міста цього наповняться отроками й отроковицями, які грають на вулицях його. ⁶ Так говорить Господь Саваоф: якщо це в очах народу, який залишився, здасться див­ним у дні ці, то невже воно дивне й у Моїх очах? — говорить Господь Са­ваоф. ⁷ Так говорить Господь Саваоф: ось, Я спасу народ Мій із країни сходу і з країни заходження сонця; ⁸ і приведу їх, і будуть вони жити у Єрусалимі, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом, в істині і правді.­

⁹ Так говорить Господь Саваоф: укріпіть руки ваші ви, що слухаєте нині слова ці з уст пророків, які були при заснуванні дому Господа Саваофа, для побудови храму. ¹⁰ Бо рані­ше тих днів не було відплати для людини, ні відплати за працю тварин; ні тому, хто відходить, ні тому, хто приходить, не було спокою від ворога; і попускав Я всяку людину ворогувати проти іншої. ¹¹ А нині для залишку цього народу Я не такий, як у попередні дні, — говорить Господь Саваоф. ¹² Бо посів буде у мирі; виноградна лоза дасть плід свій, і земля дасть здобутки свої, і небеса будуть давати росу свою, і все це Я віддам у володіння цьому народу, який залишився. ¹³ І буде: як ви, доме Іудин і доме Ізраїлів, були прокляттям у народів, нехай Я спасу вас, і ви будете благословенням; не бійтеся; нехай зміцніють руки ваші! ¹⁴ Бо так говорить Господь Саваоф: як Я визначив покарати вас, коли батьки ваші прогнівали Мене, — говорить Господь Саваоф, — і не відмінив, ¹⁵ так знову Я визначив у ці дні зробити добре Єрусалиму і дому Іудиному; не бійтеся! ¹⁶ Ось ді­ла, які ви повинні робити: говоріть істину одне одному; за істиною і миролюбно судіть біля воріт ваших. ¹⁷ Ніхто з вас нехай не думає у серці своєму зла проти ближнього свого, і неправдивої клятви не любіть, бо все це Я ненавиджу, — говорить Господь.

¹⁸ І було до мене слово Господа Саваофа: ¹⁹ так говорить Господь Саваоф: піст четвертого місяця і піст п’ятого, і піст сьомого, і піст десятого­ зробиться для дому Іудиного радістю­ і веселим торжеством; тільки любіть істину і мир. ²⁰ Так говорить Господь Саваоф: ще будуть приходити народи і жителі багатьох міст; ²¹ і підуть жителі одного міста до жителів іншого і скажуть: ходімо молитися перед лицем Господа і знайдемо Господа Саваофа; і кожен скаже: піду і я. ²² І буде приходити багато племен і сильних народів, щоб знайти Господа Саваофа в Єрусалимі і помолитися лицю Господа. ²³ Так говорить Господь Саваоф: буде у ті дні, візьмуться десять чоловік із усіх різномовних народів, візьмуться за полу юдея і будуть говорити: ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами Бог.

Глава 8. [2] Зах. 1, 14. [3] Зах. 1, 17. Іс. 11, 9. Єр. 31, 23. [4] Іс. 65, 20. [6] Мф. 19, 26. [7] Іс. 27, 13. Єр. 30, 18. [8] Іс. 51, 16. Одкр. 21, 7. [9] 1 Езд. 5, 2. Іс. 35, 5. [10] Агг. 1, 6. [12] Іс. 55, 13. Ам. 9, 13. Лев. 26, 4. [13] Агг. 2, 20. [15] Ос. 6, 4. Іс. 54, 4. [16] Зах. 7, 9. Еф. 4, 25. [17] Зах. 7, 10. [19] Зах. 7, 5. [21] Іс. 2, 3. Мих. 4, 2. [22] Іс. 51, 3–4; 52, 15; 66, 20. [23] Зах. 9, 7. Діян. 2, 5.

Глава 9↑

 Пророче слово Господа на зем­лю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться, — бо око Господа на всіх людей, як і на всі коліна Ізраїлеві, — ² і на Емаф, суміжний з ним, на Тир і Сидон, бо він дуже умудрився. ³ І збудував собі Тир фортецю, накопичив срібла, як пилу, і золота, як вуличного бруду. ⁴ Ось, Господь зробить його бідним і уразить силу його у морі, і сам він буде знищений вогнем. ⁵ Побачить це Аскалон і жахнеться, і Газа, і затремтить сильно, й Екрон; бо осоромиться надія його: не стане царя у Газі, й Аскалон буде безлюдним. ⁶ Чуже плем’я буде жити в Азоті, і Я знищу зарозумілість фи­листимлян. ⁷ Вивергну кров з уст його і мерзоти його з зубів його, і він дістанеться Богу нашому, і буде як ти­сячоначальник в Іуді, й Екрон буде, як Ієвусей. ⁸ І Я розташую стан біля дому Мого проти війська, проти тих, що проходять уперед і назад, і не буде більше проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду дивитися на це.

⁹ Радій від радости, дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і на молодому ослі, сині під’яремної. ¹⁰ Тоді знищу колісниці у Єфрема і коней у Єрусалимі, і знищений буде військовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря до моря і від ріки до країв землі. ¹¹ А що стосується тебе, заради крови завіту твого Я звільню в’язнів твоїх із рову, в якому немає води. ¹² Повертайтеся на твердиню ви, полонені, що маєте надію! Що тепер звіщаю, воздам тобі подвійно. ¹³ Бо, як лук, Я натягну Собі Іуду і наповню лук Єфремом, і підніму синів твоїх, Сио­не, проти синів твоїх, Іоніє, і зроблю­ тебе мечем ратоборця. ¹⁴ І явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і прогримить Господь Бог трубою, і йтиме у бурях полуденних. ¹⁵ Господь Саваоф буде захищати їх, і вони будуть знищувати і топтати камені для пращ, і будуть пити і шуміти ніби від вина, і наповняться як жертовні чаші, як кути жертовника. ¹⁶ І спасе їх Господь Бог їхній у той день, як овець, народ Свій; бо, подібно до каменів у вінці, вони засяють на землі Його. ¹⁷ О, як велика благість його і яка краса його! Хліб одушевить язик юнаків і вино — отроковиць!

Глава 9. [1] Іс. 7, 8. Єр. 32, 19. [2] Ам. 6, 2. Єз. 28, 12. [4] Іс. 23, 1. [5] Іс. 14, 29. Єр. 47, 1. Мих. 4, 13. [8] Зах. 2, 5. Пс. 33, 8. Дан. 11, 20. [9] Іс. 62, 11. Соф. 3, 14. Мф. 21, 5. Ін. 12, 15. [10] Пс. 71, 8. [11] Єр. 31, 33. Євр. 2, 14. [13] Пс. 44, 6. Євр. 4, 12. [14] Пс. 44, 6. Іс. 27, 13; 60, 2. [15] 1 Кор. 10, 4. [16] Єз. 34, 12. Ін. 10, 11. Еф. 2, 20.

Глава 10↑

 Просіть у Господа дощу в час благопотрібний; Господь блис­не блискавкою і дасть вам рясний дощ, кожному злаки на полі. ² Бо те­рафими говорять пусте, і віщуни бачать неправдиве і розповідають сни облудні; вони утішають пустим; тому вони бродять як вівці, бідують, тому що немає пастиря. ³ На пастирів запалав гнів Мій, і козлів Я покараю; бо відвідає Господь Саваоф стадо Своє, дім Іудин, і поставить їх, як славного коня Свого, на битву. ⁴ Від нього буде наріжний камінь, від нього — цвях, від нього — лук для битви, від нього вийдуть усі народоправителі. ⁵ І вони будуть, як герої, які топчуть ворогів на війні, як вуличний бруд, і боротися, тому що Господь з ними, і посоромлять вершників на конях. ⁶ І укріплю дім Іудин, і спасу дім Йосифів, і поверну їх, тому що Я змилосердився над ними, і вони будуть, ніби Я не залишав їх: бо Я Господь Бог їхній, і почую їх. ⁷ Як герой буде Єфрем; звеселиться серце їх, як від вина; і побачать це сини їхні і зрадіють; у захваті буде серце їх у Господі. ⁸ Я дам їм знак і зберу їх, тому що Я спас їх; вони будуть так само численні, як колись; ⁹ і розселю їх між народами, й у далеких країнах вони будуть згадувати про Мене і будуть жити з дітьми своїми, і повернуться; ¹⁰ і поверну їх із землі Єгипетської, і з Ассирії зберу­ їх, і приведу їх у землю Галаадську і на Ливан, і не вистачить місця для них. ¹¹ І пройде біда по морю, й уразить хвилі морські, і вичерпаються усі глибини ріки, і смириться гордість Ассура, і скіпетр відніметься у Єгипту. ¹² Укріплю їх у Господі, і вони будуть ходити в ім’я Його, — говорить Господь.

Глава 10. [1] Єр. 14, 22. [2] Іс. 8, 19. Єр. 10, 8. Мф. 9, 36. [5] Іс. 25, 10. [6] Соф. 3, 15. [7] Ін. 16, 22. [8] Іс. 5, 26. [9] Втор. 4, 27. [10] Іс. 11, 11. [11] Вих. 14, 16. [12] Іс. 45, 25. Мих. 4, 5.

Глава 11↑

 Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кед­ри твої. ² Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс. ³ Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану. ⁴ Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення, ⁵ яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними. ⁶ Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї, — говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх. ⁷ І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жез­ли, і назву один — благоволінням, другий — путами, і ними буду пасти овець. ⁸ І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене. ⁹ Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає, — нехай помирає, і та, що гине, — нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної. ¹⁰ І візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами. ¹¹ І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа. ¹² І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, — не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників. ¹³ І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара. ¹⁴ І переломив Я другий жезл Мій — «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем. ¹⁵ І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів. ¹⁶ Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих­ буде їсти і копита їх відірве. ¹⁷ Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне.

Глава 11. [2] 4 Цар. 19, 23. Іс. 14, 8. [3] Єр. 25, 34. [4] Мф. 15, 24. Рим. 8, 36. [5] Мих. 3, 3. [6] Єр. 13, 14. Єз. 5, 11. [8] Єр. 18, 18. [9] Єр. 15, 2. [12] Мф. 26, 15. [13] Мф. 27, 5, 9–10. [14] Зах. 11, 7. [16] Іс. 66, 11. Єз. 34, 3. Ін. 10, 12. [17] Єр. 23, 1. Єз. 34, 3. Ін. 10, 12.

Глава 12↑

Пророче слово Господа про Ізраїль. Господь, Який розпрос­тер небо, заснував землю й утворив­ дух людини всередині її, говорить: ² ось, Я зроблю Єрусалим чашею несамовитости для всіх навколишніх народів, і також для Іуди під час облоги Єрусалима. ³ І буде у той день, зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх племен; усі, що будуть підні­мати його, надірвуть себе, а зберуться­ проти нього всі народи землі. ⁴ У той день, — говорить Господь, — Я уражу всякого коня сказом­ і вершника його божевіллям, а на дім Іудин відкрию очі Мої; всякого ж коня у народів уражу сліпотою. ⁵ І скажуть князі Іудині у серцях своїх: сила моя — жителі Єрусали­ма­ в Господі Саваофі, Бозі їхньому. ⁶ У той день Я зроблю князів Іудиних, як жаровню з вогнем між дровами і як палаючий світильник серед снопів, і вони знищать усі навколишні наро­ди, праворуч і ліворуч, і знову насе­ле­ний буде Єрусалим на своєму міс­­ці,­ у Єрусали­мі. ⁷ І спасе Господь спочатку намети Іуди, щоб велич до­му Давидового і велич жителів Єрусалима не підносилася над Іудою. ⁸ У той день захищати буде Господь жителів Єрусалима, і найслабший між ними у той день буде, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними. ⁹ І буде у той день, Я знищу­ всі народи, які нападають на Єрусалим. ¹⁰ А на дім Давида і на жителів Єрусалима виллю дух благодаті і розчулення, і вони будуть дивитися на Нього, Якого про­кололи, і будуть ридати за Ним, як ридають за єдинородним сином, і уболівати, як уболівають за первістком. ¹¹ У той день здійметься великий плач у Єрусалимі, як плач Гададриммона у долині Мегиддонській. ¹² І буде ридати земля, кожне плем’я окремо: плем’я дому Давидового окремо, і дружини їхні окремо; плем’я дому Нафанового окремо, і дружини їхні окремо; ¹³ плем’я дому Левіїного окремо, і дружини їхні окремо; плем’я Симеонове окремо, і дружини їхні окремо. ¹⁴ Усі інші племена — кожне плем’я окремо, і дружини їхні окремо.

Глава 12. [1] Пс. 101, 26; 103, 2. Іс. 42, 5. [2] Іс. 51, 17, 22. [3] Мф. 10, 22. Лк. 20, 18. [4] Втор. 11, 12. 3 Цар. 8, 29. Пс. 33, 16. [7] Ам. 9, 11. [8] Іс. 40, 31. Лк. 1, 69. 2 Кор. 5, 20. [10] Іоїл. 2, 28. Діян. 2, 18. Ін. 19, 37. Ам. 8, 10. [11] 2 Пар. 35, 22. [13] Лк. 3, 31.

Глава 13↑

 У той день відкриється джерело дому Давидового і жителям Єрусалима для омивання гріха і нечистоти. ² І буде у той день, — го­во­рить Господь Саваоф, — Я знищу­ імена ідолів з цієї землі, і вони не будуть більше згадуватися, так само як лжепророків і нечистого духа ви­жену з землі. ³ Тоді, якщо хто буде про­рокувати, то батько його і мати його, які народили його, скажуть йому: тобі не слід жити, бо ти неправ­ду говориш в ім’я Господа; й уразять його батько його і мати його, які народи­ли його, коли він буде прорікати. ⁴ І буде у той день, посоромляться такі віщуни, кожен видіння свого, коли будуть прорікати, і не бу­дуть одягати на себе волосяниці, щоб обманювати. ⁵ І кожен ска­же: я не пророк, я хлібороб, тому що хтось зробив мене рабом від дитинства мого. ⁶ Йому скажуть: від чого ж на руках у тебе рубці? І він відповість: від того, що мене били у домі тих, що люблять мене. ⁷ О, меч! піднімися на пастиря Мого і на ближнього Мо­­го, — говорить Господь Саваоф: урази пастиря, і розсіються вівці! І Я про­стягну руку Мою на малих. ⁸ І буде на всій землі, — говорить Господь, — дві частини на ній бу­­дуть знищені, вимруть, а третя за­лишиться на ній. ⁹ І введу цю третю частину у вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як очищають золото: вони будуть закликати ім’я Моє, і Я почую їх і скажу: «це Мій народ», і вони скажуть: «Гос­подь — Бог мій!»

Глава 13. [2] Єз. 30, 13. [3] Втор. 13, 15; 18, 20. Мф. 10, 37. [4] Мих. 3, 6–7. [7] Мф. 26, 31. Мк. 14, 27. [8] Лк. 8, 5. [9] Іс. 10, 20. Єз. 22, 22. 1 Кор. 3, 15.

Глава 14↑

 Ось настає день Господній, і розділять награбоване у тебе серед тебе. ² І зберу всі народи на війну проти Єрусалима, і візьмуть місто, і розграбовані будуть доми, і збезчещені будуть дружини, і половина міста піде у полон; але решта народу не буде знищена в місті. ³ Тоді виступить Господь і ополчиться проти цих народів, як ополчився у день брані. ⁴ І стануть ноги Його у той день на горі Елеонській, яка перед лицем Єрусалима на сході; і роздвоїться гора Елеонська від сходу до заходу дуже великою долиною, і половина гори відійде до півночі, а половина її — до півдня. ⁵ І ви побі­жите у долину гір Моїх, бо долина гір буде простягатися до Асила; і ви побіжите, як бігли від землетрусу в дні Озії, царя Юдейського; і прийде Гос­подь Бог мій і всі святі з Ним. ⁶ І бу­­де­ у той день: не стане світла, світила віддаляться. ⁷ День цей буде єдиний, відомий тільки Господу: ні день, ні ніч; лише у вечірній час з’явиться світло. ⁸ І буде у той день, живі води потечуть з Єрусалима, половина їх до моря східного і половина їх до моря західного: влітку й узимку так буде. ⁹ І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине. ¹⁰ Уся ця земля буде, як рівнина, від Гаваона до Реммона, на південь від Єрусалима, який високо буде стояти на своєму місці і населиться від воріт Веніамінових до місця перших воріт, до кутових воріт, і від вежі Анамеїла до царських точил. ¹¹ І будуть жи­ти у ньому, і прокляття не буде більше, але буде стояти Єрусалим безпечно. ¹² І ось яке буде ураження, яким уразить Господь усі народи, які воювали проти Єрусалима: у кожного зачахне тіло його, коли він ще стоїть на своїх ногах, і очі у нього розтануть в ямках своїх, і язик його засохне у роті його. ¹³ І буде у той день, станеться між ними велике сум’яття від Господа, так що один схопить руку іншого, і підніметься рука його на ближнього його. ¹⁴ Але і сам Іуда буде воювати проти Єрусалима, і зібране буде багатство всіх навколишніх народів: золото, срібло й одяг у великій кількості. ¹⁵ Буде таке саме ураження і коней, і мулів,­ і верблюдів, і ослів, і всякої худоби, яка буде у станах у них. ¹⁶ Потім усі інші з усіх народів, які приходили проти Єрусалима, будуть приходити з року в рік для поклоніння Царю, Господу Саваофу, і для святкування­ свята кущів. ¹⁷ І буде: якщо якесь із племен земних не піде в Єрусалим для поклоніння Царю, Господу Сава­офу, то не буде дощу в них. ¹⁸ І якщо плем’я Єгипетське не підніметься в путь і не прийде [сюди], то й у нього не буде дощу і спіткає його ураження, яким уразить Господь народи, що не приходять святкувати свято кущів. ¹⁹ Ось що буде за гріх Єгипту і за гріх усіх народів, які не прийдуть святкувати свято кущів! ²⁰ У той час навіть на кінських уборах буде написано: «Святиня Господу», і казани­ у домі Господньому будуть, як жертовні чаші перед вівтарем. ²¹ І всі казани в Єрусалимі та Юдеї будуть святинею Господа Саваофа, і будуть приходити всі, хто приносить жертву, і брати їх і варити у них, і не буде більше жодного хананея у домі Господа Саваофа в той день.

Глава 14. [2] Зах. 12, 3. Іс. 13, 16. [4] Діян. 1, 12. [5] 2 Пар. 26, 1. Ам. 1, 1. [6] Мф. 24, 29. [7] Одкр. 21, 23, 25; 22, 5. Іс. 60, 20. [8] Єз. 47, 1. Іоїл. 3, 18. Одкр. 2, 1. [9] Іс. 52, 7. Єр. 23, 5. 1 Кор. 8, 6. [10] Зах. 8, 21–22. Неєм. 3, 6, 23. Єр. 31, 38. [11] Іс. 33, 20. Рим. 8, 15. Одкр. 22, 3. [12] Іс. 66, 24. [13] Іс. 3, 6. [15] Зах. 14, 12. [16] Єз. 20, 40. Соф. 2, 11. Зах. 8, 22. [17] Іс. 5, 6; 60, 12. Одкр. 11, 6. [18] Іс. 5, 6. [20] 3 Цар. 7, 38. [21] Іс. 35, 8. Іоїл. 3, 17. Одкр. 21, 27; 22, 15.

Опубліковано: 28.08.2013; востаннє змінено: 12.02.2014.