Книга пророка Софонії
Глава 1↑
Слово Господнє, яке було до Софонії, сина Хусія, сина Годолії, сина Аморії, сина Єзекії, у дні Іосії, сина Амонового, царя Юдейського.
2 Усе знищу з лиця землі, — говорить Господь: 3 знищу людей і худобу, знищу птахів небесних і риб морських, і спокуси разом з нечестивими; знищу людей з лиця землі, — говорить Господь. 4 І простягну руку Мою на юдеїв і на всіх жителів Єрусалима: знищу з місця цього залишки Ваала, ім’я жерців зі священиками, 5 і тих, які на покрівлях поклоняються воїнству небесному, і тих, що поклоняються, які клянуться Господом і клянуться царем своїм, 6 і тих, які відступили від Господа, не шукали Господа і не запитували про Нього. 7 Замовкни перед лицем Господа Бога! бо близько день Господній: уже приготував Господь жертовне заколення, призначив, кого покликати. 8 І буде у день жертви Господньої: Я відвідаю князів і синів царя і всіх, що одягаються в одяг іноплемінників; 9 відвідаю у той день усіх, які перестрибують через поріг, які дім Господа свого наповнюють насильством і обманом. 10 І буде у той день, — говорить Господь, — крик біля воріт рибних і ридання біля інших воріт і велике руйнування на пагорбах. 11 Ридайте, жителі нижньої частини міста, бо зникне весь торговельний народ і знищені будуть обтяжені сріблом. 12 І буде у той час: Я зі світильником огляну Єрусалим і покараю тих, які сидять на дріжджах своїх і говорять у серці своєму: «не творить Господь ні добра, ні зла». 13 І перетворяться багатства їхні на здобич і доми їхні — на запустіння; вони побудують доми, а жити у них не будуть, насадять виноградники, а вина з них не будуть пити.
14 Близький великий день Господа, близький, і дуже поспішає: уже чутний голос дня Господнього; гірко заволає тоді й найхоробріший! 15 День гніву — день цей, день скорботи і тісноти, день спустошення і руйнування, день пітьми і мороку, день хмари й імли, 16 день труби і військового крику проти укріплених міст і високих веж. 17 І Я стисну людей, і вони будуть ходити, як сліпі, тому що вони згрішили проти Господа, і розметана буде кров їхня, як порох, і плоть їхня — як послід. 18 Ні срібло їхнє, ні золото їхнє не може врятувати їх у день гніву Господа, і вогнем ревности Його пожерта буде вся ця земля, бо знищення, і притім раптове, звершить Він над усіма жителями землі.
Глава 1. [1] 4 Цар. 22, 1. [3] Іс. 24, 3. Ос. 4, 3. [4] Єр. 49, 3. Ос. 10, 5. [5] Єр. 44, 17. Ос. 4, 15. [7] Пс. 36, 7. Єр. 46, 10. Іс. 34, 6. [8] 4 Цар. 25, 7. 1 Пет. 3, 3. [12] Єр. 48, 11. Єз. 11, 3. [13] Втор. 28, 30. Ам. 5, 11. Мих. 6, 15. [14] Єз. 30, 3. [15] Єр. 30, 7. Іоїл. 2, 11. Ам. 5, 18. [18] Притч. 11, 4. Єз. 7, 19.
Глава 2↑
Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий, 2 доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої. 3 Шукайте Господа, всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього. 4 Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться.
5 Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, — 6 і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби. 7 І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх. 8 Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його. 9 Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пустелею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину. 10 Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа. 11 Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів. 12 І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм. 13 І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля, 14 і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки. 15 Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою.
Глава 2. [3] Іс. 51, 7. [7] Іс. 11, 14. Єр. 29, 14; 30, 3. [8] Єз. 25, 3. Єр. 49, 3–4. [9] Єр. 48, 1. Втор. 29, 23. [10] Соф. 2, 8. [11] Зах. 13, 2. Тов. 14, 5–6. Ін. 4, 21. [12] Іс. 18, 1. [13] Наум. 1, 14; 2, 2; 3, 15. [14] Іс. 13, 21; 34, 11. [15] Іс. 47, 8.
Глава 3↑
Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу! 2 Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається. 3 Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки. 4 Пророки його — люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон. 5 Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому. 6 Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жителів. 7 Я говорив: «бійся тільки Мене, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.
8 Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля. 9 Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно. 10 Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Моїх, принесуть Мені дари. 11 У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що марнославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй. 12 Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господнє. 13 Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не стануть говорити лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх. 14 Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима! 15 Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла. 16 У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Сиону: «нехай не слабнуть руки твої!» 17 Господь Бог твій посеред тебе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде торжествувати за тебе з радістю. 18 Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба. 19 Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх. 20 У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.
Глава 3. [3] Єз. 22, 27. Мих. 3, 10. [4] Єр. 23, 11. Ос. 9, 7. Єз. 22, 26. [5] Мал. 2, 6. 2 Пар. 36, 15. Дан. 9, 20–21. [7] Іс. 8, 13; 26, 9–10. Зах. 1, 3. [8] Соф. 1, 18. [9] Іс. 29, 18; 61, 1. Ос. 2, 14. [10] Іс. 18, 7. Рим. 15, 16. 1 Пет. 1, 1. [11] Рим 6, 21. [12] Іс. 6, 13; 11, 16. 1 Кор. 1, 26. [13] Іс. 29, 23. Одкр. 14, 5. Ін. 10, 11. [14] Іс. 12, 6; 35, 1. Зах. 9, 9. [15] Іс. 40, 2. Одкр. 19, 16. [16] Іс. 12, 2. Зах. 8, 13. [17] Іс. 25, 4. Єз. 11, 16. [19] Мих. 4, 7. [20] Єр. 29, 14. Єз. 34, 12. Соф. 2, 7.
