Книга пророка Наума
Глава 1↑
Пророцтво про Ниневію; книга видінь Наума елкосеянина.
2 Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: помщається Господь ворогам Своїм і не пощадить супротивників Своїх. 3 Господь довготерпеливий і великий могутністю, і не залишає без покарання; у вихорі й у бурі хода Господа, хмара — пил від ніг Його. 4 Заборонить Він морю, і воно висихає, і всі ріки вичерпуються; в’яне Васан і Кармил, і блякне цвіт на Ливані. 5 Гори трясуться перед Ним, і пагорби тануть, і земля коливається перед лицем Його, і вселенна і всі, що живуть у ній. 6 Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпить полум’я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним. 7 Благий Господь, притулок у день скорботи, і знає тих, що надіються на Нього. 8 Але повінню, що все потоплює, зруйнує дощенту Ниневію, і ворогів Його покриє морок. 9 Що замишляєте ви проти Господа? Він звершить знищення, і біда вже не повториться, 10 бо ті, що сплелися між собою, як терня, і напилися, як п’яниці, вони пожерті будуть зовсім, як суха солома. 11 З тебе вийшов той, хто задумав лихе проти Господа, хто склав раду нечестиву.
12 Так говорить Господь: хоч вони безпечні і численні, але вони будуть посічені і зникнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, більше не буду обтяжувати. 13 І нині Я розіб’ю ярмо його, яке лежить на тобі, і пута твої розірву. 14 А про тебе, Ассуре, Господь визначив: не буде більше сімені з твоїм ім’ям; з дому бога твого знищу ідолів і кумирів; приготую тобі у ньому могилу, тому що ти будеш у ганьбі. 15 Ось, на горах — стопи благовісника, який сповіщає мир: святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо не буде більше проходити тобою нечестивий: він зовсім знищений.
Глава 1. [2] Вих. 20, 5. Нав. 24, 19. [3] Пс. 85, 5. Іов. 5, 18–19. [4] Іс. 50, 2. [5] Вих. 19, 18. Втор. 32, 22. Пс. 96, 5. [6] Одкр. 6, 17. Бут. 19, 24. Втор. 32, 22. [7] Пс. 1, 6. 2 Тим. 2, 19. [10] Іс. 9, 18. [13] Єр. 27, 2. [14] 4 Цар. 19, 37. [15] Іс. 52, 7. Рим. 10, 15.
Глава 2↑
Піднімається на тебе руйнівник: охороняй твердині, стережи дорогу, зміцни стегна, збирайся із силами. 2 Бо відновить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі і виноградне гілля їх знищили. 3 Щит героїв його красний; воїни його в одежах багряних; вогнем блищать колісниці у день приготування до бою, і ліс списів хвилюється. 4 По вулицях мчать колісниці, гримлять на площах; блиск від них, як від вогню; блищать, як блискавка. 5 Він викликає хоробрих своїх, але вони спотикаються на ходу своєму; поспішають на стіни міста, але облога вже влаштована. 6 Річкові ворота відчиняються, і палац руйнується. 7 Вирішено: вона буде оголена і відведена у полон, і рабині її будуть стогнати як голуби, б’ючи себе у груди. 8 Ниневія з часу існування свого була як ставок, повний води, а вони біжать. «Стійте, стійте!» Але ніхто не оглядається. 9 Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! немає кінця запасам усякого дорогоцінного начиння. 10 Розграбована, спустошена і розорена вона, — і тане серце, коліна трясуться; у всіх у стегнах сильний біль, і лиця у всіх потемніли. 11 Де тепер лігво левів і те пасовище для левенят, по якому ходили лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх, — 12 лев, який викрадає для насичення левенят своїх, і який задушує для левиць своїх, і який наповнює здобиччю печери свої і лігва свої викраденим? 13 Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І спалю у диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і знищу з землі здобич твою, і не буде більше чутний голос послів твоїх.
Глава 2. [2] Єр. 49, 9. [7] Іс. 38, 14. [10] Іс. 13, 7–8. [11] Єз. 19, 2. [13] Наум. 3, 5.
Глава 3↑
Горе місту крови! все воно повне обману і вбивства; не припиняється у ньому грабіжництво. 2 Чутні ляскіт бича і стукіт коліс, що крутяться, іржання коня і гуркіт колісниці, що скаче. 3 Мчить кіннота, виблискує меч і блищать списи; убитих безліч і купи трупів: немає кінця трупам, спотикаються об трупи їх. 4 Це — за численні блудодіяння розпусниці приємної зовнішности, майстерної у чародійстві, яка блудодіяннями своїми продає народи і чаклуваннями своїми — племена. 5 Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І підніму на лице твоє краї одягу твого і покажу народам наготу твою і царствам сором твій. 6 І закидаю тебе мерзотами, зроблю тебе ганебною і виставлю тебе на позорище. 7 І буде те, що всякий, побачивши тебе, побіжить від тебе і скаже: «розорена Ниневія! Хто пошкодує за нею? де знайду я утішителів для тебе?» 8 Хіба ти краще за Но-Аммона, що знаходиться між ріками, оточений водою, валом якого було море, і море служило стіною його? 9 Ефіопія і Єгипет з незлічимою безліччю інших служили йому підкріпленням; копти і лівійці приходили на допомогу тобі. 10 Але і він переселений, пішов у полон; навіть і немовлята його розбиті на перехрестях усіх вулиць, а щодо знатних його кидали жереб, і всі вельможі його закуті ланцюгами. 11 Так і ти – сп’янієш і сховаєшся; так і ти будеш шукати захисту від ворога.12 Усі укріплення твої подібні до смоковниці зі стиглими плодами: якщо труснути їх, то вони впадуть прямо у рот того, хто бажає їсти. 13 Ось, і народ твій, як жінки у тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться ворота землі твоєї, вогонь пожере запори твої. 14 Начерпай води на час облоги; зміцнюй укріплення твої; піди у багно, топчи глину, полагоди піч для випалювання цеглин. 15 Там пожере тебе вогонь, посіче тебе меч, поїсть тебе, як гусінь, хоч би ти розмножилася, як гусінь, розмножилася, як сарана. 16 Купців у тебе стало більше, ніж зірок на небі; але ця сарана розсіється і полетить. 17 Князі твої — як сарана, і воєначальники твої — як рої мошок, які під час холоду гніздяться у щілинах стін, і коли зійде сонце, то розлітаються, і не узнаєш місця, де вони були. 18 Сплять пастирі твої, царю Ассирійський, спочивають вельможі твої; народ твій розсіявся по горах, і немає кому зібрати його. 19 Немає лікування для рани твоєї, болюча виразка твоя. Усі, хто почув звістку про тебе, будуть плескати у долоні за тебе, бо на кого не простягалася безупинно злість твоя?
Глава 3. [1] Єз. 24, 9. Авв. 2, 12. [4] Єз. 23, 3. Одкр. 17, 1. [5] Іс. 47, 3. Єз. 16, 37. [9] Іс. 18, 1. [11] Єр. 25, 27. [12] 4 Цар. 19, 25– 26. [13] Єр. 50, 37; 51, 30.
