«Наша Парафія»

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл.• Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах.• Мал.
• Мф. • Мк. • Лк. • Ін. • Діян.
• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.
• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.
• Одкр.

Глава:  1  2  3  4 

Глава 1↑

 Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію.

² Я полюбив вас, говорить Господь. А ви говорите: «у чому явив Ти любов до нас?» — Чи не брат Ісав Якову? — говорить Господь; і однак же Я полюбив Якова, ³ а Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його — шакалам пустелі. ⁴ Якщо Едом скаже: «ми розорені, але ми відновимо зруйноване», то Господь Саваоф говорить: вони побудують, а Я зруйную, і назвуть їх областю нечестивою, народом, на який Господь прогнівався назавжди. ⁵ І побачать це очі ваші, і ви скажете: «звеличився Господь над межами Ізраїля!» ⁶  Син шанує батька і раб — господаря свого; якщо Я батько, те де повага до Мене? і якщо Я Господь, то де благоговіння переді Мною? — говорить Господь Саваоф вам, священики, що знеславлюєте ім’я Моє. Ви говорите: «чим ми знеславлюємо ім’я Твоє?» ⁷ Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а говорите: «чим ми знеславлюємо Тебе?» — Тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги». ⁸ І коли приносите у жертву сліпе, чи не погано це? або коли приносите кульгаве і хворе, чи не погано це? Піднеси це твоєму князеві; чи буде він задоволений тобою і чи прихиль­но прийме тебе? — говорить Господь Саваоф. ⁹ Отже, моліться Богу, щоб помилував нас; а коли таке виходить з рук ваших, то чи може Він ми­лостиво приймати вас? — говорить Господь Саваоф. ¹⁰ Краще хто-небудь з вас замкнув би двері, щоб дарма не тримали вогню на жертов­нику Моєму. Немає Мого благовоління до вас, — говорить Господь Са­ваоф, — і приношення з рук ваших неблагоугодно Мені. ¹¹ Бо від сходу сонця до заходу велике буде ім’я Моє між народами, і на всякому місці будуть приносити фіміам імені Моє­му, чисту жертву; великим буде ім’я Моє між народами, — говорить Господь Саваоф. ¹² А ви хулите його тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги, і здобуток від неї — їжа жалюгідна». ¹³ Притому говорите: «ось скільки праці!» і нехтуєте нею, — говорить Господь Саваоф, — і приносите украдене, кульгаве і хворе, і такої ж властивости приносите хлібний дар: чи можу з благоволінням приймати це з рук ваших? — говорить Господь. ¹⁴ Проклятий неправдивий, у якого у стаді є незіпсо­ваний самець, і він дав обітницю, а приносить у жертву Гос­поду пошкоджене: тому що Я Цар великий, і ім’я Моє страшне серед народів.

Глава 1. [2] Рим 9, 13. [3] Іс. 13, 22. Єр. 9, 11. Єз. 35, 9. [4] Іс. 9, 10. Єр. 45, 4. 1 Мак. 5, 3. [6] Вих. 20, 12. Мф. 15, 4. [7] Іс. 58, 2. [8] Вих. 12, 5; 29, 38. Лев. 22, 20. Втор. 15, 21. [9] 2 Пар. 19, 7. [10] Іс. 1, 11. Єр. 6, 20. Ам. 5, 21–22. [11] Пс. 112, 3. [14] Пс. 46, 3.

Глава 2↑

 Отже, для вас, священики, ця заповідь: ² якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздавати славу імені Моєму, — говорить Господь Саваоф, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прикласти до того серця. ³ Ось, Я відніму у вас плече, і нечистоти розкидаю на обличчя ваші, нечистоти святкових жертв ваших, і викинуть вас разом з ними. ⁴ І ви узнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження завіту Мого з Левієм, — говорить Господь Саваоф. ⁵ Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і благоговів перед ім’ям Моїм. ⁶  Закон істини був на вустах його, і неправди не було на язиці його; у мирі і правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув від гріха. ⁷ Бо вуста священика повинні зберігати відання, і закону шукають з уст його, тому що він віс­ник Господа Саваофа. ⁸ Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт Левія, — говорить Господь Саваоф. ⁹ За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотри­муєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону. ¹⁰ Чи не один у всіх нас Отець? Чи не один Бог створив нас? Чому ж ми віроломно чинимо одне проти одного, порушуючи тим завіт батьків наших? ¹¹ Віроломно чинить Іуда, і мерзота звершується в Ізраїлі­ і в Єрусалимі; бо принизив Іуда святиню Господню, яку любив, одружив­ся з дочкою чужого бога. ¹² У того, хто робить це, знищить Господь із наметів Якова того, який пильнує на варті і який відповідає, і який приносить жертву Господу Саваофу. ¹³ І ось ще що ви робите: ви примушуєте обливати сльозами жертовник Господа з риданням і воланням, так що Він уже не споглядає більше на приношення і не приймає очищуваль­ної жертви з рук ваших. ¹⁴ Ви ска­же­те: «за що?» За те, що Господь був свід­­ком між тобою і дружиною юнос­ти твоєї, проти якої ти чинив віроломно, тим часом як вона подруга твоя і законна дружина твоя. ¹⁵ Але чи не зробив того самого один, і в ньому перебував чудовий дух? що ж зробив цей один? він бажав одержати від Бога потомство. Отже, бережіть дух ваш, і ніхто не чини віроломно проти дружини юности своєї. ¹⁶  Якщо ти ненавидиш її, відпусти, — говорить Господь Бог Ізраїлів; образа покриє одяг його, — говорить Господь Саваоф; тому пильнуйте за духом вашим і не чиніть віроломно. ¹⁷ Ви прогнівляєте Господа словами вашими і говорите: «чим прогнівляє­мо ми Його?» Тим, що говорите: «вся­кий, хто робить зло, хороший перед очима Господа, і до таких Він благоволить», або: «де Бог правосуддя?»

Глава 2. [2] Лев. 26, 14, 16. Втор. 28, 15. [3] Ос. 2, 11. Ам. 5, 22–23. [4] Чис. 1, 49. [5] Чис. 25, 12. Іс. 66, 2. [6] Соф. 3, 5. Мф. 5, 18. Дан. 12, 3. [7] Єз. 44, 23. 1 Кор. 4, 1. 2 Кор. 5, 20. [9] Лев. 19, 15. [10] Еф. 4, 6. [11] Неєм. 13, 23. [13] Ам. 5, 22. [14] Бут. 2, 18. Мф. 5, 32. Притч. 2, 17. [15] Бут. 16, 3–4. [16] Втор. 24, 1. Вих. 21, 10. [17] Мал. 3, 14.

Глава 3↑

 Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною, і несподівано прийде у храм Свій Гос­подь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде, — говорить Господь Саваоф. ² І хто ви­тримає день пришестя Його, і хто встоїть, коли Він явиться? Бо Він — як вогонь, що розплавляє, і як луг, що очищає, ^З і сяде переплавляти й очищати срібло, і очистить синів Ле­вія і переплавить їх, як золото і як срібло, щоб приносили жертву Господу в правді. ⁴ Тоді благоприємною буде Господу жертва Іуди та Єрусалима, як у дні давні і як у літа минулі. ⁵ І прийду до вас для суду і буду швидким викривачем чаклунів і перелюбників і тих, які клянуться неправдиво й утримують плату у найманця, пригноблюють удову і сироту, і відштовхують прибульця, і Мене не бояться, — говорить Господь Сава­оф. ⁶  Бо Я — Господь, Я не змінююся;­ тому ви, сини Якова, не знищи­лися. ⁷ З днів батьків ваших ви відступили від уставів Моїх і не дотримуєтесь їх; наверніться до Мене, і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф. Ви скажете: «як нам навернутися?» ⁸ Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадає­те Мене. Скажете: «чим обкрадаємо ми Тебе?» Десятиною і приношеннями. ⁹ Прокляттям ви прокляті, тому що ви — весь народ — обкрадаєте Мене. ¹⁰ Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, —- говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення? ¹¹ Я для вас забороню тим, що пожирають, знищувати у вас пло­ди земні, і виноградна лоза на полі у вас не залишиться без плодів своїх,­ — говорить Господь Саваоф. ¹² І блаженними називати будуть вас усі на­роди, тому що ви будете землею жа­даною, — говорить Господь Саваоф ¹³ Зухвалі переді Мною слова ваші, — говорить Господь. Ви скажете: «що ми говоримо проти Тебе?» ¹⁴ Ви говорите: «марне служіння Богу, і яка користь, що ми дотримувалися постанов Його і ходили у сумному одязі перед лицем Господа Саваофа? ¹⁵ І нині ми вважаємо гор­довитих щасливими: краще влаштовують се­бе ті, що чинять беззаконня,­ і хоч спокушають Бога, але за­ли­шаються цілими». ¹⁶  Але ті, що бояться Бога, говорять одне одному: «слухає Господь і чує це, і перед лицем Його пишеться пам’ятна книга про тих, що бояться Господа і шанують ім’я Його». ¹⁷ І вони будуть Моїми, — го­ворить Господь Саваоф, — власністю­ Моєю у той день, який Я сотворю, і буду ми́лувати їх, як ми́лує лю­дина сина свого, який служить їй. ¹⁸ І тоді знову побачите різницю між праведником і нечестивим, між служителем Бога і тим, хто не служить Йому.

Глава 3. [1] Мф. 11, 10. Мк. 1, 2. Лк. 7, 27. [3] Пс. 65, 10. Іс. 1, 25. Єз. 22, 22. [6] Чис. 23, 19. [7] Зах. 1, 3. [10] 4 Цар. 7, 2. [12] Втор. 33, 29. [13] Іуд. 1, 15. [14] Іов. 21, 15. [15] Пс. 94, 9. [16] Пс. 93, 9; 138, 16. Наум. 1, 7. [17] Мф. 13, 30. [18] Іс. 3, 10; 65, 13.

Глава 4↑

 Бо ось, прийде день, що палає, як піч; тоді всі гордовиті і ті, що живуть нечестиво, будуть, як солома, і попалить їх грядущий день, — говорить Господь Саваоф, — так що не залишить у них ні кореня, ні гілок. ² А для вас, що благоговієте перед ім’ям Моїм, зійде Сонце правди і зцілення у променях Його, і ви вийдете і заграєте, як тельці вгодовані; ^З і будете топтати нечестивих, бо вони будуть порохом під стопами ніг ваших у той день, який Я сотворю, — говорить Господь Саваоф. ⁴ Пам’ятайте закон Мойсея, раба Мого, який Я заповів йому на Хориві для всього Ізраїля, так само як і правила й устави. ⁵ Ось, Я пошлю до вас Іллю пророка перед настанням дня Господнього, великого і страшного. ⁶ І він наверне серця батьків до дітей і серця дітей до батьків їхніх, щоб Я, прийшовши, не вразив землю прокляттям.

Глава 4. [1] Іс. 1, 31. [2] Лк. 1, 78. [3] Іс. 25, 10. Рим. 16, 20. [4] Вих. 20, 1. [5] Мф. 17, 10. Мк. 9, 11. Лк. 1, 17. [6] Лк. 1, 17.

Опубліковано: 28.08.2013; востаннє змінено: 12.02.2014.