Книга пророка Авдія
Глава 1
Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог про Едома: звістку почули ми від Господа, і посол посланий оголосити народам: «вставайте, і виступимо проти нього війною!» 2 Ось, Я зробив тебе малим між народами, і ти у великій ганьбі. 3 Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розщелинах скель, на підвищеному місці, і говориш у серці твоєму: «хто скине мене на землю?» 4 Але хоч би ти, як орел, піднявся високо і серед зірок улаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, — говорить Господь. 5 Чи не злодії приходили до тебе? чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б стільки, скільки потрібно їм. Якби проникли до тебе оббирачі винограду, то і вони хіба не залишили б кілька ягід? 6 Як обібрано все у Ісава й обшукані тайники його! 7 До кордону випровадять тебе всі союзники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою у мирі, ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає у ньому сенсу! 8 Чи не у той день буде це, — говорить Господь, — коли Я знищу мудрих в Едомі і розсудливих на горі Ісава? 9 Уражені будуть страхом хоробрі твої, Фемане, щоб усі на горі Ісава знищені були вбивством. 10 За утиск брата твого, Якова, покриє тебе сором і ти знищений будеш назавжди. 11 У той день, коли ти стояв навпроти, у той день, коли чужі вели військо його у полон й іноплемінники ввійшли у ворота його і кидали жереб щодо Єрусалима, ти був як один з них. 12 Не варто було б тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було б радіти за синів Іуди у день загибелі їхньої і розкривати рот у день біди. 13 Не варто було б тобі входити у ворота народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на недолю його у день загибелі його, ні торкатися майна його в день біди його, 14 ні стояти на перехрестях для убивання тих, що біжать із нього, ні видавати уцілілих з нього у день біди. 15 Бо близький день Господній на всі народи: як ти чинив, так учинено буде і з тобою; воздаяння твоє повернеться на голову твою. 16 Бо, як ви пили на святій горі Моїй, так усі народи завжди будуть пити, будуть пити, проковтнуть і будуть, ніби їх не було. 17 А на горі Сионі буде спасіння, і буде вона святинею; і дім Якова одержить у володіння спадщину свою. 18 І дім Якова буде вогнем, і дім Йосифа — полум’ям, а дім Ісавів — соломою: запалять його, і знищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава: бо Господь сказав це. 19 І заволодіють ті, які на півдні, горою Ісава, а які у долині, — филистимлянами; і заволодіють полем Єфрема і полем Самарії, а Веніамін заволодіє Галаадом. 20 І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею Ханаанською до Сарепти, а переселені з Єрусалима, які знаходяться у Сефараді, одержать у володіння міста південні. 21 І прийдуть спасителі на гору Сион, щоб судити гору Ісава, і буде царство Господа.
Глава 1. [1] Єр. 49, 14. [2] Єр. 49, 15. [3] Чис. 24, 21. Єр. 21, 13. [4] Єр. 49, 16. Ам. 9, 2. [5] Єр. 49, 9. [7] Пс. 40, 10. Дан. 11, 27. [8] Іс. 29, 14. Єр. 49, 7. 1 Кор. 1, 19. [9] Єр. 49, 7. [10] Бут. 27, 41. Єз. 35, 2. Ам. 1, 11. [12] Мих. 4, 11. [14] Єз. 21, 21. [15] Єз. 35, 15. [17] Іс. 14, 2. [20] 3 Цар. 17, 9. [21] Пс. 109, 6. Мих. 4, 7. Ін. 16, 8.