Друге послання до Солунян святого апостола Павла
Глава 1 ↑
Павло‚ i Силуан‚ i Тимофiй — Солунській церквi в Боговi Отцi нашому i Господi Iсусi Христi: 2 благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.
3 Завжди по справедливостi ми повиннi дякувати Боговi за вас, браття, тому що зростає вiра ваша i примножується любов кожного один до одного мiж усiма вами, 4 так що ми самi хвалимося вами у церквах Божих, терпiнням вашим i вiрою в усiх гонiннях i скорботах, якi ви зносите 5 на доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб вам сподобитися Царства Божого, задля якого i страждаєте. 6 Бо праведно перед Богом — вiдплатити скорботою тим, що кривдять вас, 7 а вам, скривдженим, — вiдрадою разом iз нами в явлення з неба Господа Iсуса з ангелами сили Його, 8 Який у полум’яному вогнi здiйснює помсту тим, якi не пiзнали Бога i не пiдкоряються благовiстуванню Господа нашого Iсуса Христа, 9 якi приймуть кару, вiчну погибель, вiд лиця Господнього i вiд слави могутности Його, 10 коли Вiн прийде прославитись у святих Своїх i з’явиться дивним в день той у всiх, хто увiрував, бо ви повірили нашому свідченню. 11 За це i молимося завжди за вас, щоб Бог наш сподобив вас бути гiдними покликання i здiйснив усяке благоволiння благости i дiло вiри в силi, 12 щоб прославилось iм’я Господа нашого Iсуса Христа у вас i ви в Hьому з благодатi Бога нашого i Господа Iсуса Христа.
Глава 1. [3] 1 Сол. 1, 2. [5] Рим. 8, 17. [6] Рим. 2, 8 [8] Євр. 12, 29.
Глава 2 ↑
Благаємо ж вас, браття, щодо пришестя Господа нашого Ісуса Христа і нашого зiбрання до Hього, 2 не спiшити вагатися розумом i не тривожитися нi вiд духу, нi вiд слова, нi вiд послання, нiби нами надiсланого, неначе вже настає день Христів. 3 Hехай нiхто не спокусить вас нiяк: бо день той не прийде, поки не прийде ранiш вiдступлення i не вiдкриється чоловiк грiха, син погибелi, 4 який противиться i звеличується над усiм, що зветься Богом‚ або святинею, так що в храмi Божому сяде вiн, як Бог, і за Бога себе видаватиме. 5 Хiба не пам’ятаєте, як я, ще перебуваючи у вас, говорив вам це? 6 I тепер ви знаєте, що утримує його від того‚ щоб з’явитися в свiй час. 7 Бо таємниця беззаконня вже дiє, тiльки не здiйсниться доти, доки не буде вилучений iз середовища той, що утримує тепер. 8 I тодi вiдкриється беззаконник, якого Господь Iсус уб’є духом уст Своїх i знищить явленням пришестя Свого. 9 Його ж пришестя, за дiєю сатани, буде з усякою силою i знаменням та чудесами неправдивими, 10 i з усякою оманою неправди тих, якi гинуть за те, що вони не прийняли любови iстини для свого спасiння. 11 I за це пошле їм Бог дiю омани, так що вони вiритимуть неправдi, 12 i вiдтак будуть засудженi всi, що не увiрували iстинi, а полюбили неправду.
13 Ми ж повиннi завжди дякувати Боговi за вас, улюбленi Господом браття, що Бог вiд початку, через освячення Духа i вiру в iстину, обрав вас на спасiння, 14 до якого ви i покликанi благовiстуванням нашим для досягнення слави Господа нашого Iсуса Христа.
15 Отже, браття, стiйте i тримайтеся передань, яких ви навчилися чи то словом, чи то посланням нашим. 16 Сам же Господь наш Iсус Христос i Бог i Отець наш, Який полюбив нас i дав утiшення вiчне i добру надiю в благодатi, 17 нехай утiшить вашi серця i нехай утвердить вас у всякому словi й доброму дiлi.
Глава 2. [3] Мф. 24, 4. Мк. 13, 5. Лк. 21, 8. Еф. 5, 6 [4] Дан. 11, 36. Одкр. 13, 1. [7] Діян. 20, 29. [8] Іс. 11, 4. 1 Ін. 2, 18. Одкр. 19, 15. [11] 3 Цар. 22, 22. Мф. 24, 24. [7] 1 Кор. 11, 1. 1 Сол. 4, 12. [8] Діян. 20, 34. 1 Кор. 4, 12. 1 Сол. 2, 9. [9] 1 Кор. 4, 16. [10] Бут. 3, 19.
Глава 3 ↑
Отже, молiться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як i у вас, 2 i щоб нам визволитися вiд непорядних та лукавих людей, бо не в усiх є вiра. 3 Але вiрний Господь, Який укрiпить вас i збереже вiд лукавого. 4 Уповаємо ж на Господа щодо вас, що ви робите i будете робити те, що ми повелiваємо вам. 5 Господь же нехай направить серця вашi на любов Божу i на терпiння Христове.
6 Заповiдаємо ж вам, браття, iм’ям Господа нашого Iсуса Христа, вiддалятися вiд усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли вiд нас, 7 бо ви самi знаєте, як належить вам наслiдувати нас, бо ми у вас не безчинствували, 8 нi в кого не їли хлiба дарма, але були в трудi i подвизi вночi i вдень, щоб не обтяжити кого з вас, — 9 не те щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам на зразок, щоб ви наслiдували нас. 10 Бо коли ми були у вас, то заповiдали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай i не їсть. 11 Та чуємо, що деякi у вас поводять себе безчинно, нiчого не роблять, тiльки метушаться. 12 Таких наставляємо i переконуємо Господом нашим Iсусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свiй хлiб. 13 Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро. 14 Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланнi, того майте на увазi i не знайтеся з ним, щоб присоромити його. 15 Тiльки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата. 16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усiма вами!
17 Вiтання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланнi; пишу я так: 18 благодать Господа нашого Iсуса Христа з усiма вами. Амiнь.
Глава 3. [1] Еф. 6, 19. [3] Ін. 17, 15. [13] Гал. 6, 9. [14] Мф. 18, 17. [16] Флп 4, 9. 1 Сол. 5, 23.