Воскресні апостоли
Від неділі всіх святих до неділі митаря і фарисея
Неділя 1-ша, всіх святих.
До Євреїв послання святого апостола Павла читання (зач. 330).
Браття, всі святі вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, затуляли пащі левів, гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців; жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж засмучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще — воскресіння; інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць, були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; ті, яких увесь світ не був достойний, блукали по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі. І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного, тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалости. Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує, і з терпінням підемо на подвиг, який чекає на нас, дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса.
Неділя 2-га після П’ятидесятниці.
До Римлян послання святого апостола Павла читання (зач. 81, від половини).
Браття, слава і честь і мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потім і елліну! Бо Бог не дивиться на особу. Ті, які, не маючи закону, згрішили, поза законом і загинуть; а ті, які у законі згрішили, за законом будуть засуджені, бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону виправдані будуть, бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самі собі закон: вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свідчить їхня совість і думки їхні, які то звинувачують, то виправдовують одна одну, у той день, коли, за моїм благовістям, Бог буде судити таємні діла людей через Ісуса Христа.
Неділя 3-тя після П’ятдесятниці.
До Римлян послання святого апостола Павла читання (зач. 88).
Браття, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого вірою і одержали доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимось надією слави Божої. І не цим тільки, але хвалимось і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпіння, від терпіння досвідченість, від досвічености надія, а надія не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця наші Духом Святим, даним нам.
Бо Христос, коли ми ще були немічні, в призначений час помер за нечестивих. Бо навряд чи хто помре за праведника; хіба що за добродійника, можливо, хтось і зважиться померти. Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками. Тож, тим більше нині, будучи виправдані Його Кров’ю, спасемося Ним від гніву.
Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життя Його.
Неділя 4-та після П’ятдесятниці.
До Римлян послання святого апостола Павла читання (зач. 93).
Браття, звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності. Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню на беззаконня, так нині представте члени ваші в раби праведності на освячення. Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведності. Які ж плоди ви мали тоді? Такі, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній — смерть. А нині, коли ви звільнились від гріха і стали рабами Богу, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне. Бо відплата за гріх — смерть, а дар Божий — життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому.
Неділя 5-та після П’ятдесятниці.
До Римлян послання святого апостола Павла читання (зач. 103).
Браття, бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль на спасіння. Бо свідчу їм, що мають ревність Божу, та не за розумом. Бо, не розуміючи праведности Божої і намагаючись поставити власну праведність, вони не скорилися праведності Божій, бо кінець закону — Христос, на праведність кожного, хто вірує. Мойсей пише про праведність від закону: людина, виконавши його, буде жити ним. А праведність від віри так говорить: не кажи в серці твоєму: хто зійде на небо? Тобто Христа звести. Або: хто зійде в безодню? Тобто Христа з мертвих підняти. Але що говорить Писання? Близько до тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, тобто слово віри, яке проповідуємо. Бо якщо вустами твоїми будеш сповідувати Ісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірують для праведності, а устами сповідують для спасіння.
Неділя 6-та після П’ятдесятниці.
До Римлян послання святого апостола Павла читання (зач. 110).
Браття, за даною нам благодаттю, маємо різні дарування, то, якщо маєш пророцтво, пророкуй за мірою віри; якщо маєш служіння, перебувай у служінні; якщо учитель, — у навчанні; якщо утішитель, утішай; хто роздає, роздавай у простоті; начальник, начальствуй зі старанністю; хто милосердствує, милосердствуй зі щирістю. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло, прихиляйтеся до добра; будьте братолюбні один до одного з ніжністю; випереджайте один одного з шанобливістю; у старанності не лінуйтесь, духом палайте; Господу служіть; утішайтесь надією; в скорботах будьте терплячі; в молитві постійні; в потребах святих беріть участь; будьте гостинні до подорожніх. Благословляйте гонителів ваших; благословляйте, а не проклинайте.
Неділя 7-ма після П’ятдесятниці.
До Римлян послання святого апостола Павла читання (зач. 116).
Браття, ми сильні, повинні терпіти немочі безсилих, а не собі догоджати. Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання бо й Христос не собі догоджав, але, як написано: ʺЛихослів’я тих, що лихословили Тебе, впали на Менеʺ. А все, що написано було раніше, написано нам на повчання, щоб ми терпінням і втішанням з Писання зберігали надію. Бог же терпіння і втішення нехай дарує вам бути в однодумстві між собою, за вченням Христа Ісуса, щоб ви однодушно, єдними устами славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа.
Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас до слави Божої.
Неділя 8-ма після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 124).
Браття, благаю вас ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднанні були в одному розумінні та в одній думці. Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки. Я кажу про те, що у вас говорять: я — Павлів; я — Аполлосів; я — Кифин; а я — Христів. Хіба ж розділився Христос? Хіба Павло розп’явся за вас? Чи в ім’я Павлове ви хрестилися? Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Криспа та Гая, щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім’я. Хрестив же я Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю. Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового.
Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, — сила Божа.
Неділя 9-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 128).
Браття, ми співпрацівники Божі, а ви Божа нива, Божа будівля. Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий архітектор, поклав основу, а інший будує на ній; але нехай кожний пильнує, як він будує. Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Ісус Христос. Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи, — діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно є. У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду. А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім, сам спасеться, але так, ніби через вогонь. Хіба ж не знаєте, що ви — храм Божий і Дух Божий живе у вас? Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм — ви.
Неділя 10-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 131).
Браття, нам, посланцям останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми були видовищем світові, ангелам і людям. Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті. Навіть донині терпимо голод, і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємося, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; ганьблять нас, ми благаємо: ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині. Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених, бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям. Тому благаю вас: ставайте подібні мені, як я Христу.
Неділя 11-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 141).
Браття, печать мого апостольства — ви у Господі. Ось мій захист проти тих, що осуджують мене. Хіба ми не маємо влади їсти і пити? Хіба не маємо влади мати супутницею сестру — жінку, як і інші апостоли, і брати Господні, і Кифа? Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися? Який воїн служить коли-небудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада? Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон? Бо в Мойсеєвім законі написано: не зав’язуй рота волові, що молотить. Чи про волів турбується Бог? Чи, звичайно, заради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає. Якщо ми посіяли у вас духовне, то чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне? Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому.
Неділя 12-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 158).
Браття, нагадую вам благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися, яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням, і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням, і що явився Кифі, потім одинадцятьом; потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли; потім явився Якову, також усім апостолам; а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові. Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав церкву Божу.
Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною. Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
Неділя 13-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 166).
Браття, пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні і тверді. Усе у вас нехай буде з любов’ю. Благаю вас, браття (ви знаєте сім’ю Стефанову, що вона є початок Ахайї і що вони присвятили себе на служіння святим), будьте і ви шанобливі до таких і до всякого, хто допомагає і трудиться. Я радий приходу Стефана, Фортуната та і Ахаїка; вони заповнили відсутність вашу, бо вони заспокоїли мій і ваш дух. Шануйте таких. Вітають вас церкви асійські; щиро вітають вас у Господі Акила і Прискілла разом із домашньою їхньою церквою. Вітають вас усі браття. Вітайте один одного святим цілуванням. Моє Павлове вітання власною рукою. Хто не любить Господа Ісуса Христа, нехай буде проклятий, маранафа. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами, і любов моя з усіма вами в Христі Ісусі. Амінь.
Неділя 14-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 170).
Браття, Той, Хто утверджує нас із вами у Христі і Який помазав нас, є Бог, Він і поклав печать на нас, і дав запоруку Духа в серця наші. Бога кличу в свідки на душу мою, що, жаліючи вас, я досі не приходив до Коринфа, не тому, ніби ми беремо владу над вірою вашою; але ми сприяємо радості вашій: бо вірою ви тверді.
Отже, я вирішив сам у собі не приходити до вас знову у смутку. Бо коли я засмучую вас, то хто звеселить мене, як не той, хто засмучений мною? Те саме я і писав до вас, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, за яких мені належало радіти, бо за всіх вас певний, що моя радість є радість і для всіх вас. Від великої скорботи і туги серця я писав вам з великими сльозами не для того, щоб засмутити вас, але щоб ви пізнали мою надмірну любов до вас.
Неділя 15-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 176).
Браття, Бог, Який звелів, щоб із темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Ісуса Христа. Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили була Божою, а не нашою. Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії; нас гонять, але ми не покинуті; повалені, але не погублені. Завжди мертвість Господа Ісуса носимо в тілі, щоб і життя Ісусове відкрилося в тілі нашому. Бо ми живі безперестанно віддаємося на смерть заради Ісуса, щоб і життя Ісусове відкрилося у смертній плоті нашій, тому смерть діє в нас, а життя у вас.
Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, — і ми віруємо, тому й говоримо, знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить через Ісуса і нас і поставить перед Собою з вами. Бо все для вас, щоб благодать, примножившись, тим більшу викликала в багатьох вдячність на славу Божу.
Неділя 16-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 181).
Браття, ми, як співпрацівники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно. Бо сказано:
ʺУ сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобіʺ. Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння. Ми нікому ні в чому не чинимо перешкоди, щоб служіння було бездоганним, але в усьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тіснотах, у ранах, у в’язницях, у вигнаннях, у трудах, у неспанні, в постах, у очищенні, у розумі, у довготерпінні, в доброті, в Дусі Святому, в нелицемірній любові, у слові істини, у силі Божій, зі зброєю правди в правій і в лівій руці, у славі і безчесті, у ганьбі і похвалах: як обманщики, але ми правдиві; як незнані, але пізнані; як ті, що помирають, але ось ми живі; як карані, та не вбиті; як сумні, але завжди радіємо; як бідні, але багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
Неділя 17-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 182, від половини).
Браття, ви — храм Бога Живого, як сказав Бог: оселюся в них, і ходитиму в них, і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом. І тому вийдіть із середовища їхнього і відлучіться, — говорить Господь, — і не доторкайтесь до нечистого, і Я прийму вас. І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками, — говорить Господь Вседержитель.
Отже, улюблені, маючи такі обітниці, очистьмо себе від усякої скверни плоті і духу, творячи святиню в страхові Божому.
Неділя 18-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 188).
Браття, хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне. Кожен приділяй з ласки серця, не з гіркотою і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог. Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло. Як написано: розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повік. Той же, Хто дає насіння сіячеві і хліб, дасть рясноту посіяному вами і примножить плоди правди вашої, так щоб ви були багаті на всяку щедрість, яка через нас створює подяку Богу.
Неділя 19-та після П’ятдесятниці.
До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 194).
Браття, Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенний повік, знає, що я кажу правду. У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук.
Не корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь і одкровень Господніх. Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі — не знаю, чи без тіла — не знаю, Бог відає) узятий був до третього неба. І знаю про такого чоловіка (не знаю — в тілі чи без тіла), що він був узятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати. Таким чоловіком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хіба тільки немочами моїми. А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину; але я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки в мені бачить або чує від мене. А щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався. Тричі благав я Господа про те, щоб він відступився від мене. Але Господь сказав мені: досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя виявляється в немочі. І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова.
Неділя 20-та після П’ятдесятниці.
До Галатів послання святого апостола Павла читання (зач. 200).
Браття, сповіщаю вам, що Євангеліє, яке я благовістив, не є людське; бо я прийняв його і навчився не від людини, а через одкровення Ісуса Христа. Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, що я жорстоко гнав церкву Божу та руйнував її і перевершував у юдействі багатьох ровесників моїх у роді моєму, будучи надмірним ревнителем батьківських моїх передань. Коли ж Бог, Який обрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, благоволив відкрити в мені сина Свого, щоб я благовістив Його язичникам, — я не став тоді ж радитися з плоттю і кров’ю і не пішов у Єрусалим до тих, що стали апостолами раніше за мене, а пішов до Аравії і знову повернувся в Дамаск. Потім, через три роки, пішов я до Єрусалима побачити Петра і пробув у нього днів п’ятнадцять. Іншого з апостолів не бачив нікого, тільки Якова, брата Господнього.
Неділя 21-ша після П’ятдесятниці.
До Галатів послання святого апостола Павла читання (зач. 203).
Браття, дізнавшись, що людина виправдовується не ділами закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою в Христа Ісуса, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть.
Якщо ж ми, шукаючи виправдання у Христі, самі виявилися грішниками, то невже Христос є служитель гріха? Аж ніяк! Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем. Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп’явся Христові, і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене.
Неділя 22-га після П’ятдесятниці.
До Галатів послання святого апостола Павла читання (зач. 215).
Браття, бачите, як багато я написав вам власною рукою. Ті, які бажають хвалитися плоттю, примушують вас обрізуватися тільки для того, щоб їх не гнали за хрест Христів, бо й самі ті, що обрізуються, не дотримуються закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, аби похвалитися вашою плоттю.
А я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Яким для мене світ розп’ятий і я для світу. Бо у Христі Ісусі не має ваги ні обрізання, ні необрізання, а нове створіння. Тим, які живуть за цим правилом, мир їм і милість та Ізраїлеві Божому. А втім, ніхто не обтяжуй мене: бо я ношу рани Господа Ісуса на тілі моїм. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браття! Амінь.
Неділя 23-тя після П’ятдесятниці.
До Ефесян послання святого апостола Павла читання (зач. 220).
Браття, Бог, багатий милістю, з великої Своєї любови, якою нас полюбив, і нас, мертвих за злочини, оживотворив із Христом, — благодаттю ви спасенні, — і воскресив із Ним, і посадив на небесах у Христі Ісусі, щоб у майбутніх віках явити безмірне багатство благодаті Своєї в благості до нас у Христі Ісусі. Бо благодаттю ви спасенні через віру, і це не від вас, це — Божий дар: не через діла, щоб ніхто не хвалився. Бо ми — Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми виконували.
Неділя 24-та після П’ятдесятниці.
До Ефесян послання святого апостола Павла читання (зач. 221).
Браття, Христос є мир наш, Який створив з обох одне і зруйнував перепону, яка стояла посередині, скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповідей вченням, щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, вчинивши мир, і в єдиному тілі примирити обох із Богом хрестом, убивши ворожнечу на ньому. І, прийшовши, благовістив мир вам, далеким і близьким, бо через Нього і ті й інші маємо доступ до Отця в одному Духові.
Отже, ви вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові, утверджені на основі апостолів і пророків, маючи наріжним каменем Самого Ісуса Христа, на Якому вся будівля, складаючись злагоджено, зростає в святий храм у Господі, на якому і ви будуєтесь Духом на оселю Божу.
Неділя 25-та після П’ятдесятниці.
До Ефесян послання святого апостола Павла читання (зач. 224).
Браття, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані, з усякою смиренномудрістю й лагідністю та довготерпінням, терплячи один одного з любов’ю, прагнучи зберегти єдність духу в союзі миру. Одне тіло й один дух, як ви й покликані в одій надії покликання вашого; один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх нас.
Неділя 26-та після П’ятдесятниці.
До Ефесян послання святого апостола Павла читання (зач. 229).
Браття, робіть як діти світла, бо плід Духа є у всякій доброті, праведності та істині. Випробовуйте, що є угодне Богові, і не беріть участи в неплідних ділах темряви, але викривайте. Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити. Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло. Тому сказано: встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос. Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві, отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа. І не впивайтеся вином, від якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом, повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа.
Неділя 27-ма після П’ятдесятниці.
До Ефесян послання святого апостола Павла читання (зач. 233).
Браття, зміцнюйтесь Господом і могутністю сили Його. Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських, бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти співправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних. Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши, вистояти. Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною, і зодягнувшись у броню праведності, і взувши ноги в готовність благовістити мир; а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого; і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є слово Боже.
Неділя 28-ма після П’ятдесятниці.
До Колосян послання святого апостола Павла читання (зач. 250).
Браття, дякуючи Богу й Отцю, Який покликав нас до участи у спадщині святих у світлі, визволив нас від влади темряви і ввів у Царство улюбленого Сина Свого, у Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його і прощення гріхів, Який є образ Бога невидимого, народжений раніше всякого створіння; бо Ним створено все, що на небесах і на землі, видиме і невидиме; чи престоли, чи господства, чи начальства, чи влади, — усе Ним і для Нього створено; і Він є раніш усього, і все Ним стоїть.
І Він є глава тіла Церкви; Він — початок, первісток із мертвих, щоб мати Йому в усьому першість.
Неділя 29-та після П’ятдесятниці.
До Колосян послання святого апостола Павла читання (зач. 257).
Браття, коли ж явиться Христос, життя ваше, тоді ви явитеся з Ним у славі. Отже, умертвіть земні члени ваші: блуд, нечистоту, пристрасть, злу похіть і користолюбство, що є ідолослужіння, за них гнів Божий іде на синів противлення, серед яких і ви колись ходили, коли жили поміж ними. А тепер ви відкладіть усе: гнів, лютість, злість, лихослів’я, лайливість уст ваших; не говоріть неправди один одному, скинувши стародавню людину з ділами її та вдягнувшись у нову, яка оновлюється в пізнанні за образом Творця її, де немає ні елліна, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос.
Неділя 30-та після П’ятдесятниці.
До Колосян послання святого апостола Павла читання (зач. 258).
Браття, вдягніться, як обрані Божі, святі та улюблені, в милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння, поступаючись один одному і прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так і ви. Більш за все вдягніться в любов, яка є сукупністю довершеності. І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні. Слово Христове нехай оселяється у вас щедро, з усякою премудрістю, навчайте і наставляйте один одного псалмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господу.
Неділя 31-ша після П’ятдесятниці.
До Тимофія першого послання святого апостола Павла читання (зач. 280, від половини).
Сину Тимофію, дякую Христу Ісусу, Господу нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння, мене, колишнього хулителя і гонителя і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням, у невірстві; благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі.
Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього, для життя вічного. Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
Неділя 32-га після П’ятдесятниці.
До Тимофія першого послання святого апостола Павла читання (зач. 285. від половини).
Сину Тимофію, слово це вірне і всякого прийняття гідне. Бо ми для того і трудимося і ганьбу терпимо, що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усіх людей, а найбільше вірних. Проповідуй це і навчайся. Нехай ніхто не гордує твоєю молодістю; але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті. Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням. He занедбуй дарування, що перебуває в тобі і дане тобі за пророцтвом з покладанням рук священства. Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успіх твій для всіх був очевидний.
Апостол на всяке прохання.
До Филип’ян послання святого апостола Павла читання (зач. 247).
Браття, радійте завжди в Господі, і ще кажу: радійте. Лагідність ваша нехай буде відома всім людям. Господь близько. Не турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом, і мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Ісусі. Нарешті, браття мої, що тільки істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне слави, що тільки чеснота й похвала, про те помишляйте. Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в мені, те виконуйте, — і Бог миру буде з вами.
Апостол за померлих.
До Солунян послання святого апостола Павла читання (зач. 270).
Браття, не хочу лишати вас у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним. Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишаємося до пришестя Господнього, не попередимо померлих, тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господу у повітря і так завжди з Господом будемо.
