У суботу першу святого і Великого посту
На ранній
Після шестипсалмія співаємо Бог Господь… на глас 2, і промовляємо тропар святого Федора (двічі): Великої віри… Слава: і нині. Богородичний (один раз): Всі незбагненні… І звичайні кафизми. Після першої кафизми співаємо сідальний мученичий з Октоїха рядового гласу, з богородичним. Після другої кафизми співаємо ці сідальні святого Федора, глас 3:
Палаючи вірою православ’я, оману погасив злослав’я; знищивши ідольське безбожжя і всеспаленням Божественним ставши, чудесами зрошуєш кінці землі, мученику преславний, тому Христа Бога благай, щоб Він дарував нам велику милість.
Другий сідальний святого:
Тебе дарував Господь усьому світові як божественний дар на спасіння і в стражданнях укріпив; тому, зціляючи наші душевні болі і перемагаючи тілесні пристрасті, мученику Федоре, Христа Бога благай, щоб Він дарував нам велику милість.
Богородичний, подібний: Ти, Діво Пречиста, в утробі Своїй носила невмістимого Бога, Який раніше віку від Отця нетлінно засяяв, Слово Іпостасне і Син Єдиносущний, — Його благай з пророками й мучениками, преподобними, посниками і праведниками, щоб Він дарував нам відпущення провин.
Також читаємо житіє і страждання святого. Далі псалом 50 і канон святого монастиря з ірмосами на 6. І святого Федора на 8: Стихословимо ж і Господу співаємо.
Канон, творіння Іоана, митрополита Євхаітського, глас 4.
Пісня 1
Ірмос: Відкрию уста мої…
З усіх найвищий Ту, що Тебе невимовно народила, явив Ти найвищою серед Своїх обраних. Тому, нині цього вінценосця оспівуючи, Всехвальна, Тебе першою величаємо.
Прославлю у піснях Федора, великого між мучениками, страдника пресвітлого, славного, і препрославленого чудесами, від кінців і до кінців землі знаменитого.
Засяяв день радости для тих, хто у скорботах, і розігнав їх смуток: починається передсвято мученика, який прославився Божественною благодаттю. Кров’ю окропилася Церква й очистилася святим заколенням, яке прийняв страдник, принісши себе у жертву, і в жертву прийнятий заради його божественної слави.
Богородичний: Прекрасне, хоч і не у свій час встановлене торжество: Владичиця прикрасила все, і нині явила тим, що святкують пам’ять його, що страждав до крови.
Інший канон, Іоана Євхаітського, глас 6.
Ірмос: Як по суші…
Дивний у святих воістину, Боже, явив Ти мені милості Свої, Христе, даруючи мені слово, щоб я піснями прославив Твого мученика.
Твердість у стражданнях і терпеливість у муках явив ти, страстотерпче Христів: тому скору поміч свою подавай нам, Федоре.
Слава…
Бажаючи знищити благочестиву віру отців, злий мучитель відняв душу його і зіткнувся з Богом через нечестивий намір.
Богородичний: Богонатхненні пророцтва мужів на Тобі сповнилися, Мати Діво, бо Ти породила Бога істинного і Людину істинну, надприродно і незбагненно.
Катавасія: Відкрию уста мої, і сповняться Духа, і слово промовлю Цариці Матері, і, в радості торжествуючи, прославлятиму, оспівуючи Її чудеса.
Пісня 3
Ірмос: Твої піснесловці, Богородице…
Бажають бачити день Сина Твого, як образ Його, христославні люди, тому, Владичице, нині святкують, виявляючи поклоніння Тобі і славному страстотерпцю Твоєму.
Перемагає різним чином усе краще: бо великий страдник змінив на радість тимчасову скорботу, поживу святого посту спрямувавши на послаблення.
Властивий і подібний до тебе дар, який у тобі, страднику: бо ти сам оселив його у собі, тому з радістю приносимо тобі дари похвали.
Найміцнішу основу заклав ти своїми особливими чеснотами: звіра-всегубця, що дихав вогнем і вбивством, знищив як безсилого надприродною мужністю.
Безумствував новий відступник, і жертву з хлібом змішав як з отрутою; але окаянний злочестивець був посоромлений мучеником.
Богородичний: Сповнилася вся земля, Діво, пізнанням Господа, Який з Тебе явився світові; але повнота благодаті божественних мучеників утвердила через них істину.
Інший Ірмос: Нема святого…
Диявол колись нашіптував Єві лестощі, і Адама через них спокусив оманою, він і нині отруту злоби вливає лестощами.
Пребеззаконний, маючи обманщика, диявола, замислив злобу проти праведників і вичікував сприятливого часу, щоб учинити всяку мерзоту.
Слава…
Настав початок днів святого посту, коли кожен християнин, очищаючи твердим стриманням самого себе, від усього відсторонюється.
Богородичний: Надіє світу всесильна, покрове і заступництво, Всесвята Діво, не відкинь благі молитви рабів, що з любов’ю Тебе завжди ублажають.
Катавасія: Твої піснесловці, Богородице…
Сідальний, глас 8:
Подібний: Премудрости Слово…
Божественну всезброю прийнявши й ідольську оману викинувши, спонукав ти ангелів прославляти подвиги твої: божественним бажанням сповнившись, смерть у вогні ти мужньо зустрів. Тому тим, що заради імені твого просять тебе, даруй Божественні дари зцілень, страстотерпче Федоре: молися Христу Богу, щоб Він дарував відпущення гріхів тим, хто з любов’ю святкує пам’ять твою.
Слава…
Подібний: Максиміановими хитрощами не обманувся, Христовими словами виявляв мужність, ідольське капище у вогні спопелив ти, стражданнями повністю перемігши супротивника, як пророк перейшов ти вогонь, наче по воді; тому достойно проливаєш зцілення як нагороду за подвиги, страстотерпче Федоре: молися Христу Богу, щоб Він дарував відпущення гріхів тим, хто з любов’ю святкує пам’ять твою.
І нині…
Богородичний, подібний: Як всенепорочна Невіста Творця, як безмужна Мати Визволителя, яка прийняла Всевишнього, Всехвальна, поспіши, щоб мене, беззаконня і скверни оселю й свідоме бісів пристановище, визволити від їх злочинств, бо Ти є світла оселя чеснот, Світлоприємнице нетлінна: розжени хмару пристрастей, вишньої світлости сподоби і світла невечірнього молитвами Твоїми.
Пісня 4
Ірмос: Ти, що сидиш у славі…
О нове преславне поєднання і розчинення! Дівство з Різдвом поєднав народжений Богочоловік: і приніс радість у скорботні дні, шануючи Свого страдника.
Дивись, як Христа любив він, ставши Христовим воїном: Його бо ворогів любов’ю і вогнем знищив, і себе всього віддав — як добру й угодну Йому жертву.
Як переможець ти мужньо переніс страждання, сміливо промовляючи і зневаживши муки, здивував усіх, що дивилися, і став для всього творіння новим і преславним видінням.
Кості не були зламані Бога і Владики мого, о довготерпіння! Бо Ти й після умертвлення страждав! Його ж воїна вогонь посоромився, не доторкнувшись до померлого.
Богородичний: Ті, що померли з Владикою, життя служителі, і воскресли з Ним, і живуть у Нього нині вічно: і Матір Сина разом прославляють, благословляючи Отця, Сина і Духа Святого.
Інший Ірмос: Христос моя сила…
Думки нашіптує нечестивий: дивіться, як дійсно страшно; бо хоче окаянний мерзотною поживою людей Христових осквернити. Ділом вчинив раду беззаконну, бо звелів заборонити поживу з чистої їжі і підкласти ту, яку він осквернив кров’ю.
Слава…
Було виявлено і сповіщено про беззаконня усім християнам; тому, коли вони дізналися, зібралися всі разом у храм Господній святий.
Богородичний: Тебе, Яка породила Предвічного від Отця Народженого, нині ми, вірні, за молитвеницю маємо: Її молитвами прихилений, Христе, будь милосердним до рабів Твоїх.
Катавасія: Той, що сидить у славі на престолі Божества, на хмарині легкій прийде, Ісус Пребожественний, і нетлінною правицею спасе тих, що взивають: слава, Христе, силі Твоїй.
Пісня 5
Ірмос: Вжахнулося все…
Нині відкривається переддвір’я благодаті, і упокоєння нині стає прообразом воскресіння: тому світлосяйно світлу Владичицю шануємо і славного мученика.
Дарує Бог тезоіменний дар, Федора, який полюбив Того, Хто явився на землі, — преславних діл Творця і Божественних сил Сотворителя. Марні луки і стріли твої на мученика, вороже людського спасіння: і померлий він живе, і, прокинувшись, злочинства твої поборює, і спасає кожного православного.
Богородичний: Дивне було раніше чудо, Богоотроковице, бо стражданнями засвідчено віру несумнівну, і віра завжди буває з чудесами, і Тому, Хто від Неї, з вірою поклоняємося.
Інший Ірмос: Божим світлом Твоїм…
Тодішній архиєрей вжахнувся, коли дізнався про намір нечестивого, і піснями всенічними Бога благав, щоб Він не забув до кінця людей Своїх у напастях їхніх.
Але як воістину скорий помічник, не відвернися і не відкинь благань вірних усіх, що в істині і щиро призивають тебе, але найшвидшу поміч подай їм і виконання всякого починання.
Слава…
Від вишніх скорий помічник посилається на землю, страстотерпець Федір, і до пастиреначальника з’являється, навчаючи його, як визволитися від беззаконної ради.
Богородичний: Всякий, хто звертається до Твого, Владичице, заступництва, не буде посоромлений, але коли проситиме благодаті, прийме швидко дар корисного прохання.
Катавасія: Вжахнулося все від Божественної слави Твоєї, бо Ти, безмужна Діво, мала в утробі над усіма Бога і породила предвічного Сина, й усім, що славлять Тебе, подаєш мир.
Пісня 6
Ірмос: Божественне це і всечесне…
Поститися, Спасе, не можуть друзі й сини чертога Твого, бо Тебе, Жениха, з Матір’ю і з другом Твоїм, вони гостинно приймають і служать.
Відійшов від Бога, Який спасає, відійшов від розуму злочестивий і гординею повстав на віру: але замість цього знайшов великославного.
Постраждавши, явився мудріший і, виявивши мужність, став вірнішим, бо зміцнився у борні з мучителями і в славних перемогах, і померши — не відступив від чеснот.
Богородичний: Визволившись нині, Владичице, від напастей душогубних, благодать маємо за Твоїм Божественним провидінням, і чудесами страстотерпця Твого.
Інший Ірмос: Житейське море…
Дивуючись дивному з’явленню твоєму, архиєрей одізвався у відповідь: хто ти є, господарю, що промовляєш до мене? Врозуми і навчи, як знайти найшвидшу допомогу.
Федір промовив: я страстотерпець безсумнівний, і слухай — звари пшеницю і розділи між людьми, і так спасуться від оскверненої їжі оманщика.
Слава…
Яке велике чудо твоє і преславне твоє заступництво, Федоре! Тому безбоязно всі до тебе звертаємося і молимося: спаси рабів твоїх.
Богородичний: Світла оселею, що прийняла чисте Слово, стала Ти з волі Отця через зішестя на тебе Духа Святого: тому мене просвіти.
Катавасія: Божественне…
Кондак, глас 8: Віру Христову, як щит прийнявши у серці своєму, багатостраждальний, ворожі сили знищив ти, многостраждальче: і вінцем небесним вінчався ти вічно, Федоре як непереможний.
Ікос: Тебе, що на престолі світла, з вірою вдячно славимо, бо Ти дар Божественний дарував мужньому у стражданнях Федору, у житті триблаженному поборнику істини: він благочестивими помислами наслідував Христа і преславно переміг обманщика як непереможний.
У цей день, у першу суботу постів, у яку з коливом святкуємо преславне чудо святого і славного великомученика Федора Тирона, сталося ось що: Юліан Відступник, отримавши царський скіпетр після смерти Константина Великого від його сина, теж Константина, і зрікшись віри у Христа, впав у ідолослужіння, учинив великі гоніння на християн, діючи то відкрито, то таємно. Ось цей злочестивець з наміром суворо й жорстоко карати, вирішив спокусити християн; бачачи ж, що зовсім небагато людей зрікається істинної віри, а таємно ніяк не вдається осквернити їх, він удався до хитрощів: спостерігши, що християни найбільше очищаються у перший тиждень святого Великого посту і з усією старанністю виконують заповіді Божі, він викликав правителя міста і звелів ті продукти, що їх за звичаєм споживають у середу, забрати, а винести на торговище інші продукти — хліб і питво, попередньо змішавши все це з кров’ю, чим їжу було осквернено. Це робилося з тим наміром, аби християни, які постилися, купивши таку поживу, осквернилися. Одразу ж правитель учинив, як і було наказано, і виніс на ринок осквернені хліби і питво. Однак всевидюче Боже око, що стоїть на перешкоді лукавим задумам і піклується завжди про нас, вірних, викрило підступні наміри злочинця щодо нас. До міського архиєрея Євдоксія, хоч і неправедного і неправославного, Господь послав великого Свого страстотерпця Федора Тирона.
І той, з’явившись до нього в дійсності, а не уві сні, сказав так: скоро вставай і збери Христове стадо, і накажи суворо, аби ніхто не купував їжі і питва, що продасться на торговищі, бо все це осквернене кров’ю за наказом нечестивого царя. А коли той запитав, яким чином це зробити тим, у кого в домі немає ніяких продуктів, а тому їм важко буде втриматися, щоб не піти на торговище, святий дав коливо і сказав, що ось цим коливом він зможе задовольнити їхню потребу. Той здивувався, не розуміючи, що це за коливо, а тому знову запитав, на що великий Федір сказав: варена пшениця, яку ми зазвичайно споживаємо у Євхаітах. На запитання ж архиєрея, хто із христославних людей виявив таку турботу, святий Христів мученик Федір відповів: від Нього я посланий вам на поміч. Тоді архиєрей, піднявшись, сповістив багатьом про бачене, і так учинивши, зберіг Христове стадо в чистоті від ворога і підступного злочинця. А Юліан, побачивши, що його намір викрито, і марними виявилися його зусилля, був посоромлений, тому знову звелів продавати на торговищі звичайні продукти. Ось чому християни після закінчення седмиці, складають подяку благодійнику і мученику, справляючи у цю суботу пам’ять про чудо, щоб така велична справа мученика не була віддана забуттю, а тому ми шануємо великого Федора коливом. Його ж замучив злочестивий Врінга при Максиміані, спочатку піддавши усіляким тортурам, оскільки він спалив храм їхньої богині, а її майно роздав убогим. А тих, хто прийшов до нього з наміром підкоритися нечестивцеві і зректися віри, він відганяв від себе. Зазнавши багатьох страждань, наостанок він був укинутий у розпалену піч, і, зовсім не обгорівши, посеред неї віддав дух Богу.
Його молитвами, Христе Боже, помилуй і спаси нас, амінь.
Пісня 7
Ірмос: Не послужили творінню…
Сказав Ти, що закону не підлягають праведники Твої, праведний Владико: тому Мати Твоя і великославний цей раб Твій, заради світлої пам’яті про них, нині скасовують закон посту.
Яке солодке, велике і радісне нинішнє торжество. Його дарував найдоблесніший й превеликий мученик, бо одним чудом він зберіг від нечестя чистими людей Христових.
Вінчаймо піснями перемоги і вінцями похвали того, хто поборов змія лютого і зберіг у чистоті від душегубця й осквернителя одушевлені тіла.
Богородичний: Праотець наш, побачивши душозгубну поживу, не втік; Твої ж вірні люди, навчені Твоїм мучеником, уникнувши всезгубної поживи, з ним, Владичице, приносять Тобі жертви спасіння.
Інший Ірмос: Росоносною піч…
Росодавцем у печалі і хмарою у вогні став ти, преславний, і спас від печі мучителя вірних, які взивають: благословенний Ти, Боже отців наших.
Цар найбеззаконніший осоромився, і нехай закриються уста твої, що навчають нас беззаконних намірів: бо твою силу знищив Цар і всіх Господь.
Слава…
Юліане безумний, серце твоє, що усе злобою сповнилося, осуджується премудрістю Бога нашого, Який знищив злі наміри проти нас, що співаємо: Ти подаєш благодать нам.
Богородичний: Незбагненним було Твоє зачаття, і незбагненне Різдво Твоє, Всенепорочна: бо Ти породила Бога плоттю, Який спас усіх від тління, Благословенна; тому нині, Богородице, Тебе величаємо.
Катавасія: Не послужили ідолам богомудрі, але прославили Творця, тому, полум’я мужньо потоптавши, раділи, співаючи: всехвальний отців Господь і Бог, благословенний Ти.
Пісня 8
Ірмос: Визволителеві усіх…
Богородице, Різдвом Твоїм Ти сповнила радістю небеса і землю, і в скороминущих напастях благодать довічну подаєш увінчаному світлими святами.
Суботу у спокої проводимо нині, від трудів учорашніх спочиваючи, заради Того, Хто благословив день суботній спочинком, і нині — торжеством мученика.
Ця воістину перша із субот була названа суботою субот: вона сповнена благодаті і сили Божественної, як спомин про велике спасіння.
Царя Бога чистими хлібами — чистий очистив скверну царства беззаконного, і преславним образом чудодіяння святу седмицю освятив.
Богородичний: Сповіщає Твоє, Діво, таїнство, мучеників мужня смерть; бо, увірувавши у Бога народженого, Який страждання з волі Своєї перетерпів, вони самих себе доблесно принесли в жертву.
Інший Ірмос: Із полум’я преподобним…
Із полум’я був визволений ти, мученику Федоре, Божественною силою: так нині і нас ти сам спас заступництвом Божественним своїм від наміру злочестивого беззаконника.
Увечері піднявся плач рабів твоїх — через підступи лукавого супостата; але на ранок радість засяяла, мученику терпеливий, щирою твоєю поміччю.
Слава…
За визволителя тебе мають ті, хто у біду потрапив, — від підступів ворожих; мученику Христів, страстотерпче Федоре, тебе славословимо по всі віки.
Богородичний: Дивується розум людський Твоєму Різдву, Чиста, і не може зрозуміти таїну: тому Тебе з вірою побожно як Богородицю шануємо і славословимо по всі віки.
Катавасія: Юнаки побожні…
Пісня 9
Ірмос: Різдво Твоє нетлінне…
Сходиться безліч людей звідусіль до храму як до скинії свідчення, і живу благодать Того, Хто засяяв у славі всіх мучеників, з Владичицею всіх величаємо.
Мужайся, Христова Церкво, і підкорюй тих, хто марно бореться з тобою: бо Христові друзі і предстоятелі піклуються про тебе, серед них і той, хто відійшов як мужній, Йому ж ти звершуєш пісні подяки.
Ті, що колись померли, своїми діями свідчать, що вони живі і після смерти, і знову заступаються за вірних з великою ревністю.
Богородичний: Як божественну печать Тебе піснями славлю, запечатану Божу книгу носячи, і збираю похвали Тобі, Діво, прославляючи найбільше Твого мученика.
Інший Ірмос: Бога людям неможливо бачити…
Мужнім став ти поборником, преславний, і могутнім заступником для нас, що шануємо твою чесну і вічну пам’ять нині, і твоє страждання, що сталося заради нас, і Божественне заступництво.
Твоє всеблаженне чудо, Федоре, святими силами прославляється у всьому світі, блаженний: тому, щороку збираючись, славу возсилаємо Христові, Який прославив тебе.
Слава…
Бачачи любов тих, хто оспівує тебе, мученику Христів, благодать даруй більшу; і, знаючи віру нашу, преславний, безперестанно молися, теплий мученику, як заступник перед Богом нашим.
Богородичний: Славити Тебе, Діво, не перестаємо — як помічницю, покров, скоре заступництво і надію нашу неосоромну, охороняй завжди рабів Твоїх від усяких напастей і підступів лукавого.
Екзапостиларій: Вінценосче святий, що стоїш з ангелами нині біля престолу Христового, і світлом сповнюєшся, страднику, мир світові безперестанно вимолюй і нам спасіння, бо побожно світлосяйну пам’ять твою звершуємо, Федоре всебагатий, мучеників прикрасо.
Богородичний: В утробі Твоїй, Богородице, оселився Господь, Який зволив спасти світ від смерти; тому, знайшовши спасіння, взиваємо до Тебе по-ангельськи: радуйся, Всехвальна, благословенна між жонами, бо Ти породила радість усьому світові.
На Хваліте… ставимо стихи 4, глас 1.
Прославимо піснями таємними мужа особливого, воїна Всевишнього, вірні, як терпеливого поборника нашого благочестя і, однодушно зібравшись, промовимо: достославний мученику Ісусів, молися за тих, хто шанує тебе.
Тезоіменитим Твоїм покликанням, даре Божий, воістину усім, хто сумує, подавав ти втішення, Федоре триблаженний, бо всякий, хто до твого храму приходив з вірою, з радістю приймав у нагороду чудеса твої, прославляючи Христа.
Страдницькими подвигами зібрав ти собі скарб — благочестя багатство і світлість — і всю силу свою як дар, угодний Богу приніс, здійснючи в подвигах з усією старанністю богодароване твоє покликання.
Всесвітлим торжеством божественного мученика наситімося всі й вірою звеселімося, святолюбці, шануючи світле свято його кончини, піснями славлячи Христа, Який прославив пам’ять його.
Слава… глас 6.
Священства даром і багатством божественного життя став ти для світу, Федоре, бо Христос премудро прославив твою пам’ять, і ми, вірні, однодушно радіючи, оспівуємо подвиги страждань твоїх.
І нині…
Богородичний, глас той самий: Богородице, Ти єси Лоза істинна, що зростила нам плід життя, Тобі молимося: молися, Владичице, із страстотерпцем і всіма святими, щоб помилувані були душі наші.
На стиховні стихири святого, глас 4.
Самогласні:
Торжествують собори мучеників радісно нині у храмі твоєму, страстотерпче Федоре, й ангельські чини радіють терпінню у стражданнях твоїх; і Сам вінцедавець Христос стоїть, життєдайні дари твоїм співцям правицею подаючи; Його ж, побажавши, знайшов ти і, знайшовши, розмовляв з Тим, Кого бажав; Його благай, щоб спаслися і просвітилися душі наші.
Стих: Праведник, як фінік, розцвіте…
Чистий і непорочний піст настав нині для нас і явив звершеність мученичих чудес: тому постом душевні скверни очистьмо, і мученицькими знаменнями, і стражданнями, доблесно проти пристрастей змужніймо; священного стримання благодаттю просвічуючись, чудесами Федора мученика у Христі зміцнюймося вірою, просячи Його, щоб Він подав спасіння душам нашим.
Стих: Насаджені в домі Господнім, в оселях Бога нашого процвітуть.
Мученицькою твоєю сміливістю до Бога, Федоре, відкинув ти заради віри Христової відступницькі марнотні підступи і був ти поборником усім побожним людям, через з’явлення дивне визволивши від осквернених ідольських жертв. Тому тебе, як ідолів знищителя, стада Христового спасителя, й охоронця, і заступника нашого благопокірного шануючи в піснях, благаємо, щоб Христос очищення й просвічення через тебе дарував душам нашим.
Слава… глас 8:
Страдницькою мужністю благочесно озброївшись і служіння Слову таємно зміцнюючи силою Його, страстотерпче Христів, ідолів нечестя і мучителів погрози вчинив ти немічними, зневажаючи муки і вогонь тимчасовий. Але, о божественні дари, — ім’я твоє! Від усякої напасти молитвою твоєю спасай тих, хто звершує пам’ять твою.
І нині…
Богородичний: Владичице, прийми молитви…
І весь інший чин служби ранньої. Додаємо і час 1.
На Літургії
Зображальні, і з канону святого пісні 3 і 6.
Прокимен, глас 7: Звеселиться праведник у Господі, і уповає на Нього.
Стих: Почуй, Боже, голос моління мого, коли буду молитись до Тебе.
Апостол дня. Послання до Євреїв, зачало 303.
Святому — Апостол, Посланим до Тимофія, зачало 292.
Алилуя, глас 4: Праведник, як фінік, розцвіте і, як кедр, що в Ливані, примножиться.
Стих: Насаджені в домі Господньому, у дворах Бога нашого розцвітуть.
Євангеліє від Марка, зачало 10.
І святого, від Іоана, зачало 52.
Причасний: В пам’ять вічну…
На трапезі читаємо «Слово похвальне про святого Федора» святого Григорія Ниського. І їмо боби варені, з оливками чорними й білими. Споживаємо і варене з олією, і коливо: вина ж п’ємо красовулю, заради святого. Це ми прийняли від лаври преподобного отця нашого Сави і від богоносного отця нашого Євфимія.
Треба знати, що за звичаєм у великий піст споживаємо рибу двічі: на свято Благовіщення й у Вербну неділю.
