Субота праведного Лазаря
На ранній
На Бог Господь… тропар, глас 1:
Загальне воскресіння перед Своїм стражданням запевняючи, з мертвих воскресив Ти Лазаря, Христе Боже. Тому ж і ми, як діти, несучи знамена перемоги, виголошуємо Тобі, Переможцеві смерти; осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє (тричі).
Стихословимо кафизми 16 і 17.
Після першої кафизми сідальний, глас 1: Змилосердившись над сльозами Марфи і Марії, Ти повелів відвалити камінь від гробу, Христе Боже, і закликом воскресив мертвого, Життєдавче світу, Собою запевняючи воскресіння. Слава силі Твоїй, Спасе, слава могутності Твоїй, слава Тобі, що за Словом Твоїм усе сталося.
Слава: і нині. Той самий сідальний.
Після непорочних (кафизма 17) співаємо тропарі воскресні: Благословен єси, Господи… Потім — сідальний, глас 5:
Джерело премудрости і передбачення, прийшовши у Вифанію, Ти запитав тих, що були з Марфою: де поклали, — сказав, — друга Лазаря? Ради нього заплакав Милосердний і чотириденного мертвого воскресив Ти словом Своїм, Чоловіколюбче і Милостивий, як Життєдавець і Господь.
Слава… і нині, той самий.
Також Воскресіння Христове бачивши… Псалом 50. Євангеліє не читаємо, тільки в храмі святого Лазаря.
Канонів два до пісні 6, а після неї чотирипіснець.
Пісня 1
Ірмос, глас 8: Співаємо Господеві, що перевів людей Своїх через Червоне море, бо Він єдиний славно прославився.
Словом Божественним Ти воскресив мертвого Лазаря — як Творець і Скарб життя, Чоловіколюбче.
Словом Ти викликав чотири дні тому померлого Лазаря — як Творець і Скарб життя, Чоловіколюбче.
Всім показав Ти пребожественне свідчення Божества, воскресивши з мертвих чотириденного Лазаря, Владико.
Сьогодні Вифанія провіщає Воскресіння Христа Життєдавця, святкуючи воскресіння Лазаря.
Інший канон, глас той самий.
Ірмос: Воду перейшовши, наче сушу, і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: Визволителеві й Богу нашому співаймо.
Раніше з небуття привів Ти всяке творіння і, знаючи душевні таємниці, як Владика провістив ученикам Лазареве успіння.
За природою людською народившись від Діви, Христе, Ти про Лазареву могилу допитувався як людина, хоч як Бог Ти знав, де він похований.
Слава…
Запевняючи воістину Твоє Воскресіння, Слове, улюбленого Свого, уже затхлого чотириденного мерця, як від сну, Ти воскресив.
І нині…
Богородичний: Чини ангельські і людські безперестанно прославляють Тебе, Мати безмужна, бо Творця їх як Немовля в обіймах Своїх Ти носила.
Катавасія: Воду перейшовши, наче сушу…
Пісня 3
Ірмос: Ти, Господи, утвердження для тих, що припадають до Тебе, Ти єси Світло для темрявою оповитих, і прославляє Тебе дух мій.
Виявляючи два дійства Твої, Спасе, показав Ти подвійність єства Свого: Ти єси Бог і Людина.
Хоч неосяжний маєш розум, але запитував Ти, Життєдавче, де лежить мертвий, бажаючи воскресити похованого.
Проходячи міста, як людина Ти був описаний, а коли творив усе, що хотів, був Богом неописанним.
Лазаря воскресив Ти, Христе, Божественним Твоїм словом; і мене, померлого через безліч гріхів, воскреси, молюся.
Інший ірмос: Небесного кола Верхотворче і Церкви Зиждителю, Господи, утверди мене в любові Твоїй, Ти — найвище бажання моє, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.
Ставши перед гробом у Вифанії, Чудотворче Господи, Ти плакав по Лазареві за законом природи, засвідчивши Свою тілесність, яку прийняв Ти, Ісусе, Боже мій.
Плач Марії Ти негайно припинив, Спасе, і Марфі показав всемогутність Свою: Ти бо — Воскресіння і Життя, як і Сам сказав: Ти єси Істина, і Господь усіх.
Слава…
Пеленами оповитого визволив Ти улюбленого Лазаря з темного пекла словом Твоїм всесильним, Господи, розірвавши пута смерти і зруйнувавши її царство.
І нині…
Вселився Ти, Господи, в Діву тілесно, явився єси людям, наскільки можна було Тебе бачити, а Її показав істинною Богородицею і вірних заступницею, єдиний Чоловіколюбче.
Катавасія: Небесного кола…
Сідальний, глас 4: Разом стали перед Христом Лазареві сестри і, плачучи гіркими сльозами по ньому, промовляли: Господи, помер Лазар. Він же як Бог знав, де поховання, а як людина запитав: де поклали його? Приступивши до гробу, воскресив чотириденного Лазаря; той одразу ж встав і поклонився Воскресителеві.
Слава… і нині, глас 8:
Провидче усього, як Творець Ти передрік ученикам Своїм те, що сталося у Вифанії; друг наш Лазар заснув нині; і, хоч знав про все, Ти запитав, кажучи: де поклали його? Отцю помолився і заплакав, як людина. Потім, покликавши того, кого любив, з пекла підняв чотириденного Лазаря. Тому взиваємо до Тебе: прийми, Христе Боже, тих, що насмілюються приносити хвалу Тобі, і сподоби всіх слави Твоєї.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Господи, про Таїнство Провидіння Твого, зрозумів діла Твої і прославив твоє Божество.
Не помічника потребуючи, а звершуючи несказанне Провидіння, Ти, Всесильний, молячись, воскресив чотириденного мерця.
Співвічносуще з Отцем Слово і Бог, раніше знаний, нині як людина молиться, приймаючи молитви всіх.
Голос Твій, Спасе, зруйнував усю силу смерти, і Твоєю Божественною силою захиталися основи пекла.
Богородичний: Прославмо Діву, Яка і після Різдва залишилася Дівою, Матір Христа Бога, Який від спокуси світ визволив.
Інший ірмос: Ти моя кріпость, Господи, Ти моя і сила, Ти моя радість, Ти мій Бог, що не залишив лона Отчого і нашу убогість відвідав. Тому з пророком Аввакумом взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
Ти як Пастир, Христе Творче, визволив людину, зотлілу вже, чотириденну, від вовка дійсно лютого, ненажерливого, і як Всемогутній і Господь цим показав всесвітню славу Твого нині триденного Воскресіння.
Коли побачили Тебе, Життя, ті, що були з Марфою, то взивали до Тебе, Христе: якби Ти був тут, Господи, Життя і Просвічення всіх, ніколи не вмер би Лазар. Ти ж, Чоловіколюбче, Життя померлих, на радість плач їхній обертаєш.
Слава…
Ти — Джерело, якого бояться безодні, Господи, Тобі служать усі води; перед Тобою, Христе, тремтять сили пекла, і владою Твоєю знищилися засуви його, коли Ти словом Своїм Лазаря з мертвих воскресив, Всемогутній Спасе Чоловіколюбче.
І нині…
Ти — похвала вірних, Неневісна. Ти — заступниця, Ти — утіха християн, стіна і пристановище; Ти до Сина Твого молитви приносиш, Пренепорочна, і від бід спасаєш тих, що з вірою і любов’ю визнають Тебе, Чисту Богородицю.
Катавасія: Ти моя кріпость…
Пісня 5
Ірмос: Навіщо Ти відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме, і темрява ворожа покрила окаянного, але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.
Ставши перед Лазаревим гробом, Чоловіколюбче, Ти покликав його і життя повернув йому. Ти – Життя Безсмертне для всіх людей — як Бог прообразуєш майбутнє істинне Воскресіння.
Зв’язаний по ногах, Лазар почав ходити: чудо із чудес; Христос, що укріпив їх, сильніший за того, хто зв’язав їх. Його волі всі підкорюються, як Богу і Владиці служать.
Чотириденного мертвого затхлого Лазаря воскресив Ти, Христе; підніми і мене, померлого у многих гріхах, покладеного в ямі і темній тіні смертній, і як милосердний визволи й спаси мене.
Ірмос той самий.
Віддаючи Отцю славу, Ти молився як не богопротивний, переконуючи в цьому присутній там народ і, подяку Твоєму Отцю приносячи, словом Своїм воскресив Лазаря, Довготерпеливий.
О гласе Боговіщанний і Божественна сило, Спасе, держави Твоєї! Нею Ти ворота пекельні ненаситної смерти зруйнував; визволи й мене від пристрастей моїх, як колись чотириденного мертвого Лазаря, друга Твого.
Слава…
Молитвами Лазаря, Марфи і Марії сподоби і нас бути свідками страждань Твоїх, Господи, світлосяйних днів і Божественного Воскресіння Твого, Чоловіколюбче.
І нині…
Богородичний: Материнську сміливість до Сина Твого маючи, родинного піклування про нас, Пречиста, не зневаж, благаємо, бо ми, християни, одну Тебе як милостиву заступницю перед Владикою маємо.
Катавасія: Навіщо Ти відкинув мене…
Далі починається чотирипіснець, глас 8.
Ірмоси по двічі, тропар на 12.
Пісня 6
Ірмос: Єдиного Іону вселив Ти у кита, Господи, і мене, оповитого тенетами ворожими, як і його, спаси від тління.
Любов привела Тебе у Вифанію до Лазаря, Господи, і його, уже затхлого, воскресив як Бог і від пекельних кайданів спас Ти.
Марфа втратила надію щодо Лазаря, бо вже чотириденного по смерті бачила в гробі: Христос же зотлілого воскресив як Бог і до життя повернув словом.
Інший ірмос, глас той самий: Очисти мене, Спасе, великі бо беззаконня мої, і з глибини зла вивели мене, молюся до Тебе; взивав я, і Ти почув мене, Боже спасіння мого.
Як Бог істинний Ти знав про Лазареве успіння і про це провістив ученикам Своїм, запевняючи їх у безмежній дієвості Твого Божества, Владико.
Неописанний, Ти в тілесному образі прийшов до Вифанії, Владико, і як людина оплакував Лазаря, а як Бог волею Своєю воскресив чотириденного мерця.
Катавасія: Очисти мене, Спасе…
Кондак, глас 2: Радість усіх Христос, Істина, Світло, Життя і Воскресіння світу, Він сущим на землі явився Своєю милістю і став образом Воскресіння, подаючи всім Божественне відпущення.
Ікос: Сотворитель усього провістив ученикам, кажучи: браття і близькі, наш друг заснув, — цим наперед показуючи і навчаючи, що Він усе знає як Творець усіх; підемо ж і побачимо дивне поховання, і Маріїн плач, і Лазарів гріб побачимо, там бо хочу чудодіяти, хресні страждання починаючи і подаючи всім Божественне відпущення.
Пісня 7
Ірмос: Юнаки єврейські полум’я в печі сміливо подолали і на росу вогонь обернули, співаючи: благословен Ти, Господи Боже, повіки.
Заплакав Ти як людина, Щедрий, воскресив же як Бог сущого у гробі, і визволений із пекла Лазар взивав: благословен Ти, Господи Боже, повіки.
Вийшов повитий покривалами Лазар і, уникнувши безодні й темряви за словом Владики, взивав: благословен Ти, Господи Боже, повіки.
Інший ірмос: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Над другом заплакав Ти, Щедрий, Марфині сльози витер і добровільними стражданнями змив сльози з облич людей Твоїх; отців наших Боже, благословен єси.
Скарбе життя, мертвого, наче від сну, підняв Ти, Спасе, і, словом утробу пекла розірвавши, воскресив Лазаря, що співав: отців наших Боже, благословен єси.
Мертвого, оповитого покривалами і затхлого вже, воскресив Ти, Владико; і мене, ланцюгами гріхів зв’язаного, підніми, щоб і я співав: отців наших Боже, благословен єси.
Катавасія: Юнаки, що з Юдеї прийшли…
Пісня 8
Ірмос: Ні злагодженій грі музичних органів, ні ідолу в Деірі, якому поклонялося незчисленне зібрання людей, не покорившись, три юнаки оспівували Господа і прославляли по всі віки.
Як Пастир Ти знайшов агнця, вирвав від вовка, лютого губителя, оновив зотлілого, що співав Тобі: оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Як людина Ти гріб знайшов: як Творець — мертвого воскресив; від повеління Твого, Владико пекло вжахнулося, тому співаємо Тобі: оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Інший ірмос: Царя Небесного, Якого воїнства небесні славлять, хваліть і прославляйте по всі віки.
Розпитуєш як людина, воскрешаєш же словом чотириденного по смерті як Бог, тому оспівуємо Тебе і прославляємо по всі віки.
Тобі щиро, як подобає, Марія приносить миро, Владико, оспівуючи по всі віки.
Як людина Ти призиваєш Отця, а як Бог воскрешаєш Лазаря, тому оспівуємо Тебе, Христе, повіки.
Хвалимо, благословляємо, поклоняємося Господеві, співаючи і прославляючи по всі віки.
Катавасія: Царя Небесного…
Чеснішу… не стихословимо.
Пісня 9
Ірмос: Чисту Богородицю, що непорочно прийняла вогонь Божества в утробу, славно шануємо, люди, в піснях величаючи.
Люди, побачивши воскреслого чотириденного мерця, що ходив, дивувалися чуду і взивали до Визволителя: Тебе, Бога, в піснях величаємо.
Запевняючи славне Воскресіння Твоє, Спасе мій, Ти визволяєш із пекла чотириденного мерця Лазаря, який піснями Тебе величає.
Інший ірмос: Визволені Тобою, Діво чиста, ми Тебе, істинну Богородицю, визнаємо, з безтілесними силами Тебе величаючи.
Віддаючи славу Твоєму Отцю і показуючи, що не богопротивний, Ти молитву чиниш, Христе, і самовладно воскрешаєш чотириденного.
Ти воскрешаєш із гробу чотириденного Лазаря, Христе, показуючи його правдивим свідком Твого триденного Воскресіння.
Ходиш Ти, Спасе мій, плачеш і промовляєш, показуючи Свою людську властивість, Божественну ж виявляєш, воскрешаючи Лазаря.
Довершив Ти несказанно, Владико Спасе мій, двома Твоїми єствами з самовладної волі Своєї спасіння моє.
Катавасія: Визволені Тобою, Діво чиста…
Також Свят Господь Бог наш… (тричі), глас 1.
Екзапостиларій (двічі).
Словом Твоїм, Слово Боже, Лазар нині радіє, прийшовши знову до життя, і люди з віттям у руках Тебе, Владику, прославляють, бо Ти повністю знищив пекло смертю Своєю.
Слава: і нині.
Лазарем тебе, смерте, уже руйнує Христос. І де твоя, пекле, перемога? Плач Вифанії нині на тебе переноситься, а ми віття перемоги приносимо Переможцеві смерти.
На Хваліте… стихири на 8, глас 1.
Стих: Вчинити над ними суд написаний. Слава ця буде всім святим Його (Пс. 149, 9).
Ти — Воскресіння і Життя для людей, Христе, став перед гробом Лазаря, засвідчивши нам два єства Твої, Довготерпеливий: як Бог і людина від чистої Діви прийшов єси. Як людина Ти запитував: де поховано, а як Бог воскресив єси життєдайним повеліннями чотириденного.
Померлого чотириденного Лазаря воскресив Ти з пекла, Христе, перед Своєю смертю потряс державу смерти і через одного улюбленого провістив усім людям визволення від тління. Тому, поклоняючись Твоїй всесильній владі, взиваємо: благословен Ти, Спасе, помилуй нас.
Марфа і Марія говорили Спасові: якби Ти був тут, Господи, то не помер би Лазар. Христос — Воскресіння померлих — його, вже чотириденного, воскресив із мертвих. Прийдіть, усі вірні, поклонімось Йому, що йде у славі, щоб спасти душі наші.
Виявляючи ученикам образ Божества Твого, Христе, серед народу Ти смирив Себе, бажаючи втаїтися, але як всевидець Бог Лазареву смерть провістив ученикам Своїм. У Вифанії при людях, не знаючи гробу друга Свого, Ти як людина запитував, щоб довідатись про нього, але воскрешений Тобою чотириденний померлий виявив Божественну Твою владу; всесильний Господи, слава Тобі.
Глас 4: Чотириденного по смерті воскресив Ти друга Свого, Христе, Маріїне і Марфине ридання вгамував, показуючи всім, що Ти все звершив Божественною силою Своєю і Своєю волею. Тобі херувими співають безперестанно: осанна у вишніх, благословен єси, всіх Боже, слава Тобі.
Марфа промовила до Марії: Учитель прийшов і кличе тебе приступити. Вона ж швидко прийшла туди, де стояв Господь, і, побачивши, ридала, впавши, поклонилася, пречисті ноги Його цілуючи, промовляла: Господи, якби Ти був тут, не вмер би брат наш.
Стих, глас 8: Воскресни, Господи, Боже мій, і нехай піднесеться рука Твоя (Пс. 9, 33).
Лазаря, померлого у Вифанії, чотириденного, воскресив єси; як тільки Ти став біля гробу, голос Твій став життям померлому, і пекло, стогнучи, відпустило його зі страхом. Велике чудо Твоє, многомилостивий Господи, слава Тобі.
Стих: Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої (Пс. 9, 1-2).
Як сказав Ти, Господи, Марфі: Я є Воскресіння, і слово ділом виконав — із пекла Ти викликав Лазаря; мене, Чоловіколюбче, померлого у пристрастях, як милосердний воскреси, молюся.
Слава… глас 2:
Велике і преславне чудо звершилося нині: Христос, покликавши друга, чотириденного мертвого із гробу воскресив. Прославмо Його, Преславного, щоб молитвами праведного Лазаря спас душі наші.
І нині…
Преблагословенна єси, Богородице Діво…
Славослів’я і відпуст.
На Літургії
Після входу тропар свята, Слава: і нині, кондак.
Замість Трисвятого — Усі ті, що в Христа хрестилися…
Прокимен, глас 3: Господь Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся.
Стих: Господь Захисник життя мого, кого устрашуся.
Апостол: Євр. 12, 28 — 13, 8. зач. 333 (від половини).
Євангеліє: Ін. 11, 1-45, зач. 39.
Замість Достойно є… співаємо ірмос пісні 9:
Чисту Богородицю, що непорочно прийняла вогонь Божества в утробі, славно шануємо, люди, в піснях величаючи.
Причасний: Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу (Пс. 8, 3).
