Неділя п’ята Великого посту
Творимо пам’ять преподобної матері Марії Єгипетської
Початок і порядок звичайний, як і в інші неділі.
На Господи, взиваю… стихири Октоїха 6 і преподобної на 4, глас 8.
Гріхи колись привабливої скверни перешкоджали тобі бачити благочестя. Твої почуття і твоя Богом пробуджена совість щодо твоїх вчинків сприяли кращому наверненню твоєму. Подивившись на ікону благословенної Богоотроковиці, розкаялася ти, всехвальна, у всіх своїх гріхах колишніх і сміливо Чесному Древу поклонилася.
В радості поклонившись святим місцям, спасительну настанову чеснот звідти прийнявши, ти пішла праведною дорогою. Течію Йорданську перейшовши, в пустелі, де жив Предтеча, ти добровільно оселилася, і лютість пристрастей способом життя свого ти затьмарила, відважно подолавши, приснопам’ятна мати, тілесні похоті.
В пустелі оселившись, викинула ти з душі примари пристрастей твоїх, написавши в душі, як приклад, чеснот богосяйний образ. І так просіяла ти, блаженна, що і воду легко переходила, і від землі піднімалася до Бога у твоїх молитвах, а нині, всехвальна Маріє, сміливо стоячи перед Христом, молися за душі наші.
Слава… глас 4:
Сила хреста Твого, Христе, показала чудо, бо й колишня блудниця, взявши на себе подвиг посту і з тієї пори відкинувши немічність, відважно постала проти диявола; тому, шану маючи за перемогу, молиться нині за душі наші.
І нині…
Богородичний догматик гласу.
На Стиховні стихири Октоїха.
Слава…
Преподобній, глас 2: Душевні спокуси і тілесні пристрасті ти посікла мечем стриманости, гріховні помисли погасила пустельним подвигом, потоками сліз твоїх усю пустелю напоїла і виростила нам плоди покаяння. Тому й пам’ять твою, преподобна, святкуємо.
О чудо нове, вище за всі чудеса давні! Хто ж бо знав Матір, що без мужа народила і на руках носила Владику всіх? З волі Божої походить Народжений. Його ж, Пречиста, Якого на Своїх руках носила і до Якого материнську сміливість маєш, безперестанно моли за тих, що прославляють Тебе, щоб помилувати і спасти душі наші.
Тропар воскресний і також преподобній, глас 8.
У тобі, мати, вповні спаслася душа, створена за образом Божим; взявши бо хрест, пішла ти за Христом і ділом навчала не про тіло дбати, бо воно тимчасове, а про душу — єство безсмертне; тому, преподобна Маріє, разом з ангелами радіє дух твій.
І богородичний, глас 8:
Ти, що ради нас родився від Діви і розп’яття перетерпів, Благий, подолав смертю смерть і воскресіння явив як Бог, не покинь нас, створених рукою Твоєю, вияви Твоє чоловіколюбство, Милостивий, вислухай Богородицю, Матір Твою, що молиться за нас, і спаси, Спасе наш, безнадійних людей.
На ранній
На Бог Господь… тропар воскресний (двічі). Слава… Преподобній: У тобі, мати… І нині… Ти, що ради нас родився від Діви… Далі порядок звичайний.
Канони: воскресний з Богородичним на 6; Тріоді на 4 і преподобній на 4.
Катавасія: Відкрию уста мої…
Приспіви:
На воскресному – Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
На Тріоді — Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Преподобній — Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.
Пісня 1
Ірмос, глас 8: Воду перейшовши, наче сушу, і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: Визволителеві й Богу нашому співаймо.
Віддав Ти мене ласолюбству багатого, що кожного дня веселиться в багатстві й розкошах, але молю Тебе, Спасе, визволи мене від вогню, як Лазаря.
Зодягнувся я, Спасе, у ласощі, як той, що вбирався у висон, золото і золототкану одежу, але не відішли мене в огонь, як того.
Колись багатий втішався багатством і ласолюбством у тлінному житті, і тому був засуджений на муки, бідний же Лазар блаженствував.
Богородичний: Чини ангельські і людські безперестанно прославляють Тебе, Мати безмужна, бо Творця їх як Немовля в обіймах Своїх носила.
Інший канон преподобній, глас 6
Ірмос: Хто хвилею морською колись гнобителя-мучителя покрив, Того діти спасених під землею поховали, та ми, як отроковиці, Господеві співаймо: славно бо прославився.
Мене, що святкую світлосяйну і божественну пам’ять твою, просвіти, преподобна, перебуваючи перед Неприступним Світлом — Христом, визволяючи мене від усяких спокус життя.
Невимовний Превічний Господь, що все передбачив раніше, ніж воно станеться, до єгиптян тілом пішов і з Єгипту явив Себе всесвітлою зіркою.
Божественних заповідей благочестя не знаючи, святий образ Божий ти оскверняла; Божественним Провидінням же ти знову очистила Його, всехвальна, обожившись божественними твоїми діяннями, преподобна.
Богородичний: Яке велике милосердя Твоє, Боже мій, і яка несказанна милість Твоя! Колишню блудницю молитвами Матері Твоєї, як чисту й непорочну, до ангелів Ти прирівняв.
Пісня 3
Ірмос: Ти, Господи, утвердження для тих, що припадають до Тебе, Ти єси світло для темрявою оповитих, і прославляє Тебе дух мій.
Як Лазаря спас Ти від полум’я, Христе, так і мене, недостойного раба Твого, врятуй від огню геєнського.
Багатий я на пристрасті й насолоди, але убогий, як Лазар, на добрі діла, спаси мене, Господи.
У багряницю й висон зодягався багатий, у похітливість і гріхи, тому й мучиться в огні.
Богородичний: Дай мені поміч молитвами твоїми, Всечиста, напади лютих напастей відганяючи.
Інший ірмос, преподобній: Небеса на початку премудро утвердив Ти, Христе, і землю на водах поставив; утверди мене на камені заповідей Твоїх, бо нема Святого, крім Тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Тобі, що до воріт загибелі наблизилася через непристойні діла, Той, Хто раніше врата пекельні зруйнував силою Божества, — двері покаяння відкриває, всечесна, бо Сам є дверима життя.
Ту, що раніше була знаряддям гріха, Ти, Довготерпеливий, через поклоніння силі Божественного Хреста показав переможницею над зброєю всіх бісів і всіляких ворожих підступів їхніх, Многомилостивий.
Той, Хто колись ціною пролитої крови викупив усіх, через купіль сліз являє чистою тебе, що хворіла на люту проказу найзліших вчинків: усього, що існує, Він Творець.
Богородичний: Те, що в Тобі, Діво, звершилося, незбагненне для всякого розуму. В Тобі божественно вселилося Отче Слово, Яке відпущення провин усім грішникам єдиним словом подає.
Сідальний, глас 8: Приборкавши всі тілесні похоті подвигом посту, ти виявила мужні помисли душі своєї. Бажаючи бачити Хрест Господній, ти саму себе для світу розіп’яла, всечесна, і відтоді любов’ю до ангельського життя ревно направляла себе, всеблаженна. Моли Христа Бога дарувати відпущення гріхів тим, хто з любов’ю шанує пам’ять твою.
Слава: і нині.
Богородичний: Прославимо двері небесні і ковчег, всесвяту гору, світлосяйну хмару, неопалиму купину, рай словесний, визволення Єви, усієї вселенної скарб великий, через Неї бо сталося спасіння світу і відпущення давніх гріхів. Тому і взиваємо до Неї: молися Синові Твоєму й Богу, щоб дарував відпущення гріхів тим, хто побожно поклоняється всесвятому Різдву Твоєму.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Господи, про Провидіння Твого Таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
Насолоджувався багатий їжею й одежею пишався, — Лазар же бажав насититися крихтами від трапези його.
Навіть пси облизували язиками струпи бідного Лазаря, будучи співчутливішими до убогого, ніж розум багатого.
Колись Лазар, страждаючи від ран убожества, валявся перед ворітьми багатого, Спасе, тому він нині прославляється.
Богородичний: Моли, Пречиста, Народженого Тобою, щоб спастися від неволі спокусника тим, хто Тебе прославляє, бо Ти — єдина Заступниця за нас.
Інший ірмос, преподобній: На хресті Твоє божественне виснаження провидівши, Аввакум, вжахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі як Всемогутній.
Як Творець людського єства, як джерело милости, багаства і милосердя, змилувався Ти, Чоловіколюбче, над молитовницею перед Тобою і визволив її від згубного звіра.
Побачити хрест поспішаючи, ти хресним сяйвом засяяла, Маріє; Христос хрестом Своїм промовляв до тебе, і через навернення божественне ти розіп’яла себе для світу, предивна.
Бувши спочатку причиною зла і лукавою спокусницею для багатьох, ти стала, як сонце просіявши, наставницею для всіх грішних, преподобна.
Богородичний: Ти перевищила розум небесний, бо надприродно породила мислене Небо — Царя всіх, Законодавця і Творця, Чиста.
Пісня 5
Ірмос: Нащо відкинув мене від лиця Твого, Світло Незаходиме? Темрява вкрила мене, окаянного: але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.
Коли багатий побачив Лазаря, що перебував у лоні Авраамовому в радості, світлі і сяйві, то взивав: отче Аврааме, помилуй мене, до вогню засудженого, і язик мій від спраги горить.
Насолоджувався ти, багатством життя радіючи, — сказав Авраам багатому, — через те й страждаєш тут, перебуваючи вічно у вогні; убогий же Лазар радощами вічними втішається.
Багато насолод мав я у житті, подібно до багатого, в похотях усе своє життя прожив, Чоловіколюбче, але прошу Твого милосердя, щоб визволитися мені від вогню і, як Лазар, спастися.
Богородичний: Материнську сміливість до Сина Твого маючи, родинного піклування про нас, Пречиста, не відкинь, благаємо, бо ми, християни, одну Тебе, милостиву Заступницю, перед Владикою маємо.
Інший ірмос, преподобній: Побачивши світло невечірнє Богоявлення Твого, Христе, що милостиво для нас явилося, Ісая, від ночі пильнуючи, взивав: воскреснуть мертві і встануть сущі у гробах, і всі земнородні зрадіють.
Преславний Мойсей прославився колись на Синаї, таємно побачивши Бога, оберненого спиною, і оповідаючи про дивну таємницю. До пречистого образа ревно припавши, Марія нині ангельським життям живе, уподібнившись сосуду для збереження манни.
Ти, що свій храм осквернила, бажала бачити храм Божественної краси — духовну оселю слави Твоєї, як псалмоспівець співав. Молитвами Твого храму, непорочної Матері, Христе, вчини мене храмом творчого духу.
Похотями тіла привабивши очі багатьох, скороминущою насолодою ти приготувала їх як їжу для диявола. Будучи ж захопленою Божественною благодаттю Чесного Хреста, ти стала найсолодшою поживою для Христа.
Богородичний: Собор пророків, пізнавши таїнство в Тобі, Пречиста, таємними богонатхненними словами Тебе різноманітно провістив. Марія ж, уподібнившись сосуду для збереження манни, до пречистого образа ревно припавши, стала заступницею за грішних перед Богом.
Пісня 6
Ірмос: Очисти мене, Спасе, великі бо беззаконня мої, і з глибини зла виведи, молюся до Тебе, бо взивав я, і Ти почув мене, Боже спасіння мого.
Багатий засудив себе любострасним життям до вогненного полум’я. Вбогий же Лазар, проживши в цьому житті у злиднях, сподобився безконечної радости.
В лоні Авраамовім Лазар сподобився вічним життям втішатися. До вогню ж засуджений багатий мучиться душею й тілом.
До вогню засуджений багатий за Лазаря. Не осуди мене, окаянного, Чоловіколюбче Господи, але, як Лазаря, світла Твого сподоби.
Богородичний: О коли б нам визволитися від гріхів лютих молитвами Твоїми, Божа Мати чиста, і сподобитися Божественного просвічення Сина Божого, Який невимовно від Тебе тіло прийняв.
Інший ірмос, преподобній: Безодня глибока гріхів огорнула мене, і знемагає дух мій, але подай, Владико, могутню Твою руку, і, як Петра, Спасителю, спаси мене.
Радуються, преподобна Маріє, ангельські воїнства, бачачи твоє життя, подібне до їхнього, і славу Господеві виголошують.
Жахаються зграї темних бісів могутньої сили твоєї, бо ти, хоч і жінка самотня й нага, преславно перемогла їх.
Засяяла ти, Маріє всехвальна, і всю пустелю чудесами просвітила; також і мене світлом просвіти.
Богородичний: Ангели, просвітившись славою Різдва Твого, Діво, всім — мир на землі і в людях благовоління — співали.
Кондак, глас 3: Різними гріхами раніше сповнена, ти через покаяння Христовою невістою нині стала, ангельське життя наслідуючи, зброєю хреста демонів нищиш; тому й стала Ти невістою Царства, Маріє преславна.
Ікос: Агницю Христову і дочку піснями прославимо нині, Марію приснопам’ятну, що стала вівцею єгипетською; всіх їхніх спокус уникла й одним досконалим приношенням для Церкви стала, взявши на себе подвиг стримання й молитви, що перевершує людське єство. Тому єдиний Вседержитель і підніс життя й діяння Марії Єгипетської.
Пісня 7
Ірмос: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Як колись Іов лежав на гноїщі — з червами й у бруді, так і перед воротами багатого сидів Лазар, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Валяючись у давнині перед воротами немилосердного багача, Лазар бажав крихт від його трапези, але ніхто не давав йому; замість них він знайшов Авраамове лоно.
Долі немилосердного багача позбав мене, Христе мій, — молюся; прилучивши до вбогого Лазаря, сподоби взивати до Тебе з подякою: отців наших Боже, благословен єси.
Богородичний: З утроби дівочої тіло прийнявши, явився Ти на спасіння наше. Тому Матір Твою, Богородицю, визнаючи, вдячно взиваємо: отців наших Боже, благословен єси.
Інший ірмос, преподобній: Юнаки у вавилонській печі вогню не побоялися, але, вкинуті в полум’я і зрошені, співали: благословен єси, Господи, Боже отців наших.
Превеликий між отцями мудрий Зосима, проходячи по пустелі, сподобився бачити преподобну і з радістю взивав: благословен єси, Господи, Боже отців наших.
Для чого, отче, прийшов дивитися на жінку, для якої будь-яка справжня чеснота — чужа? — преподобна взивала до старця; благословен єси, Господи, Боже отців наших.
Умертвивши розпалення пристрастей твоїх, блаженна, до мирного пристановища нині линеш ти, взиваючи: благословен єси, Господи, Боже отців наших.
Богородичний: Зачала Ти невимовно, Дівою залишившись, Пречиста, і світові породила Спасителя, Христа Бога нашого. Тому Тебе ми, всі вірні, піснями прославляємо.
Пісня 8
Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних юнаків у люті розпалив, але, побачивши, що вони спасені Силою Вищою, до Творця і Визволителя став взивати: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
У багряницю, висон і профиру в давнину пишно зодягався окаянний багач, убогий же Лазар при воротах його в муках лежав, бажаючи насититися крихтами, що падали від трапези, і ніхто не подавав йому; тепер же у славі він царює з Христом.
При воротах довго лежав Лазар із гнійними ранами на тілі і хотів насититися крихтами від їжі, та ніхто не давав йому, тільки пси співчутливо язиками облизували гній і струпи його; тому нині блаженства у раю він сподобився.
Як колись багатий, що кожного дня зодягався в багряницю, і я, Многомилостивий, за подібне йому життя в насолодах, ласощах і спокусах себе осуджую; тому благаю Тебе, Христе, від вогню вічного визволи мене по всі віки.
Троїчний: Трисвяте Божество, єдиносяйну Зорю від єдиного Триіпостасного Єства: Безначального Отця, Єдиносущне з Отцем Слово і співцарственого Єдиносущного Духа, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Інший ірмос, преподобній: Вжахнися від страху небо, нехай захитаються основи землі; ось бо Той, Хто в небі живе, з померлими зрівнюється й у гробі малому дивно погребається. Його ж, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Глибини серця знаючи, ще до початку нашого буття все наше життя передбачаючи, Ти визволив від грішного життя ту, що до Тебе, Спасе, припала, невідступно до Твого чоловіколюбства голосно взиваючи: священики, благословляйте, люди, прославляйте по всі віки.
О який благочестивий перехід до кращого твого життя, всечесна! О любов божественна, що зненавиділа тілесні пристрасті! О віро полум’яна і божественна, всехвальна Маріє! Тебе ми хвалимо і прославляємо повіки.
Знайшла ти винагороду за муки і відплату за труди твої, чесна Маріє; ними перемогла ти губителя ворога і нині з ангелами взиваєш, пісню невмовкно співаючи і прославляючи Христа повіки.
Богородичний: Владика всіх віків — милости ради — всього мене оновив в утробі Твоїй, Чиста, не порушивши властивостей двох природ. Тому ми Тебе, як основу нашого спасіння, в піснях прославляємо по всі віки.
Чеснішу від херувимів…
Пісня 9
Ірмос: Тебе, неневісну Матір Бога Вишнього, що незбагненно істинного Бога породила, вишу за небесні сили, невмовкними піснями слави величаємо.
Як Бог істинний уподібни мене убогому Лазареві, Христе, молюся; знищуючи жадобу мою до насолод, чеснотами мене збагати, щоб я в піснях прославляв Тебе.
Розум мій зневажив те, за що багатий і немилосердний вкинутий був до пекла — віру в заповіді Твої, Чоловіколюбче; але як співчутливий і милосердний оживи мене, як колись чотириденного померлого друга Лазаря.
Всім нам відома притча владична — тому, всі вірні, зненавидьмо немилосердя багатого, щоб не зазнати мук і в лоні Авраамовім вічно радіти.
Богородичний: Тебе, що на руках носила невидимого Бога, Якого на небесах проставляють усі творіння, і Який через Тебе завжди дарує нам спасіння, з вірою величаємо.
Інший ірмос, преподобній: Не ридай по Мені, Мати, бачачи у гробі Сина, що Його в утробі безсіменно зачала єси: встану бо, і прославлюся, і піднесу в нескінченній славі як Бог тих, хто з вірою і любов’ю Тебе величає.
Без страху перетерпіла ти, мати, подвиг пустельний, укріплена могутньою силою Христовою; навіяні помисли скверни потоками божественних сліз згасила ти, чиста, посників висото і преподобних похвало.
Найсвітлішим промінням просвітлює тебе єдина і чиста Діва, що породила Світло — Христа; страшною для ворогів і відомою всім Вона зробила тебе, Маріє, страдників красо, преподобних утвердження.
Мудро залишивши все земне, чесною оселею Духа стала ти; моли ж єдиного Визволителя Христа, щоб визволитися від злих напастей тим, хто з вірою святкує божественну пам’ять твою.
Богородичний: Надприродно зберегла Ти, Діво, закони єства у таїні: народила Ти на землі, Чиста, нове Дитя, Законодавця істинного і превічного Бога, мислене Небо, Творця всіх; тому з вірою і любов’ю Тебе ублажаємо.
Світильний воскресний, а також преподобній:
Як образ покаяння тебе, всепреподобна Маріє, маємо: моли ж Христа, щоб у час посту і нам дарував його, щоб ми з вірою і любов’ю в піснях тебе прославляли.
Богородичний: Насолодо ангелів, скорботних радосте, християн заступнице, Діво, Мати Господня, захисти нас і визволи від вічних мук.
Хвалітні Стихири Октоїха на 8.
Також Тріоді.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих Твоїх до кінця (Пс. 9, 33).
Стихира, глас 1: Царство Боже не в їжі й питті, а в правді, стриманості й побожності, тому не багаті увійдуть до нього, а ті, що скарби свої в руки убогих віддають. Цього і пророк Давид навчає, кажучи: праведний муж, що милосердствує кожного дня, радіє в Господі, у світлі ходить і не спотикнеться. Це все для повчання нам написано, щоб, постячи, ми добро творили, а Господь дасть нам замість земного — небесне.
Слава… та сама стихира.
І нині…
Преблагословенна єси…
Славослів’я велике і відпуст.
На Літургії
Прокимен гласу і преподобній: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів (Пс. 67, 36).
Апостол: Євр. 9, 11-14, зач. 321; і преп. Гал. 3, 23-29, зач. 208.
Євангеліє: Мк. 10, 32-45, зач. 47; Лк. 7, 36-50, зач. 33.
Причасний: Хваліть Господа з небес, хваліть Його в вишніх.
Інший: В пам’ять вічну буде праведник. Лихої слави він не убоїться.
В неділю на вечірні
На Господи, взиваю… стихів 10, стихири покаянні 4 і Тріоді 3, глас 1.
Зубожівши, всещедрий Христе, Ти людей збагатив безсмертям і блаженством, тому мене, зубожілого через насолоди життя, чеснотами збагати і до вбогого Лазаря приєднай, визволяючи від мук і призначеного мені вогню пекельного.
Злобою лютою збагатився я, насолоди полюбив і наситився житейськими пристрастями, Господи, і тому на вогонь пекельний був приречений; голод точить душу мою за зневажання Лазаря, і кинули мене перед воротами Божественних діянь, але змилосердься наді мною, Владико.
Інша стихира, глас той самий:
Шостий тиждень чесного посту починаючи, передсвятковий спів із віттям принесімо, вірні, Він бо йде у славі в Єрусалим силою Божества умертвити смерть; тому побожно приготуймо знамена перемоги, віття чеснот, співаючи: осанна Творцеві всіх.
З Мінеї 3 стихири. Слава… і нині. Богородичний. Вхід: Світло тихе… Вхід.
Прокимен великий, глас 8: Дай єси насліддя тим, що бояться Тебе, Господи.
На Стиховні, глас 1:
Чудесний ради нас чоловіколюбний намір Спасителя: для зрозуміння майбутнього Він з’єднав його з сучасним, Лазаря і багатія життя показав, кінець обох передбачивши; утікаймо від немилосердя і жорстокости багатого і наслідуймо терпіння і великодушність Лазаря, щоб разом з ним і ми, у лоні Авраамовім пригріті, співали: правосудний Господи, слава Тобі.
Богородичний: Молитвами, Господи, всіх святих і Богородиці подай нам Твій мир і помилуй нас як єдиний Милосердний.
Слава… і нині.
Хрестобогородичний: Пречиста Діво, небесних чинів радосте і людям на землі могутня заступнице, спаси нас, що до Тебе припадаємо, бо після Бога ми на Тебе, Богородице, надію покладаємо.
