Чин Святих і спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа
У четвер на вечірні
Служиться увечері у Великий четвер на ранній Великої п’ятниці.
Початок звичайний — священик в єпитрахилі (чорному) благословляє:
Благословен Бог наш.
Читець: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний… Трисвяте. Отче наш… Прийдіть, поклонімось… Псалми 19 і 20. Тропарі. Єктенія. Іменем Господнім благослови, отче.
Священик: Слава Святій…
Читець: Амінь. Шестипсалміє. Велика єктенія, а після неї: Алилуя і тропар, глас 8.
Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися, тоді Юда злочестивий недугою грошолюбства засліплювався і беззаконним суддям Тебе, Праведного Суддю, продає. Глянь, скарбів ревнителю, на того, що через них повісився. Тікай від тієї ненаситної душі, що проти Вчителя на таке наважилася. Милосердний до всіх, Господи, слава Тобі (тричі).
Під час співу Алилуя і тропаря священик надіває ризи (чорні), відкриває Царські врата, виносить святе Євангеліє і кладе на підвищеному аналої посеред церкви, кадить його з чотирьох боків, потім кадить вівтар і всю церкву. Після малої єктенії і виголосу священика: Бо Твоя держава і Твоє є Царство… вірні засвічують свічки, а священик виголошує:
І щоб сподобитися нам.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Священик: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо святе Євангеліє. Мир усім.
Співці: І духові твоєму.
ЄВАНГЕЛІЄ 1 (від Іоана, зачало 46)
Співці: Слава Страстям Твоїм, Господи, слава Тобі.
Після Євангелія співці співають: Слава довготерпінню Твоєму, Господи, слава Тобі. Після читання Євангеліє залишається на аналої, а священнослужителі йдуть у вівтар, Царські врата закриваються. Співці співають антифони.
Антифон 1, глас 8:
Князі людські зібралися проти Господа і проти Христа Його, Словом протизаконним винуватять мене. Господи, Господи, не покинь мене. Почуття наші чистими віддаймо Христові і, як друзі Його, душі наші принесімо в жертву Йому, і житейськими турботами не пригнічуймо себе, як Іуда, але в душах наших взиваймо: Отче наш, що єси на небесах, від лукавого визволи нас.
Слава…
Богородичний: Діва народила безмужна і Дівою залишилася, Мати безневісна; Богородице Маріє, Христа Бога нашого моли, щоб спастися душам нашим.
І нині… той самий.
Антифон 2, глас 6: Біжить Іуда до безбожних книжників і каже: що ви дасте мені, і я видам Його; а Ти, Господи, Сам невидимо стояв серед них, коли вони проти Тебе змовлялися; Серцевідче, спаси душі наші.
Милостинями Богу послужимо, як Марія на вечері, і не будемо сріблолюбцями як Іуда; щоб з Христом завжди бути.
Слава…
Богородичний: Того, Кого ж народила Ти, Діво, невимовно, завжди як Чоловіколюбця благати не переставай, щоб від бід спас усіх, хто до Тебе прибігає.
І нині… той самий.
Антифон 3, глас 2: Коли воскресив Ти Лазаря, Господи, діти юдейські виголошували Тобі, Чоловіколюбче, осанну, беззаконний же Іуда не захотів зрозуміти.
На вечері Твоїй, Христе Боже, ученикам Твоїм Ти наперед сказав: один із вас зрадить Мене; беззаконний же Іуда не захотів зрозуміти.
Іоан запитав: Господи, хто той, що видасть Тебе, Якого хлібом показав; беззаконний же Іуда не захотів зрозуміти.
На тридцяти срібниках і на облесливому цілуванні намагались юдеї вбити Тебе; беззаконний же Іуда не захотів зрозуміти.
На умовінні Твоїм, Христе Боже, ученикам Твоїм Ти повелів: так чиніть, як бачите; беззаконний же Іуда не захотів зрозуміти.
Не спіть і моліться, щоб не впасти у спокусу, — говорив Ти ученикам, Христе Боже наш; беззаконний же Іуда не захотів зрозуміти.
Слава: і нині.
Богородичний: Спаси від бід рабів Твоїх, Богородице, бо всі ми після Бога до Тебе прибігаємо, як до непорушної стіни і Заступниці.
Мала єктенія, після єктенії виголос: Бо Тобі належить… Після Малої єктенії священик відкриває Царські врата і кадить вівтар, місні ікони і йде до аналоя, на якому лежить Євангеліє, кадить його з чотирьох боків, а в цей час співці повільно співають сідальний, розраховуючи, щоб священик устиг покадити. Так і після всіх малих єктеній перед читанням Євангелія.
Сідальний, глас 7:
На вечері учеників годуючи і про лукаву зраду знаючи, Іуду виявив Ти; хоч і знав Ти, що він не покається, але хотів, щоб усі знали, що з волі Своєї Ти віддав Себе, щоб світ визволити від нечестивого; Довготерпеливий, слава Тобі.
Слава: і нині, той самий.
ЄВАНГЕЛІЄ 2 (від Іоана, зачало 58)
Після Євангелія співаємо антифон 4, глас 5:
Сьогодні Іуда покидає Учителя, а приймає диявола, засліплюється пристрастю грошолюбства і, потьмарений, відходить від Світла, бо як же може дивитися на Нього той, що Світло продав за тридцять срібників? Але Той, що за світ постраждав, над нами засяяв, до Нього ж взиваймо: Ти, що постраждав і співстраждаєш, Господи, слава Тобі.
Сьогодні Іуда прикидається благочесним і позбавляється дарування, будучи учеником, стає зрадником, звичайним цілуванням прикриває облесливість і віддає перевагу сріблолюбству перед Владичною любов’ю, наставником стає зборища беззаконного; ми ж, маючи спасіння від Христа, Його прославимо. Братолюбство зберігаймо, як Христові браття, а не немилосердя до наших ближніх, щоб не бути засудженими, як раб немилостивий, — грошей ради, і, як Іуда, що розкаявся, нічим не користуємось.
Слава…
Богородичний: Преславне про Тебе говориться всюди, бо Ти породила плоттю Творця всіх, Богородице Маріє, преславна і неневісна.
Антифон 5, глас 6: Ученик згодився на ціну за Вчителя і за тридцять срібників продав Господа, цілуванням облесливим віддавши Його безбожникам на смерть.
Сьогодні говорить Творець неба і землі Своїм ученикам: наближається час, і поспішає Іуда — зрадник Мій; нехай ніхто не зрікається Мене, коли побачить Мене на хресті між двома розбійниками, — страждаю бо як людина і спасу як Чоловіколюбець тих, що в Мене вірують.
Слава…
Богородичний: Невимовно Ти зачала в останні часи і народила Творця Твого; Його моли, щоб спастися душам нашим.
Антифон 6, глас 7: Сьогодні Іуда пильнує, щоб видати Господа, предвічного Спаса світу, Який п’ятьма хлібами наситив безліч народу; Сьогодні безбожник зрікається Вчителя, учеником Якого був, Владику видає, за гроші продавши Того, що манною наситив людей.
Сьогодні на хресті юдеї роз п’яли Господа, Який розсік море жезлом і провів їх через пустелю: сьогодні списом прокололи ребра Того, Хто заради них уразив ранами Єгипет, і жовчю напоїли Того, Хто манну послав їм, як дощ.
Господи, Ти на вільні страждання прийшов і до учеників Твоїх говорив: якщо ви й однієї години не можете побути зі Мною, як же ви запевняєте, що помрете за Мене? Гляньте хоча б на Іуду, як він не спить і пильнує, щоб продати Мене беззаконним. Встаньте й моліться, щоб ніхто з вас не зрікся Мене, коли побачите Мене на хресті. Довготерпеливий, Господи, слава Тобі.
Слава: і нині.
Богородичний: Радуйся, Богородице, що Просторішого за небеса вмістила в утробі Своїй; радуйся, Діво, пророків провіщення, від Тебе бо нам засяяв Еммануїл; радуйся, Мати Христа Бога.
Мала єктенія. Після єктенії виголос: Бо благословилося і прославилося Всечесне і Величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Сідальний, глас 7:
Що примусило тебе, Іудо, зробитися зрадником Спасителя? Чи Він відлучив тебе від сонму апостолів? Чи відібрав у тебе дар зцілення? Чи відкинув тебе від трапези, коли вечеряв із іншими? Чи коли іншим ноги обмив, то тебе обминув? О, скільки ласки забув ти! І ось так виявляється твоя невдячна натура, а проповідується Його незмірне довготерпіння і велика милість.
ЄВАНГЕЛІЄ 3 (від Матфея, зачало 109)
Антифон 7, глас 8:
Господи, коли взяли Тебе беззаконники/то, терплячи страждання взивав Ти: хоча й уразили ви Пастиря і розігнали дванадцять овець — Моїх учеників, та Я міг би більше, ніж дванадцять легіонів, виставити ангелів, але терплю Я, щоб сповнилося все недовідоме й таємне, що провістив Я вам через пророків Моїх. Господи, слава Тобі.
Тричі відмовився Петро, зразу ж сказане йому зрозумів, але приніс Тобі сльози покаяння; Боже, очисти мене і спаси мене.
Слава…
Богородичний: Як врата спасительні, і рай прекрасний, і хмару присносущного Світла, істинну святу Діву оспівуємо всі, промовляючи Їй: радуйся.
І нині… той самий.
Антифон 8, глас 2:
Скажіть, безбожники, що ви чули від Спаса нашого? Чи не підтвердив Він закон і повчання пророків? Як же ви наважилися видати Пилатові Того, Хто є від Бога — Бога Слово і Спасителя душ наших?
Нехай буде роз п’ятим, — кричали ті, що завжди насолоджувалися Твоїми дарами, і злодія замість Благодійника просили відпустити убивці праведників; мовчав Ти, Христе Боже, терплячи їх жорстокість, бажаючи постраждати і спасти нас як Чоловіколюбець.
Слава…
Богородичний: Не маємо сміливости через безліч гріхів наших, Ти ж Тобою Народженого моли, Богородице Діво: багато може моління Матері до благосердя Владики; не зневаж грішних молитви, Всечиста, бо Він милостивий і може спасти, бо Він і страждати за нас зволив.
І нині… той самий.
Антифон 9, глас 3: Поклали тридцять срібників — ціну за Неоціненного, Якого оцінили сини Ізраїля. Не спіть же, моліться, щоб не впасти у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне, тому пильнуйте.
Дали Мені замість їжі жовч, і спрагу Мою погасили оцтом; Ти ж, Господи, воскреси Мене, і Я віддам їм.
Слава: і нині.
Богородичний: Ми, люди, що від язичників походимо, славимо Тебе, Богородице чиста, бо Ти породила Христа Бога нашого, Який через Тебе народи від прокляття визволив.
Мала єктенія, після єктенії виголос: Бо благословилося ім’я Твоє, і прославилося Царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Сідальний, глас 8:
О, як Іуда, колись Твій ученик, готується зрадити Тебе; облесливо разом повечерявши, наклепник і беззаконник, пішовши, сказав священикам: що ви дасте мені, і я видам Того, Хто закон зламав і зневажив суботу. Довготерпеливий Господи, слава Тобі.
Слава: і нині, той самий.
ЄВАНГЕЛІЄ 4 (від Іоана, зачало 59)
Антифон 10, глас 6:
Той, Хто одягається у світло, як у ризу, стояв на суді нагий і удари по щоках прийняв від рук, що їх Він створив. Народ же беззаконний роз п’яв на хресті Господа слави. Тоді розідралася церковна завіса, сонце померкло, не можучи дивитися, як зневажають Бога, перед Яким усе тремтить. Йому ж ми поклонімось.
Ученик зрікся, розбійник же викликнув: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Слава: і нині.
Богородичний: Примири світ, Господи, що від Діви зволив Тіло носити за рабів, щоб однодушно ми Тебе прославляли, Чоловіколюбче.
Антифон 11, глас 6:
За добро, що Ти, Христе, зробив народові юдейському, на розп’яття засудили Тебе, оцтом і жовчю напоїли Тебе? але відплати їм, Господи, за злочин їх, бо не захотіти вони зрозуміти Твого милосердя.
Зрадою не вдовольнилися, Христе, люди єврейські, але кивали головами своїми, хулу і наругу над Тобою чинили, але відплати їм, Господи, за ділами їхніми, бо не зрозуміли Твого провидіння.
Ні земля, що тряслася, ні каміння, що розпадалося, ні церковна завіса, ні мертвих воскресіння, євреїв не врозумили. Але відплати їм, Господи, бо даремно на Тебе повстали.
Слава…
Богородичний: Бога, від Тебе втіленого, пізнали, Богородице Діво, єдина чиста, єдина благословенна; тому Тебе, безперестанно оспівуючи, величаємо.
І нині… той самий.
Антифон 12, глас 8:
Так говорить Господь юдеям: люди Мої, що Я вчинив вам або чим вас пригнічував — сліпців ваших просвітив, прокажених очистив, мужа, що в постелі лежав, підняв; люди Мої, що вчинив вам; і чим Мені відплатили: за манну — жовч, за воду — оцет, замість того, щоб любити Мене, на хресті Мене роз п’яли; більше не терпітиму, закличу Моїх язичників, і ті Мене прославлять з Отцем і Духом; і Я їм дарую життя вічне.
Сьогодні церковна завіса на викриття беззаконників розривається, і сонце проміння своє ховає, дивлячись на Владику розп’ятого.
Законники ізраїльські, юдеї і фарисеї! Собор апостольський так говорить до вас: ось той Храм, що ви його зруйнували, ось Агнець, Якого ви розп’яли й у гріб поклали. Не хваліться перемогою, юдеї владою Своєю Він воскресне, бо Він є Той, що і в морі спасає, і в пустелі годує. Він є Життя, і Світло, і мир світові.
Слава: і нині.
Богородичний: Радуйся, врата Царя слави, що через них один тільки Вишній пройшов і знову залишив запечатаними на спасіння душ наших.
Мала єктенія, після неї виголос: Нехай буде держава Царства Твого благословенна і найславніша, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Сідальний, глас 8:
Коли Ти, Боже, став перед Каяфою, і Ти, Судде, віддав Себе на суд Пилатові, Небесні Сили від страху захиталися; коли ж Тебе було піднесено на хрест між двома розбійниками, Ти, Безгрішний, був прилучений до беззаконників, щоб спасти людей, Милосердний Господи, слава Тобі.
Слава: і нині, той самий.
ЄВАНГЕЛІЄ 5 (від Матфея, зачало 111)
Антифон 13, глас 6: Зборище юдейське домоглося розп’яти Тебе, Господи, хоч провини в Тобі не знайшли; злочинця Варавву визволили, Тебе ж, Праведного, засудили, взявши на себе гріх найстрашніший убивства. Але віддай їм, Господи, за заслугами їх, бо неправедно вони чинили проти Тебе.
Його ж усе жахається і тремтить перед Ним, і кожен народ оспівує: Христа. Божу силу і Божу премудрість, священики били по щоках, і дали Йому жовч; і все перестраждав добровільно, бо хотів спасти нас від беззаконь кров’ю Своєю як Чоловіколюбець.
Слава…
Богородичний: Богородице, Ти народила Словом невимовно Сотворителя Свого: Його ж моли спасти душі наші.
І нині… той самий.
Антифон 14, глас 8:
Ти, Господи, прийняв у попутники розбійника, що заплямував руки кров’ю, але щиро покаявся; прилучи до нього і нас як милосердний і Чоловіколюбець.
Слабкий голос подав розбійник на хресті, велику віру сприйняв, в одну мить спасся і, перший райські врата відкривши, увійшов: Ти, що прийняв його покаяння, Господи, слава Тобі.
Слава…
Богородичний: Радуйся, бо Ти через ангела радість світові прийняла; радуйся, народивши Творця Твого і Господа; радуйся, бо Ти сподобилася стати Матір’ю Божою.
Антифон 15, глас 6: Сьогодні на хресті розп’ятий Той, що землю на водах повісив; на Царя ангелів вінець з терня покладено; в одежу знущання одягнений Той, що небо хмарами вкриває; удари по щоках приймає Той, що Адама в Йордані очистив; цвяхами прибито Жениха Церкви; списом пробито Сина Діви. Поклоняємося Страстям Твоїм, Христе (тричі). Покажи нам преславне Твоє Воскресіння.
Не як юдеї святкуємо, бо наша Пасха — за нас принесений у жертву Христос; але очистьмо самі себе від усякої скверни, і чистими помолімось Йому: воскресни, Господи, спаси нас як Чоловіколюбець.
Хрест Твій, Господи, — життя і захист для людей Твоїх; і ми, на нього уповаючи, оспівуємо Тебе — роз п’ятого Бога нашого; помилуй нас.
Слава: і нині.
Богородичний: Бачачи Тебе, Христе, розп’ятим, Мати Твоя взивала: яку дивну таємницю бачу Я, Сину Мій? Як Ти умираєш тілом на хресті, Життєдавче?
Мала єктенія, після неї виголос: Бо благословилося ім’я Твоє, і прославилося Царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Сідальний, глас 4: Викупив Ти нас, Господи, від клятви закону чесною Твоєю кров’ю; на хресті бувши розп’ятим і списом проколотим, безсмертя виточив Ти людям; Спасе наш, слава Тобі.
Слава: і нині, той самий.
ЄВАНГЕЛІЄ 6 (від Марка, зачало 67)
Також Блаженні, глас 4.
У Царстві Твоїм пом’яни нас, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє.
Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
Блаженні голодні й спраглі правди, бо вони наситяться.
Адам через дерево раю позбавився, розбійник через древо хреста в раю оселився. Перший скуштував і заповідь порушив Творця; другий, розіп’ятий, визнав Тебе — Бога в таїні. Пом’яни і нас, Спасе, у Царстві Твоїм.
Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
Беззаконники купили в ученика Творця закону і, як злочинця, привели Його на суд Пилатові, і кричали; розіпни! — Того, що їм у пустелі манну посилав. Ми ж, наслідуючи праведного розбійника, з вірою промовмо: пом’яни і нас, Спасе, у Царстві Твоїм.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачить.
Зборище боговбивць, беззаконний народ юдейський, несамовито кричав Пилатові: розіпни Христа невинного, а відпусти нам Варавву. Ми ж звернемося до Христа словами розбійника благорозумного: пом’яни нас, Спасе, у Царстві твоїм.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Життєдайні Твої ребра, як із раю, виточують джерело — Церкву Твою, Христе, наче словесний наповнюють рай, і в ній розділяються начала — чотири Євангелія, світ наповнюючи, творіння звеселяючи і всіх людей навчаючи вірно поклонятися Царству Твоєму.
Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Розіп’явся єси мене ради, щоб дати мені відпущення; проколотий Ти був у ребра, щоб краплю життя виточити мені; цвяхами прибитий був, щоб я, глибиною страждань Твоїх переконаний, до величі могутности Твоєї взивав: Життєдавче Христе, слава Хресту Твоєму, Спасе, і Страстям Твоїм.
Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас, і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи — Мене ради.
Коли Тебе розпинали, Христе, все творіння, дивлячись, тремтіло; основи землі захиталися зі страху перед могутністю Твоєю, світила затьмарилися; церковна завіса роздерлася, гори затряслися, скелі розпалися; і розбійник вірний кличе з нами: Спасе, пом’яни і нас у Царстві Твоїм.
Радуйтеся і веселіться, бо велика нагорода ваша на Небесах.
Рукопис гріхів наших на хресті роздер Ти, Господи, і, прилучившись до мертвих, тамтешнього мучителя зв’язав і визволив усіх із кайданів смерти Воскресінням Своїм, яким ми просвітилися, Чоловіколюбче Господи, і взиваємо до Тебе: пом’яни і нас, Спасе, у Царстві Твоїм.
Слава…
Однодумно, всі вірні, помолімося, щоб достойно прославляти Отця, і Сина, і Святого Духа — Єдиницю Божества, що в Трьох Особах незлитно перебуває, — істинну, нероздільну і неприступну, Яка визволяє нас від муки вогненної.
І нині…
Матір Твою, Христе, що непорочно Тебе тілом породила і після Різдва Твого воістину залишилася Дівою чистою. — Її приводимо в молитву, Владико Многомилостивий, щоб прощені були гріхи тим, хто взиває: пом’яни нас, Спасе, у Царстві Твоїм.
Мала єктенія, а після неї виголос: Бо Тебе хвалять усі сили небесні, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Прокимен, глас 4: Розділили ризи Мої собі й за одежу Мою кидали жереб (Пс. 21. 19).
Стих: Боже, Боже мій! Зглянься на мене! Нащо Ти покинув мене? (Пс. 21, 1-2).
ЄВАНГЕЛІЄ 7 (від Матфея, зачало 113)
На цьому закінчуються єктенії й кадіння — аж до останнього Євангелія.
Читається псалом 50.
ЄВАНГЕЛІЄ 8 (від Луки, зачало 111)
Після цього співаємо трипіснець преподобного Косьми, ірмоси по двічі, тропарі двома кліросами разом.
Трипіснець: пісні 5, 8 і 9.
Пісня 5, глас 6
Ірмос: Зранку молюся Тобі, що ради милосердя принизив Себе невимовно, і до страждань безстрасно довів Себе, Слово Боже, мир подай мені грішному, Чоловіколюбче.
Приспів до кожного тропаря: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Умивши ноги й очистивши себе нині причастям Таїнства Божественного Твого, Христе, служителі від Сиону зійшли з Тобою на велику Елеонську гору, славлячи Тебе, Чоловіколюбче.
Дивіться, друзі, — сказав Ти, — не бійтеся: нині бо наближається час, коли мене візьмуть і вб’ють руками беззаконників. Ви ж усі розійдетесь і Мене покинете; Я ж зберу вас проповідувати про Мене, Чоловіколюбця.
Знову ірмос: Зранку молюся Тобі… Мала єктенія, і після неї виголос: Ти бо єси Цар миру, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Кондак, глас 8: Заради нас розіп’ятого, прийдіть, усі оспіваємо, Його ж бо бачила Марія на хресті і промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти — Син Мій і Бог Мій.
Ікос: Коли побачила Агниця Агнця, Якого на заколення вели, з розпущеним волоссям пішла за Ним з іншими жінками і взивала: куди йдеш, Сину Мій? Ради чого так поспішаєш Ти? Чи не другий шлюб справляють у Кані Галилейській, і Ти поспішаєш туди, щоб воду на вино перетворити? Чи піти і Мені з Тобою, Сину Мій, чи краще чекати, поки Ти повернешся? Скажи Мені хоч слово, Слово Боже, не йди мовчки мимо Мене, чистою Мене зберігши, Ти бо єси Син і Бог Мій.
Пісня 8
Ірмос: Стовп богопротивної злоби божественні юнаки осоромили; проти Христа розлючене беззаконних зборище замишляє марне: вбити намагається Життєдавця; Його ж усяке творіння благословляє, славлячи повіки.
Відженіть нині з повік ваших сон, — сказав ученикам Христос: у молитві пильнуйте, щоб не впасти у спокусу, а особливо Ти, Симоне, бо сильнішому більша спокуса, розумій, Петре, Мене; Його ж усе творіння благословляє, славлячи повіки.
Зрадливого слова ніколи не скажу Тобі устами моїми, Владико, з Тобою й умру, як благорозумний, хоч і всі відійдуть, — промовив Петро. — не тіло і не кров, а Отець Твій відкрив мені Тебе: Його ж усе творіння благословляє, славлячи повіки.
Божественної премудрости й розуму не всю глибину пізнав ти; глибини Моїх задумів не збагнув ти, чоловіче, — сказав Господь. Будучи плоттю, не хвалися, бо тричі відречешся від Мене; Його ж усе творіння благословляє, славлячи повіки.
Відречешся, Симоне Петре, і вчиниш це скоро, як сказано; до тебе підійде одна служниця і застрашить тебе, — сказав Господь; та, гірко заплакавши, ти знову знайдеш Мене Милостивим; Його ж усе творіння благословляє, славлячи повіки.
Хвалимо, благословимо… І знову ірмос: Стовп богопротивної злоби…
Пісня 9
Ірмос: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Пагубне зборище богопротивників, лукавих боговбивць зібрання стало перед Тобою, Христе, і, як злочинця, вело Творця всіх: Тебе ж ми величаємо.
Закону не розуміючи, нечестиві, дарма, що чули голос пророків, — як ягня, повели Владику всіх, щоб беззаконно вбити; Його ж ми величаємо.
Призначене людям Життя священики з книжниками, уражені злою заздрістю, віддали на смерть єством Життєдавця; Його ж ми величаємо.
Обступили Тебе, як хижі звірі, і по щоках били Тебе, Царю, допитуючи, неправдиво свідчили проти Тебе; все перетерпів Ти й усіх спас єси.
Знову ірмос: Чеснішу від херувимів…
Далі мала єктенія і після неї виголос: Бо Тебе хвалять усі Сили Небесні, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Екзапостиларій (тричі).
Розбійника благорозумного в єдиному часі раю сподобив єси, Господи; і мене древом хресним просвіти і спаси мене.
ЄВАНГЕЛІЄ 9 (від Іоана, зачало 61)
Все, що дише… глас 3 і стихири на 4.
Два лукавих переступи вчинив первородний син Мій, Ізраїль; покинув Мене — Джерело води живої — і викопав собі криницю безводну, Мене на хресті розп’яв, а Варавву випросив і визволив. Небо вжахнулося від цього і сонце сховало проміння. Ти ж, Ізраїлю, не посоромився, а на смерть видав Мене. Прости їм, Отче Святий, бо не знають, що вчинили.
Кожна частина святого Твого тіла безчестя за нас перетерпіла: голова — терновий вінець, лице — заплювання, щоки — удари, уста — жовч, розбавлену оцтом за смаком, вуха — хулу злочесну, плечі — биття, рука — тростину, руки й ноги — цвяхи, ребра — спис, а все тіло — розп’яття на хресті. Ти, що постраждав за нас і від страждань визволив нас, чоловіколюбства ради зійшов до нас і возніс нас, Всесильний Спасе, помилуй нас.
Коли Тебе було розіп’ято, Христе, все творіння, дивлячись, затремтіло, основи землі затряслися від страху перед силою Твоєю. Народ юдейський, що нині підніс Тебе на хрест, загинув; церковна завіса надвоє роздерлася; мертві з гробів воскресли; сотник, бачивши чудо, вжахнувся; Мати Твоя, що тут же стояла у великій скорботі, ридаючи як Мати, промовляла: як Мені не плакати і в груди Себе не бити, бачачи Тебе нагим, засудженим і на хресті розіп’ятим? Ти, що був розіп’ятий, і похований, і воскрес на третій день із мертвих, Господи, слава Тобі.
Слава… глас 6.
Зняли з мене ризи Мої і одягли Мене в багряницю, поклали на голову Мою терновий вінець і в праву руку дали тростину, щоб Я сокрушив їх, як глиняні сосуди.
Плечі мої Я віддав на рани, лиця Мого не відвернув від заплювання, стояв на суді перед Пилатом і хрест перетерпів за спасіння світу.
ЄВАНГЕЛІЄ 10 (від Марка, зачало 69)
Після Євангелія читається: Слава в вишніх Богу… Потім єктенія: Доповнимо ранню молитву нашу… Виголос: Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
ЄВАНГЕЛІЄ 11 (від Іоана, зачало 62)
Після Євангелія співаємо стихири на стиховні, глас 1.
Все творіння змінювалося від страху, бачачи Тебе на хресті розп’ятим, Христе; сонце затьмарилось, і основи землі похитнулися: все співстраждало Сотворителю всього. Господи, що з волі Своєї ради нас страждання перетерпів, слава Тобі.
Стих, глас 2: Розділили ризи Мої собі і за одежу Мою кидали жереб (Пс. 21, 19)
Люди нечестиві й беззаконні! Для чого замишляєте марне? Навіщо Життя засудили на смерть? О чудо велике! Творець світу в руки беззаконників віддається і Чоловіколюбець підноситься на хрест, щоб визволити з пекла в’язнів, що взивають: довготерпеливий Господи, слава Тобі.
Стих: І дали в їжу Мені жовч і у спрагу Мою напоїли Мене оцтом (Пс. 68, 22).
Коли побачила Тебе, Слове, сьогодні на хресті, пренепорочна Діва, як Мати, від жалю плакала й уболівала серцем, стогнала у глибині душі, лице волоссям закриваючи, била Себе у груди і з сльозами взивала: о горе Мені. Божественний Сину Мій! О горе Мені, Світло світу! Навіщо сховався Ти від очей Моїх, Агнче Божий? Тому й воїнства безтілесних вжахнулися, взиваючи: незбагненний Господи, слава Тобі.
Стих: Бог же, Цар наш, раніш віків учинив спасіння посеред землі (Пс. 73, 12).
Бачачи Тебе, розп’ятого на хресті, Христе, Творця всіх і Бога, Діва, що непорочно породила Тебе, плакала гірко: Сину Мій, де поділася краса лиця твого? Не можу дивитись, як неправедно Тебе розпинають. Але поспіши встати, щоб і Я побачила Твоє з мертвих на третій день воскресіння.
Слава… глас 8.
Господи, коли сходив Ти на хрест, страх і трепет напав на все творіння, але Ти заборонив землі поглинути тих, що розпинали Тебе, а повелів, щоб пекло звільнило в’язнів. Для оновлення людей, Судде живих і мертвих, прийшов Ти, щоб дати життя, а не смерть. Чоловіколюбче, слава Тобі.
І нині… глас 6.
Ось уже вмочується тростина для написання присуду, судді неправедні судять Ісуса і засуджують на хрест; і страждає все творіння, бачачи на хресті Господа, Який мене ради тілом страждає, милосердний; Господи, слава Тобі.
ЄВАНГЕЛІЄ 12 (від Матфея, зачало 114)
Після прочитання Євангелія священик, благословивши вірних, відносить його на престіл. Читець читає з Часослова: Благо є прославляти Господа… Трисвяте. Пресвята Тройце… Отче наш…
Тропар, глас 4: Відкупив Ти нас, Господи, від клятви закону чесною Твоєю кров’ю: коли був на хресті розп’ятий і списом проколотий, безсмертя Ти виточив людям; Спасе наш, слава Тобі.
Потрійна єктенія і відпуст.
Христос, істинний Бог наш, що заради нас, людей, і заради нашого спасіння страшні муки, і животворчий хрест, і добровільне погребіння тілом прийняти зволив, молитвами пречистої Своєї Матері…
Перший час не приєднуємо, а читаємо разом з Великими часами.
Доброго вечора, шановні.
Панні Ганно – вам персональній привіт.
Дуже дякую – сьогодні ваша робота дуже допомогла слідкувати за службою.
Знайшов дві помилки в слові «зачало»: ЄВАНГЕЛІЄ 9 (від Іоана, замало 61), ЄВАНГЕЛІЄ 10 (від Марка, зачаю 69).
Дуже дякуємо, усе виправив!)