У суботу ввечері перед П’ятдесятницею
На ранній
Після Шестипсалмія Алилуя; на глас 8, з його стихами.
Тропар: Глибиною мудрости чоловіколюбно все будуючи і корисне всім подаючи, Єдиний Сотворителю, упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, бо вони надію покладали на Тебе, Творця й Промислителя і Бога нашого.
Слава: і нині.
Богородичний: Тебе — і стіну, і пристановище маємо, і молитвеницю благоприємну до Бога, що Його породила єси, Богородице неневісна, вірних спасіння.
Потім звичайні кафизми: Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене…
На всіх же єктеніях після кафизми і канону поминаються усі раніше спочилі отці і брати наші.
Після кафизми 1 — сідальний спочилим, глас 5:
Страдницьке противлення у подвизі, тяжкі рани на мучениках: і стояли собори безплотних, тримаючи вінці перемоги; здивували премудрі мученики мучителів і царів; скинули диявола сповіданням Христа. Господи, Ти, що укріпив їх, слава Тобі.
Стих: Дивний Бог у святих Його, Бог Ізраїлів.
Страдницький подвиг перетерпіли святі, і пошану перемоги від Тебе прийняли, знищили підступність беззаконних, прийняли вінці нетління; ними, Боже, спаси душі наші.
Стих: Взивали праведні, і Господь почув їх.
Пам’ять святих Твоїх, Господи, стала як рай, що в Едемі; нею радіє все творіння; подай же нам їхніми молитвами мир і велику милість.
Слава…
В оселях обраних, і в країні живих вчини, Ісусе, тих, що прийняв, побожно спочилих, як милосердний Бог, наповни невечірнім світлом і сподоби небесної Твоєї радости.
І нині…
Богородичний: Ти назвав благословенною Твою Матір, прийшов на страждання вільною волею, засяяв на хресті, бажаючи знайти Адама, промовляючи до ангелів: радійте зі Мною, бо Я знайшов загублену драхму. Ти, що все мудро влаштував, Боже наш, слава Тобі.
Потім: Непорочні, на дві статті.
Тропарі спочилим:
Благословен єси, Господи, навчи мене оправдань
Твоїх.
Всі святі знайшли джерело життя і двері раю. О, коли б і мені знайти до нього путь покаяння. Я — загублене ягня, поклич мене, Спасе, і спаси мене.
Благословен єси, Господи…
Святі мученики. Ви проповідували про Христа — Божого Агнця, і, як ягнята, замучені були й перейшли до життя, що ніколи не старіє, а вічно існує. Щиро ж благайте Христа, щоб і нам подав відпущення гріхів.
Благословен єси, Господи…
Всі ви дорогою вузькою і скорботною ходили, хрест, як ярмо, в житті взявши, і Мене наслідували вірою, прийдіть і втіштеся славою і вінцями небесними, що Я приготував вам.
Благословен єси, Господи…
Я несказанної Твоєї слави образ, хоч і ношу на собі рани гріховні, зглянься на Твоє творіння, Владико, і очисти Твоїм милосердям, і жадану вітчизну подай мені, в раю знову мене оселивши.
Благословен єси, Господи…
З нічого Ти мене колись створив і Божественним Твоїм образом підніс; за порушення ж заповіді знову в землю, з якої взяв мене, повернув. Піднеси ж до первісної подоби Твоєї, щоб давню красу мені оновити.
Благословен єси, Господи…
Упокой, Боже, раба Твого (рабу Твою) і осели його (її) в раю, де всі святі, Господи, сяють, як світила. Упокой, Господи, спочилого раба Твого (рабу Твою), не пам’ятаючи всіх його (її) гріхів.
Слава…
Троїчне Сяйво Єдиного Божества благочесно прославляємо співами: Свят єси, Отче Безпочатковий, Безпочатковий же Сину і божественний Душе, просвіти нас, що з вірою Тобі служимо, і з вічного вогню визволи.
І нині…
Богородичний: Радуйся, чиста, що Бога тілом породила на спасіння всіх. Через Тебе рід людський знайшов спасіння: О, коли б і ми рай знайшли за Твоєю допомогою, Богородице чиста і благословенна.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі).
Потім єктенія за спочилих: Ще і ще в мирі Господу помолимось…
Клірос: Господи, помилуй (40 разів).
Священик молитву: Боже духів…
Після виголосу сідальний, глас 5, за упокій: Упокой, Спасе наш, з праведними раба Твого (рабу Твою) і осели його (її) в оселях Твоїх, як про це написано, і прости, як Милосердний, всі гріхи його (її) вільні і невільні, і все, чим згрішив він (згрішила вона) свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.
Слава: і нині.
Богородичний: Христе Боже, Ти від Діви засяяв світові і через Неї нас синами світла показав, помилуй нас.
Псалом 50.
Канон святого монастиря або храму, з ірмосами на 6, і цей на 8.
Канон
Пісня 1
Ірмос: Пісню заспіваймо, люди, дивному Богу нашому, Який визволив Ізраїля із рабства, що пісню перемоги співав і взивав: співаємо Тобі, єдиному Владиці.
Усі помолимося Христу, згадуючи нині пам’ять від віку померлих, щоб від вічного вогню визволити їх, тих, що спочили у вірі і в надії на життя вічне.
Глибиною провидіння Твого, Христе, Ти премудро наперед визначив кожному кінець життя, межу і образ. Тому тих, кого покрив гріб в усіх країнах, спаси на суді, Всещедрий.
Межу життя нашого Ти поклав, тому спочилих від житейської ночі вчини синами дня невечірнього, Господи: священиків православних, царів і всіх людей Твоїх.
Тих, кого покрила вода, і пожерла війна, тих, кого обійняв землетрус, і убивці вбили, і вогонь попалив вірних Твоїх, Милостивий, вчини їх разом з праведними.
Ти, Спасе наш, прощаєш усі земні борги наші, в усякому віці всього роду людського, постав перед судом Твоїм незасудженими тих, що Тобі відповідають.
Слава…
Троїчний: Триєдиного єства оспівую Лиця самоіпостасні: ненародженого Отця, Сина родженого, і Духа Святого, безначальне Царство, Владу і Божество єдине.
І нині…
Богородичний: Воістину Ти явилася небом на землі, більшою за вишні небеса, неневісна Діво, бо з Тебе засяяло сонце у світі, Яке володіє правдою.
Катавасія: Пісню заспіваймо, люди…
Пісня 2
Ірмос: Бачите, бачите, що Я є Бог ваш, раніше віків народжений від Отця, і Дівою в останні часи без мужа зачатий, і зруйнував гріх праотця Адама як Чоловіколюбець.
Бачите, бачите, що Я є Бог ваш, що праведним судом поклав межі життя, і тління на нетління перемінив усім, спочилим у надії на вічне воскресіння.
Ти приймаєш, Господи, від чотирьох країв спочилих — у морі і на землі, або на ріках, джерелах, озерах і на рівнинах; тих, що стали поживою звірів, птахів і змій, усіх упокой.
У Твоїй руці все, Господи, Ти розсудив повернутися всім у чотири складових, у пришестя ж Твоє збереш і воскресиш, прощаючи гріхи тих, що згрішили свідомо і несвідомо.
О страшне Твоє друге пришестя, Господи. Бо як у вигляді блискавки на землю прийдеш, воздвигнеш усе Твоє творіння на суд: тоді сподоби бути з Тобою тих, хто пожив у вірі і зустрів Тебе.
Слава…
Троїчний: Предовершена Єдинице, пребожественна, Триіпостасна; ненароджений Отче, і Сину Єдинородний, Душе, що від Отця походиш, через Сина ж являєшся, істото єдина, єство, царство і влада, спаси всіх нас.
І нині…
Богородичний: Невимовне чудо Твого Різдва, Мати Діво: бо як Ти народжуєш, і в той же час залишаєшся Дівою? Як Ти народжуєш Немовля, зовсім не знаючи мужа? Це бо знає Слово Боже, що надприродно народилося від Тебе.
Катавасія: Бачите, бачите…
Пісня 3
Ірмос: Ти, що утвердив рукою Своєю небеса, Слово Боже, просвіченням Твого істинного пізнання утверди і нас, що надіємося на Тебе у своїх серцях.
Тих, що закінчили життя, у славі побожній сподоби, Боже, одягнути праведний вінець, і вічними благами насолодитися.
Тих, що несподівано були взяті, спалені блискавкою, замерзли від холоду і від усякої недуги померли, упокой, Боже, коли будеш випробовувати вогнем.
Тих, що перепливли завжди каламутне море життя, Христе, сподоби допливти до нетлінного Твого пристановища, бо вони православно пожили.
Тих, що стали поживою всіляких морських тварин і птахів небесних, Христе, Твоєю силою воскреси, Боже, в останній день зі славою.
Слава…
Троїчннй: Божественну Єдиницю, у трьох Особах просту, разом розсікаю і з’єдную нерозсічене; бо, як швидкість блискавки, Трисяйне бачиться у єдності.
І нині…
Богородичний: Незбагненне Твоє чудо: без мужа бо народжуєш, і дівство Твоє, Чиста, зберігаєш після народження. Тому множество ангелів і рід людський оспівують Тебе повіки.
Катавасія: Ти, що утвердив рукою Своєю небеса…
Сідальний, глас 5: Заради нас Ти перетерпів хрест і смерть, і умертвив пекло, і воскресив із Собою мертвих; спочилих наших упокой, Спасе, як чоловіколюбний Бог і в тремтінні від страшного Твого пришестя, Життєдавче, Царства Твого сподоби, маючи велику милість.
Слава… той самий.
І нині…
Богородичний: Швидкий Твій покров, і поміч, і милість покажи, Чиста, на рабах Твоїх, і хвилі суєтних помислів утихомир, і упалу мою душу піднеси, Богородице; знаю бо, знаю, Діво, що Ти можеш усе, що хочеш.
Пісня 4
Ірмос: З гори, осіненої зеленню, — єдиної Богородиці — пророк богонатхненно побачив, що Ти хочеш воплотитися, і зі страхом прославив силу Твою.
Отців і праотців, дідів і прадідів, від перших до останніх, спочилих у побожності і православ’ї, всіх пом’яни, Спасе наш.
Тих, що в горах, на дорозі, в пустелях померли у вірі, — ченців і мирян, юнаків і старців, зі святими осели, Христе.
Тих, що в печалі і насолодах жили безнадійно, але несподівано вірою перемінили своє життя, тих, що постраждали у благоденстві або у злиднях, усіх упокой, Спасе наш.
Тих, кого убив меч або розтоптав кінь, або хмара снігу покрила, тих, кого задавило каміння або засипала земля, Христе Спасе, упокой.
Слава…
Троїчний: Дивно, як єдине Божество і три, маючи кожен єдине лице, нероздільні: Отець бо, Син, і Дух Святий, Яким поклоняємося, єдиний є Бог.
І нині…
Богородичний: Направи, Діво, молитвами Твоїми нас, що в бурі гріха, до спасительного пристановища, Богородице, визволяючи від усякої недолі.
Пісня 5
Ірмос: Зранку лине до Тебе дух мій, Боже, бо повеління пришестя Твого — світло, яким Ти, Владико, просвіти розум наш і направ на стежку життя.
Нині, звершуючи пам’ять тих, що спочили побожно у вірі, щиро взиваємо до Тебе: всіх упокой зі святими Твоїми.
Усіх, кого Ти прийняв віл усякого роду: царів і князів, або ченців православних, Щедрий, визволи від усякої муки.
Усіх, кого Ти створив і знаєш, що для них корисне, яким Ти попустив несподівано померти, визволи від усякої муки, Боже наш.
Визволи, Спасе наш, усіх побожно спочилих від вогню вічного, і від черви нестерпної і від усякої муки.
Слава…
Троїчний: Єдинопрестольна, безначальна, триіпостасна Єдинице, — розділена в єдності, і має кожне Лице природу, — з’єднай нас у єдинім бажанні виконувати заповіді Твої.
І нині…
Богородичний: Вищою за вогневидих серафимів явилася Ти, Чиста, народивши неприступного для них Ісуса Спаса, Який обожив втіленням Своїм земнородних єство.
Пісня 6
Ірмос: Обтяженого гріхами многими, прийми мене, Чоловіколюбче; припадаючи до щедрот Твоїх, молю, як пророка, спаси мене, Господи.
Смерти печаль подолав Ти, Начальнику життя, стражданнями Твоїми; Боже наш, спочилих від віку рабів Твоїх упокой.
Коли Ти будеш судити всіх, що стоятимуть відкритими перед лицем Твоїм, тоді, Щедрий Боже, пощади тих, що послужили Тобі вірно.
Незбагненним Твоїм провидінням, Господи, упокой зі святими тих, кого вбили напоями чар, отрутою, роздробленням кісток.
Коли засурмить остання сурма Твого архангела під час загального воскресіння, тоді упокой рабів Твоїх, Христе Боже.
Тих, Кого Ти прийняв від віку у вірі, Боже, весь рід людський сподоби славити Тебе повіки з тими, що послужили Тобі.
Слава…
Троїчний: Богоначало Трисвяте, єдинопрестольне, Отче, Сину з Духом Святим, Ти єси Бог мій, всемогутністю Твоєю тримаєш усе.
І нині…
Богородичний: Із кореня твого засяяла Квітка життя, Ієсею праотче, радій, бо спасає світ Христос Бог, що народився від Чистої Діви.
Кондак, глас 8:
Зі святими упокой, Христе, душу раба Твого (раби Твоєї), де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхань, а життя безконечне.
Ікос: Ти єдиний Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж, земні, з землі створені і в ту саму землю повернемося, бо так звелів Той, Хто створив мене і сказав мені: «Земля єси і в землю повернешся». Туди ж і всі ми, люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: алилуя.
Пісня 7
Ірмос: На початку Ти землю заснував, і небеса словом утвердив, благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.
Звершуючи пам’ять від віку побожно спочилих, взиваємо: благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.
Несподівано побожно спочилих, на яких упало з висоти дерево, залізо, будь-яке каміння, упокой, Боже, померлих у вірі.
У страшне Твоє пришестя, Щедрий, постав праворуч овець Твоїх, що православно в житті послужили Тобі, Христе, і преставилися до Тебе.
У соборі обраних Твоїх вчини, Христе, рабів Твоїх, щоб вони взивали до Тебе: благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.
Від землі взяв прах і створив плоть, ожививши її духом, Щедрий Спасе; тих, кого Ти прийняв, упокой, Боже, у житті, що не старіє.
Слава…
Троїчний: Як трисяйне Сонце, Божество єдиним світлом з’єднується: нехай оспівується Отець, і Син, і Божественний Дух, єдині єством, але три іпостасями.
І нині…
Богородичний: Давидову пісню єдинодушно співаємо Тобі, горою називаючи Тебе, Діво, в яку вселилося плоттю Слово, й обожило нас духовно в Собі.
Пісня 8
Ірмос: На горі святій Ти прославився, і в купині вогняній таїну Приснодіви Мойсею явив; Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Спочатку Ти зруйнував тінь смертну, засяявши, як сонце, із гробу, синів воскресіння Твого сотворивши; Господи слави, всіх спочилих у вірі упокой повіки.
Невідомого і сокровенного Свідку, коли будеш відкривати діла темряви, і думки сердець наших, тоді не вимагай відповіді нарівні з тими усіма, хто спочив у вірі.
Коли сядеш на престолі, і звелиш стати на суд усім, зібраним сурмою від країв землі, тоді пощади всіх, Христе, як Милостивий.
Померлим несподівано від різних випадків: від отрути, від швидкої їзди, від побиття, від повішення ж і лежання, що спочили у вірі, Господи слави, послаби їм повіки.
Благословімо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа. Як Єдиницю істотою оспівую Тебе, як Тройцю у лицях шаную Тебе, Отче, Сину, і Душе Пресвятий; безначальну державу Твого Царства славлю повіки.
І нині…
Богородичний: Джерелом запечатаним живого струменя явилась Ти, Богородице Діво: без мужа бо Ти Господа народила, водою безсмертя напоюєш вірних повіки.
Хвалимо, благословляємо…
Катавасія: На горі святій Ти прославився…
Пісня 9
Ірмос: Прообразоване на горі законоположнику у вогні й купині Різдво Приснодіви, для нашого, вірних, спасіння, піснями невмовкними величаємо.
Там, де є оселя святих Твоїх, що радіють, Господи, всіх від віку спочилих у вірі і надії сподоби радости.
Померлих від Божого покарання, від усяких смертоносних блискавок і громів з неба, від розверзання землі, від бурі на морі, всіх вірних, Христе, упокой.
Всякого віку: старців, юнаків і дітей, і немовлят, що годуються молоком, чоловічого і жіночого єства, упокой, Боже, тих, кого прийняв у вірі.
Від отруйного укусу померлих, від змій, від потоптання кіньми, і від удавлення й повішення ближніми, тих, що з вірою послужили, упокой.
Кожного по імені у вірі спочилого від віку, і від роду родів, неосудно предстати перед Тобою, Христе, сподоби тоді, у пришестя Твоє.
Слава…
Троїчний: Єдиний у Тройці, Боже, слава Тобі безперестанна, бо хоч і Бог кожен, але єдині єством є Отець, і Син, і Дух, трисяянні якістю.
І нині…
Богородичний: Вище розуму Різдво Твоє: бо народжуєш раніше Сущого, молоком годуєш невимовно Подателя споживи світу; тримаєш же Того, Хто тримає все, Христа, єдиного Спасителя нашого, Всенепорочна.
Потім: Достойно є…
Екзапостиларій: Пам’ять звершуючи усіх спочилих у Христі, і останній день пам’ятаючи, вірні, за нас же і за тих Христа завжди благаймо.
Слава: і нині.
Богородичний: Солодкість ангелів, радість скорботних, християн заступниця, Діво Мати Господня, заступи нас, визволи від вічних мук.
На Хваліте… Все, що дише… ставимо стихів 4 і співаємо ці стихири на глас 6.
Страшний кінець смерти, і суворий суд Владики: вогонь бо невгасимий готується там, черва невсипуча, скрегіт зубів, темрява непроглядна і вічне засудження. Тому взиваймо до Спаса: кого Ти взяв від тимчасового, упокой, заради великої Твоєї милости.
Всі ті, що залишилися в житті, прийдіть до гробів і вжахніться, погляньте і подивіться на оману світу: де нині краса тіла, і слава багатства, де ж гордість житейська? Воістину все суєта. Тому взиваймо до Спаса: тих, кого Ти взяв від тимчасового, упокой, заради великої Твоєї милости.
Той, хто на престолі був, нині у гробі; той, хто був у порфирі, нині одягається у тління; вже не на престолі, а у гробі лежить; ось зникла царська влада, ось, як сон, проходить людське життя. Тому взиваймо до Спаса: тих, кого Ти взяв, упокой, заради великої Твоєї милости.
Всі, що з надією перейшли звідсіля в життя вічне, змінивши спосіб життя, Спасе, усякий чин і рід, усякого віку, чоловіки і жінки, і новонароджені немовлята, вчини їх як Чоловіколюбець на лоні Авраама, в місцях спокою, заради великої Твоєї милости.
Слава… глас 5:
Як квітка в’яне, і як тінь проходить мимо, так руйнується всяка людина: коли ж знову засурмить сурма, мертві воскреснуть назустріч Тобі, Христе Боже, як під час землетрусу. Тоді, Владико, тих, що преставив від нас, учини у святих Твоїх оселях, простивши їм гріхи як Благосердий.
І нині… глас 6:
Богородичний: Ти єси Бог наш, що премудрістю все створив, послав нам пророків пророкувати Твоє пришестя, і апостолів проповідувати Твою велич; і одні пророкували Твоє пришестя, інші хрещенням просвітили народи, мученики ж, постраждавши, отримали славу від них і моляться щиро до Тебе, Владики, з Матір’ю, що народила Тебе: упокой, Боже, душі, які Ти прийняв, і нас сподоби Царства Твого, бо Ти хрест перетерпів за нас, осуджених, Спасителю наш і Боже.
На стиховні стихири, глас 6:
Маючи незбагненне до нас милосердя, і джерело невичерпної Божественної благодаті, Многомилостивий, тих, що до Тебе перейшли, осели на землі живих, в оселях улюблених і жаданих, даруючи володіння, що завжди перебуває; бо Ти за всіх пролив Твою кров, Христе, і живоносною ціною світ відкупив.
Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.
Умертвлення животворче перетерпів Ти волею, і життя виточив, і насолодження вічне дарував вірним Божественною, Владико, Твоєю благоутробністю, єдиний всещедрий і безгрішний; Тобі молимося: упокой спочилих у надії воскресіння, даруючи їм прощення гріхів, щоб ми зі всіма спасенними оспівували ім’я Твоє, Христе, і прославляли Твоє милосердя.
Стих: Блаженні ті, кого Ти обрав і прийняв, Господи. Живими володіючи Богоначальною владою, і над мертвими пануючи, Христе Боже, Сам упокой з обраними Твоїми вірних Твоїх, які відійшли до Тебе, єдиного Благодійника, в місцях прохолоди, у світлостях святих; бо Ти милостивий і хочеш як Бог спасти всіх, кого Ти створив за образом Твоїм, єдиний Многомилостивий і Чоловіколюбець.
Слава… глас той самий:
Болістю стало для Адама споживання колись від дерева в Едемі, коли змій отруту вилив, тому й увійшла у весь рід людський смерть, яка з’їдає людей; але прийшов Владика і знищив змія, і воскресіння нам дарував. До Нього ж взиваймо: пощади, Спасе, тих, кого Ти прийняв, і зі святими упокой як Чоловіколюбець.
І нині…
Богородичний: Стала Ти, Пресвята, лоном боголіпним, і Бога вмістила, і Бога народила, Безневісна, у двох природах і в єдиній іпостасі, Чиста. Того, Єдинородного і Первістка, Який і після народження зберіг Тебе Дівою непорочною, моли, щоб Він душі спочилих у вірі упокоїв у світлості, нетлінні, світлі і блаженстві.
Тропар: Глибиною мудрости… Слава: і нині… Тебе — і стіну, і пристановище… І звичайний відпуст.
На Літургії
Зображальні.
Прокимен Апостола, глас 6: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.
Апостол у Діяннях, зачало 163.
Алилуя, глас 4.
Стих: Блаженні ті, кого Ти обрав і прийняв, Господи.
Стих: І пам’ять їх з роду в рід.
Євангеліє від Іоана, зачало 21.
Причасний: Блаженні ті, кого Ти обрав і прийняв, Господи.
Алилуя (тричі).
Зачало 163 ни є діяння.