Божественна літургія Ранішосвячених Дарів святого отця нашого Григорія Двоєслова
Літургія Ранішосвячених Дарів відрізняється від Літургій св. Іоана Золотоустого і св. Василія Великого тим, що на ній не буває ні Проскомидії, ані освячення Дарів (Євхаристії).
Правиться Літургія Ранішосвячених Дарів у Великий Піст, а саме: 1) кожної середи і п’ятниці; 2) в четвер 5-го тижня Великого Посту (день читання канону св. Андрія Критського); 3) в Понеділок, Вівторок і Середу Страсного тижня; 4) в дні храмового свята (Тип., гл. 34, 35) або святого з полієлеєм (24 лютого і 9 березня); 5) а також в понеділок, вівторок і четвер 2-го, 3-го, 4-го, 5-го і 6-го тижня Великого Посту, коли за Уставом належить правити цю Літургію.
Не правиться Літургія Ранішосвячених Дарів по суботах Великого Посту, бо тоді має бути Літургія св. Іоана Золотоустого, і по неділях, бо тоді правиться Літургія св. Василія Великого.
Для кожної Літургії Ранішосвячених Дарів священик заготовляє Святого Агнця на Проскомидії попередньої Літургії в неділю.
Заготовляючи Святого Агнця на Проскомидії, священик спочатку заготовляє Святого Агнця для Літургії, яку має правити, а тоді для Літургії Ранішосвячених Дарів, вирізуючи, виймаючи та проколюючи Святого Агнця з окремих просфор, і проказує над кожним слова:
На спомин Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (тричі)
Як ягня на заколення ведено Його. І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, мовчить, — так і Він не відкриває уст Своїх.
В покорі Його суд над Ним відбувся. Але про рід Його хто оповість?
Бо візьметься від землі життя Його.
Приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріх світу ради життя світу і спасіння.
Один із воїнів списом проколов Йому ребра, і зараз витекла кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве.
Далі священик чинить все, як звичайно: вливає в святу чашу вино і воду, накриває їх покрівцями, читає молитви і т. д.
На Літургії під час Святої Євхаристії, після призивання Святого Духа, священик, коли показує на Святий Хліб, то каже: «Хліб цей…» (в однині, бо Христос — Єдиний, тому не можна казати «хліби ці»).
Коли священик творить піднесення Хліба, то при словах «Святеє святим» підносить усе разом, а тоді розломлює першого Святого Агнця для Літургії, що правиться, кладе частиці, вливає теплоту і т. інш., як звичайно. Далі правою рукою бере ложечку, а лівою — Святого Агнця для Літургії Ранішосвячених Дарів і ложечкою, змоченою в Святій Крові, хрестообразно торкається Св. Агнця з хрестообразно надрізаної сторони. Тоді кладе Святого Агнця в дарохранильницю (кивот). Так само чинить і над кожним Святим Агнцем, що заготовляється для Літургії Ранішосвячених Дарів, кладучи його в дарохранильницю. Далі молиться, причащається і взагалі священнодіє, як звичайно на Літургії.
Священик приготовляє себе до відправи Літургії Ранішосвячених Дарів тими молитвами, які повинен перечитати за Церковним Правилом перед кожною Літургією, а також виповнити всі інші вимоги.
В день відправи СВЯЩЕНИК, увійшовши у вівтар, цілує святий престіл і святий хрест на престолі, далі накладає на себе постову єпитрахиль і, вийшовши з вівтаря, стає перед Райськими вратами і виголошує:
Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Читець читає Часи: Третій, Шостий і Дев’ятий. На Часах священик виголошує тропар кожного Часу і молитву св. Єфрема Сиріна з поклонами перед зачиненими Райськими вратами.
Після Часів правиться чин Зображальних з малим відпустом.
На 9 Часі після молитви Єфрема Сиріна священик, стоячи перед Райськими вратами, читає
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, жодного оправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як Милосердний, і визволь нас від ворогів наших, бо Ти Бог наш, а ми, люди Твої, всі творіння рук Твоїх і ім’я Твоє призиваємо.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись; не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.
Потім підходить до образа Христа і цілує його, промовляючи:
Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Милосердний, благаючи прощення провин наших, Христе Боже; бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою з ворожої неволі. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.
Тоді цілує також і образ Богородиці, проказуючи тропар:
Богородице, Ти єси джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милости, зглянься на грішних людей, покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе-бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся», як колись Гавриїл, Безтілесних архистратиг.
Тоді входить у святий вівтар, кладе три поклони перед святим престолом, цілує святий престіл, хрест і Євангеліє та одягає повні всі ризи (постові), не читаючи Молитов облачень, а тільки над кожною одежею промовляє: «Господеві помолімось». Таким же чином миє руки.
Починається Вечірнею.
При зачинених Райських дверях священик стає перед святим престолом і молиться, проказуючи тричі:
Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.
Цілує святий престіл.
ДИЯКОН, приготовивши себе до служіння Святої Літургії і облачившись, стає перед Райськими вратами і виголошує: Благослови, владико.
СВЯЩЕНИК, узявши Святе Євангеліє в руки, творить ним знак хреста над престолом і виголошує:
Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні.
ЧИТЕЦЬ: Амінь. Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
І псалом 103-й.
Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, Ти дивно великий. Ти прибрався в славу й красу.
Ти одягаєшся в світло, як у ризу, простягаєш небеса, як шатро.
Покриваєш водами висоти Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.
Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми – вогненне полум’я. Ти поставив землю на твердій основі її, не захитається вона повік-віки.
Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.
Від наказу Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.
Підіймаються на гори і сходять на поля в місце, що Ти призначив для них. Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не вернуться покрити землю.
Ярами посилаєш потоки; між горами течуть води. Напувають всіх звірів польових, дикі осли гасять спрагу свою.
Над ними витає птаство небесне, голос його лунає між віттям. Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.
Ти вирощуєш траву для скотини і зело на користь людям, щоб добути хліб із землі.
І вино веселити серце чоловіка, і єлей намастити лице його, і хліб – підкріпити серце його.
Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі – найвище.
Гори високі для оленів; скелі – захисток для зайців. Ти створив місяць відзначати час, і сонце знає захід свій.
Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. Левенята ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.
Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають в логовищах своїх. Виходить чоловік для справ своїх і на працю свою до вечора.
Як величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.
Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. Там плавають кораблі і кити, що Ти створив вигравати в ньому.
Всі вони на Тебе чекають, що даси їм поживу у свій час. Ти даєш їм — вони збирають; Ти відкриваєш руку Свою — вони добром насичуються.
Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і в прах свій повернуться.
Пошлеш Духа Свого — і будуть створені, і відновиш лице землі. Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь з діл Своїх.
Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять. Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
Нехай буде благоприємною Йому мова моя, і я звеселюся в Господі. Нехай щезнуть грішники на землі, і беззаконників нехай не буде.
Благослови, душе моя, Господа! Сонце знає захід свій. Ти насуваєш темряву, і ніч настає.
Дивні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі).
Під час читання псалма 103 священик стає перед Райськими вратами і тихо читає такі
Ти, в невмовкних піснях і безупинних славословленнях Святими Силами оспівуваний, наповни й наші уста хвалою Твоєю, щоб звеличати ім’я святеє Твоє; і дай нам участь і насліддя зо всіма тими, що воістину бояться Тебе і додержують заповідей Твоїх, молитвами Святої Богородиці і всіх святих Твоїх.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Господи, Господи, Ти держиш усе пречистою рукою Твоєю, довготерпиш усім нам і вболіваєш над злими вчинками нашими. Пом’яни милосердя Твоє й милість Твою, вияви на нас доброту Твою, і дай нам і в останку дня цього уникнути різних підступів лукавого, і життя наше благодаттю Пресвятого Твого Духа збережи безпечним від спокус.
Милістю й чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословенний Ти з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Боже Великий і Дивний, що невимовною добротою і багатим промислом правиш усім! Ти дарував нам і земні блага, і дав нам запоруку обіцяного Царства вже дарованими нам благами; Ти допоміг нам і за минулий час цього дня уникнути всякого зла, – дай нам і останок прожити безпорочно перед святою славою Твоєю, оспівуючи Тебе, Єдиного Благого й Чоловіколюбця Бога нашого.
Бо ти єси Бог наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Боже Великий і Найвищий, Єдиний Безсмертний, що в світі неприступнім перебуваєш, – Ти все творіння премудро сотворив, світло від темряви відділив, поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі – ніччю; Ти сподобив нас, грішних, і в цю годину стати перед Тобою з хвалою і вечірнє славословіє Тобі принести. Сам, Чоловіколюбче Господи, вчини молитву нашу наче кадило перед Тобою, і, як пахощі, прийми її. Пошли ж нам вечір цей і ніч, що надходить, спокійні. Одягни нас у броню світла. Визволи нас від страху нічного і від усього, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дав на відпочинок немочі нашій, пошли нам вільний від усяких диявольських примар. Так, Владико всього, всіх благ Подавче, нехай ми і вночі, на ложах наших каючись, споминаємо ім’я Твоє і, просвіщаючись наукою Твоїх заповідей, встанемо в радості душевній на хвалу Твоєї благости, приносячи молитви і благання Твоєму милосердю за гріхи власні й усіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься молитвами Святої Богородиці.
Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Диякон після початкового псалма виголошує
ДИЯКОН: В мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За Святійшого Отця нашого Патріарха (ім’я), Владику нашого Преосвященнійшого Єпископа (ім’я правлячого Єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За Боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд і військо її Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За місто наше (село або св. монастир наш) і за всяке місто, село і країну, і за тих, що по вірі живуть у них, Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За подорожніх на воді, на землі і в повітрі, за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Читець читає першу «Славу» 18-ї кафизми (псалми 119, 120, 121, 122,123), а СВЯЩЕНИК читає молитву першого антифону:
Господи Щедрий і Милостивий, Довготерпеливий і Многомилостивий, вислухай молитву нашу й уваж на голос моління нашого, вчини нам знамення на добро; настав нас на путь Твою, щоб ходити в істині Твоїй; звесели серця наші, щоб боятися імени Твого святого, бо Ти Великий єси і твориш чудеса, Ти єси Бог Єдиний, і нема Тобі подібного між богами, Господи. Ти Сильний у милості і Благий в могутності, щоб помагати, і втішати, і спасати всіх, що надіються на святе ім’я Твоє.
По молитві, поклонившись перед святим престолом, розгортає антимінс, ставить на нього дискос, бере із великою побожністю Святого Агнця із дарохранильниці й кладе його на дискос.
Після прочитання першої «Слави» 18-ї кафизми диякон (чи священик) виголошує Малу єктенію:
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господеві помолімось.
КЛИРИК: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
КЛИРИК: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Твоя влада і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Читець читає другу «Славу» 18-ї кафизми (псалми – 124, 125, 126, 127, 128). СВЯЩЕНИК читає молитву другого антифону:
Господи, не суди нас в суворості Твоїй і не карай нас у гніві Твоїм, але вчини з нами, Лікарю і Зцілителю душ наших, з милости Твоєї; веди нас до пристановища волі Твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання істини Твоєї; і даруй нам останок цього дня і ввесь час життя нашого мирний і безгрішний, молитвами Святої Богородиці і всіх святих.
По молитві бере кадило, а диякон свічку, і обкаджує тричі з усіх сторін престіл, що на ньому стоїть освячений Агнець, після чого віддає кадило.
Після прочитання другої «Слави» І 8-ї кафизми диякон (чи священик) виголошує Малу єктенію:
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
СПІВЦІ: Амінь.
Читець читає третю «Славу» 18-ї кафизми (псалми – 129,130,131,132,133), а СВЯЩЕНИК читає молитву третього антифону:
Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і негідних рабів Твоїх, коли ми призиваємо святе ім’я Твоє, і не осором нас, що надіємось на милість Твою, але дай нам, Господи, все, чого просимо для спасіння, і сподоби нас любити й боятися Тебе від усього серця нашого та чинити в усьому волю Твою.
По молитві кладе поклін перед Святими Дарами, ставить дискос собі на голову і переносить попри Горнє місце Святі Дари на жертовник. Перед ним іде диякон із свічкою і, повернувшись обличчям до священика, кадить Святі Дари. Поставивши Святі Дари на жертовнику, священик вливає в святу чашу вино і воду, обкаджує звіздицю і ставить її на дискосі над Святим Агнцем, потім бере покрівці і, обкадивши їх, покриває дискос і чашу, ставить свічку перед Святими Дарами, кадить Святе Принесення і, вчинивши земній поклін, вертається до престолу, складає антимінс і кладе на ньому Святе Євангеліє.
При виконуванні всіх цих дій священик нічого не проказує із того, що проказується на повній Літургії, а тільки при кожній дії каже: «Господеві помолімось; Господи, помилуй», а наприкінці —
«Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе Боже наш, помилуй нас».
Встановлений на Проскомидії відпуст та інше не проказується.
Після прочитання третьої «Слави» 18-ї кафизми ДИЯКОН виголошує Малу єктенію:
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти єси Бог наш, Бог милування та спасіння, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
СПІВЦІ: Амінь. І на глас стихири співають: Господи, я звав Тебе, почуй мене. Почуй мене, Господи. Господи, я звав Тебе, почуй мене; зглянься на моління моє, коли я благаю Тебе. Почуй мене, Господи.
Нехай стане молитва моя наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя. Почуй мене, Господи.
ЧИТЕЦЬ читає: Постав, Господи, сторожу устам моїм… І інші стихи із Часослова.
Потім читають і співають стихири з стихами з Тріоді й Мінеї, яких буває 10, а в середу 5-го тижня Великого Посту, крім звичайних, ще 24. «Слава і нині» — Богородичний.
Під час читання і співу стихир диякон, прийнявши кадило від священика, обкаджує вівтар і святий храм.
Після кадіння і співу стихир, коли починають співати Богородичний, диякон відкриває Райські врата, отримує благословення в ієрея і йде з кадилом поза престолом через північні двері на солею. Священик, поцілувавши св. престіл, йде слідом за дияконом і тихо читає Молитву входу.
Якщо є свято з читанням Євангелія, то Вхід з Євангелієм.
Ввечері, вранці й опівдні хвалимо і благословимо Тебе, дякуємо і молимось Тобі, Владико всього, Чоловіколюбний Господи: направ молитву нашу наче кадило перед Тобою і не допусти сердець наших до слів чи думок лукавих, але захисти нас від усього, що ловить душі наші; бо до Тебе, Господи, Господи, звернені очі наші, і на Тебе ми уповаємо: не посором нас, Боже наш.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні Амінь.
ДИЯКОН стає в Райських вратах праворуч, держить кадило лівою рукою, а правою з орарем показує священикові в напрямку св. престолу і півголосом каже:
Благослови, владико, святий вхід.
СВЯЩЕНИК стиха благословляє вхід:
Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
ДИЯКОН: Амінь.
Підносячи кадило правою рукою високо вгору, виголошує:
ДИЯКОН: Премудрість. Станьмо побожно.
Диякон входить у вівтар і кадить тільки св. престіл. За ним у вівтар входить священик, цілуючи малі намісні ікони Христа Спасителя і Богоматері. Обидва цілують престіл, йдуть на Горнє місце і стають там лицем до людей, диякон ліворуч священика. Співці в цей час співають «Світе тихий»
СПІВЦІ: Світе тихий святої слави Безсмертного Отця Небесного, Святого, Блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, Сина і Святого Духа — Бога. Достойно є повсякчас прославляти Тебе голосами преподобними, Сину Божий, що життя даєш; тим-то й світ Тебе славить.
ДИЯКОН стає в Райських вратах лицем до читця і, показуючи на нього орарем, виголошує:
Будьмо уважні.
СВЯЩЕНИК: Мир усім.
ЧИТЕЦЬ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Премудрість. Будьмо уважні.
ЧИТЕЦЬ: Прокимен (проголошує, а співці співають перший прокимен).
ДИЯКОН: Премудрість.
ЧИТЕЦЬ: Буття читання.
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
Читець читає першу паремію. Райські врата зачиняються, а знову відчиняються після першої паремії. По першій паремії
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
ЧИТЕЦЬ: Прокимен (проголошує, а співці співають другий прокимен).
Після другого прокимна ДИЯКОН виголошує:
Повеліть!
СВЯЩЕНИК стає перед св. престолом, держачи обома руками кадило і свічку, чинить на схід знак, хреста і виголошує:
Премудрість. Станьмо побожно.
Тоді повертається на захід до народу, який стає на коліна і схиляє голову до землі. СВЯЩЕНИК виголошує:
Світло Христове просвіщає всіх.
Священик входить в вівтар, віддає кадило з свічкою і йде до Горнього місця.
Райські врата зачиняються.
ЧИТЕЦЬ: Притчей читання.
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
Читець читає другу паремію. Якщо це напередодні великих свят, то читаються також і паремії свята. Після паремій СВЯЩЕНИК промовляє:
Мир тобі.
ДИЯКОН: Премудрість.
Райські врата відчиняються. Ввесь народ, окрім співців і священика, молиться на колінах. Співці стають серед церкви, перед солеєю, а священик стоїть перед св. престолом і ввесь час кадить.
СПІВЦІ: Нехай стане молитва моя наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
ЛЮДИ (співають на 6-й глас): Нехай стане молитва моя наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
СПІВЦІ: Господи, я звав Тебе, почуй мене; зглянься на моління моє, коли я благаю Тебе.
ЛЮДИ: Нехай стане молитва моя наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
СПІВЦІ: Постав, Господи, сторожу устам моїм і двері отримання губам моїм.
ЛЮДИ: Нехай стане молитва моя наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
Співці стають на коліна. Священик переходить до жертовника, обкаджує Святощі, віддає кадило, вертається і стає перед святим престолом на коліна.
СПІВЦІ: Не схили серця мого до слів лукавства, щоб не виправдувавсь я у гріхах.
ЛЮДИ: Нехай стане молитва моя наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
СПІВЦІ: Нехай стане молитва моя наче кадило перед Тобою.
Всі встають.
ЛЮДИ: Здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
СВЯЩЕНИК проказує
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійности, владолюбства і пустомовства не дай мені.
Земний поклін.
Духа ж чистоти, смиренности, терпеливости і любови дай мені, рабові Твоєму.
Земний поклін.
Так, Господи Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти Благословенний на віки вічні. Амінь.
Земний поклін.
Якщо цього дня є свято, то після поклонів буває прокимен, читається Апостол із кадінням при співі «Алилуя» й читається Євангеліє. А коли свята нема, то після поклонів ДИЯКОН проказує
ДИЯКОН: Промовмо всі з усієї душі і з усього розуміння нашого, промовмо.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі, і так далі до кінця єктенії).
СВЯЩЕНИК тихо читає Благальну молитву:
Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву, і помилуй нас з великої милости Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.
ДИЯКОН: Ще молимось за Святійшого Отця нашого Патріарха (ім’я), Владику нашого Преосвященнійшого Єпископа (ім’я правлячого Єпископа), за братів наших священиків, священно-монахів і за все у Христі братство наше.
При цих словах священик розгортає антимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.
ДИЯКОН: Ще молимось за Боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд, військо і всю людність її, за державність, перемогу, мир, здоров’я та спасіння їх, щоб Господь Бог допомагав їм у всьому та охороняв їх від усякого ворога і супротивника.
Тут бувають додаткові прохання.
ДИЯКОН: Ще молимось за святійших патріархів православних, за благочестивих і повікнезабутніх князів і гетьманів наших, за вікопомних фундаторів святого храму цього (в монастирі – святого монастиря цього) і всіх православних отців і братів наших, що тут і повсюди давніше спочили.
ДИЯКОН: Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів рабів Божих (поминає за здоров’я) і всіх парафіян святого храму цього, щоб зберегтися їм від усякої журби, гніву, біди, недуг душевних і тілесних, щоб спокійно вони жили, щоб у здоров’ї і добробуті всі дні життя їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас і помилуй.
ДИЯКОН: Ще молимось за тих, що дари приносять і благо діють у святому і всечесному храмі цьому; за тих; що працюють, співають і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.
ДИЯКОН: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Якщо є поминання спочилих, то
ДИЯКОН: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй
ДИЯКОН: Ще молимось за спокій душі спочилого раба Божого (спочилої раби Божої, душ спочилих рабів Божих — імена) і за відпущення йому (їй, їм) усякої провини вільної і невільної.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі).
ДИЯКОН: Щоб Господь Бог оселив душу його (її, душі їх) там, де праведні спочивають.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі).
ДИЯКОН: Милости Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів його (її, їх) у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого просімо.
СПІВЦІ: Подай, Господи.
ДИЯКОН: Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК читає тихо молитву:
Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, душі спочилих рабів Твоїх — імена) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинив він (вчинила вона, вчинили вони) словом, чи ділом, чи думкою, як Благий і Чоловіколюбець Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.
Вголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Райські врата зачиняються.
ДИЯКОН: Оголошені, помоліться Господеві.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (і так за кожним проханням).
ДИЯКОН: Вірні, за оголошених помолімось, щоб Господь помилував їх;
ДИЯКОН: Щоб просвітив їх словом істини.
ДИЯКОН: Щоб відкрив їм Євангеліє правди.
Священик розкриває і верхню частину св. антимінса.
ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Святої Своєї Соборної і Апостольської Церкви.
ДИЯКОН: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
ДИЯКОН: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
молитва за оголошених
СВЯЩЕНИК (тихо):
Господи Боже наш, Творче і Будівничий всього! Ти хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Зглянься на рабів Твоїх оголошених і визволи їх від давньої омани і підступу супротивника; поклич їх до життя вічного, просвіщаючи їх душі і тіла і приєднуючи їх до словесного Твого стада, в якому призивається ім’я Твоє святе.
Перед виголосом священик чинить губкою знак хреста над антимінсом, цілує її і кладе з правого боку вгорі антимінса.
СВЯЩЕНИК: Щоб і вони з нами славили пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Щоб ніхто з оголошених не залишився, тільки вірні, ще й ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
УВАГА. Так правиться до середи 4-го тижня Великого Посту, а від середи 4-го тижня, після виголосу священика «Щоб і вони з нами славили» на Літургіях Ранішосвячених Дарів встановлено такий додаток:
ДИЯКОН: Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Усі, хто до просвічення, приступіть; помоліться ті, хто до просвічення.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним проханням).
ДИЯКОН: Вірні, за братів, що до просвічення готуються, і за спасіння їх Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб Господь Бог наш утвердив їх і зміцнив, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб просвітив їх світлом пізнання і побожности, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб сподобив їх у належний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб відродив їх водою і духом, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб дарував їм звершеність віри, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Свого святого і вибраного стада, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
ДИЯКОН: Ті, хто до просвічення, голови ваші вклоніть перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК (тихо): Явися, Владико, тим, що готуються до святого просвічення і прагнуть стрясти скверну гріховну; освіти їх помисли; зміцни їх у вірі, укріпи в надії, заверши в любові, покажи достойними членами Церкви Христа Твого, що дав Себе на викуп за душі наші.
СВЯЩЕНИК (вголос): Бо Ти єси просвічення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: Всі, хто до просвічення, вийдіть. Хто до просвічення, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Щоб із оголошених ніхто не залишився, тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
На цьому кінчається встановлений додаток.
СВЯЩЕНИК (тихо): Боже Великий і Хвальний, що животворчою смертю Христа Твого привів нас із тління до нетління, визволь усі наші почуття з омертвіння в пристрастях, давши їм за доброго провідника внутрішній розмисел; і око нехай уникає всякого погляду лукавого, і слух нехай не прихиляється до слів пустих, а язик нехай буде чистий від слів непристойних; очисти уста наші, що хвалять Тебе, Господи; дай, щоб руки наші від злих учинків здержувалися, тільки вгодне Тобі діяли, зміцняючи всі члени і помисли благодаттю Твоєю.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Премудрість.
СВЯЩЕНИК (уголос). Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним разом).
ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.
ДИЯКОН: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.
ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
СВЯЩЕНИК (тихо): Владико Святий і Преблагий, Тебе, милістю багатого, молимо: будь милостивий до нас, грішних, і вчини нас достойними прийняти Єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя слави. Ось-бо Пречисте Його Тіло і Животворча Кров, що в цю годину входять в невидимому супроводі множества Воїнства Небесного, будуть предложені на цій таємній трапезі; дай нам неосудно запричаститися їх, щоб, просвіщаючи ними мислені очі, ми стали синами світла і дня.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Премудрість.
СВЯЩЕНИК: Через дар Христа Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Співці співають: нині Сили Небесні з нами невидимо служать: ось-бо входить Цар слави, ось Жертва таємна звершена в славі проводиться.
Після перенесення Святих Дарів: з вірою і любов’ю приступімо, щоб учасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.
Поки співають «Нині Сили», диякон входить північними дверима у вівтар і, взявши кадило, кадить св. престіл, жертовник, вівтар, іконостас і народ, проказуючи тихо псалом 50. Після кадіння священик і диякон, ставши перед святим престолом, тричі проказують «Нині Сили Небесні», тричі поклоняються, цілують святий престіл і відходять до жертовника. Священик, тричі поклонившись і покадивши, кладе воздух на плече диякона, бере правою рукою дискос із Божественними Тайнами і ставить собі на голову, а чашу з вином бере в ліву руку; ідуть через північні двері, як звичайно, але нічого не виголошують, диякон же, спереду йдучи, часто кадить.
Під час входу народ стає на коліна і схиляє голову до землі. Увійшовши у вівтар, священик ставить чашу і дискос на престолі, здіймає з них покрівці, бере з плеча диякона воздух і, обгорнувши ним кадило, покриває ним дискос і чашу та кадить їх, не промовляючи нічого.
Після входу співці співають: «З вірою і любов’ю…» Коли ж проспівають, священик проказує молитву св. Єфрема Сиріна з трьома поклонами. Потім зачиняють Райські врата і завішують катапетасмою наполовину. Після цього диякон виходить із вівтаря і на звичайному місці виголошує:
ДИЯКОН: Доповнімо вечірню молитву нашу Господеві.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним проханням).
Священик молиться (тихо):
Боже Невимовних і Невидимих Таїн! В Тобі містяться скарби премудрости і пізнання; Ти відкрив нам відправу Служби цієї і з великого чоловіколюбства Твого наставив нас, грішних, приносити Тобі дари і жертви за гріхи наші і за людську несвідомість. Сам, Невидимий Царю, що твориш велике й недосліджувальне, славне й надзвичайне, якому нема числа, зглянься на нас; недостойних рабів Твоїх, що стоїмо перед святим оцим жертовником, наче перед херувимським Твоїм Престолом, на якому Єдинородний Син Твій і Бог наш спочиває в Страшних Тайнах, що лежать перед нами; і, визволивши нас і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі й тіла освяченням невід’ємним, щоб, причащаючись з чистим сумлінням, з неосоромленим лицем, з просвіченим серцем цих Божественних Святощів і від них оживаючи, ми з’єдналися з Самим Христом Твоїм, Істинним Богом нашим, Який сказав: хто споживає Моє Тіло і Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому; щоб з оселенням і перебуванням у нас Слова Твого, Господи, ми стали храмом Пресвятого і Всехвального Твого Духа, визволились від усякого підступу диявольського в ділі, чи в слові, чи в думці виявлюваного і осягнули обіцяні нам блага із усіма Твоїми святими, що від віку Тобі угодили.
ДИЯКОН: За принесені й Ранішосвячені Чесні Дари Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб Чоловіколюбець Бог. наш, прийнявши їх у святий, і над небесний, і мислений Свій жертовник, як приємні пахощі духовні, послав нам Божественну благодать і дар Святого Духа, помолімось.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
ДИЯКОН: Вечора всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просімо.
СПІВЦІ: Подай, Господи (за кожним проханням).
ДИЯКОН: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших, у Господа просімо.
ДИЯКОН: Прощення й відпущення гріхів та провин наших у Господа просімо.
ДИЯКОН: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просімо.
ДИЯКОН: Останок життя нашого в спокої та покаянні скінчити у Господа просімо.
ДИЯКОН: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, спокійного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просімо.
ДИЯКОН: Єдність віри й причастя Святого Духа виблагавши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК (виголос): І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:
СПІВЦІ: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
СВЯЩЕНИК: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і; Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК (благословляючи людей): Мир усім.
СПІВЦІ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Голови наші вклонімо перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК, схилившись, молиться тихо:
Боже Єдиний, Благий і Милосердний, що на висоті перебуваєш і смиренними «опікуєшся, споглянь милосердним оком на всіх людей Твоїх, і збережи їх, і сподоби всіх нас неосудно запричаститися Животворчих Твоїх цих Таїн; перед Тобою бо вклонили ми свої голови, сподіваючись від Тебе багатої милости.
Вголос: Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК миє руки водою, яку подає йому братчик, і тоді молиться:
Зглянься, Господи Ісусе Христе Боже наш, з святої Оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого і прийди освятити нас Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.
Після цієї молитви СВЯЩЕНИК і ДИЯКОН тричі вклоняються, тихо промовляючи:
Боже, очисти мене грішного.
Священик кладе руку під воздух, що покриває Божественні Дари, і з побожністю і страхом великим доторкається Животворчого Хліба.
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
СВЯЩЕНИК (виголошує): Ранішосвячене Святеє – святим.
Друга половина Райських врат завішується катапетасмою. Священик здіймає воздух із Святих Дарів.
СПІВЦІ: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
СПІВЦІ співають причасний:
Споживіть і пізнайте, що Благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Якщо було читано Апостола і Євангеліє свята або храму, то також співається і належний причасний.
ДИЯКОН входить у святий вівтар і, ставши — праворуч священика, промовляє:
Розломи, владико, Святий Хліб.
СВЯЩЕНИК розломлює Святий Хліб з великою увагою й побожністю на чотири частини б промовляє:
Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.
Священик вкладає частину з написом ІС до святої чаші, нічого не промовляючи, а диякон вливає теплоту до чаші, також нічого не промовляючи.
СВЯЩЕНИК ділить частину з написом ХС і промовляє:
Дияконе, приступи.
ДИЯКОН, підійшовши, чинить поклін, побожно прохаючи прощення, і промовляє:
Ось приступаю до Безсмертного Царя і Бога нашого. Подай мені, владико святий, Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
СВЯЩЕНИК подає часточку Святих Таїн дияконові і промовляє:
Священнодиякону (ім’я) подається Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров
Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.
ДИЯКОН приймає Святий Хліб на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престіл і, вклонивши голову, молиться:
Вірую, Господи, і визнаю…
Так само і СВЯЩЕНИК промовляє:
Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному, ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.
І, взявши одну часточку Святих Таїн, вклоняє голову і молиться:
Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими я перший. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
І так причащаються з великою обережністю. Тоді СВЯЩЕНИК бере губку і, обтираючи руку, промовляє:
Слава Тобі, Боже (тричі)
Поцілувавши губку, кладе її на місце. Якщо служиться Літургія Ранішосвячених Дарів з дияконом, то священик бере святу чашу з покрівцем обома руками і п’є з неї, нічого не промовляючи. Коли ж править один священик, без диякона, то він, причастившись Святих Таїн, не п’є із чаші, а п’є по закінченні Літургії після споживання Святих Таїн.
Споживши антидор, СВЯЩЕНИК проказує Молитву подяки:
Дякуємо Тобі, Спасителеві всіх, Богу, за всі блага, що Ти подав нам, і за причастя Святого Тіла і Крови Христа Твого; і молимось Тобі, Владико Чоловіколюбче: захисти нас покровом Твоїм,
і дай нам аж до останнього нашого зітхання достойно причащатися Святощів Твоїх на просвічення душі й тіла і насліддя Царства Небесного.
Диякон не п’є з чаші, нічого не промовляє, а кладе до чаші часточки з дискоса, покриває чашу покрівцем, кладе звіздицю і другий покрівець на дискос, тричі вклоняється, відкриває катапетасму і відчиняє Райські врата. Вклонившись побожно один раз, ДИЯКОН бере від священика святу чашу, відходить до Райських врат, звертається до народу і, підносячи чашу, виголошує:
Із страхом Божим і вірою приступіть.
СПІВЦІ: Благословлю Господа повсякчас, хвала Його в устах моїх.
Коли є причасники, то священик, запричастившись, розділює останніх дві частини Агнця з написом НІ КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і вкладає їх до святої чаші. Коли співці проспівають «Благословлю Господа» СВЯЩЕНИК бере чашу, стає в Райських вратах лицем до народу і проказує молитву:
Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими я перший (перша). Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і проста мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником (причасницею) мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святах Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
Всі причасники проказують за священиком молитву «Вірую, Господи…» чинять поклін до землі і, склавши навхрест руки на грудях, підходять один по одному до причастя. СВЯЩЕНИК бере від диякона св. чашу, відкриває покрівець і, причащаючи, промовляє:
Причащається раб Божий (раба Божа — ім’я) Чесного і Пресвятого і Пречистого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Під час причастя диякон (або два братчики) підкладає покрівець під бороду причасникові, а по причасті священик витирає уста причасника платом. Причастившись, причасник цілує край св. чаші і, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею Св. Причастя.
На Літургії Ранішосвячених Дарів не причащають немовлят. Причастивши вірних, СВЯЩЕНИК входить у вівтар і ставить Святощі на престолі, а тоді звертається до людей і, благословляючи їх, виголошує:
Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.
СПІВЦІ: Хліб небесний і Чашу життя споживіть і пізнайте, що Благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Покадивши Святощі тричі, священик віддає кадило дияконові і, взявши дискос, ставить його на голову диякона; диякон побожно приймає його, стоячи лицем до Райських врат, нічого не промовляє, відходить до святого жертовника і ставить на ньому св. дискос. СВЯЩЕНИК вклоняється і, взявши святу чашу, підходить до Райських врат, звертається до народу і промовляє тихо:
Благословен Бог наш.
Вголос: Завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Тоді відходить до святого жертовника і ставить там Святощі.
СПІВЦІ: Амінь.
Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх Божественних, Безсмертних і Животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй Святині ввесь день навчатися правди Твоєї. Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон, вийшовши північними дверми і ставши на звичайному місці, виголошує
ДИЯКОН: Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, Пречисті, Безсмертні, Небесні і Животворчі, Страшні Христові Тайни, достойно подякуймо Господеві.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Вечора всього, звершеного, святого, спокійного і безгрішного виблагавши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи просто, чинить ним над антимінсом знак хреста і виголошує:
Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК: З миром вийдімо.
СПІВЦІ: З іменем Господнім.
ДИЯКОН: Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК виголошує
Владико Вседержителю, Ти все творіння премудро сотворив і невимовним промислом та многою благістю привів нас до цих священних днів на очищення душ і тіл, на втихомирення пристрастів, у надії воскресіння. Ти в сороковий день вручив угодникові Твоєму Мойсеєві скрижалі, Богом писаний Закон. Дай і нам, Милостивий, подвигом добрим трудитися, час посту закінчити, у вірі єдність зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити і переможцями над гріхом стати, і щоб могли ми неосудно поклонитися і Святому Воскресінню. Бо благословенне і прославлене всехвальне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь. Хай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку (тричі).
Поки священик виголошує Заамвонну молитву, диякон, голову вклонивши, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Тоді йде північними дверима у вівтар і споживає Святощі з страхом та обережністю.
Господи Боже наш, Ти довів нас до цих святих днів і вчинив нас причасниками Страшних Твоїх Таїн, приєднай же нас до словесного Твого стада і вчини наслідниками Твого Царства нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Після «Нехай буде благословенне ім’я Господнє» читець читає псалом 33-й: «Благословлю Господа» а в Страсну Середу перед псалмом священик проказує молитву св. Єфрема Сиріна з трьома поклонами. Під час читання псалма священик роздає народові антидор. Потім виходить на солею і, благословляючи людей, виголошує:
Благословення Господнє на вас Його благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК, обернувшись до вівтаря:
Слава Тобі, Христе Боже, Надіє наша, слава Тобі.
СПІВЦІ: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Господи, помилуй (тричі). Благослови.
СВЯЩЕНИК (з хрестом у руках):
Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Григорія Двоєслова і святого (ім’я святого, що його храм), і святого (ім’я святого, що його пам’ять у той день), і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбець.
СПІВЦІ: Амінь. (І співають многоліття.)
Такий відпуст священик проказує до Страсного тижня; на Страсному ж тижні проказує окремі відпусти.
Після цього СВЯЩЕНИК проказує:
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.
І читаються
Див.: Літургія Іоана Золотоустого й Василія Великого (стор. 173):
Правилом віри і образом кротости, учителем стримання явився ти пастві твоїй, як образ істини. Тому смиренням своїм придбав ти величність, а вбозтвом багатство, отче святителю Григоріє, моли Христа Бога спастися душам нашим.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Заступнице християн усердная, Молитвенице до Творця надійная, не погордуй молитвами грішників, але поспішися, як Благая, на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспішися на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що почитають Тебе, Богородице.
Додаткові прохання на літургії | Зміст | Благословення Колива
