Божественна літургія
ДИЯКОН: Благослови, владико. СВЯЩЕНИК бере Святе Євангеліє, творить ним знак хреста і виголошує:
Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на ВІКИ ВІЧНІ.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: З миром Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За Святійшого Отця нашого Патріарха (ім’я), Владику нашого Пресвященнійшого Єпископа (ім’я правлячого Єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За Боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд та військо її Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За місто (село або святий монастир наш) наше і за всяке місто, село і країну, і за тих, що по вірі живуть у них, Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За подорожніх на воді, на землі і в повітрі; за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
В разі потреби тут бувають додаткові прохання.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Пре-благословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК тихо читає молитву першого антифону:
Господи Боже наш, Твоя сила несказана і слава неосяжна. Твоя ласка безмірна і любов до людей невимовна. Сам, Владико, з благосердя Твого зглянься на нас і на святий храм цей і подай нам і тим, що моляться з нами, багату милість Твою і щедрість Твою.
Виголос:
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
І співають АНТИФОН ПЕРШИЙ (пс. 102).
Благослови, душе моя, Господа, і, вся істото моя, ім’я святеє Його.
Благослови, душе моя Господа і не забувай усіх благодіянь Його.
Він прощає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. Він визволяє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.
Щедрий і Милостивий Господь, Довготерпеливий і Многомилостивий.
Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя, ім’я святеє Його.
Благословен єси, Господи.
ДИЯКОН, вклонившись, стоїть перед образом Христа, а після антифону стає на звичайному місці і, вклонившись, виголошує:
Ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Пре-благословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК тихо читає молитву другого антифону:
Господи Боже наш, спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, охорони повноту Церкви Твоєї, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Твоєю Божественною силою і не покидай нас, що надіємось на Тебе.
Виголос:
Бо Твоя влада і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
І співають АНТИФОН ДРУГИЙ (пс. 145).
Слава.
Хвали, душе моя. Господа. Буду хвалити Господа, поки життя мого; співатиму Богові моєму, доки живу.
Не надійтеся на князів, на синів чоловічеських, в них нема спасіння.
Вийде дух його, і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його.
Блажен, кому Бог Якова помічник його, у кого надія на Господа Бога свого, що створив небо і землю, море і все, що в них;
Він береже істину повік, творить суд покривдженим, дає поживу голодним;
Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців. Господь підносить повалених, Господь любить праведників, Господь охороняє пришельців, сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить.
Царюватиме Господь повік, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.
І нині.
Єдинородний Сину і Слово Боже, Безсмертний єси і зволив ради нашого спасіння тіло прийняти від Святої Богородиці і Вседіви Марії, без зміни ставши чоловіком. Ти ж розп’ятий був, Христе Боже, і смертю смерть подолав; Ти єдиний в Святій Тройці, прославлюваний врівні з Отцем і Святим Духом, спаси нас.
Потім ДИЯКОН на звичайному місці виголошує;
Ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Вседіву Марш зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК тихо читає молитву третього антифону
Ти, що дав нам ці спільні й однодушні молитви і обіцяв вволити прохання двох або трьох, що згодяться в ім’я Твоє, Сам і нині прохання рабів Твоїх на пожиток їм прийми, і подай нам і в цьому житті зрозуміння Твоя істини, і в майбутньому даруй життя вічне.
Виголос:
Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
І співають АНТИФОН ТРЕТІЙ (Мтф. 5, 3-12).
У Царстві Твоїм пом’яни нас, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє.
Блаженні убогії духом, бо їх є Царство Небесне.
Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
Блаженні лагідні, бо вони наслідять землю.
Блаженні голодні й спрагнені правди, бо вони наситяться.
Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Блаженні гнані за правду, бо їх є Царство Небесне.
Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та розповсюджуватимуть про вас усяку лиху славу неправдиво Мене ради.
Радуйтеся і веселіться, бо велика нагорода вам на Небесах.
Коли співають третій антифон, священик і диякон, ставши перед святим престолом, вклоняються тричі. Тоді священик бере Святе Євангеліє, подає дияконові і йдуть праворуч поза престолом; вийшовши північними дверима, з ставниками попереду, стають на звичайному місці (на амвоні), схиляють обидва голови і, коли ДИЯКОН промовить: Господеві помолімось СВЯЩЕНИК тихо читає
Владико, Господи Боже наш, що встановив на Небесах чини і воїнства ангелів і архангелів служити славі Твоїй, вчини, щоб з нашим входом відбувся і вхід святих ангелів, що разом з нами служили б і прославляли б Твоє милосердя. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Після молитви диякон стає в Райських вратах праворуч священика і, показуючи орарем до престолу, промовляє:
Благослови, владико, святий вхід.
СВЯЩЕНИК, благословляючи, промовляє;
Благослови вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні,
ДИЯКОН: Амінь.
ДИЯКОН дає священикові цілувати Євангеліє, стає в Райських вратах, підносить Євангеліє вгору і виголошує:
Премудрість. Станьмо побожно.
СПІВЦІ: Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, дивний у святих, співаємо Тобі: алилуя. (Один раз).
Якщо в неділю:
Прийдіть, поклонімось, і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо Тобі: алилуя.
Якщо в свято Богородиці:
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: алилуя.
Також співають належні тропарі і кондаки, а СВЯЩЕНИК в той час читає
Боже Святий, Ти в святих перебуваєш, Тебе трисвятим голосом серафими оспівують і херувими славлять, і всі Небесні Сили Тобі поклоняються. Ти привів усе з небуття до буття, створив чоловіка на образ Свій і подобу і всякими дарами його прикрасив. Кожному, хто просить, Ти даєш премудрість і розум, не відкидаєш і грішника, а встановляєш покаяння для спасіння. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, і в цю годину стати перед славним Твоїм жертовником і належне Тобі поклоніння і хвалу приносити. Сам, Владико, прийми з наших грішних уст Трисвяту пісню, зглянься на нас з милосердя Твого, прости нам усяку провину вільну і невільну, освяти наші душі і тіла і дай нам побожно служити Тобі всі дні життя нашого, молитвами Пресвятої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодні були.
Коли співці проспівають тропарі і кондаки, ДИЯКОН, схиливши голову, тримає в руці трьома пальцями орар і промовляє до священика:
Благослови, владико, час Трисвятого.
СВЯЩЕНИК, благословляючи його, виголошує:
Бо Ти Святий єси, Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.
Диякон (якщо є) підходить до Райських врат і, вказуючи орарем на образ Христа, виголошує:
Господи, спаси благочестивих і вислухай нас.
Потім показує на вірних і виголошує:
І на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Співці співають «Трисвяте», а священик і диякон тричі проказують «Трисвяте», вклоняючись перед святим престолом. Тоді промовляє ДИЯКОН до священика:
Звели, владико.
І йдуть до Горнього місця, поцілувавши святий престіл. СВЯЩЕНИК, йдучи, промовляє:
Благословен, хто йде в ім’я Господнє.
ДИЯКОН: Благослови, владико, Горній престіл.
СВЯЩЕНИК: Благословен єси на Престолі слави Царства Твого, що перебуваєш над херувимами, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Священикові належить стояти або сидіти збоку Горнього місця, на південь від нього.
Після «Трисвятого» ДИЯКОН, ставши перед Райськими Братами, виголошує:
Будьмо уважні.
СВЯЩЕНИК: Мир усім.
ЧИТЕЦЬ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Премудрість.
ЧИТЕЦЬ: Прокимен (і виголошує прокимен, а співці повторюють тричі за ним).
Після цього
ДИЯКОН: Премудрість.
ЧИТЕЦЬ: Діянь святих апостолів читання. Або: Соборного послання святого апостола (ім’я) читання. Або: До римлян (коринфян, галатів і т. д.) послання святого апостола Павла читання.
І знову
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
Поки читається Апостол, ДИЯКОН з кадилом підходить до священика і просить благословення словами:
Благослови, владико, кадило.
Прийнявши благословення, кадить святий престіл навкруги і ввесь вівтар, іконостас, священика і людей. Священик під час читання Апостола сидить з південного боку Горнього місця (на Горньому місці сидить тільки архиєрей), а коли читець скінчить читати Апостола, СВЯЩЕНИК промовляє:
Мир тобі.
ЧИТЕЦЬ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Премудрість.
ЧИТЕЦЬ: Алилуя (і виголошує стих із псалмів).
СПІВЦІ: Алилуя, алилуя, алилуя.
А СВЯЩЕНИК, стоячи перед святим престолом, проказує
Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбче Владико, чисте світло Твого Богопізнання, і очі розуму нашого розкрий на розуміння Євангельської Твоєї науки. Дай нам страх блаженних заповідей Твоїх, щоб, перемігши всі тілесні пристрасті, ми провадили духовне життя, думали й чинили все угодне Тобі. Бо Ти єси Світло душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і Всесвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
ДИЯКОН, скінчивши кадити, підходить до священика і, схиливши перед ним голову, показує на Святе Євангеліє і виголошує:
Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста (ім’я)
СВЯЩЕНИК, благословляючи його, виголошує:
Бог, молитвами святого славного всехвального апостола і євангелиста (ім’я), нехай дасть тобі слово благовістити силою великою для сповнення Євангелія улюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.
ДИЯКОН: Амінь.
Священик подає дияконові Св. Євангеліє, а диякон приймає його та виходить Райськими вратами на солею, де його попереджено свічниками.
СВЯЩЕНИК, стоячи перед святим престолом обличчям на захід, виголошує:
Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.
Потім, благословляючи:
Мир усім.
СПІВЦІ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Від (ім’я євангелиста) Святого Євангелія читання.
СПІВЦІ: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні.
Після Євангелія промовляє СВЯЩЕНИК:
Мир тобі, що благовістуєш.
СПІВЦІ: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Диякон, дійшовши до Райських врат, віддає Святе Євангеліє священикові, а сам лишається на солеї. Якщо священик сам має читати Євангеліє, то диякон не говорить слів: «Благослови, владико, благовістителя
ДИЯКОН, ставши на звичайному місці, починає:
Промовмо всі з усієї душі і з усього розуміння нашого промовмо.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі), І так до кінця єктенії.
СВЯЩЕНИК тихо читає Благальну молитву:
Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву, і помилуй нас з великої милости Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.
ДИЯКОН: Ще молимось за Святійшого Отця нашого Патріарха (ім’я), Владику нашого Преосвяшеннійшого Єпископа (ім’я правлячого Єпископа), за братів наших священиків, священно-монахів і за все у Христі братство наше.
При цих словах священик розгортає антимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.
ДИЯКОН: Ще молимось за Боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд, військо і всю людність її, за державність, перемогу, мир, здоров’я та спасіння їх, щоб Господь Бог допомагав їм у всьому та охороняв від усякого ворога і супротивника.
Тут бувають додаткові прохання.
ДИЯКОН: Ще молимось за святійших патріархів православних, за благочестивих і повікнезабутніх князів і гетьманів наших та вікопомних фундаторів святого храму цього ( в монастирі — святого монастиря цього) і всіх православних отців і братів наших, що тут і повсюди давніше спочили.
ДИЯКОН: Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів рабів Божих (поминає імена за здоров’я), і всіх парафіян святого храму цього, щоб, зберегтися їм від усякої журби, гніву, біди, недуг душевних і тілесних, щоб спокійно вони жили, щоб у здоров’ї і добробуті всі дні життя їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас і помилуй.
ДИЯКОН: Ще молимось за тих, що дари приносять і благо діють у святому і всечесному храмі цьому; за тих, що працюють, співають і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Якщо є поминання спочилих, то
ДИЯКОН: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі).
ДИЯКОН: Ще молимось за спокій душі спочилого раба Божого (спочилої раби Божої, душ спочилих рабів Божих — імена), і за відпущення йому (їй, їм) усякої провини вільної і невільної. СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі).
ДИЯКОН: Щоб Господь оселив душу його (її, душі їх) там, де праведні спочивають.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі).
ДИЯКОН: Милости Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів його (її, їх) у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого просімо.
СПІВЦІ: Подай, Господи.
ДИЯКОН: Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК тихо читає молитву:
Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, душі спочилих рабів Твоїх — імена) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинив він (вчинила вона, вчинили вони) словом, чи ділом, чи думкою, як Благий і Чоловіколюбець Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.
Вголос: Бо Ти єси воскресіння, життя
і спокій спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх — імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: Оголошені, помоліться Господеві.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (і так за кожним проханням).
ДИЯКОН: Вірні, за оголошених помолімось, щоб Господь помилував їх;
ДИЯКОН: Щоб просвітив їх словом істини;
ДИЯКОН: Щоб відкрив їм Євангеліє правди.
Священик розкриває і верхню частину св. антимінса.
ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Святої Своєї Соборної і Апостольської Церкви.
ДИЯКОН: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
ДИЯКОН: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
Господи Боже наш, що в висотах перебуваєш і смиренних доглядаєш, Ти для спасіння роду людського послав Єдинородного Сина Твого і Бога, Господа нашого Ісуса Христа; зглянься на рабів Твоїх оголошених, що вклонилися Тобі, і сподоби їх у належний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, приєднай їх до Святої Твоєї Соборної і Апостольської Церкви і прилучи їх до вибраного Твого стада.
Господи Боже наш, що на небі перебуваєш і доглядаєш усіх діл Твоїх; зглянься на рабів Твоїх оголошених, що голови свої вклонили перед Тобою, дай їм легке ярмо, учини їх гідними членами Святої Твоєї Церкви і сподоби їх купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління для пізнання Тебе, Істинного Бога нашого.
СВЯЩЕНИК: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє,
Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН (або священик, якщо править без диякона): Оголошені, вийдіть. (А якщо є другий диякон, то виголошує і той): Оголошені, вийдіть. (І знову перший): Щоб ніхто з оголошених не залишився, тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
Дякуємо Тобі, Господи Боже Сил, що сподобив нас і нині стати перед святим Твоїм жертовником і припасти до милосердя Твого за гріхи наші і за людську несвідомість. Прийми, Боже, благання наше, дай нам бути достойними приносити Тобі молитви, благання і жертви безкровні за всіх людей Твоїх; а нас, яких Ти настановив на цю Твою Службу, учини гідними силою Святого Духа Твого неосудно і безпорочно в чистім свідоцтві сумління нашого призивати Тебе у всякий час і на всякому місці, щоб, вислухавши нас, Ти був Благий до нас з великої Твоєї милости.
Ти, Господи, показав нам цю велику тайну спасіння; Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, стати служителями святого Твого жертовника. Ти Силою Святого Твого Духа вчинив нас гідними Служби цієї, щоб ми, неосудно ставши перед святою славою Твоєю, принесли Тобі жертву хвали, Ти-бо дієш усе в усьому. Дай, Господи, щоб наша жертва і за гріхи наші і за людську несвідомість стала вгодною і приємною Тобі.
Поки священик молиться, диякон продовжує проголошувати єктенію.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Премудрість.
СВЯЩЕНИК (вголос): Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН (якщо його нема, виголошує священик): Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Премудрість.
Диякон північними дверима йде у вівтар.
СВЯЩЕНИК (виголос): Щоб під Твоєю владою ми завжди захист мали і Тобі славу віддавали, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
І співають Херувимську пісню. Диякон, узявши
кадило і поклавши ладану, підходить до священика і, прийнявши благословення від нього, кадить навкруги святий престіл і ввесь вівтар та іконостас, а потім священика, співців і народ, проказуючи про себе 50-й псалом. А СВЯЩЕНИК тихо читає молитву:
Ніхто із зв’язаних тілесними пристрастями і втіхами не достойний приходити, або наближатися, або служити Тобі, Царю слави! Бо служити Тобі — велике і страшне навіть для самих Небесних Сил. Одначе, з невимовного і безмежного Твого чоловіколюбства, Ти Сам непорушно і незмінно став чоловіком, був нашим
Архиєреєм і, як Владика всього, передав нам священнодійство Богослужної цієї і безкровної жертви. Бо Ти Єдиний, Господи Боже наш, маєш владу над небесним і земним; Тебе на Престолі херувими носять, Ти серафимів Господь і Цар Ізраїля, Ти Єдиний Святий і в святих спочиваєш. Тому молю я Тебе, Єдиного, Благого і Благоуважного; зглянься на мене, грішного і непотрібного раба Твого, і очисти мою душу й серце від сумління лукавого, і силою Святого Твого Духа мене, одягненого благодаттю священства, учини гідним стати коло святої Твоєї цієї трапези та священнодіяти тайну Святого і Пречистого Твого Тіла і Чесної Крови. До Тебе-бо я приходжу, вклонивши голову свою, і молюся Тобі: не відвертай лиця Твого від мене і не виключай мене із слуг Твоїх, а сподоби мене, грішного і недостойного раба Твого, принести Тобі дари ці. Бо Ти єси Той, що приносиш жертву і принесений, що приймаєш, і роздаєшся, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Після молитви і кадіння священик та диякон, ставши перед святим престолом, тричі проказують Херувимську пісню, і по кожнім проказанні вклоняються один раз.
СВЯЩЕНИК: Ми, що херувимів тайно зображаємо і Животворчій Тройці Трисвятую пісню співаємо, відкладімо нині всякі житейські піклування.
ДИЯКОН: Щоб прийняти і нам Царя всіх, якого в славі проводять ангельські чини невидимо. Алилуя, алилуя, алилуя.
У ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР замість Херувимської пісні СВЯЩЕНИК проказує:
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе; пом’яни мене. Господи, у Царстві Твоїм.
У ВЕЛИКУ СУ БОТУ СВЯЩЕНИК проказує:
Нехай мовчить всяка плоть людська, і нехай стоїть із страхом і трепетом, і ні про що земне в собі не помишляє, Цар-бо над царями і Господь над володарями приходить у жертву Себе принести і дати Себе на поживу вірним. Перед Ним ідуть чини ангельські, з усяким началом і владою, многобкі херувими і шестикрилі серафими, лиця закриваючи і співаючи пісню: алилуя, алилуя, алилуя.
Священик і диякон цілують святий престіл і переходять до жертовника (диякон попереду), де уже стоять іподиякони (або братчики) з свічками. СВЯЩЕНИК бере в диякона кадило, кадить тричі жертовник і молиться про себе;
Боже, очисти мене грішного.
Тоді віддає кадило дияконові, який бере його на мізинець правої руки. ДИЯКОН тихо промовляє до священика:
Візьми, владико.
СВЯЩЕНИК кладе воздух на ліве плече диякона, промовляючи:
Піднесіть руки ваші до Святині і благословіть Господа.
Священик бере покритий малим покрівцем дискос і з побожністю та увагою ставить на голову диякона, який стає на одно коліно; диякон, тримаючи кінець ораря в лівій руці, а кадило на пальці правої руки, держить дискос обома руками на голові. Сам священик бере покриту покрівцем святу чашу і держить її перед собою. Всі виходять через північні двері на солею; іподиякони або братчики несуть свічки, за ними йде диякон і далі священик. ДИЯКОН виголошує:
Святійшого Отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України і Владику нашого Преосвященнійшого (ім’я правлячого архиєрея, титул) нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Коли СВЯЩЕНИК править без диякона, то виголошує це саме, а коли з дияконом, то виголошує далі:
Увесь чин єпископський, священичий, дияконський і причет церковний нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні.
Коли є другий СВЯЩЕНИК, що править, то він виголошує далі:
Боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, уряд і військо її і всю людність її нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Якщо є третій СВЯЩЕНИК, то він виголошує далі:
Почесних і повікнезабутніх фундаторів і благодійників святого храму цього, вас і всіх православних християн нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь. Щоб прийняти і нам Царя всіх, Якого в славі проводять ангельські чини невидимо. Алилуя (тричі).
ДИЯКОН входить у вівтар Райськими вратами і стає праворуч, а коли входить священик, то промовляє до нього:
Священство твоє нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своєму.
А СВЯЩЕНИК до диякона:
Священнодияконство твоє нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Священик ставить святу чашу на антимінсі праворуч і знімає з неї покрівець. Тоді бере з голови диякона дискос, ставить його на антимінсі ліворуч, теж знімає і відкладає покрівець. Ці дії СВЯЩЕНИК виконує, тихо промовляючи тропарі:
Благообразний Іосиф, із древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гробі новім положив.
У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, в раю ж з розбійником і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний.
Як Життєносець, як кращий від раю і воістину світліший від усякої царської палати, явився для нас Гріб Твій, Христе, джерелом нашого воскресіння.
Тоді бере воздух з плеча диякона і, подержавши його над кадилом, покриває ним Святощі, промовляючи знову один тропар:
Благообразний Іосиф, із древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гробі новім положив.
А далі бере від диякона кадило, тричі кадить Святощі і проказує:
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай збудуються стіни Єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всеспалення, тоді положать на жертовник Твій тільців.
СВЯЩЕНИК віддає кадило дияконові і промовляє, схиливши голову:
Пом’яни мене, брате і співслужителю. ДИЯКОН же до нього:
Нехай пом’яне Господь Бог священство твоє в Царстві Своєму.
Тоді й ДИЯКОН, схиливши голову і трьома пальцями правої руки тримаючи орар, промовляє до священика:
Помолися за мене, владико святий.
СВЯЩЕНИК: Дух Святий нехай найде на тебе, і сила Вишнього нехай осінить тебе.
ДИЯКОН: Той же Дух допомогає нам у всі дні життя нашого. Пом’яни мене, владико святий.
Тоді СВЯЩЕНИК:
Нехай пом’яне тебе Господь Бог у Царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
ДИЯКОН, промовивши: Амінь — цілує праву руку священика, виходить північними дверима і, ставши на звичайному місці, виголошує єктенію:
Доповнімо молитву нашу Господеві.
СПІВЦІ (за кожним проханням): Господи, помилуй..
ДИЯКОН: За принесені чесні дари Господеві помолімось.
ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Після перенесення Божественних Дарів на святий престіл СВЯЩЕНИК проказує
Господи Боже Вседержителю, Єдиний Святий, Ти приймаєш жертву хвали від тих, що всім серцем призивають Тебе! Прийми ж благання і від нас, грішних, та принеси його до святого Твого жертовника, і сподоби нас гідно приносити Тобі дари і жертви духовні за наші гріхи і людську несвідомість. І сподоби нас знайти благодать у Тебе, щоб була приємна Тобі жертва наша і щоб Благий Дух благодаті Твоєї вселився в нас, і в принесених дарах цих, і в усіх людях Твоїх.
Господи Боже наш! Ти створив нас і привів до цього життя; показав нам путі до спасіння; дарував нам відкриття Небесних Таїн; Ти поставив нас на цю Службу силою Духа Твого Святого. Сподоби ж нас, Господи, бути служителями Твого Нового Завіту, слугами Святих Твоїх Таїн; вчини нас, що з великої милости Твоєї наближаємось до святого Твого жертовника, бути достойними приносити Тобі цю словесну і безкровну жертву за наші гріхи і людську несвідомість, прийми жертву нашу в святий і наднебесний і мисленний Твій жертовник, як приємні пахощі, і зішли нам благодать Святого Твого Духа.
Зглянься на нас, Боже, і подивись на цю Службу нашу, і прийми її, як приймав Ти дари Авеля, жертви Ноя, всеспапення Авраама, священні жертви Мойсея і Аарона, мирні жертви Самуїла. Як приймав Ти від святих Твоїх апостолів істинну Службу цю, так і з рук нас грішних прийми дари ці з милосердя Твого, Господи; щоб ми, сподобившись служити непорочно святому Твоєму жертовнику, здобули нагороду вірних і мудрих управителів у Страшний День Твоєї праведної відплати.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас. Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просімо.
СПІВЦІ (за кожним проханням): Подай, Господи.
ДИЯКОН: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших, у Господа просімо.
ДИЯКОН: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просімо.
ДИЯКОН: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу в Господа просімо.
ДИЯКОН: Останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити у Господа просімо.
ДИЯКОН: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, спокійного, і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просімо.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК (виголос): Щедротами Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК (звертається до народу і благословляє): Мир усім.
СПІВЦІ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Полюбімо один одного, щоб однодумно ісповідувати
СПІВЦІ: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю Єдиносущну і Нероздільну.
І СВЯЩЕНИК тричі вклоняється перед св. престолом, про себе промовляючи:
Любитиму Тебе, Господи, сило моя; Господь — твердиня моя і пристановище моє.
І цілує покрівець над Святими Дарами, спочатку над дискосом, потім над чащею і край престолу. Коли правлять два священики або більше, то всі цілують Святощі і один одного в праве і ліве плече і руку. Старший промовляє: Христос посеред нас, а другий відповідає: І є, і буде. Диякони також цілують свої орарі і один одного в плечі і промовляють, як і священики.
ДИЯКОН: Двері, двері! В премудрості будьмо уважні.
Священик підносить воздух і повіває ним над Святими Дарами, проказуючи Символ віри (якщо буде кілька священиків, то всі вони разом держать воздух над Святими Дарами) і, поцілувавши його, відкладає в кінці Символу віри.
Вірую в Єдиного Бога, Отця Вседержителя. Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків.
Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.
Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви., і став чоловіком.
І розп’ятий був за нас при Понтії Пілаті, і страждав, і був похований.
І воскрес на третій день, як було написано.
І вознісся на небо і сидить праворуч Отця.
І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.
В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.
Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів.
Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь.
ДИЯКОН (стоячи на солеї): Станьмо побожно, станьмо зо страхом. Будьмо
уважні, щоб у спокої святу жертву приносити.
СПІВЦІ: Милість миру, жертву хвали.
Диякон відходить у вівтар північними дверима і, взявши рипіду, побожно обвіває Святощі. Якщо нема рипіди, чинить це зложеним малим покрівцем.
СВЯЩЕНИК (звертаючись до вірних і благословляючи їх): Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога і Отця і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами.
СПІВЦІ: І з твоїм духом.
СВЯЩЕНИК: До неба піднесімо серця.
СПІВЦІ: Піднесли до Господа.
СВЯЩЕНИК: Дякуємо Господеві.
СПІВЦІ: Достойно і правдиво є поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці Єдиносущній і Нероздільній.
А СВЯЩЕНИК молиться
Достойно і правдиво є Тебе славити, Тебе благословити, Тебе хвалити, Тобі дякувати, Тобі поклонятися на всякому місці влади Твоєї. Ти єси Бог Несказанний, Неосяжний розумом, Невидимий, Незбагненний, завжди Сущий і завжди
Незмінний, Ти, і Єдинородний Син Твій, і Дух Твій Святий. Ти з небуття до буття нас привів, а коли ми впали в гріх, Ти знову нас підніс і безперестанно все діяв, поки нас на небо привів і будуче Царство Твоє нам дарував.
За все це дякуємо Тобі, і Єдинородному Твоєму Синові, і Духові Твоєму Святому за всі Твої до нас благодійства, які ми знаємо і яких не знаємо, за явні і неявні. Дякуємо Тобі і за цю Службу, що з рук наших Ти зволив прийняти, хоч і стоять перед Тобою тисячі архангелів, незчисленна сила ангелів, шестикрилих і многооких херувимів і серафимів, що високо витають на крилах.
Сущий Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю, Тобі поклоняємось! Воістину достойно, і правдиво, і величі святости Твоєї, подобає Тебе хвалити. Тебе в піснях славити. Тебе благословити. Тобі поклонятися, Тобі дякувати. Тебе славити Єдиного істинно сущого Бога і Тобі з серцем сокрушенним і духом смиренним приносити цю словесну нашу Службу; бо Ти дарував нам пізнання Твоєї істини.
І хто може висловити силу Твою, виголосити всі хвали Твої або розповісти про всі чудеса Твої у всякий час? Владико всіх, Господи неба і землі і всього творіння видимого і невидимого, що на Престолі слави пробуваєш і доглядаєш безодні. Безначальний, Невидимий, Незбагненний, Неописанний, Незмінний, Отче Господа нашого Ісуса Христа, Великого Бога і Спасителя, надії нашої. Він є образ Твоєї благости, рівнообразна печать, що являє в Собі Тебе, Отця; живуще Слово, Бог Істинний, предвічна Премудрість, Життя, Освячення, Сила, Світ істинний, через Нього явився Дух Святий, Дух істини, дар усиновлення, запорука будучого насліддя, початок вічних благ, животворча Сила, джерело освячення; через Нього зміцнюючись, усе словесне і розумне творіння Тобі служить і Тобі повсякчасну віддає славу, бо все служить Тобі; Тебе-бо хвалять ангели, архангели, престоли, господства, начала, власті, сили і многоокі херувими; перед Тобою стоять навколо серафими, шість крил в одного і шість крил в другого, і двома вони покривають лиця свої, а двома ноги, і, двома літаючи, взивають один до одного невмовкними устами безперестанно славословлячи:
Вголос:
Пісню перемоги співають, виголошують, викликують і промовляють.
СПІВЦІ: Свят, Свят, Свят Господь Саваоф, — повне небо й земля слави Твоєї. Осанна в вишніх. Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Осанна в вишніх!
Диякон при цих словах священика бере з дискоса звіздицю, творить нею над дискосом знак хреста і, поцілувавши, відкладає її. Тоді далі обвіває Святощі.
СВЯЩЕНИК продовжує молитву
З цими блаженними Силами, Владико Чоловіколюбче, і ми виголошуємо і промовляємо: Святий єси і Пресвятий Ти, і Єдинородний Твій Син, і Дух Твій Святий. Святий єси і Пресвятий, і велична слава Твоя. Ти світ Твій так полюбив, що й Сина Свого Єдинородного віддав, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Він, прийшовши і діло нашого спасіння виконавши, в ніч, як щаджено Його, а правдивіше, коли Він Сам Себе віддав за життя світу, взяв хліб у святі Свої і пречисті і непорочні руки, подякувавши, благословивши, освятивши, розломивши, дав святим Своїм ученикам і апостолам і сказав
(голосно):
Прийміть, споживайте — це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
СПІВЦІ: Амінь.
Коли священик це промовляє, диякон, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, показує разом із священиком на святий дискос. Так само, коли священик промовляє: «Пийте з неї всі», диякон показує разом із священиком на святу чашу.
СВЯЩЕНИК (про себе): Так само і чашу після Вечері,
промовляючи (голосно);
Пийте З неї всі, це є Кров моя Нового Завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК (продовжує молитися):
Тому і ми, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, воскресіння на третій день, на небо вшестя, праворуч сидіння, друге і славне знову пришестя,
З цими блаженними Силами, Владико Чоловіколюбче, і ми, грішні, виголошуємо і промовляємо: воістину Святий єси, і Пресвятий, і безмірна велич Святости Твоєї, і Праведний єси в усіх ділах Твоїх, бо в правді і істинному суді Ти все подав нам. Ти створив чоловіка, взявши пороху землі, і, вшанувавши образом Твоїм, Боже, оселив його в раю споживи і обітував йому безсмертне життя і насолоду вічних благ за додержання Твоїх заповідей. Коли ж він не послухав Тебе, Істинного Бога і Сотворите ля свого, та спокусився на принаду змієву і умертвив себе власними провинами, то праведним Твоїм присудом Ти, Боже, вигнав його з раю у світ цей і повернув його в землю, з якої взято його, подаючи йому спасіння через відродження в Самому Христі Твоєму.
Бо Ти, Благий, не відвернувся докраю від створіння Твого, що йому Ти дав життя, і не забув про діло рук Твоїх, але многоббразно з милосердя милости Твоєї одвідував: посилав пророків, творив чудеса через святих Твоїх, що в кожному роді догодили Тобі; промовляв до нас устами рабів Твоїх пророків, провіщаючи нам, що обіцяне спасіння настане; Закон дав на поміч; поставив ангелів охоронителями. Коли ж сповнився час, Ти говорив до нас через Самого Сина Твого, що Ним і віки сотворив; Він, бувши сяйвом слави і образом Іпостасі Твоєї, держачи все словом сили Своєї, не вважав за привласнення бути рівним Тобі, Богові й Отцеві, але Предвічним Богом бувши, на землі явився і з людьми жив; прийнявши тіло від Святої Діви, Він смирив Себе до образа раба і став подібним до тіла смирення нашого, щоб нас уподобити образові слави Своєї. Бо коли через людину гріх увійшов у світ, а через гріх — смерть, то Єдинородний Твій Син, Сущий в лоні Твоїм, Бога і Отця, народився від Жони, Святої Богородиці і Вседіви Марії, і, народжений під Законом, осудив гріх у тілі Своєму, щоб смертні в Адамі — ожили в Христі Твоєму.
І, поживши в цьому світі; Він дав заповіді на спасіння, відвернув нас від ідольської омани, привів до пізнання Тебе, Істинного Бога і Отця, придбав Собі в нас людей вибраних, священство царське, народ святий і, очистивши водою й освятивши Духом Святим, віддав Себе як викуп за смерть, в якій держано нас, проданих в неволю гріха. І, зійшовши через хрест до пекла, щоб наповнити Собою все, Він знищив муки смерти, і воскрес на третій день, і положив усім людям путь до воскресіння мертвих, бо не можна було, щоб Начальник життя вдержаний був у тлінні; Він став початком з померлих, перворідним із мертвих, щоб бути Самому всім, першим серед усіх. І, зійшовши на небеса, Він сів праворуч величі Твоєї на висотах; Він і прийде віддати кожному за діла його.
А нам на спомин Свого спасенного страждання Він залишив те, що ми принесли за Його заповідями; бо, коли Він мав вийти на вільну, і незабутню, і животворчу Свою смерть, в ніч, коли віддав Себе за життя світу, взяв хліб у святі Свої і пречисті руки і, показавши Тобі, Богові й Отцеві, подякувавши, благословивши, освятивши, розломивши,
(голосно):
дав святим Своїм ученикам і апостолам і сказав: прийміть, споживайте — це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
СПІВЦІ: Амінь.
Коли священик це промовляє, диякон, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, показує разом із священиком на святий дискос. Так само, коли священик промовляє: «Пийте з неї всі», диякон разом із священиком показує на святу чашу.
СВЯЩЕНИК (про себе):
Так само взяв і чашу з плодом виноградним, розбавивши, подякувавши, благословивши, освятивши,
(голосно):
дав святим Своїм ученикам і апостолам і сказав: пийте з неї всі — це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК (продовжує далі про себе):
Це чиніть на спомин про Мене, бо кожного разу, коли споживаєте Хліб цей і п’єте Чашу цю — звіщаєте Мою смерть, визнаєте Моє воскресіння.
Отже і ми, Владико, споминаючи спасенні Його муки, Животворчий Хрест, триденне погребіння, воскресіння з мертвих, на небо вшестя, праворуч Тебе Бога й Отця, сидіння і славне та страшні Його друге пришестя,
Вголос:
Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все
Одночасно, коли священик промовляє це, диякон складає руки навхрест (права рука зверху) і, піднявши святий дискос і святу чашу, побожно вклоняється.
СПІВЦІ: Тебе в піснях славимо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш.
СВЯЩЕНИК молиться:
Ще приносимо Тобі цю словесну й безкровну Службу, і просимо, і молимо, і благаємо: пошли Духа Твого Святого на нас і на предложені дари ці.
Тому, Владико Пресвятий, і ми, грішні і недостойні раби Твої, що сподобилися служити святому Твоєму жертовнику не за праведні діла наші, бо ми не вчинили нічого доброго на землі, а з-за милости Твоєї і щедрот Твоїх, що Ти їх багато вилив на нас, насмілюємось приступити до святого Твого жертовника і, подавши вмістообрази Святого Тіла й Крови Христа Твого, молимось Тобі і благаємо Тебе, Святий над Святими, щоб благоволінням Твоєї милости Дух Твій Святий зійшов на нас і на ці предложені дари, і благословив їх, і освятив, і явив.
Диякон відкладає рипіду, що держав (або покрівець), і підходить до священика; обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:
Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.
І промовляють:
СВЯЩЕНИК: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Благий, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.
ДИЯКОН: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правди обнови в нутрі моєму.
СВЯЩЕНИК (знову): Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Благий, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.
ДИЯКОН: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.
СВЯЩЕНИК (втретє): Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Благий, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.
ДИЯКОН, вклонивши голову, показує орарем на Святий Хліб і тихо промовляє: Благослови, владико, Святий Хліб.
СВЯЩЕНИК благословляє Святий Хліб, промовляючи
І створи хліб цей Чесним Тілом Христа Твого.
ДИЯКОН: Амінь.
Хліб же цей — самим Чесним Тілом Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
ДИЯКОН: Амінь.
Знову ДИЯКОН:
Благослови, владико, святу чашу.
СВЯЩЕНИК, благословляючи, промовляє
А те, що в чаші цій, Чесною Кров’ю Христа Твого.
А чашу цю — самою Чесною Кров’ю Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
ДИЯКОН: Амінь.
І знову ДИЯКОН, показуючи орарем на ті й другі Святощі, промовляє: Благослови, владико, обоє.
СВЯЩЕНИК, благословляючи ті й другі Святощі, промовляє:
Перетворивши Духом Твоїм Святим.
ДИЯКОН: Амінь, амінь, амінь.
Усі священнослужителі вшановують істинне Тіло і Кров Христову земним поклоном.
ДИЯКОН, схиливши голову перед священиком, промовляє:
Пом’яни, владико святий, мене грішного.
СВЯЩЕНИК промовляє:
Нехай пом’яне тебе Господь у Царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
ДИЯКОН, промовивши: «Амінь» переходить на місце, де стояв перше.
СВЯЩЕНИК молиться
Щоб стали ці Святі Дари причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільність із Святим Твоїм Духом, на осягнення Царства Небесного, на уповання на Тебе, не на суд або в осуд.
Ще приносимо Тобі цю словесну Службу за у вірі спочилих праотців, отців, патріархів, пророків, апостолів, проповідників, благовісників, мучеників, ісповідників, посників і за усяку душу праведну, у вірі спочилу.
А нас усіх, що від одного Хліба й Чаші причащаємось, з’єднай одного з одним на спільність з Єдиним Святим Духом і вчини, щоб ніхто з нас не причастився Святого Тіла й Крови Христа Твого на суд або в осуд, але щоб знайшли ми милість і благодать з усіма святими, що від віку Тобі вгодили: праотцями, отцями, патріархами, пророками, апостолами, проповідниками, благовісниками, мучениками, ісповідниками, учителями і з усякою душею праведною, у вірі спочилою.
І, взявши кадило, СВЯЩЕНИК виголошує:
Особливо за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Вседіву Марію.
Особливо з Пресвятою, Пречистою, Преблагословенною, Славною Владичицею нашою Богородицею й Вседівою Марією.
І кадить перед святим престолом тричі по тричі. Потім диякон, якщо є, кадить навколо святий престіл і поминає живих і померлих.
СПІВЦІ: Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю, Тебе величаємо.
СПІВЦІ: Тобою радується, Благодатна, всякая твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освячений храме і раю словесний, дівства похвало. Від Тебе Бог тіло прийняв і Дитям став, Предвічний Бог наш. Лоно-бо Твоє Престолом учинив і утробу Твою просторшою небес сотворив. Тобою, Благодатна, радується всякая твар. Слава Тобі.
СВЯЩЕНИК знову тихо молиться
За святого Іоана, пророка, Предтечу й Хрестителя, за святих славних і всехвальних апостолів, святого (ім’я), що його пам’ять сьогодні творимо, і за всіх святих Твоїх, молитвами їх зглянься на нас, Боже.
І пом’яни всіх спочилих в надії на воскресіння і життя вічне (священик поминає померлих) і упокой їх там, де сяє світ лиця Твого.
Ще молимось Тобі, пом’яни, Господи, всіх єпископів православних, що правдиво навчають слова Твоєї істини, все пресвітерство, в Христі дияконство і всякий священний чин.
Ще приносимо Тобі словесну цю Службу за всесвіт, за Святу Соборну і Апостольську Церкву, і за тих, що в чистоті і побожному житті перебувають, за наш уряд і військо. Дай їм, Господи, спокійне урядування, щоб і ми за їх спокоєм тихе й сумирне життя провадили у всякому благочесті та чистоті.
Із святим Іоаном пророком, Предтечею й Хрестителем, із святими, славними і всехвальними апостолами, святим (ім’я), що його пам’ять сьогодні творимо, і з усіма святими Твоїми, молитвами їх зглянься на нас, Боже, і пом’яни всіх спочилих в надії на воскресіння і життя вічне (імена померлих, кого священик хоче пом’янути) і упокой їх там, де сяє світ лиця Твого.
Ще молимось Тобі, пом’яни, Господи, Святу Твою Соборну і Апостольську Церкву, сущу від краю і аж до краю всього світу, що Її Ти набув Чесною Кров’ю Христа Твого; дай Їй мир; і святий храм цей утверди аж до кінця віку. Пом’яни, Господи, тих, що ці дари Тобі принесли, і тих, за кого, ким і ради кого їх принесено. Пом’яни, Господи, тих, що плоди приносять і благо творять у святих Твоїх церквах і пам’ятають за вбогих; виплати їм багатими Твоїми і небесними дарами; дай їм замість земного — небесне, замість дочасного — вічне, замість тлінного — нетлінне. Пом’яни, Господи, тих, що в пустинях, і горах, і печерах та проваллях земних. Пом’яни, Господи, тих, що в дівстві, і в побожності, в подвижництві і в чистому житті перебувають.
Пом’яни, Господи, владу нашу, уряд і військо. Дай їм непорушний мир; наповни серця їх добром до Церкви Твоєї і до всього народу Твого, щоб за спокоєм їх ми провадили тихе і мирне життя в усякій побожності і чистоті; добрих у благості Твоїй збережи, лукавих учини добрими милістю Твоєю. Пом’яни, Господи, тут присутніх людей і з необхідносте відсутніх і помилуй їх і нас з великої милости Твоєї; скарбниці їх наповни всяким достатком; подружжя їх збережи в спокої та однодушності; дітей виховай; молодь навчи; старих підкрепи; малодушних порадуй; розпорошених збери; спокушених наверни і приєднай до Святої Твоєї Соборної і Апостольської Церкви; одержимих духами нечистими визволи; тих, що плавають, супроводь; з подорожніми будь у путі; вдовиць заступи; сиріт охорони; невільників визволи; хворих зціли; тих, хто під судом і на каторзі, на засланні і на тяжких роботах і в усякій скорботі, нужді й біді, — пом’яни їх, Боже. І всіх, що потребують великого Твого милосердя, і що люблять нас і ненавидять, і що доручили нам, недостойним, молитися за них, і всіх людей Твоїх пом’яни, Господи Боже наш, і на всіх пролий багату Твою благодать, подаючи всім, чого вони просять на спасіння. І тих, кого ми не пом’янули через незнання, чи забуття, або через множество імен, тих пом’яни Ти Сам, що знаєш вік і ім’я кожного, знаєш кожного від утроби матері його. Бо Ти, Господи, Поміч безпомічним, Надія безнадійним, Спаситель у бурях сущим, Пристановище тим, що плавають, хворим Лікар; Сам для всіх будь усім, відаючи кожного і прохання його, дім і потребу його. Спаси, Господи, це місто ( село чи монастир) і всяке місто і країну від голоду, мору, землетрусу, повені, вогню, меча, нападу чужинців та міжусобиці.
По молитві виголошує: Найперше пом’яни. Господи, Святійшого Отця нашого (ім’я) Патріарха Київського і всієї Руси-України і Владику нашого Преосвященнійшого) Єпископа (ім’я правлячого Єпископа) і даруй їх святим Твоїм церквам, щоб були вони у мирі бережені, почесні, здорові, довговічні і правдиво навчали слову Твоєї істини.
СПІВЦІ: І всіх, і вся.
СВЯЩЕНИК тихо молиться
Пом’яни, Господи, місто це ( село або монастир), в якому живемо, і всяке місто і країну, і тих, що по вірі живуть у них. Пом’яни, Господи, тих, що на морі, в дорозі, в недузі, в тяжкій праці, в полоні, і спаси їх. Пом’яни, Господи, тих, що дари приносять і благо діють у святих Твоїх церквах та пам’ятають за вбогих, і на всіх нас пошли милість Твою.
Пом’яни, Господи, усіх єпископів православних, що правдиво навчають слова Твоєї істини.
Пом’яни, Господи, з великих щедрот Твоїх і мою недостойність, прости мені всяку провину вільну і невільну і через гріхи мої не стримуй благодаті Святого Твого Духа від принесених дарів.
Пом’яни, Господи, пресвітерство, у Христі дияконство і ввесь священний чин, і не осором нікого з нас, що стоїмо навколо святого Твого жертовника.
Зглянься на нас в благості Твоїй, Господи, явись нам у багатстві щедрот Твоїх, даруй нам добре і пожиточне поліття, даруй тихі дощі землі на врожай, благослови вінець року благости Твоєї, припини незгоду Церков, втихомир розрухи народів, виникнення єресей скоро зруйнуй силою Святого Твого Духа; всіх нас прийми до Царства Твого, показавши синами світла й синами дня; Твій мир і Твою любов даруй нам, Господи Боже наш, все-бо Ти дав нам.
Тут священик (або диякон) поминає живих. Потім виголошує
СВЯЩЕНИК: І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК повертається до Райських врат і, благословляючи людей, виголошує:
Нехай же будуть милості Великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.
СПІВЦІ: І з духом твоїм.
Диякон, вклонившись, обходить святий престіл і північними дверима виходить на солею, стає на звичайне місце і виголошує єктенію.
ДИЯКОН: Всіх святих пом’янувши, ще і ще в мирі Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
І так за кожним проханням.
ДИЯКОН: За принесені й освячені чесні дари Господеві помолімось.
ДИЯКОН: Щоб Чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і над-небесний, і мисленний Свій жертовник, як духовні пахощі, зіслав нам Божественну благодать і дар Святого Духа, помолімось.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
СВЯЩЕНИК молиться
На Тебе покладаємо все життя і всю надію нашу, Владико Чоловіколюбче, і просимо, і молимо, і благаємо: сподоби нас причаститися Небесних Твоїх і Страшних Таїн, цієї священної і духовної Трапези, з чистим сумлінням, на відпущення гріхів, на прощення провин, на спільність із Духом Святим, на насліддя Царства Небесного, на відважність перед Тобою, не на суд і не в осуд.
Боже наш, Боже спасіння, навчи нас достойно Тобі дякувати за благодійства Твої, що їх учинив Ти і чиниш нам. Ти, Боже наш, прийнявши дари ці, очисти нас від усякої тілесної і духовної скверни і навчи відправляти Святиню в страсі Твоїм, щоб, із чистим свідоцтвом совісті нашої приймаючи частину Святощів Твоїх, з’єдналися ми з Святим Тілом і Кров’ю Христа Твого, і, достойно прийнявши їх, мали б Христа, що жив би в серцях наших, і були б храмом Святого Твого Духа. Так, Боже наш, нікого з нас не вчини винним перед цими Твоїми Страшними і Небесними Тайнами, ані немічним душею і тілом за недостойне їх причастя, але дай нам до останнього нашого зітхання достойно приймати частину Святощів Твоїх на путь до життя вічного, на добру відповідь на Страшному Суді Христа Твого, щоб з усіма святими, які від віку Тобі вгодили, і ми стали причасниками вічних Твоїх благ, приготовлених Тобою для тих, що люблять Тебе, Господи.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просімо.
СПІВЦІ: Подай, Господи (і так за кожним проханням).
ДИЯКОН: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших у Господа просімо.
ДИЯКОН: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просімо.
ДИЯКОН: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просімо.
ДИЯКОН: Останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити у Господа просімо.
ДИЯКОН: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, спокійного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просімо.
ДИЯКОН: Єдність віри і причастя Святого Духа виблагавши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК з піднесеними руками виголошує:
І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:
СПІВЦІ: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
СВЯЩЕНИК: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК, звертаючись і благословляючи людей:
Мир усім.
СПІВЦІ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Голови наші вклонімо перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК молиться
Дякуємо Тобі, Царю невидимий, що незчисленною Твоєю силою все створив і з великої милости Твоєї все з небуття в буття привів. Сам, Владико, зглянься з неба на тих, що вклонили свої голови перед Тобою, бо не перед тілом і кров’ю вони вклонилися, а перед Тобою, страшним Богом. Ти ж, Владико, принесені дари на добро нам усім однаково подай кожному по потребі: тих, що плавають, супроводь; з подорожніми на землі і в повітрі будь у путі; хворих зціли, Лікарю душ і тіл наших.
Владико, Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи! Перед Тобою вони вклонили свої голови; благослови їх, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого злого діла віддали, а до всякого доброго діла приєднай, і сподоби неосудно причаститися Пречистих цих і Животворчих Твоїх Таїн на відпущення гріхів, на причастя Духа Святого.
Виголос:
Благодаттю, щедротами і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Священик, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає праворуч від св. трапези і миє руки.
СВЯЩЕНИК молиться:
Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, з святої Оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.
Поки священик проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священик і диякон, кожний на своїм місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе:
Боже, милостивий будь до мене, грішного.
Коли священик простягає руки і доторкається Святого Хліба, щоб святе Піднесення творити, ДИЯКОН виголошує:
Будьмо уважні.
І входить південними дверима у вівтар. Райські врата й завіса закриваються.
СВЯЩЕНИК, підносячи Святий Хліб, виголошує:
Святеє святим.
СПІВЦІ: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
І співають співці причасний (кіноник) дня або святого.
ДИЯКОН, ставши праворуч священика, промовляє:
Розломи, владико, Святий Хліб.
СВЯЩЕНИК, з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє:
Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.
Треба тобі знати, священику, що, розломлюючи Святий Агнець, маєш класти частини на дискос знаком хреста вниз, а надрізом догори. Частину з написом ІС клади вгорі дискоса, цебто на схід, ХС — внизу, цебто на захід; НІ — на північ, і КА на південь, як показано на малюнку.
Взявши ж частину з написом ІС, поклади до святої чаші. Частину з ХС розломлюй для священиків та дияконів. Частини з написом НІ та КА розділи для причасників на стільки дрібних часточок, скільки їх, на твою думку, буде потрібно.
Також треба тобі знати, що, розбавляючи святою теплотою Божественну Кров Господню, маєш вливати з увагою так, щоб було досить для всіх причасників. Тому на Проскомидії, коли проколюєш Святий Агнець, уливай вина та води стільки, щоб вистачило для всіх; опісля ж нічого не доливай, а розбавленим один раз під час «Святеє святим» — причащай.
ДИЯКОН, показуючи орарем на святу чашу, промовляє:
Доповни, владико, святу чашу.
СВЯЩЕНИК бере частину вгорі дискоса з написом ІС, чинить нею знак хреста над святою чашею і промовляє:
Повнота Духа Святого.
ДИЯКОН: Амінь.
І, взявши теплоту, промовляє до священика:
Благослови, владико, теплоту.
СВЯЩЕНИК благословляє, промовляючи:
Благословенна теплота святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
ДИЯКОН: Амінь.
І ДИЯКОН вливає скільки треба, навхрест, до святої чаші, промовляючи:
Теплота віри повна Духа Святого. Амінь.
Диякон відставляє теплоту, а СВЯЩЕНИК промовляє:
Дияконе, приступи.
ДИЯКОН підходить, побожно вклоняється Св. Дарам і промовляє:
Ось приступаю до Безсмертного Царя. Владико святий, благослови і подай мені Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
СВЯЩЕНИК подає часточку Святих Таїн і промовляє:
Священнодиякону (ім’я) подається Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.
ДИЯКОН приймає Святий Хліб на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престіл і, вклонивши голову, молиться:
Вірую, Господи, і визнаю…
СВЯЩЕНИК так само побожно вклоняється, бере часточку на долоню правої руки, а ліву підкладає під неї із словами:
Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному ієреєві (ім’я) на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.
І, схиливши голову, молиться, промовляючи:
Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими я перший. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє, і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
Після молитви священик і диякон причащаються Тіла Христового з страхом і всякою обережністю. СВЯЩЕНИК підкладає під бороду ілітон і побожно приступає до святої чаші, бере її обома руками, промовляючи:
Чесної, і Пресвятої, і Пречистої Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, недостойний ієрей (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.
І тричі причащається. Тоді, витерши уста свої і край святої чаші покрівцем, що тримає в руці, промовляє:
Це торкнулося уст моїх, і відніме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.
Потім призиває диякона, промовляючи:
Дияконе, приступи.
ДИЯКОН підходить і вклоняється один раз, промовляючи:
Владико святий, благослови і подай мені Чесну, і Пресвяту, і Пречисту Кров Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Священик подає дияконові ілітон і підносить до уст його святу чашу, з якої диякон обережно три рази причащається, а СВЯЩЕНИК у той час промовляє:
Причащається священнодиякон (ім’я) Чесної, і Пресвятої, і Пречистої Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Диякон витирає уста ілітоном і цілує святу чашу, а СВЯІЦЕНИК промовляє:
Це торкнулося уст твоїх, і відніме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.
Коли є вірні до причастя Святих Таїн, тоді СВЯЩЕНИК розділяє дві частини з написом НІ та КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і, вкладаючи їх до святої чаші, промовляє:
Воскресіння Христове бачивши, поклонімось Святому Господеві Ісусу, Єдиному Безгрішному. Хресту Твоєму поклоняємось, Христе, і Святеє Воскресіння Твоє оспівуємо і славимо, бо Ти єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо, ім’я Твоє призиваємо. Прийдіть, усі вірні, поклонімось Святому Христовому Воскресінню, бо ось через Хрест прийшла радість всьому світові. Повсякчас благословляючи Господа, оспівуємо Воскресіння Його, бо, перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг.
Світися, світися, Новий Єрусалиме, слава-бо Господня над тобою зійшла. Радій нині і веселися, Сіоне; а Ти, Чистая, красуйся, Богородице, Воскресінням Сина Твого.
О Пасхо Велика і Найсвятіша, Христе! О Мудросте і Слово Боже і Сило! Сподоби нас тісніше з’єднатися з Тобою в невечірній день Царства Твого.
Потім покриває чашу покрівцем. Так само й на дискос кладе звіздицю і покрівець і проказує молитву:
Дякуємо Тобі, Владико Чоловіколюбче, Благодійнику душ наших, що і сьогодні сподобив нас Небесних Твоїх і Безсмертних Таїн. Направ нашу путь, утверди всіх нас у страсі Твоїм, збережи наше життя і стопи наші утверди, молитвами та благаннями Славної Богородиці й Вседіви Марії і всіх святих Твоїх.
Дякуємо Тобі, Господи Боже наш, за причастя Святих, Пречистих, Безсмертних і Небесних Твоїх Таїн, що їх Ти дав нам на благодіяння, і освячення, і зцілення душ і тіл наших. Сам, Владико всіх, дай, щоб причастя Святого Тіла й Крови Христа Твого було нам на віру бездоганну, любов нелицемірну, на примноження мудрости, зцілення душі й тіла, відігнання всякого супротивника, додержання заповідей Твоїх, на добру відповідь на Страшному Суді Христа Твого.
Тоді відчиняють Райські врата, і ДИЯКОН, вклонившись один раз, бере з престолу ілітон, побожно приймає святу чашу від священика, підходить до Райських врат, підносить святу чашу перед народом і виголошує:
Із страхом Божим і вірою приступіть.
СПІВЦІ: Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Бог Господь і з’явився нам.
СВЯЩЕНИК стає в Райських вратах обличчям до людей і читає Молитву перед причастям:
Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими я перший (перша). Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні, чи то в слові, чи ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником (причасницею) мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
Усі причасники повторюють за священиком молитву «Вірую, Господи», чинять поклін до землі. Затим, побожно, склавши руки навхрест на грудях, один по одному підходять до причастя. СВЯЩЕНИК бере від диякона святу чашу, відкриває покрівець і, причащаючи, промовляє:
Причащається раб Божий (раба Божа — ім’я) Чесного і Пресвятого і Пречистого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Під час причастя диякон (або два братчики) підкладає покрівець під бороду причасникові, а по причасті витирає уста причасника платом. Причасник, причастившись, цілує край чаші і, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею Св. Причастя.
Причащаючи дітей до семи років, СВЯЩЕНИК промовляє:
Причащається дитя Боже (ім’я) Чесного і Святого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Після причастя вірних священик і диякон входять у вівтар і ставлять Святощі на престолі. Диякон згортає з дискоса до чаші часточки, обтирає губкою дискос, уважно, пильно і побожно, а СВЯЩЕНИК при тому стиха промовляє: Омий, Господи, гріхи тих, що тут поминалися, Кров’ю Твоєю Чесною, молитвами святих Твоїх.
Диякон малим покрівцем накриває св. чашу, а на св. дискос кладе звіздицю, копіє, ложечку і другий покрівець і все те покриває складеним воздухом, а СВЯЩЕНИК обертається обличчям до людей і, благословляючи їх рукою, промовляє:
Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.
Повертається до св. престолу і, взявши кадило, тричі кадить його, промовляючи:
Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя.
І віддає кадило.
СПІВЦІ: Ми бачили Світ істинний, прийняли Духа Небесного, знайшли Віру істинну, Нероздільній Тройці поклоняємось, бо Вона спасла нас.
Диякон стає на праве коліно; священик ставить йому на голову св. дискос; диякон обома руками приймає його і, повернувшись до Райських врат, нічого не промовляючи, відходить до св. жертовника і ставить св. дискос. СВЯЩЕНИК, вклонившись, бере святу чашу, робить нею знак хреста над антимінсом, тихо промовляючи:
Благословен Бог наш.
Тоді повертається до Райських врат і, благословляючи святою чашею народ, виголошує:
Завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Є звичай, що по цьому священик доторкається святою чашею до голів вірних, які стоять перед солеєю, нахиливши голови. Священик відходить до жертовника і ставить там Святощі.
СПІВЦІ: Амінь.
Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх Божественних, Безсмертних і Животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй Святині ввесь день навчатися правди Твоєї. Алилуя (тричі).
ДИЯКОН, вийшовши північними дверима і ставши на звичайному місці, виголошує
ДИЯКОН: Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, Пречисті, Безсмертні, Небесні і Животворчі Страшні Христові Тайни, подякуємо Господеві.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного виблагавши, самі себе, й один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи його просто, чинить ним над антимінсом знак хреста і виголошує:
Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК: З миром вийдімо.
СПІВЦІ: З іменем Господнім.
ДИЯКОН: Господеві помолімось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК виголошує Заамвонну молитву:
Господи, Ти благословляєш тих, що Тебе благословляють, і освячуєш тих, що на Тебе надію покладають. Спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, повноту Церкви Твоєї збережи, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Божественною Твоєю силою і не остав нас, що надіємось на Тебе. Мир світові Твоєму дай, церквам Твоїм, священикам, рогом береженій Україні нашій, парафіянам святого храму цього і всім людям Твоїм. Бо всяке благе даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від Тебе, Отця світла; і Тобі славу, подяку і поклоніння віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку (тричі).
І читець читає псалом 33-й «Благословлю Господа». Поки священик читає Заамвонну молитву, диякон, вклонивши голову, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Після молитви СВЯЩЕНИК входить Райськими вратами і тихо проказує Молитву перед споживанням Святощів:
Ти Сам єси сповнення Закону і пророків, Христе Боже наш, що сповнив усе, Отцем встановлене. Наповняй радістю та веселістю серця наші завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Сповнилось і відправилось, по нашій силі, Твого Промислу Таїнство, Христе Боже. Бо маємо спомин Твоєї смерти, бачили образ твого Воскресіння, сповнилися безконечного Твого життя, зазнали невичерпної Твоєї насолоди, що її і в будучому віці всіх нас сподоби благодаттю Безначального Твого Отця і Святого і Благого і Животворчого Твого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь
Диякон, увійшовши північними дверима, споживає Святощі з страхом та обережністю. СВЯЩЕНИК благословляє народ, виголошуючи:
Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК (обернувшись до престолу): Слава Тобі, Христе Боже, Надіє наша, слава Тобі.
СПІВЦІ: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (тричі). Благослови.
СВЯЩЕНИК (з хрестом у руках) виголошує відпуст:
Христос (в неділю: що воскрес із мертвих), Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері (див. Відпусти), святого отця нашого
Іоана, архиєпископа Царгородського, Золотоустого,
Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської,
і святого (ім’я святого, що його храм), і святого (ім’я святого, що його пам’ять у той день), і всіх святих, помилує і спасе нас, Бо Він Благий і Чоловіколюбець.
СПІВЦІ: Амінь.
І співають многоліття:
Святійшого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України і Владику нашого (ім’я), Єпископа (назва єпархії), і парафіян святого храму цього і всіх православних християн збережи, Господи, на многії літа.
Після відпусту священик роздає вірним антидор (просфори від Проскомидії) і одночасно дає їм цілувати св. хрест. Коли священик повернеться у вівтар, то закриваються Райські врата й завіса, а СВЯЩЕНИК проказує
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.
Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене грішного, а сподобив стати учасником Святощів Твоїх. Дякую Тобі, що сподобив Ти мене недостойного причаститися Пречистих Твоїх і Небесних Дарів. Але, Владико Чоловіколюбче, що задля нас помер єси і воскрес і дарував Страшні оці і Животворчі Тайни на благо й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони і мені стали на зцілення душі й тіла, на відігнання всякого супротивника, на просвітлення очей серця мого, на спокій душевних сил моїх, на віру неосудну, на любов нелицемірну, на повноту мудрости, на додержання заповідей Твоїх, на примноження Божественної Твоєї благодаті і Царства Твого осягнення; щоб цим усім у Святині Твоїй збережений, завжди пам’ятав я благодать Твою і вже не для себе жив, а для Тебе, нашого Владики і Благодійника. І так, покинувши це життя в надії на життя вічне, вічний осягнув спокій, де не перестає голос тих, що святкують; і насолода безмежна тих, що бачать лиця Твого красу несказанну. Ти-бо єси правдиве бажання й радість невимовна тих, що люблять Тебе, Христе Боже наш, і Тебе величає все творіння повік. Амінь.
Владико Христе Боже, Царю віків і Творче всього, дякую Тобі за все добре, що подав мені, і за причастя Пречистих і Животворчих Твоїх Таїн. Благаю Тебе, Благий і Чоловіколюбче, охорони мене покровом Твоїм і в захисті крил Твоїх і дай мені аж до останнього мого зітхання з чистим сумлінням причащатися Святощів Твоїх на відпущення гріхів і на життя вічне. Ти бо єси Хліб життя, Джерело святині, Податель добра, і Тобі славу віддаємо з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Ти, що дав мені Тіло Своє добровільно на поживу, Ти вогонь, що палиш недостойних, не спали мене, Творче мій. Але пройми члени мої, всі суглоби, нутро, серце. Спали терня провин моїх, душу освяти, думки очисти; суглоби разом із кістьми зміцни; п’ять змислів моїх просвіти. Всього мене наповни страхом Твоїм. Завжди покривай бережи і охорони мене від усякого діла та слова душетлінного. Очисти, і обмий, і прикраси мене, оздоб, врозуми і просвіти мене. Учини мене оселею Твого Духа Єдиного, а вже не оселею гріха; щоб по причасті від мене, як від дому Твого і як від вогню, втікали злочинець всякий і всяка недоля. На заступників перед Тобою кличу всіх святих, чини Безтілесних, Предтечу Твого, апостолів премудрих, а з ними і Матір Твою Пренепорочную, Чистую. Молитви їх прийми, Христе мій Благий, і сином світла слугу Твого вчини. Ти бо, Благий, Єдиний єси і освячення душ наших, і світлість, і Тобі, як Богові і Владиці, належно славу всі віддаємо повсякдень. Амінь.
Тіло Твоє Святеє, Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай буде мені на життя вічне і Кров Твоя Дорогоцінна на відпущення гріхів. Нехай же буде мені причастя це на радість, здоров’я і утіху, а на страшному і другому пришесті Твоєму сподоби мене грішного стати праворуч слави Твоєї, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих. Амінь.
Пресвятая Владичице Богородице, світло затемненої душі моєї, надіє, покрове, пристановище, утіхо, радосте моя, дякую Тобі, що сподобила мене недостойного бути причасником Пречистого Тіла і Дорогоцінної Крови Сина Твого. Ти, що породила Світ істинний, просвіти мої мисленні очі серця. Ти, що породила Джерело безсмертя, оживи мене, через гріх на смерть засудженого. Ти, Милостивого Бога Милосердная Мати, помилуй мене і дай мені жаль і каяття в серці моєму, і покору в думках моїх, і взивання з неволі помислів моїх; і сподоби мене до останнього зітхання неосудно приймати Пречистих Таїн освячення на зцілення душі й тіла. І дай мені сльози покаяння і визнання, щоб величати й славити Тебе всі дні життя мого. Бо Ти Благословенна і Препрославлена єси на віки. Амінь.
Нині відпускаєш у мирі раба Твого, Владико як і сказав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що приготував Ти всім людям, світ на просвіту народів і славу людей Твоїх, Ізраїля.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас. Господи; очисти гріхи наші. Владико, прости беззаконня наші. Святий, зглянься і зціли немочі наші імени Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і проста нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
тропар відпусту
На глас 8-й
Благодать уст твоїх, засяявши як світло вогню, освітила увесь світ, не скарби срібнолюбства світові здобула, а показала нам висоту смиренномудрости, отче Іоане Золотоустий, що навчаєш словами своїми, моли Слово, Христа Бога, спасти душі наші.
На глас 1-й
Пролунала твоя проповідь по всій землі, що прийняла слово твоє, яким достойно навчав єси, природу єства з’ясував єси, звичаї людські впорядкував єси, царське священство, преподобний отче Василіє, моли Христа Бога за спасіння душ наших.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак
На глас 6-й
Іоане Золотоустий, всеблаженний, преподобний! Ти Божу благодать з небес прийняв єси і своїми устами навчаєш усіх поклонятися Єдиному в Тройці Богові. Достойно величаємо тебе, ти-бо єси наставник, що Божественне являє.
Кондак
На глас 4-й
Явився єси основою Церкви непохитною, подаючи всім людям скарб невідійманий, правилами твоїми запечатавши, від неба явлений Василіє преподобний.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний
На глас 4-й Заступнице християн усердная, Молитвенице до Творця надійная, не погордуй молитвами грішників, але поспішися, як Благая, на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспішися на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що почитають Тебе, Богородице, Господи, помилуй (12 разів). Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю, Тебе величаємо.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
І малий відпуст, згадуючи святителя, якого Літургія правилася.
Диякон, споживши Святощі з великою обережністю, щоб не впала і не залишилась найменша з крихіток, наливає до святої чаші вина і води і, споживши, витирає губкою. Далі все складає і ставить на звичайному місці, тихо проказуючи: «Нині відпускаєш…» і інше, як і священик. Тоді, як і священик, обмиває руки на звичайному місці і разом з священиком чинять відпуст і, дякуючи Богові за все, виходять. Кінець Божественної Літургії свв. отців наших Іоана Золотоустого і Василія Великого.
Чин Святої і Божественної літургії святих отців наших Іоана Золотоустого і Василія Великого | Зміст | Додаткові прохання на літургії
А чому «Райські Врата»? Це що, рай? Повсюди пише: «Царські Врата».