Фундаменти Михайлівського собору (переяславська школа)1089 рік
Михайлівський собор був найвизначнішою спорудою Переяславля Руського, тобто Українського, як називали наші предки це древнє місто, щоб відрізнити його від далеких провінційних містечок з такою ж назвою. З огляду на те, що саме стосовно Переяславської землі в літопису під 1187 роком вперше звучить імення «Україна», значення собору для історії Вітчизни виростає стократ.
Величний храм (приблизно 37 на 27 м!) збудовано завдяки старанням і невтомній праці святителя Єфрема Переяславського — видатного діяча Церкви та Києворуської держави. Він же і освятив свій кафедральний собор, який крім усього став князівською усипальницею. Цікаво, що 1124 і 1230 рр. церква зазнала пошкоджень через сильні землетруси, про що є окрема згадка у літописах. Одначе головне лихо, що насунулося на Переяслав, було не стихійним.
1239 року храм майже дощенту зруйнували монголи. Через століття запустіння, у 1648 році переяславський полковник Федір Лобода збудував на руїнах собору (очевидно, з їх частковим використанням), нову невелику церкву. Втім, вже у 1660-х роках тут таки звели більшу Михайлівську церкву, певна річ, барокову, яка збереглася донині і частково стоїть на фундаментах давнього собору.
У радянські часи рештки домонгольського храму було музеєфіковано, але після зухвалого захоплення території музею ченцями Московського Патріархату систематичний догляд і оновлення експозиції припинилися. Прикро, але і переяславці, і ширша громада нічого не зробили, щоб протидіяти новітнім ординцям… Ось так ми, діти вільної України, «шануємо» святині рідної землі…