Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви
Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Фундаменти Борисоглябського храму, м. Вишгород
Київська область, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Калнишевського, 11а

Фундаменти Борисоглібського храму (київська школа)
Поч. ХІІ ст. – 1115 р.

Про муровану давньоруську церкву у Вишгороді відомо мало. В літописах зазначено, що 1115 року Божого до неї перенесли мощі святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба. До того брати — перші святі Української Церкви — спочивали в дерев’яному храмі, що постав 1030 року зусиллями благовірного князя Ярослава Мудрого.(далі…)

Фундаменти Десятинної церкви, м. Київ
Київська область, м. Київ, Володимирська, 2 (Дитинець)

Богородична (Десятинна) церква (константинопольська школа)
989 (991?) — 995 (996?) рр.

Про Десятинну церкву написано багато, а відомо мало. Почати з того, що не вдалося встановити навіть точної присвяти святині: тільки за переказом її традиційно називають Успенською. Десятинна ж вона тому, що фундатор, князь Володимир, виділив десяту частину своїх прибутків на її будівництво.(далі…)

Собор Чуда св. Архистратига Михаїла в Хонах
Київська область, м. Київ, вул. Видубицька, 40 (Видубецький монастир)

Собор Чуда св. Архистратига Михаїла в Хонах Видубецького монастиря (київська школа)
1070 – 1088 рр.

І

Шляхи Господні недовідомі. Особливо в сучасному секуляризованому світі, коли багато хто із наших сучасників уявляє себе нічим не пов’язаним і не зобов’язаним Богові.(далі…)

Київська область, м. Київ, вул. Володимирська, 24

Софійський собор (києво-візантійська школа)
1037 — до 1045 р. (1011?, 1017?)

У стольному граді Києві, на місці, де, за словами «Повісті минулих літ», було відбито останній натиск печенігів, 1037 року благовірний князь Ярослав Мудрий заклав Софійський собор.

Утім, вже у ХХІ столітті на підставі знайдених у храмі графіті із цифрами «1011 — 1018» з’явилася версія про те, що будівництво розпочалося ще за хрестителя Руси-України святого рівноапостольного князя Володимира. Та й Новгородський літопис наводить цифру «1017»…(далі…)

Спаська церква (Спаса на Берестові), м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 13

Спаська церква (храм Спаса на Берестові) (київська школа)
Між 1113 – 1124 рр. (кін. ХІ ст. ?)

Припущень та здогадок про дату будівництва храму чимало. Більшість фахівців приписують її зведення славнозвісному Володимиру Мономаху (утім, дослідження ХХІ ст. буцімто підтверджують її давніше заснування).

Хай там як, а у ХІІ ст. церква була усипальницею Мономаховичів, в тому числі прийняла тлінні рештки горезвісного засновника Москви Юрія Довгорукого.(далі…)

Успенський собор Києво-Печерської Лаври, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 25

Успенський собор Києво-Печерської Лаври (київська школа)
1073 — 1077 рр.

І

Одного незабутнього дня в Троїцькій церкві Іонівського монастиря, що на території київського Центрального ботанічного саду, я побачив дивовижну ікону Богоматері з Немовлям. Вона різко відрізнялася від іншого іконопису храму. Характерні українські риси облич і пухкенькі янголятка недвозначно вказували на місцеве і давнє походження ікони. І справді, підпис свідчив, що цей образ — збережений уламок ікони з іконостасу Успенського собору Києво-Печерської лаври. Пригадалося давнє родинне фото 1947 року — моя мама, іще зовсім юна дівчина, стоїть біля нерозібраних руїн цього дивовижного храму… Скільки разів і я торкався рукою і серцем цієї давньої, спресованої часом і вибухівкою плінфи… (далі…)

Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської Лаври, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 25

Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської Лаври (київська школа)
1106 – 1108 рр.

Для мене Лавра почалася з Троїцької церкви.

Перший спогад трирічного хлопчика: несподівана западина у мурі — і в кінці неглибокого коридора щось неймовірно прекрасне, в квітах і райдужних переливах. Майже Жар-птиця. Тільки на голові її не султанчик із блискучого пір’я, як у павича, а золотий хрест. Те саме враження з другого боку, тільки тут коридор ширше і світліше… А ось я всередині храму, де казкові іконостас і розписи кружляють в очах на манір калейдоскопа… (далі…)

Кирилівська церква, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Олени Теліги, 12

Кирилівська церква (церква святих Кирила та Афанасія Олександрійських) (чернігівська школа)
1140-і рр.

Родовий монастир в урочищі Дорогожичі було засновано після захоплення Києва чернігівським князем Всеволодом (у хрещенні Кирило) із династії Ольговичів (1139 р.). Місце для храму вибрали невипадкове: саме тут сходилися шляхи, які вели до Києва із Чернігова та інших північних і західних земель Київської Руси. Тож монастирську церкву звели і як форпост, і як пам’ятник перемозі, і як князівську усипальню. (далі…)

Михайлівський Золотоверхий собор Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 8 (Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир)

Михайлівський Золотоверхий собор Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (київська школа)
1108 — 1113 рр.
Михайлівський Золотоверхий: життя, смерть і воскресіння

У кожній країні є свій головний Храм, який задає тон духовному життю народу протягом багатьох століть. В Україні таких виявилося аж три, причому всі вони були зведені в столиці — Києві. Це — свята Софія, Успенський собор Києво-Печерської Лаври і Михайлівський Золотоверхий. Протягом майже тисячі років цей акорд потужно звучав для всієї української землі, і лише катаклізми найстрашнішого в історії України ХХ-го століття спромоглися внести розлад в його звучання. Тільки Софіївський собор залишився майже непошкодженим. (далі…)

Успенський собор (Богородиці Пирогощі), м. Київ
Київська область, м. Київ, Контрактова площа, 1

Успенська церква (Богородиці Пирогощі) (чернігівська школа)
1132 – 1136 рр.

Фундатором головного храму на київському Подолі був син Володимира Мономаха Мстислав. Втім, це місце освятилося іще давніше — на одній з мініатюр Радзивілівського літопису теслі споруджують дерев’яну церкву Богородиці Пирогощі. Така назва, судячи з усього, походить від грецької ікони Пірготісса (баштова), яку буцімто привезли у київську церкву із Константинополя. Друга версія українська і пов’язана із пирогами (хлібом) і гостями (торговцями хлібом). (далі…)