Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа
Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)

Бойківська школа

Миколаївська церква, 1763, с. Кривка, Львівщина (нині у Львівському музеї просто неба (Шевченків гай))

Миколаївська церква, 1763, с. Кривка, Львівщина (нині у Львівському музеї просто неба (Шевченків гай))

Представити бойківську школу без використання найвищого ступеню порівняння — річ немислима. Та й для розвитку поетико-метафоричного мислення — це найзручніший об’єкт. Тому дивіться самі і залежно від складу власної душі видобувайте образ за образом.

Справді, комусь бойківські церкви нагадують пагоди, комусь — смереки, комусь — багатоступінчасті космічні кораблі… І це при тому, що генотип і фенотип у них однаковісінький: це завжди тридільні і триверхі храми. Ізсередини бані романтично затемнені, оскільки світло в такі храми потрапляє ізнизу — віконця наявні тільки в нижньому ярусі. Якщо віконця є й вище — це точно не бойківська архітектура. Третя неодмінна ознака школи — багатозаломність. «Найпросунутіші» бойківські церкви мають до п’яти заломів на своїх верхах. А абсолютним чемпіоном української архітектури є церква Різдва Богородиці із села Матків на Львівщині — 6 (шість) заломів! Цей пізніший храм ХІХ ст. суттєво відрізняється від ранніх зразків школи ХVІІ століття. Там відстані між заломами набагато менші і картинка нагадує зібгані міхи акордеона. Але принцип — той самий.

Територіально майже всі бойківські церкви зосереджені на п’ятачку Турківського та Сколівського районів Львівщини, хоча трапляються і на Франківщині, і на Закарпатті, і у Польщі.

Ймовірно, саме з бойківської школи виросла ще одна шедевральна гілка української дерев’яної архітектури — лемківська, але про це у відповідному розділі.