Покровська (Троїцька, Іоана Богослова) церква (київська група)1606 рікНині в Переяславському музеї просто неба
І кількість присвят, і розбіжності у датуванні (в літературі наявні три цифри — 1606, 1710, 1740) свідчать про те, що Покровській церкві на своєму віку довелося добряче помандрувати. Та й саме село Острійки було засноване у 1649 році, тобто після будівництва церкви. Тож, очевидно, острійському храмові випала непроста доля, подібна до долі Михайлівської церкви нашої парафії.
Здавалося б, чого простіше — провести радіовуглецевий аналіз дубової деревини, з якої споруджено церкву — і розставити всі крапки над усіма «і». Одначе на вітчизняних теренах такі «революційні» методи не у фаворі. І справді — чим би тоді займалися когорти радянських і пострадянських істориків та мистецтвознавців? Та й деякі вже написані дисертації довелося б відправляти на звалище…
А от Микола Біляшівський (1867–1926), співзасновник найславетніших національних музеїв (зокрема, Художнього, Історичного, Декоративно-прикладного мистецтва, Шевченка та інших), без сумніву, погодився б на наші сміливі пропозиції. Бо любив правду понад усе. Чому ми згадали цього видатного вченого мужа? Дуже просто: його батько, протоієрей Федот Біляшівський, багато років був настоятелем Покровської церкви в Острійках, і для самого пана Миколи цей невеликий, затишний храм архаїчних форм завжди лишався найріднишим серед тисяч і тисяч віднайдених ним шедеврів української духовної культури…
І взагалі, за свідченням Миколи Миколайовича Біляшівського, нашого парафіянина і онука корифея музейної справи в Україні, до захоплення цією справою Миколу Федотовича Біляшівського підштовхнули саме дивовижні служби в Покровській церкві — серед давніх українських ікон, рушників, підсвічників. Серед усього того, що так легко зникає без людської любові і турботи…
Усі фото
