Західноподільська школа
Хрестовоздвиженська церква, 1799, м. Кам’янець-Подільський (передмістя Карвасари), Хмельниччина
Західноподільська школа — цілковито наш новотвір. Тому не шукайте її деінде — все одно не знайдете. Краще беріть сакви чи гроші на бензин і рушайте на пошуки дивовижних західноподільських храмів. Це не буде дуже складно: майже всі вони зосереджені на теренах Тернопілля і Хмельниччини, де відстані малі, а задоволення від несподіваних знахідок величезне. А додаткові бонуси у вигляді скелястих каньйонів річок, заповідних лісів і мальовничих замків та фортецій?
Майже всі традиційні західноподільські церкви — однобанні і тридільні. Найчастіше наметові перекриття бабинця і вівтаря заховані під двоскатним дахом, хоча в сім’ї не без флуктуації. Церкви в Скориках та Чорткові своїми трьома пластичними верхами, здається, врівноважують небо і землю. Крім того, вони утворюють місточок (нині тонкий, волосяний, а колись міцніший) між західним і східним крилом дерев’яних подільських храмів.
Західноподільські церкви зазвичай вкриті дрібним гонтом (і дахи, і стіни окрім нижнього ярусу), як це прийнято в Галичині і Карпатах. Причому тут існує лінійна залежність: чим далі на схід — тим рідше зустрінеш гонт на стінах храмів. Іконостаси тяжіють до врівноваженого ренесансу, також наслідуючи давніші традиції Галичини.
Все й справді змішалося в цій школі. Але місцевим майстрам таки вдалося сказати своє власне, осібне слово. І цим додатково збагатити українську архітектуру.
