Церкви українського модерну
Георгіївський храм-пам’ятник на полі Берестецької битви, с. Пляшева (Рівненщина)
Повторюватися не будемо. Про історію виникнення та засади модерну (зокрема, українського модерну) ми досить докладно написали у відповідній статті розділу «Дерев’яні церкви». Тому тут подаємо лише кілька важливих зауважень.
Порівняно з дерев’яними модерновими церквами, муровані аналоги постали на значно ширших теренах — від Слобожанщини до Лемківщини, від Чернігівщини до Поділля. Причини такого явища, очевидно, слід шукати у високопрофесійній генезі стилю, коли кожна споруда засадничо задумувалася як дороговказ на шляху розвитку української архітектури. Це, звісно, виглядає як парадокс, але факт лишається фактом: народні майстри просто не встигли опанувати новий стиль, названий народним і національним. І хто знає, які б іще шедеври встигли витворили наші геніальні зодчі, якби їх творчий лет так брутально не спинили революції, війни та голодомори?..
Саме в силу політичних обставин більшість мурованих храмів українського модерну було збудовано за Збручем, у міжвоєнній Польщі. Тож на Волині, в Галичині та за Карпатами у 1920-тих — 1930-х роках постали десятки вишуканих церков, у яких вкотре розділений народ просив у Бога волі й долі. Найбільше попрацювали на сакральній ниві УМа архітектори Євген Нагірний, Лев Левинський, Сергій Тимошенко та Олександр Лушпинський. У деяких західноукраїнських храмах збереглися автентичні модернові інтер’єри (серед них і крихкі вітражі), які дивом перейшли часи комуністичного богоборства і нині, чудово відреставровані, знову явлені світові. А от побачити «класичні», тобто дореволюційні розписи та ікони у стилі українського модерну можна хіба у Свято-Георгіївському храмі-пам’ятникові на полі Берестецької битви та у Всіхсвятській надбрамній церкві Києво-Печерської Лаври. Над їх оздобленням працював видатний український ікономаляр та художник Іван Їжакевич з учнями.
Що ж, українська церковна архітектура в «особі» церков українського модерну має достойну вершину, раз-по-раз доповнювану прекрасними спорудами і у ХХІ столітті. Але що там майорить далі, за обрієм, ближче до Небесного Єрусалима?..
